21 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/9029/25 пров. № А/857/11737/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - суддів: з участю секретаря судового засіданняХобор Р. Б., Бруновської Н. В., Шавеля Р. М., Богачука Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду про повернення заяви (клопотання, заперечення) без розгляду від 06 лютого 2026 року, що ухвалив суддя Главач І.А., у місті Івано-Франківську, у справі № 300/9029/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду про повернення заяви (клопотання, заперечення) без розгляду від 06 лютого 2026 року про залучення співвідповідача у даній справі та збільшення розміру позовних вимог повернуто позивачеві без розгляду.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що провадження у справі відкрито 22 грудня 2025 року, у зв'язку з чим строк для подання клопотань, що обмежений першим судовим засіданням, закінчився 21 січня 2026 року. Переведення позивача до іншої військової частини відбулося 01 січня 2026 року, однак у поданому клопотанні відсутні відомості щодо причин пропущення строку для подання відповідної заяви. Крім того, до заяви про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідача не додано доказів сплати судового збору в розмірі 1331,20 гривень та не зазначено підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції на продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що про переведення до Військової частини НОМЕР_2 позивач дізнався під час подачі другої заяви про забезпечення позову.
Апелянт стверджує, що 01 січня 2026 року позивача перевели до Військової частини НОМЕР_2 , і наполягає на тому, що суд першої інстанції повинен був врахувати необхідність ухвалення судом рішення про залучення співвідповідача, оскільки така подія є затягуванням справи та постійною зміною відповідача.
Позивач зазначає, що, відповідно до ч. 5 ст. 48 КАС України, під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача .
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що предметом позову є оскарження дій та рішень відповідачів, що стосуються порушення процедури, щодо мобілізації, направлення до військової частини та зарахування до списків особового складу військової частини позивача.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 було переведено до іншої військової частини та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , на підтвердження чого до поданої заяви долучено копію військового квитка позивача серії НОМЕР_3 , в якому зазначено про проходження позивачем військової служби з 01.01.2026 у військовій частині НОМЕР_2 .
Також суд першої інстанції встановив, що провадження у даній справі відкрито 22.12.2025, у зв'язку з чим строк для подання клопотань, строк подання яких обмежений першим судовим засіданням закінчився 21.01.2026. Переведення позивача до іншої військової частини відбулося 01.01.2026. Однак, у поданому клопотанні відсутні відомості щодо причин пропущення строку для подання даної заяви та підстав для її прийняття до провадження судом.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 262 КАС України Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Із наведеної норми встановлено, що процесуальні дії, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідно до статті 48 КАС України:
1. Суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
2. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.
3. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
У разі якщо позов подано до Голови, члена, працівника або залученого експерта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, суд до ухвалення рішення у справі замінює первісного відповідача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не закриваючи провадження у справі.
4. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
5. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
6. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
7. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції..
Із наведеної норми вбачається, що під час вирішення питання про залучення співвідповідача суд може врахувати обставини того, чи знав або міг знати позивач до подання позову про наявність підстав для такого залучення.
Апеляційний суд встановив із матеріалів справи, що провадження у справі відкрито ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року.
Із військового квитка позивача серії НОМЕР_3 , яку додано до клопотання про залучення співвідповідача, апеляційний суд встановив, що позивач переведений до Військової частини НОМЕР_2 з 01 січня 2026 року.
Таким чином, на момент відкриття провадження у справі 22 грудня 2025 року позивач не міг знати про те, що його буде переведено до Військової частини НОМЕР_2 , оскільки таке переведення відбулося лише 01 січня 2026 року, тобто після відкриття провадження у справі.
Повертаючи заяву заявнику без розгляду суд першої інстанції керувався частиною 2 статті 167 КАС України, відповідно до якої, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
На переконання апеляційного суду, відсутність пояснень позивача з приводу строку подання заяви про залучення співвідповідача не є тією обставиною, яка не дає можливості розглянути відповідну заяву, оскільки факт виникнення правовідносин між позивачем та військовою частиною, яка не є відповідачем у справі, саме 01.01.2026 підтверджується матеріалами справи, а відтак очевидним є те, що вказана подія виникла після подання позовної заяви.
Також апеляційний суд вважає безпідставним покликання суду першої інстанції на те, що заява про залучення співвідповідача є очевидно безпідставною та необґрунтованою, оскільки апеляційний суд встановив, що позивач з 01.01.2026 перебував у правовідносинах із Військовою частиною НОМЕР_2 , що свідчить про підставність та обґрунтованість відповідної заяви позивача.
Вказані висновки апеляційного суду є самостійною підставою для скасування оскарженої ухвали суду, а тому апеляційний суд не оцінює висновки суду першої інстанції, що стосуються судового збору.
Крім того, статтею 167 передбачено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
З огляду на норми ч. 1 ст. 167 КАС України, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції не вказав, якій саме нормі цієї частини не відповідає заява позивача, а тому прийшов до передчасного висновку про повернення заяви позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і складають підстави для висновку про те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.
Отже, ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, задовольнивши апеляційну скаргу позивача.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі № 300/9029/25 скасувати, а справу № 300/9029/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель