28 квітня 2026 року м. Київ справа №320/60807/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 17.10.2024 №623/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві поновити Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" в Реєстрі платників єдиного податку.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку є протиправним, оскільки за наявних фактичних обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин відсутні правові підстави для виключення позивача з такого реєстру, а також внаслідок істотних порушень процедури прийняття відповідачем спірного рішення. Оскільки виключення позивача з реєстру платників єдиного податку є протиправним, належним та ефективним способом захисту є поновлення позивача в такому реєстрі з моменту його виключення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити в позові. В обґрунтування заперечень проти позову зазначає, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування поширюється на суб'єктів господарювання-юридичних осіб, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж. Крім того, стверджує, що норми Закону №1089 не визначають окремого суб'єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив податкового органу, в якому товариство заперечує проти наведених аргументів та просить суд позов задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" (ідентифікаційний код 36506315) зареєстровано як юридична особа 06.05.2009, місцезнаходження: Харківське шосе, 51 А, місто Київ, 02096.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку (основний); 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку; 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.01 Комп'ютерне програмування.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" (ідентифікаційний код 36506315) є платником єдиного податку 3 група, без реєстрації ПДВ, про що свідчить витяг з реєстру платників єдиного податку від 09.02.2017.
07.10.2024 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено перевірку щодо дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування в якості платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком", за результатами якої складено акт від 07.10.2024 за №6/АРПЄП/26-15-04-16. Висновками акту зафіксовано, що не має підстав для перебування в реєстрі платників податків єдиного податку третьої групи.
На підставі акта перевірки від 07.10.2024 за №6/АРПЄП/26-15-04-16, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 17.10.2024 №623/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.
Не погоджуючись із указаним рішенням товариство звернулось до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1. статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти;
12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 291.2 та 291.3 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 299.3 ст. 299 ПК України визначено, що у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу (п.3 пп.299.10 ст.299 ПК України).
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, а саме у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (пп. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України).
Одночасно, абз. 1 п. 299.11 ст. 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Відповідно до пп. 8 пп.291.5.1 п. 291.5 ст.291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
16.12.2020 був прийнятий та набрав чинності 01.01.2022 Закон України «Про електронні комунікації» № 1089-IX (далі Закон № 1089-IX), який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Згідно зі ст. 2 Закону № 1089-IX, мережа Інтернет (Інтернет) - глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз'єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами; послуга доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується; оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами. У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж; постачальник електронних комунікаційних мереж - суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.
Відповідно до статті 16 Закону № 1089-IX суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.
У Повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб'єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.
Відповідно до статті 17 Закону № 1089-IX регуляторний орган (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі НКЕК) включає ці відомості та веде Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форма затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - НКЕК) від 20 квітня 2022 року № 30, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2022 року за №502/37838.
Цією ж постановою НКЕК затверджено Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.
Згідно з підпунктом 1 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджений наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745 (далі - Порядок №727), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.
Пунктами 3-5 зазначеного розділу Порядку № 727 передбачено, що акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У ньому викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів. Обов'язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє суду стверджувати, що діяльність у сфері телекомунікацій, зокрема надання послуг з доступу до Інтернету, може здійснюватися оператором телекомунікацій, який внесений до реєстру операторів телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку.
Таким чином, обмеження перебування на єдиному податку відповідно до абз. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України стосується виключно суб'єктів, які безпосередньо здійснюють види діяльності, зазначені у ПК України, а саме: поштовий зв'язок, телефонний зв'язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Згідно з відомостей з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, TOB "Адамант - Телеком" зареєстрований як надавач послуги, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. З використанням мережі надвисокої пропускної здатності (проводовий доступ). З використанням мережі: (на підставі договору з оператором мережі); Код ЄДРПОУ володільця мережі - 31413242. Код послуги AN.S1
Відповідно до Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг, послуга доступу до мережі Інтернет ( код послуги - AN.S1) - Інша послуга електронних комунікацій, яка відсутня в цьому переліку видів електронних комунікаційних послуг. Вид та опис послуги надається в довільній форм.
Водночас, послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги - OS.S1) - послуга з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.
В спірному випадку ТОВ "Адамант - Телеком" не включено до Реєстру як постачальник послуги технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж.
Доказів того, що позивач здійснює діяльність з надання послуг технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж відповідачем не надано, із наявних матеріалів справи такі обставини не вбачаються.
З огляду на викладене вище, суд вважає помилковими доводи відповідача, що всі юридичні особи, які є платниками єдиного податку третьої групи та здійснюють діяльність за видом економічної діяльності класу 61.10 "Діяльність у сфері проводового електрозв'язку", 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв'язку", на сьогодні не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Суд зазначає, що відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
В будь-якому випадку, визначена підпунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, заборона перебування суб'єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування першої - третьої груп не пов'язана з відповідним КВЕД, а стосується певної, визначеної цією нормою, діяльності.
Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги відсутність доказів здійснення позивачем перелічених пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України видів діяльності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку третьої групи, що свідчить про протиправність спірного рішення ГУ ДПС у м. Києві та наявність правових підстав для його скасування.
Суд, також вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 лютого 2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі №805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі №813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі №813/4266/17.
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Аналогічні правові висновки висловлені також у постанові Верховного Суду від 18 березня 2025 року у справі №160/21398/24.
Водночас, матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача, акт перевірки, за результатами якого прийняте спірне рішення, не містить інформацію про вид проведеної перевірки, але у відзиві та у відповіді на адвокатький запит представника позивача, контролюючий орган зазначає про проведення саме камеральної перевірки, що свідчить про порушення процедури прийняття спірного рішення.
Крім того, суд наголошує на тому, що, незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.
Про обов'язок деталізувати зміст виявлених порушень та необхідність відповідності такого опису вказаним висновкам про вчинене в акті перевірки акцентує увагу в численних рішеннях і Верховний Суд, зокрема в постанові від 26 червня 2023 року у справі №815/6819/14, від 18 березня 2025 року у справі №160/21398/24.
Натомість, зміст акту від 07.10.2024 свідчить, що податковим органом не наведено жодного доводу, який би підтверджував здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність та наявність правових підстав для скасування рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.10.2024 №623/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.
Беручи до уваги те, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.10.2024 №623/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, належним захистом прав позивача у даному випадку є саме зобов'язання Головне управління ДПС у м. Києві поновити Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" в Реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024 з метою недопущення порушення права позивача та повернення його у становище, яке існувало до винесення протиправного рішення.
Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.
За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір у загальному розмірі 6056,00 грн.
Ураховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6056,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.10.2024 №623/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві поновити Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" в Реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011) судові витрати в розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" (ідентифікаційний код 36506315).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.