ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
"29" квітня 2026 р. справа № 300/2653/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., перевіривши матеріали позову Приватного підприємства "Вестхім" до Державного реєстратору Цалин Юлії Василівни Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та скасування рішень
Представник Приватного підприємства "Вестхім", 24.04.2026 через систему "Електронний суд" звернулася до суду з позовом до Державного реєстратору Цалин Юлії Василівни Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та скасування рішень.
Згідно пунктів 4, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, а також чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Положенням частини 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням, наведеним у пунктах 1, 2 частини 1 статті 4 далі - КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно - владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
Варто зазначити, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення від 21.07.2023 за № 28541263, від 21.07.2023 № 68541487, реєстраційний номер 56273823 державного реєстратора Цалин Юлії Василівни, Загвіздянська сільська рада Івано-Франківська область про державну реєстрацію права власності на комплекс нежитлових будівель і споруд Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 1.
Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із проведенням відповідачем державної реєстрації права приватної власності на об'єкти нерухомого майна за ВАТ "Пресмаш".
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних рішень, позивач зазначає, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на згадане нерухоме майно та його подальшу реєстрацію за ВАТ "Пресмаш" є протиправними, оскільки судовим рішенням у справі №300/9314/25 речове право на все майно ВАТ "Пресмаш" припинено, а саме скасовано речове право, що стосується нерухомого майна ВАТ "Пресмаш", яке зазначено у Витязі з Державного реєстру речових прав (індексний номер витягу: 29015740).
Таким чином, предметом спору у даній справі є захист права власності, порушеного на думку позивача відповідачем, а доведення позивачем протиправності оскаржуваного рішення відповідача є спором про виконання чи невиконання умов цивільно-правових угод. Зважаючи на те, що позивач в своїй позовній заяві заявляє право на майно, то фактично існує спір про право на це майно.
Статтею 20 господарського - процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів.
Так, пунктом 6 частини 1 статті 20 ГПК України вказано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Пунктом 13 частини 1 статті 20 ГПК України зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень від 21.07.2023 за № 28541263, від 21.07.2023 № 68541487, реєстраційний номер 56273823 не є публічно-правовими, оскільки предметом такого спору є захист права власності, права володіння, користування та розпорядження об'єктом нерухомого майна, тобто, має місце спір приватно - правового характеру, що в свою чергу виключає можливість його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 14.06.2016 року у справі № 21-41а16 та від 31.01.2017 року у справі № 817/3053/14.
Отже, суд зазначає, що з урахуванням предмету позову, суб'єктного складу учасників справи вирішення заявлених позовних вимог відноситься до компетенції господарського суду.
Виходячи з зазначеного, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 19, 170, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити Приватному підприємству "Вестхім" у відкритті провадження в справі за позовом до Державного реєстратору Цалин Юлії Василівни Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та скасування рішень.
Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Представнику позивача ухвалу надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
З врахуванням приписів частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснити представнику ПП "Вестхім", що заявлена заява відноситься до юрисдикції господарського суду, а саме Господарського суду Івано-Франківської області.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст.ст.295, 297 цього Кодексу.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.