Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 квітня 2026 року Справа№200/10014/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) адміністративну справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Міністерства освіти і науки України (пр-т Берестейський, 10, м. Київ, 01135),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного підприємства «Інфоресурс»
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника Ващенка О.В., звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) недостовірних даних про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України “Про освіту», а саме: зазначення в графі “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України “Про освіту» - “Ні, порушує»;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо не порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України “Про освіту», та забезпечити формування Довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО: в графі “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2. ст. 10 Закону України “Про освіту» якої вказати “Так, не порушує».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на той факт, що Наказом від 15.08.2024 року № 57-C закладу освіти «Відокремлений структурний підрозділ “Бердянський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного», позивач був зарахований до числа студентів для здобуття рівня освіти “Фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю “133 Галузеве машинобудування» (у період з 02.09.2024 року по 30.06.2027 року за денною формою здобуття освіти).
19.08.2024 року посадовою особою навчального закладу було сформовано довідку № 195643 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО на ім'я ОСОБА_1 в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», зазначено «Ні, порушує».
04.12.2025 року на адресу відповідача направлено адвокатський запит в інтересах позивача з проханням надання інформації щодо фактичних причин зазначення «Ні, порушує» у полі довідки від 19.08.2024 № 195643 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Відповідач листом від 17.12.2025 року за № 5/3234-25 повідомив, що оскільки позивач у період 2013 - 2015 рр. навчався у Донецькому електрометалургійному технікумі та був відрахований із означеного закладу освіти, а у серпні 2024 року був зарахований до Відокремленого структурного підрозділу «Бердянський фаховий коледж таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного», що є підставою для відображення у відповідному полі довідки позначки - «Ні, порушує».
Щодо листа №1/9758-24 від 03 червня 2024 року Міністерства освіти і науки України, зазначив, що лист Міносвіти не є нормативно-правовим актом, має лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм.
Вважає такі дії відповідача, як такі, що порушують права та законні інтереси позивача, що стало підставою для звернення до суду.
22 грудня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 8 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Абзацом другим підпункту 15.16 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті “Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
В газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв'язку.
З урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв'язку офіційно розпочали функціонування 5 жовтня 2021 року.
Відповідно до п. 10 Положення про ЄСІТС, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Пункт 17 Положення про ЄСІТС визначає, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно до пункту 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до Довідки про доставку електронного документу в кабінет електронного суду ухвала про прийняття справи до провадження була доставлена представнику позивача, відповідачу 23.12.2025 о 11:50, третій особі 03.03.2026 о 10:47.
30 грудня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного підприємства «Інфоресурс» (03057, м. Київ, вулиця Олександра Довженка, буд. 3, Код ЄДРПОУ 37533381, тел. +38 (044) 290-18-14, адреса електронної пошти: info@inforesurs.gov.ua), в обґрунтування якого відповідач зазначив, що відповідно до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2025 р. № 872, Міносвіти не формує і не видає довідки ЄДЕБО, в свою чергу рішення суду у справі може вплинути на права та обов'язки Державного підприємства «Інфоресурс».
Звернув увагу суду на ту обставину, що у позові не зазначено про судові витрати-витрати на професійну правничу допомогу. З аналізу змісту додатків до позову вбачається, відсутність детального розрахунку надання професійної правничої (правової) допомоги. Вважає, що відсутні підстави для стягнення витрат з професійної правничої (правової) допомоги, а у випадку задоволення позову дійти висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача можливо стягнути витрати на правничу допомогу в сумі не більше ніж 1000,00 (одна тисяча) грн з відповідача - Міносвіти, що вважає справедливим, пропорційним до предмету спору та таким, що відповідає обсягам проведеної адвокатом роботи, адже у цій справі, слід надати об'єктивну оцінку співмірності можливої заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Суд звертає увагу сторін, що у означеній справі, що ані позивачем, ані його представником не заявлялись вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, як і не надавалось суду будь-яких доказів щодо наявності таких витрат, їх розмір, підстави, перелік, тощо.
Вважає, що поданий для вирішення адміністративним судом спір не є публічно-правовим, що виключає можливість його вирішення адміністративним судом. Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Отже, оскільки спірні правовідносини не належать до публічно правових, а такі за своїм характером належать до приватноправових, тому суд дійшов висновку, що цей спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства. Зважаючи на суб'єктний склад учасників спірних правовідносин та характер таких відносин, розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою від 02.03.2026 року суд залучив до участі у справі №200/10014/25 Державне підприємство «Інфоресурс» (03057, м. Київ, вулиця Олександра Довженка, буд. 3, Код ЄДРПОУ 37533381, тел. +38 (044) 290-18-14, адреса електронної пошти: info@inforesurs.gov.ua) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Також суд зобов'язав позивача направити на адресу третьої особи - Державного підприємства «Інфоресурс» (03057, м. Київ, вулиця Олександра Довженка, буд. 3, Код ЄДРПОУ 37533381, тел. +38 (044) 290-18-14, адреса електронної пошти: info@inforesurs.gov.ua), позовну заяву з додатками, докази направлення позовної заяви з додатками надати до суду.
04.03.2026 року від представника позивача до суду надійшли докази направлення адміністративного позову (з додатками) до електронного кабінету третьої особи Державного підприємства «Інфоресурс» в системі «Електронний суд».
Станом на 29.04.2026 року від третьої особи будь-яких відзивів, пояснень, заяв, тощо до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суті, суд установив наступне.
У відповідності до Довідки № 195643, яка сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти 19.08.2024 року про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, наданої позивачем та відповідачем, позивач отримав базову та повну загальну освіту.
Крім того, у означеній Довідці зазначена Інформація про поточне здобуття освіти, де зазначено наступне:
Назва закладу освіти: Відокремлений структурний підрозділ "Бердянський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного";
Ступінь/Рівень освіти: Фаховий молодший бакалавр; Форма здобуття освіти: Денна;
Код та назва спеціальності/професії: 133 Галузеве машинобудування;
Дата початку здобуття освіти: 02.09.2024; Дата завершення здобуття освіти: 30.06.2027;
Номер наказу про зарахування (поновлення, переведення): 57-С; Дата наказу про зарахування (поновлення, переведення): 15.08.2024;
На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено наступне: «Ні, порушує».
04.12.2025 року на адресу відповідача представником позивача було направлено адвокатський запит в інтересах позивача з проханням надання інформації щодо фактичних причин зазначення «Ні, порушує» у полі довідки від 19.08.2024 № 195643 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» та необхідності та вчинення відповідних дій спрямованих на усунення суперечностей у даних ЄДЕБО щодо послідовності здобуття освіти здобувача, а також формування та надання позивачу довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку з відповідною відміткою в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» «Так, не порушує».
Міністерство освіти і науки України листом від 17.12.2025 року за № 5/3234-25, повідомило представника позивача на вищеозначений запит, що «Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок).
Додатком 9 до зазначеного Порядку затверджена форма довідки, яка формується за даними ЄДЕБО та має підтверджувати статус здобувача освіти, а також на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Так, частиною другою статті 10 цього Закону визначено, що рівнями освіти є, зокрема, у послідовності: професійна освіта; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський ) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Алгоритм встановлення послідовності рівнів здобуття освіти, який застосовується під час формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, викладений в листі МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти».
Якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема, у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання за денною або дуальною формою, за яким формується Довідка, в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначається «Ні, порушує». Послідовність рівнів зазначено у згаданому вище листі МОН.
В іншому випадку (коли у порівнянні з даними про здобуту освіту послідовність рівнів не порушено) здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО. Якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається «Ні, порушує», а якщо інформація відсутня - «Так, не порушує».
Разом з тим, рівні з однаковим рівнем Національної рамки кваліфікації (далі - НРК) за алгоритмом вважаються однаковими.
Так, згідно з інформацією, наявною в ЄДЕБО (історія навчання здобувача освіти додається), встановлено, що ОСОБА_1 у період 2013 - 2015 рр. навчався у Донецькому електрометалургійному технікумі за спеціальністю «Обробка металів тиском» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК) і був відрахований із закладу освіти.
У серпні 2024 року ОСОБА_1 зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Бердянський фаховий коледж таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» за спеціальністю «Галузеве машинобудування» для здобуття освітньо-професійного рівня «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК).
Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Враховуючи вищевикладене, повідомляємо про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки».
Отримавши лист відповідача позивач був вимушений звернутись до Донецького окружного адміністративного суду за захистом порушеного права.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
Позивачем та відповідачем до матеріалів справи надана Довідка, у якій зазначена Історія навчання здобувача освіти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 2846493 у якій зазначена наступна інформація:
1. Заклад освіти: (491) Донецький електрометалургійний технікум; Перший статус навчання: Зараховано (Картка: 3146944); Дата першого статусу навчання в картці здобувача: 21.08.2013; Поточний статус навчання: Відраховано із ЗО (Картка: 3146944); Дата поточного статусу навчання в картці: 22.07.2015; Параметри навчання: Молодший спеціаліст; (Форма: Заочна) Контракт 5.05040106 обробка металів тиском; Дата початку навчання: 21.08.2013; Дата завершення навчання: 30.06.2016.
2. Заклад освіти: (408) Відокремлений структурний підрозділ "Бердянський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного"; Перший статус навчання: Зараховано (Картка: 11825682); Дата першого статусу навчання в картці здобувача: 15.08.2024; Поточний статус навчання: Зараховано (Картка: 11825682); Дата поточного статусу навчання в картці: 15.08.2024; Параметри навчання: Фаховий молодший бакалавр (Форма: Денна) Контракт 133 Галузеве машинобудування; Дата початку навчання: 02.09.2024; Дата завершення навчання: 30.06.2027.
Аналізуючи інформацію, яка зазначена в Історії навчання здобувача освіти - позивача суд приходить до наступного висновку: позивач не закінчив навчання у Донецькому електрометалургійному технікумі зв'язку із відрахуванням та не отримав диплом з освітньо - кваліфікаційним рівнем - молодший спеціаліст.
Суд звертає увагу сторін на той факт Донецький електрометалургійний технікум зареєстрований та знаходився на час розірвання позивачем контракту, як і станом на дату прийняття рішення у справі на тимчасово окупованій за адресою: 83062, м. Донецьк, вул. Ткаченко, 104.
У відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786 (із змінами та доповненнями) вся територія Донецького району (код територіальної громади UA14080000000098686 ), до складу якого входить в тому числі м. Донецьк є окупованим з 07.04.2014 року.
Докази переміщення означеного вишу на територію, яка підконтрольна українському уряду сторонами суду не надано.
Тобто закінчити курс та отримати освіту, і як слід диплом про вищу освіту в Донецькому електрометалургійному технікумі, позивач не міг з означених вище обставин.
Відповідно до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.10.2018 за № 1132/32584 (із змінами) (далі - Положення), яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО. Згідно із цим Положенням, технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти. Так, відповідно до Положення суб'єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6-9 розділу III цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми навчання особа подавала заяви в електронній формі) та інформації, зазначеної в підпункті 6 пункту 6) для таких суб'єктів освітньої діяльності.
З огляду на зазначене, питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належало до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
Вищевказаний Наказ втратив чинність у відповідності до Наказу Міністерства освіти і науки України від 22.10.2025 № 1384 та набрав чинності з дня його офіційного опублікування 28.11.2025 у Офіційному Віснику України - 2025 р., № 93, стаття 6569, код акта 135676/2025.
Листом Міністерства освіти і науки України № 1/9758-24 від 03.06.2024 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти» (https://mon.gov.ua/npa/pro-osoblyvosti-formuvannia-v-iedebo-dovidky-pro-zdobuvacha-osvity), який було адресовано у тому числі Державному підприємству «Інфоресурс» визначено алгоритм для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, 2 що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
У ньому було зазначено наступне: «З метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, здійснено доопрацювання програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) для забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку (далі - Довідка, форма Довідки - у додатку 1 до листа).
Для отримання Довідки здобувачу освіти за денною або дуальною формою навчання необхідно звернутись до закладу освіти, в якому він навчається.
[…] Інформуємо, що для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», визначення послідовності здобуття освіти використовується наступний алгоритм (роз'яснення щодо алгоритму - у додатку 2 до листа):
якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема, у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання за денною або дуальною формою, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів), в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» зазначається «Ні, порушує». Послідовність рівнів зазначено у таблиці за зростанням значення НРК (рівні з однаковим НРК за алгоритмом вважаються однаковими):
ОКР/ОС: Фаховий молодший бакалавр; Тип документа про освіту: Диплом фахового молодшого бакалавра: НРК 5.
ОКР/ОС: Молодший спеціаліст; Тип документа про освіту: Диплом молодшого спеціаліста; НРК 5.1.
У цьому листі був наведений наступний приклад: «- здобувач освіти має диплом молодшого спеціаліста та вступив для здобуття ОПС фахового молодшого бакалавра - таке здобуття освіти не вважається послідовним і в Довідці буде зазначено «Ні, порушує».
[…] Враховуючи вищевикладене, у разі виникнення запитань щодо визначення послідовності навчання, пропонуємо використовувати відповідний звіт «Історія навчання», що формується в ЄДЕБО у модулі «Фізичні особи». Додатково надаємо Роз'яснення щодо алгоритму визначення послідовності здобуття освіти та формування Довідки в ЄДЕБО».
Позивач вважає, що саме за ініціативи відповідача було розроблено та доопрацьовано програмне забезпечення функціонування ЄДЕБО, згідно якого щодо осіб, яких було відраховано з навчання та які повторно вступили на навчання без фактично здобутого рівня освіти та відповідного документа про освіту, формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти.
Наслідком застосування алгоритму фактично є позбавлення права на відстрочку певної категорії осіб, які мають право на відстрочку згідно Закону, але не можуть його реалізувати через невірне формування довідки.
Відповідач зазначає у своєму відзиві на позовну заяву про те, що «… протягом двох років позивач набував сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей за освітнім рівнем «молодший спеціаліст“, а згодом був зарахований на навчання за тотожним освітнім рівнем - молодшого фахового бакалавра.
Згідно із пунктом 2 розділу ХV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту», освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадилася закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжувалася у межах строку навчання за певною освітньо професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводився у 2019 році. Особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримували документ про вищу освіту - диплом молодшого спеціаліста, який, відповідно до вищезгаданого Закону, прирівнюється до диплома молодшого бакалавра.
Фаховий молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми. Вважаємо, що позивач здобуває освіту непослідовно.
Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
Предметом цієї справи є правомірність внесення Міністерством освіти і науки України до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про порушення позивачем послідовності освіти.
За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами, в тому числі на час прийняття рішення у справі).
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).
Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 (далі - Положення № 630), визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Відповідно до Указу Президента України від 30.09.2010 № 926 "Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні" постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 752, затверджено Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти.
Вказаною постановою постановлено: Міністерству освіти і науки: забезпечити створення до 1 січня 2012 р. та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти; розробити та затвердити порядок формування та функціонування зазначеної Єдиної бази.
16.05.2024 постановою Кабінету Міністрів України № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Відповідно до абз. 1 п. 62 Порядку № 560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Таким чином, у період проведення загальної мобілізації, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які є здобувачами, зокрема, професійної освіти; фахової передвищої освіти; початкового рівня (короткий цикл) вищої освіти; першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; другого (магістерського) рівня вищої освіти; третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Частинами 1-3 статті 53 Конституції України визначено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулюються Законом України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII).
Відповідно до частин першої і другої статті 3 цього Закону, кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану.
Частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» було встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти (в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про професійну освіту» від 21 серпня 2025 року № 4574-IX).
Законом України «Про професійну освіту» 21 серпня 2025 року № 4574-IX, який набув чинності 12.09.2025 року та у відповідності до якого абзаци шостий, сьомий, восьмий частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» були виключені, щодо норми щодо першого (початкового рівня професійної (професійно-технічної) освіти; другого (базового) рівня професійної (професійно-технічної) освіти; третього (вищого) рівня професійної (професійно-технічної) освіти.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про освіту», метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових та/або творчих мистецьких, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань.
Вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти.
Пунктами 5, 19 частини першої статті 1 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти; результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що кожен має право на вищу освіту.
Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми.
Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти за тим самим ступенем освіти, за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 5 (частина 1) Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
перший (бакалаврський) рівень;
другий (магістерський) рівень;
третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.
У відповідності до ч.2 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
1) молодший бакалавр;
2) бакалавр;
3) магістр;
4) доктор філософії/доктор мистецтва;
Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Здобувачами вищої освіти у розумінні пункту 1 частини другої статті 61 Закону України «Про вищу освіту» є студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.
Частинами першою і другою статті 6 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації скасовується закладом вищої освіти у разі виявлення фактів порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності, зокрема наявності у кваліфікаційній роботі академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої і шостої статті 7 Закону України «Про вищу освіту» документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до цього Закону освітньою програмою. У документі про вищу освіту зазначається найменування органу (органів) акредитації, а в додатку до документа про вищу освіту - інформація про видані ним (ними) відповідні акредитаційні сертифікати, рішення.
Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560) визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - ТАК/НІ.
Нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак є ключовим критерієм для підтвердження того, що навчання є основним пріоритетом і не є способом уникнення військової служби.
Зі змісту норм частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» убачається, що це дотримання визначеної Законом України «Про освіту» ієрархії рівнів освіти, що передбачає послідовний перехід від нижчого рівня до вищого. Зокрема, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою рівень повної загальної середньої освіти й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті.
Законодавством встановлено чітку послідовність освітніх рівнів: базова середня освіта, професійна (професійно-технічна), фахова передвища, вища освіта (бакалавр, магістр) та аспірантура/докторантура. Послідовним вважається здобуття наступного рівня освіти після успішного завершення попереднього. Наприклад, вступ на молодшого бакалавра після закінчення загальної повної середньої школи.
Закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступень вищої освіти, у тому числі молодшого бакалавра, та видається документ про вищу освіту, зокрема, диплом молодшого бакалавра. З моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 07.11.2025 у справі №160/31314/24, від 29.10.2025 у справі №200/5372/24, від 14 листопада 2025 року у справі № 160/30918/24.
Зі змісту наведених норм суд дійшов висновку, що порушенням послідовності вважається, якщо особа одночасно або повторно здобуває освіту того ж самого або нижчого рівня, вже маючи завершений вищий рівень освіти. Наприклад, якщо особа з дипломом магістра вступає на ще одну магістерську програму або на бакалаврат, це розцінюється як порушення послідовності (відповідає правовим висновкам постанови Верховного Суду від 14 листопада 2025 року у справі № 160/30918/24).
Разом з тим, судом установлено, що позивач раніше не отримував жодного документа про отримання ним вищої освіти за ступенем вищої освіти - молодший спеціаліст, молодший бакалавр, бакалавр, тощо.
Таким чином суд дійшов висновку, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки позивач здобуває рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобуту загальну повну середню освіту.
Позивач не завершив навчання за освітнім рівнем молодшого спеціаліста (був відрахований) у вищі, який знаходиться на окупованій території, його вступ для здобуття фахової вищої освіти за рівнем вищим, ніж наявності середньої освіти яка є нижчою за рівнем, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача).
Суд звертає увагу на конструкцію норми пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, а саме: «здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти». Словосполучення «здобутий рівень освіти» безумовно вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти.
Отже, законодавець однозначно використовує термін «здобутий» для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, чого у спірних правовідносинах не було.
Посилання відповідача на алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, який визначений листом МОН України від 03 червня 2024 року № 1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», є необґрунтованими та не може братись до уваги, оскільки листи не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 826/2426/16.
Щодо доводів відповідачів про те, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону № 1556-VII засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі- Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
проводить навчання для роботи з Електронною базою;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права» та «Про публічні електронні реєстри».
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі Положення № 620), яке діяло на час виникнення та дії спірних правовідносин та втратило чинність у відповідності до Наказу відповідача 22.10.2025 № 1384 28.11.2025 (оприлюднення у Офіційному Віснику України - 2025 р., № 93, стаття 6569, код акта 135676/2025) це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення № 620 було передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення № 620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Пунктом 4 Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2025 р. № 872, яка набуло законної чинності 22.07.2025 року передбачено, що власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі МОН. Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором - державне підприємство “Інфоресурс», що належить до сфери управління МОН (далі - адміністратор). МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.
Отже, саме Міністерство освіти і науки України (і як слід підпорядкована його структура - державне підприємство “Інфоресурс» ) має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо позивача.
Зміна, скасування підзаконних нормативних актів не є підставою для усунення від виправлення певних документів, інформації, тощо та перешкоджати усуненню порушеного права позивача.
Натомість, Відокремлений структурний підрозділ “Бердянський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного», виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.
Чинним законодавством не передбачено право та/або обов'язок внесення закладами освіти будь яких відомостей про послідовність освіти.
За наведених вище обставин суд прийшов до висновку про те, що саме дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про вищу освіту», є протиправними та такими, що вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Щодо доводів відповідача, що вказаний спір є цивільно-правовим та повинен розглядатись за правилами цивільного законодавства то вони є помилковими та хибними, оскільки справа, яка розглядалась адміністративним судом містить усі ознаки публічно-правового спору - спір, у якому відповідач, як суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, здійснював публічно-владні управлінські функції, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких слушних обґрунтувань позиції відповідача щодо правомірності його дій у спірних правовідносинах.
Щодо обраного позивачем способу правового захисту порушеного права, то суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення “ефективного правосуддя» та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном “ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.
Враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України для забезпечення належного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про ефективність обраного позивачем способу судового захисту та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
При зверненні із позовом до суду позивач сплатив 968,96 грн згідно квитанції 6281-3245-6290-9923 від 18.12.2025 року.
Враховуючи той факт, що спір виник з вини відповідача, то суд вважає за доцільне покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача у розмірі 968,96 грн за рахунок його бюджетних асигнувань, які підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (пр-т Берестейський, 10, м. Київ, 01135), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного підприємства «Інфоресурс» - про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) недостовірних даних про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а саме: зазначення в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - “Ні, порушує» .
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо не порушення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , послідовності здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України «Про освіту», та забезпечити формування Довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО: в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2. ст. 10 Закону України «Про освіту» якої вказати «Так, не порушує».
Стягнути з Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Берестейський, 10) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) грн 96 копійок.
Повний текст судового рішення складено та підписано 29 квітня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко