про відмову у розгляді справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін, залучення співвідповідача та витребування доказів
28 квітня 2026 рокуСправа №160/8559/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у місті Дніпро клопотання військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін, залучення відповідача та питання щодо витребування доказів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
07.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 06.04.2026 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 26.08.2016 року по день фактичної виплати цієї індексації, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 та 2017 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була гарантована постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 та 2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була гарантована постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців»;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 та 2017 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 та 2017 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексацію грошового забезпечення, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців»;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 за період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 за період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексацію грошового забезпечення, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців».
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , з 26.08.2016 року по 07.02.2026 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_2 з 01.07.2016 року по 28.02.2017 року включно перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Отже грошове забезпечення позивачу в період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року нараховувала та виплачувала саме військова частина НОМЕР_1 . У період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року включно відповідач не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січня 2008 року - для обчислення індексу споживчих цін при розрахунку індексації. У період з 2016 року по 2017 рік відповідач нараховував та виплачував позивачу грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, у складі місячного грошового забезпечення для розрахунку цих виплат. Також, без урахування індексації грошового забезпечення у складі місячного грошового забезпечення відповідач нараховував позивачу грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, а також щомісячну додаткову грошову винагороду. Позивач звертався із заявою до відповідача щодо проведення виплат належних йому відповідно до законодавства, однак отримав відмову. Такі дії та бездіяльність відповідача, позивач вважає протиправними, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою для захисту своїх прав.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 08.04.2026 року передана судді Пруднику С.В.
13.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
23.04.2026 року від військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. ОСОБА_1 згідно витягу з наказу №38 від 07.02.2026 військової частини НОМЕР_2 була переведена до нового місця служби. У 2016-2017 роках військова частина НОМЕР_2 знаходилась на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , проте, після відокремлення частини (літо 2017 року), всі фінансові документи на виконання вимог щодо передачі справ у архів відділом персоналу на фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 до Одеського територіального архівного відділу ГДА МО України ( АДРЕСА_1 ) було передано архівні справи постійного та тривалого зберігання які містять відомості про проходження служби військовослужбовців та інформацію про нарахування та виплату грошового забезпечення (інших додаткових виплат). В той же час, відповідно п. 4.3 (зміни від 01.06.2009 №263) до Наказу №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», діючого на період спірних правовідносин (від 11.06.2008, який втратив чинність від 07.06.2018), нарахування військовослужбовцям грошового забезпечення здійснюється на підставі таких первинних документів: 1. Наказу командира військової частини; 2. Грошового атестату; 3. Розрахунку грошового забезпечення за спірний період. Як вбачається із позовної заяви, позивачем не надано до позову грошового атестату із зазначенням нарахувань саме за спірний період, сум грошового забезпечення, а також розрахунку, підтвердженого фінансовою службою військової частини. Отже, розрахунки мають бути з 26.07.2016 по 27.02.2017, період треба взяти заздалегідь, щоб була можливість побачити збільшення грошового забезпечення з урахуванням до Порядку. Позивач не довів факту порушення його права первинними документами. Також, оскільки підвищення розміру грошового забезпечення з урахуванням постійних складових випереджаючим шляхом в грудні 2015 року було вище розміру суми можливої індексації, тому в даному випадку відсутні правові підстави нарахування індексації. До того ж, стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була гарантована постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», військовослужбовець ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Так як, військова частина НОМЕР_1 не володіє документами та не є належним відповідачем за ці роки. Позивач помилково вважає, що для нарахування індексації за період з серпня 2016 року по лютий 2017 року «базовим місяцем», за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення є січень 2008 року. Згідно чинного законодавства, «базовим місяцем», за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення в зазначений період є грудень 2015 року, тобто, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення починається з січня 2016 року. Така позиція визначена Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України, в листі-роз'ясненні щодо захисту інтересів МОУ з окремих питань нарахування та виплати грошового забезпечення та індексації військовослужбовців Збройних Сил України (додано в додатки). Оскільки, зазначене роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 03.10.2022 №3148/0/290-22/51 не завжди змінює позиції судів різних інстанцій, листом Міністерства оборони України від 09.02.2023 №220/1269 на підставі рішень судів було направлено запит до Міністерства соціальної політики України, щодо порядку складення розрахунку величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів військовослужбовців на виконання рішень судів в частині проведення індексації доходів військовослужбовців з серпня 2016 року по лютий 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року. З даного приводу Міністерство соціальної політики України надано відповідь від 17.03.2023 №3246/0/2-23/51. Відповідач вважає, що не вірне застосування базового місяця - січень 2008 року призводить Міністерство оборони України до фінансової діри в галузі не запланованих витрат. Приклад розрахунку, наведений у додатках доцільно застосовувати з метою уникнення неефективного управління фінансовим ресурсом. Військова частина НОМЕР_1 - це бюджетна організація, підпорядкована Міністерству оборони України, у своїй діяльності керується Законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра оброни України і являється структурним підрозділом Міністерства оборони України. Фінансування діяльності військової частини НОМЕР_1 здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Основні фонди, обігові кошти, інші цінності військової частини НОМЕР_1 є державною власністю. Оскільки, військова частина НОМЕР_1 повністю фінансується з Державного бюджету України, джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів населення є виключно Державний бюджет України. Порядок №1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Враховуючи зазначене, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. На думку відповідача, для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078". Тобто Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. Відповідач вважає, що нарахування індексації грошового забезпечення, визначення базового місяця та суми такого нарахування належить до повноважень відповідача, які є дискреційними. Враховуючи, що у цій справі встановлюється право особи на нарахування та виплату спірної грошової суми, яка визначена не була, можна дійти висновку, що позовні вимоги про нарахування та виплату компенсації за невчасно виплачену індексацію заявлені передчасно, відносно майбутніх правовідносин та подій, котрі ще не склались (не здійснено обчислення розміру індексації за спірний період), отже задоволенню не підлягають. Також в порушення ст. 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» позивач не надав суду доказів отримання відмови відповідача від виплати компенсації. Дана норма закону вказує на обов'язкову досудову процедуру врегулювання спору, а саме відмови відповідача, якої позивач не дотримався, так як в іншому випадку не дотримано вимоги про те, що суд захищає порушене право, і що є достатньою підставою відмови у задоволенні позовних вимог. Також в п. 8 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого ПКМУ №159 від 21.02.2001року зазначено, що саме відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Як видно із позовної заяви та доданої до неї додатків позивач не надав доказі отримання відмови військової частини щодо нарахування і виплати компенсації, що є підставою відмови у позові. В даному випадку позивач заявив про спірні грошові кошти в 2026 році, в той час як спірні правовідносини складали період 2016-2017 роки. З врахуванням відсутності спору про право до звернення до суду період дати неможливо розрахувати, оскільки не існувало спору про право, який з'явився лише з дати звернення до суду та винесення ухвали про відкриття адміністративного провадження по даній справі 13 квітня 2026 року. Заявляючи позовні вимоги про компенсацію втрати частини доходу, Позивач зловживає матеріальним правом, оскільки з 2016 року по момент подання позову не заявляв про спірні грошові кошти. Таким чином, задоволення позовних вимог про нарахування і виплати компенсації без врахування засад добросовісності і розумності, вимог ст. 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» призведе до незаконного збагачення Позивача за період, коли затримка виплати спірної індексації виникла з його власної бездіяльності. Тобто за умови спірності грошового забезпечення, його розміру і сум в Міноборони існує механізм за яким військовослужбовець не звільняється із служби до моменту кінцевого розрахунку. В даному випадку невикористання вказаного механізму позивачем є доказом відсутності вини військової частини щодо кінцевого розрахунку. Отже, враховуючи відсутність спору про право щодо спірної індексації до моменту звернення до суду, зловживання матеріальним правом позивачем, враховуючи те, що позивач не довів ще порушене його право, а суд не прийняв рішення яке набуло законної сили щодо спірної індексації, враховуючи передчасність заявленої вимоги про компенсацію, та приймаючи до уваги вину самого позивача щодо затримки в нарахуванні і виплати спірної суми індексації, приймаючи до уваги засади розумності та справедливості, в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю. Відповідач вважає, що вимога щодо перерахунку щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням індексації грошового забезпечення є безпідставною, оскільки право Позивача на індексацію є спірним і розглядається судом у межах цієї адміністративної справи, а сама індексація не є складовою грошового забезпечення у розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не має постійного характеру та здійснюється лише за наявності визначених законом умов, що виключає правові підстави для її врахування при здійсненні відповідного перерахунку. На думку відповідача, щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Ураховуючи те, що позивач самостійно обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за певний період, розмір якої відповідач повинен обчислити самостійно, то відсутні підстави для нарахування такої компенсації, оскільки виплати спірних сум позивачеві ще не здійснено.
Відтак, військова частина НОМЕР_1 просить суд залучити до справи військову частину НОМЕР_2 та призначити розгляд справи у загальному позовному провадженні із викликом сторін;
Перевіривши матеріали справи та враховуючи вказані доводи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Відповідач не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін.
Щодо клопотання військової частини НОМЕР_1 про залучення відповідача та питання щодо витребування доказів.
Ч. 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з п. 9 ч. 1ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 4 ст. 46 КАС України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 48 КАС України, під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Варто зазначити, що як вказав Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 року у справі №280/6737/22 визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належного відповідача й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
В той же час, відповідно до ч.3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, у 2016-2017 роках військова частина НОМЕР_2 знаходилась на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , проте, після відокремлення частини (літо 2017 року), всі фінансові документи на виконання вимог щодо передачі справ у архів відділом персоналу на фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 до Одеського територіального архівного відділу ГДА МО України ( АДРЕСА_1 ) було передано архівні справи постійного та тривалого зберігання які містять відомості про проходження служби військовослужбовців та інформацію про нарахування та виплату грошового забезпечення (інших додаткових виплат). В той же час, відповідно п. 4.3 (зміни від 01.06.2009 №263) до Наказу №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», діючого на період спірних правовідносин (від 11.06.2008, який втратив чинність від 07.06.2018), нарахування військовослужбовцям грошового забезпечення здійснюється на підставі таких первинних документів: 1. Наказу командира військової частини; 2. Грошового атестату; 3. Розрахунку грошового забезпечення за спірний період.
Враховуючи викладене та з метою повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, та з огляду на відсутність письмової згоди позивача, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі, як співвідповідача саме військову частину НОМЕР_2 .
Отже, клопотання військової частини НОМЕР_1 про залучення відповідача підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
З урахуванням викладеного та зважаючи на положення ч. 6 ст. 48 КАС, суд вважає за необхідне розпочати розгляд адміністративної справи №160/8559/26 спочатку.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 4 ст.77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За приписами ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Таким чином, суд вважає за необхідне витребувати у військової частини НОМЕР_2 засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України: копії карток особового рахунку ОСОБА_1 за період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року; розрахунки нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року; письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (або не виплати) ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців»; письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (або не виплати) ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 26.08.2016 року по день фактичної виплати цієї індексації, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»; письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (або не виплати) ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 та 2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була гарантована постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців»; письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (або не виплати) ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 за період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексацію грошового забезпечення, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців».
При цьому, суд вважає за належним звернути увагу сторін, на наступне, що положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.
Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом.
Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Ураховуючи те, що командир військової частини НОМЕР_1 та командир військової частини НОМЕР_2 не є учасниками справи та відомості щодо останніх, які визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, суд з метою забезпечення своєчасного та об'єктивного розгляду питання про процесуальні наслідки в разі неподання відповідачами доказів на виконання вимог даної ухвали суду у справі та наявність чи відсутність підстав для накладення штрафу, вважає за необхідне покласти на військову частину НОМЕР_1 та на військову частину НОМЕР_2 обов'язок подати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо начальника, відповідального за виконання вимог даної ухвали суду.
Відтак, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Керуючись статтями 9, 48, 80, 121, 171, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
В задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін - відмовити.
Клопотання військової частини НОМЕР_1 про залучення відповідача - задовольнити.
Залучити до участі у справі №160/8559/26 у якості співвідповідача як військову частину НОМЕР_2 .
Розпочати спочатку розгляд адміністративної справи №160/8559/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Призначити розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 18.05.2026 року, що відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.
Здійснювати розгляд справи одноособово суддею Прудником С.В.
Роз'яснити сторонам, що розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі, зважаючи на що, встановити відповідачу військовій частині НОМЕР_2 строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали суду. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дати отримання копії відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання копії відповіді на відзив на позовну заяву для подання заперечень, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Направити копію цієї ухвали суду учасникам справи, а військовій частині НОМЕР_2 - разом із копією позовної заяви з усіма додатками.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://adm.dp.court.gov.ua.
Витребувати у військової частини НОМЕР_2 засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України:
- копії карток особового рахунку ОСОБА_1 за період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року;
- розрахунки нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року;
- письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (або не виплати) ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців»;
- письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (або не виплати) ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 26.08.2016 року по день фактичної виплати цієї індексації, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
- письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (або не виплати) ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 та 2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була гарантована постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців»;
- письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (або не виплати) ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 за період з 26.08.2016 року по 28.02.2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексацію грошового забезпечення, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_3 подати суду:
- визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо відомості щодо командира військової частини НОМЕР_3 , відповідального за виконання вимог даної ухвали суду, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 подати суду:
- визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо відомості щодо командира військової частини НОМЕР_2 , відповідального за виконання вимог даної ухвали суду, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 18 травня 2026 року.
Суд попереджає військову частину НОМЕР_3 , та військову частину НОМЕР_2 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник