про поновлення строку на повідомлення про неможливість надання доказів, витребування доказів та зупинення провадження
29 квітня 2026 року Справа № 160/2578/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання представника Головного управління Національної гвардії України Блажка Романа Петровича про поновлення строку на повідомлення про неможливість надання доказів та витребування доказів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.02.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної гвардії України, в якому з урахування уточнених позовних вимог просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.08.2025 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 ;
- визнати протиправною вимогу Головного управління Національної гвардії України щодо надання ОСОБА_1 документів, які підтверджують перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , викладену в листі від 27.11.2025 року №25/52/13-6609-2025;
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 29.08.2025 року з приводу призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку із загибеллю батька - військовослужбовця Національної гвардії України ОСОБА_5 під час виконання обов'язків військової служби, з урахуванням висновків суду щодо відсутності обов'язку підтвердження факту перебування повнолітньої дитини на утриманні загиблого військовослужбовця.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - є повнолітньою донькою ОСОБА_5 . Родинні зв'язки між позивачем та її батьком підтверджуються свідоцтвом про народження виданого відділом актів цивільного стану громадян виконкому Саксаганської районної ради Кривого Рогу Дніпропетровської області серії НОМЕР_2 . ОСОБА_5 проходив службу у Національній гвардії України в складі військової частини НОМЕР_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 він загинув. Факт загибелі підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 . Обставини смерті встановлені актом про нещасний випадок (поранення) №125, відповідно до якого нещасний випадок з військовослужбовцем військової частини НГУ 3052 стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Після смерті батька позивач звернулась із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, як повнолітня донька загиблого військовослужбовця (далі - ОГД) до військової частини НОМЕР_3 заява була опрацьована та направлена на розгляд до Головного управління Національної гвардії України. У відповіді було зазначено, що до заяви не додані документи, які підтверджують перебування позивача на утриманні загиблого батька. Вимога відповідача щодо надання документів, які підтверджують перебування повнолітньої дитини на утриманні загиблого військовослужбовця, є неправомірною, оскільки чинна на момент розгляду заяви редакція статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не містить обов'язку повнолітніх дітей підтверджувати факт утримання як умову для призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця. На думку позивача, вимога відповідача щодо надання документів, які підтверджують утримання, є неправомірною, а бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви по суті порушує мої права на соціальний захист та право на ОГД, яке гарантоване законом. Лист відповідача від 27.11.2025 не містить ознак індивідуального адміністративного акта, не вирішує питання по суті поданої заяви, не містить рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги та не припиняє адміністративної процедури, а отже свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
16.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Кальник В.В.) відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року №396д, у зв'язку з призначенням судді Віталія Кальника суддею іншого суду на підставі Указу Президента України від 24.02.2026 року №165/2026, призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/2578/26.
За відомостями з витягу повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 04.03.2026 року передана судді Пруднику С.В.
05.03.2026 року від представника Головного управління Національної гвардії України Блажка Романа Петровича до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. Окрім того, представник відповідача просив залишити позов без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України у зв'язку з виявленням факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження в адміністративній справі.
23.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 23.04.2026 року. Витребувано у Головного управління Національної гвардії України: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України заяву ОСОБА_1 від 29.08.2025 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 ; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.08.2025 року. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 23.04.2026 року. Судом попереджено Головне управління Національної гвардії України про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
24.04.2026 року від представника Головного управління Національної гвардії України Блажка Романа Петровича до суду надійшла зава на виконання вимог ухвали суду, в якій містились клопотання про поновлення строку та витребування доказів. В обґрунтування означеної заяви представником відповідача зазначено наступне. Відповідач повідомляє про неможливість надання інших з вказаних в ухвалі суду письмових доказів, оскільки вони знаходяться не у розпорядженні відповідача, а у розпорядженні військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України (далі - в/ч НОМЕР_3 ). Так, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України» затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2022 № 484 (далі - Порядок № 484). Як слідує з пункту 6 Порядку № 484, саме в/ч НОМЕР_3 , а не відповідач як Головне управління Національної гвардії України є для цілей виплати ОГД уповноваженим органом, позаяк загиблий військовослужбовець проходив військову службу саме у в/ч НОМЕР_3 . Відповідач як Головне управління Національної гвардії України може вважатися уповноваженим органом лише тоді, коли ОГД призначається у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, який проходив військову службу саме у відповідача, що не має місця у даному випадку. Відтак, саме на в/ч НОМЕР_3 як уповноважений орган згідно з пунктами 8-10 Порядку № 484 покладається обов'язок щодо оформлення пакету документів для призначення ОГД. Обов'язком відповідача є лише розгляд відповідно до 12 Порядку № 484 таких документів, оформлених військовою частиною, та прийняття рішення щодо виплати ОГД за результатами розгляду цих документів. За усталеною у відповідача практикою документообігу після розгляду цих документів вони повертаються назад військовій частині для подальшого зберігання. До заяви додається лист відповідача від 11.11.2025 року №27/13/3/04-43105-2025, який підтверджує направлення відповідних документів до в/ч НОМЕР_3 . Відповідач як головний орган військового управління Національної гвардії України є складовою сектору безпеки та оборони України та виконує службово-бойові завдання, пов'язані із захистом суверенітету та територіальної цілісності України. Отже, відповідач пропустив строк на повідомлення суду про неможливість надання доказів з поважних причин, а тому, на думку відповідача, існують підстави для поновлення цього строку згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України.
Відтак, представник відповідача просить суд: 1. Поновити відповідачу строк на повідомлення про неможливість надання доказів, які витребовує суд, у зв'язку з пропуском цього строку з поважних причин. 2. Прийняти повідомлення відповідача про неможливість надання доказів, які витребовує суд. 3. У разі необхідності витребування доказів звернутися до військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Означені клопотання підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Отже, у даному випадку суд вважає, що клопотання представника відповідача про поновлення строку на повідомлення про неможливість надання доказів підлягає до задоволення.
При цьому, суд вважає за необхідне прийняти повідомлення відповідача про неможливість надання доказів, які витребовує суд.
Щодо витребування доказів, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 4 ст.77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За приписами ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача про витребування доказів та витребувати у військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України заяву ОСОБА_1 від 29.08.2025 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 ; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.08.2025 року.
Окрім того, суд вважає за необхідно повторно витребувати у Головного управління Національної гвардії України: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України заяву ОСОБА_1 від 29.08.2025 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 ; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.08.2025 року.
При цьому, суд вважає за належним звернути увагу сторін, на наступне, що положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.
Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом.
Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Ураховуючи те, що керівник (командир) Головного управління Національної гвардії України та керівник (командир) військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України не є учасниками справи та відомості щодо останніх, які визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, суд з метою забезпечення своєчасного та об'єктивного розгляду питання про процесуальні наслідки в разі неподання відповідачами доказів на виконання вимог даної ухвали суду у справі та наявність чи відсутність підстав для накладення штрафу, вважає за необхідне покласти на Головне управління Національної гвардії України та на військову частину НОМЕР_3 Національної гвардії України обов'язок подати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо начальника, відповідального за виконання вимог даної ухвали суду.
Відтак, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Суд зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження по справі, зокрема, у зв'язку з направленням судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Положення цієї норми передбачає право суду зупинити провадження у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до отримання доказів.
Згідно ч. 6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне для всебічного та об'єктивного розгляду справи зупинити провадження по справі до одержання витребуваних доказів.
Керуючись статтями 9, 80, 121, 171, 236, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання представника Головного управління Національної гвардії України Блажка Романа Петровича про поновлення строку на повідомлення про неможливість надання доказів - задовольнити.
Прийняти повідомлення Головного управління Національної гвардії України про неможливість надання доказів, які витребовує суд.
Клопотання представника Головного управління Національної гвардії України Блажка Романа Петровича про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України:
- засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України заяву ОСОБА_1 від 29.08.2025 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 ;
- засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.08.2025 року.
Повторно витребувати у Головного управління Національної гвардії України:
- засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України заяву ОСОБА_1 від 29.08.2025 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 ;
- засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.08.2025 року.
В разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав).
Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України подати суду:
- визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо відомості щодо керівника (командира) Головного управління Національної гвардії України, відповідального за виконання вимог даної ухвали суду, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_3 Національної гвардії України подати суду:
- визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо відомості щодо керівника (командира) військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, відповідального за виконання вимог даної ухвали суду, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 15 травня 2026 року.
Суд попереджає військову частину НОМЕР_3 Національної гвардії України та Головне управління Національної гвардії України про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Провадження по адміністративній справі №160/2578/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - зупинити до отримання судом витребуваних доказів у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник