28 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2939/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо застосування з 01.01.2026 коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у встановленому розмірі, з урахуванням індексацій та доплат, без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, пенсія якому призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII. Позивач зазначає, що з 01.01.2026 відповідачем неправомірно зменшено розмір його пенсії шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1778, прийнятою на виконання статті 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX.
На думку позивача, такі дії суперечать положенням Конституції України, зокрема статтям 8, 19, 46, 92, відповідно до яких органи державної влади повинні діяти лише на підставі та в межах повноважень, визначених законом, а право на соціальний захист гарантується державою. Позивач також посилається на правові позиції Конституційного Суду України, викладені у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010, відповідно до яких законом про Державний бюджет України не можуть змінюватися чи обмежуватися положення інших законів.
Крім того, позивач вказує, що спеціальним законом - Законом України №2262-XII - не передбачено обмеження розміру пенсії шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів, а тому положення статті 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України №1778 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Також позивач посилається на практику Верховного Суду та судів адміністративної юрисдикції щодо недопустимості зміни умов пенсійного забезпечення підзаконними актами, а також на преюдиційні обставини, встановлені рішеннями судів у справах щодо аналогічних правовідносин.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.
Відповідач вказує, що у своїй діяльності щодо призначення та виплати пенсій він зобов'язаний діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, що узгоджується з вимогами частини другої статті 19 Конституції України.
Зазначає, що з 01 січня 2026 року набрав чинності Закон України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX, статтею 30 якого передбачено особливості виплати пенсій у період дії воєнного стану, зокрема встановлено порядок застосування коефіцієнтів до частини пенсії, яка перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
На виконання вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 грудня 2025 року №1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», якою врегульовано механізм застосування відповідних коефіцієнтів.
Разом з тим, відповідач наголошує, що у спірних правовідносинах зазначені коефіцієнти до пенсії позивача не застосовувалися, оскільки розмір його пенсійної виплати не перевищує встановленого законом граничного рівня. Зокрема, пенсія позивача з 01 січня 2026 року виплачується у максимальному розмірі, визначеному частиною сьомою статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме в межах десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач зазначає, що відповідно до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII), максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
При цьому розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік», що визначає і граничний розмір пенсії у 2026 році.
Крім того, відповідач звертає увагу, що відповідно до статей 46 та 64 Конституції України, а також положень Закону України “Про правовий режим воєнного стану», у період дії воєнного стану допускається встановлення окремих обмежень прав і свобод, у тому числі у сфері соціального захисту, оскільки право, передбачене статтею 46 Конституції України, не входить до переліку прав, які не можуть бути обмежені.
Також відповідач зазначає, що після визнання неконституційними окремих положень щодо обмеження пенсій у 2016 році, законодавець повторно врегулював питання максимального розміру пенсії шляхом внесення змін до Закону України №2262-XII, якими встановлено відповідне обмеження у вигляді десяти прожиткових мінімумів.
З урахуванням наведеного відповідач вважає, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно, а підстави для визнання його дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відсутні.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується матеріалами справи.
Із наданого відповідачем протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 (пенсійна справа №0304009109 - МНС) слідує, що з 01.04.2026 розмір пенсії позивача з врахуванням індексацій за 2024-2026 роки становить 36 909,29 грн, однак фактично виплата пенсії становить 25 950,00 грн, оскільки обмежена максимальним розміром (10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність).
20.02.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення з 01.01.2026 перерахунку пенсії без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» від 30.12.2025 №1778.
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 09.03.2026 №5155-4258/Б-02/8-0300/26 повідомило наступне.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 140/14617/24, яке набрало законної сили 29.04.2025, проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023.
Статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Розмір пенсійної виплати визначено відповідно до статті 43 цього Закону та законів про Державний бюджет України на відповідний рік (№1082, №1928, №2710, №3460, №4059).
З урахуванням викладеного вище, пенсійний орган зазначив, що норми постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період дії воєнного стану» до розміру пенсійної виплати позивача не застосовувались.
Перерахунок пенсії, в межах покладених судовим рішенням зобов'язань, проведено, а тому правових підстав для проведення інших перерахунків немає.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з абзацом 1 преамбули Закону №2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Абзацом 3 преамбули Закону №2262-XII встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частинами 1, 3 статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 64 Закону №2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
25.02.2026 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова №236).
Пунктом 1 Постанови №236 установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 2 Постанови №236 з 1 березня 2026 року:
1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» і підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2025 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2025 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
2) розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім частини першої статті 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підвищені відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», підвищуються на коефіцієнт збільшення, встановлений пунктом 1 цієї постанови.
Пунктом 3 Постанови №236 встановлено, що розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595 гривень; пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Так, статтею 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані), зокрема відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1778 від 30.12.2025 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) зокрема відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Однак, суд зауважує, що Законом України “Про Державний бюджету України на 2026 рік» та постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону №2262-ХІІ.
У рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та / чи норми пенсійного забезпечення, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», є протиправним.
Отже, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах положень статті 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» і постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Отже, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
У постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Суд зауважує, що на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону №2262-ХІІ не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного закону, у зв'язку з чим, дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправними.
Аналогічну правову позицію наводив Верховний Суд у постановах від 25.11.2025 у справі №560/5404/25, від 22.07.2025 у справі №620/5993/24, від 08.04.2025 у справі №380/8998/24, від 24.02.2025 у справі №300/2424/24 та інших.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України “обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України» (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Як встановлено судом, відповідач фактично обмежив позивачу виплату пенсії, в тому числі сум нарахованих індексацій за 2024-2026 роки, відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ, оскільки його пенсія перевищує максимальний розмір.
Суд звертає увагу, що позивачем як спосіб захисту обрано вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії без застосування таких коефіцієнтів.
Водночас із матеріалів справи, зокрема доводів відзиву та наданих відповідачем доказів, убачається, що понижуючі коефіцієнти до розміру пенсії позивача фактично не застосовувалися, а її виплата здійснюється у межах максимального розміру, визначеного частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Таким чином, спірні правовідносини фактично стосуються не застосування понижуючих коефіцієнтів, а правомірності обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, за змістом частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, що виключає формальний підхід до визначення способу захисту порушеного права.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не повною мірою відповідає характеру спірних правовідносин, оскільки фактично оспорюється обмеження розміру пенсії максимальним розміром, а не застосування понижуючих коефіцієнтів.
За таких обставин, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та надати правову оцінку правомірності виплати пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, визначеним частиною сьомою статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо виплати пенсії позивачу із обмеженням її максимальним розміром та зобов'язання відповідача здійснити з 01 січня 2026 року перерахунок і виплату пенсії без такого обмеження, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 1331,20 грн, сплачений квитанцією від 10.03.2026 №3QSR-DUB8-DRKE/
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2026 року із обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01 січня 2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).
Суддя Н. В. Стецик