Справа № 461/3112/26
Провадження № 1-кс/461/2600/26
про накладення арешту на майно
29.04.2026 слідча суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до № 12026140000000387 від 27.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Прокурор звернувся до слідчої судді зі вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт на автобус марки «ЕТАЛОН А-079.54» з реєстраційним номер НОМЕР_1 , (І/н НОМЕР_2 ), який належать ТЗОВ «КС.ТРАНС», що зареєстрований за адресою: Львівська область, Самбірський район, с. Бісковичі, вул. Тиха, 29А, а також заборонити користування, розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних операцій з автобусом марки «ЕТАЛОН А-079.54» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , (І/н НОМЕР_2 ).
В обґрунтування клопотання зазначає, що 27.04.2026, приблизно о 14:30 год., у м. Львів по вул. Городоцька, поблизу буд. № 102, відбулася ДТП (наїзд тз на пішохода), за участі маршрутного автобуса (№ 770 сполученням Львів - Сусолів) марки «Еталон А079.54» р. н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Унаслідок даної події потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження.
27.04.2026 підчас огляду місця ДТП виявлено автобус марки «ЕТАЛОН А-079.54» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , (І/н НОМЕР_2 ), який належить ТЗОВ «КС.ТРАНС», що зареєстрований за адресою: Львівська область, Самбірський район, с. Бісковичі, вул. Тиха, 29А, та який був вилучений та поміщений на територію автостоянки, що за адресою: м. Львів, вул. Пластова, 10.
27.04.2026 автобус марки «ЕТАЛОН А-079.54» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , (І/н НОМЕР_2 ), визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Оскільки на вказаному транспортному засобі є наявні сліди злочину та сам транспортний засіб є речовим доказом і в подальшому буде залучений для проведення слідчих експериментів та проведення автотехнічних та транспортно-трасологічних експертиз, необхідно забезпечити зберігання даного речового доказу шляхом накладання арешту на даний транспортний засіб.
Без надання експертам автобуса марки «ЕТАЛОН А-079.54» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , (І/н НОМЕР_2 ), останні будуть позбавлені можливості встановити технічний стан транспортного засобу, а також механізм настання ДТП, що у свою чергу не дасть можливості встановити причину ДТП.
Передання на зберігання автобуса марки «ЕТАЛОН А-079.54» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , (І/н НОМЕР_2 ) власнику чи іншим уповноваженим на те особам, створює загрозу забезпечення належного зберігання транспортного засобу (без знищення слідів злочину шляхом проведення ремонтно-відновлювальних робіт).
Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення відчуження автобуса марки «ЕТАЛОН А-079.54» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , (І/н НОМЕР_2 ), який визнаний речовим доказом, оскільки він був знаряддям вчинення злочину і на ньому збереглись сліди злочину, а також знищення слідів злочину (у т. ч. шляхом проведення ремонтно-відновлюваних робіт), які залишилися на вищевказаному транспортному засобі, що в подальшому не дасть можливість провести ряд експертиз з метою встановлення всіх обставин події., просить клопотання задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, у клопотанні просить проводити розгляд у його відсутності.
З метою забезпечення арешту майна, слідча суддя вважає за можливе у порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідча суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження
Клопотання узгоджено з вимогами ст. 171 КПК України і доводи слідчого, якими він обґрунтовує клопотання, підтверджені доданими до клопотання копіями документів.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні зазначені підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У частині 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026140000000387 від 27.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, триває, та у подальшому може виникнути необхідність у додатковому дослідженні вказаних у клопотанні речових доказів для встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, враховуючи викладене, слідча суддя доходить до висновку, що вказане у клопотанні майно відповідає критеріям ст. 98, ч.2 ст. 170 КПК України, а також можуть мати суттєве значення для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних до відповідальності, у зв'язку з чим, з метою їхнього збереження, слідча суддя вважає за необхідне накласти на них арешт.
Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під. час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи. На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження, вилученими в ході огляду місця події речима та предметами, з метою запобігання їхньому зникненню, пошкодженню чи відчуженню. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.
Разом з тим, слідча суддя відмовляє у задоволенні клопотання у частині заборони відчуження, користування та розпоряджання вказаним у клопотанні майно, оскільки саме по собі накладення арешту є забороною будь-яким особам відчужувати, користуватися та розпоряджатися таким майном, на яке накладений арешт.
На підставі вищевикладеного, клопотання прокурора про арешт майна підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідча суддя -
1. Клопотання - задовольнити частково.
2. Накласти арешт з метою збереження речових доказів, на автобус марки «ЕТАЛОН А-079.54» з реєстраційним номер НОМЕР_1 , (І/н НОМЕР_2 ), який належать ТЗОВ «КС.ТРАНС», що зареєстрований за адресою: Львівська область, Самбірський район, с. Бісковичі, вул. Тиха, 29А.
3. У решті вимог клопотання - відмовити.
4. Виконання цієї ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12026140000000387 від 27.04.2026.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України, арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя ОСОБА_6