28 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/2828/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра Енерго» (далі - ТОВ «Міра Енерго», позивач) - Кругленко М.С. (адвокат)
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Східбуд» (далі - ТОВ «НВК «Східбуд», відповідач) - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Міра Енерго»
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 (головуюча - суддя Гребенюк Н.В., судді: Слободін М.М., Шутенко І.А.)
у справі за позовом ТОВ «Міра Енерго»
до ТОВ «НВК «Східбуд»
про стягнення коштів.
Предметом судового розгляду є наявність / відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми здійсненої попередньої оплати (авансу) за договором, на яку роботи не були виконані, та пені.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ «Міра Енерго» звернулося до суду з позовом до ТОВ «НВК «Східбуд» про стягнення суми здійсненої попередньої оплати (авансу) у розмірі 5 353 254,42 грн за договором від 13.11.2023 № 016387-1, на яку роботи не були виконані, а також пені у розмірі 2 804 693,43 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору від 13.11.2023 № 016387-1 в частині виконання робіт з реконструкції ПС 330 кВ «Білоцерківська» з улаштуванням фізичного захисту автотрансформатора АТ-2 (інв № новий), Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Томилівка, вул. Узинська, 10.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Господарський суд Харківської області рішенням від 19.11.2025 у справі № 922/2828/25 позов задовольнив, з посиланням на його обґрунтованість; здійснив розподіл судових витрат.
2.2. Східний апеляційний господарський суд постановою від 09.03.2026 у справі № 922/2828/25 рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 скасував, ухвалив нове рішення про відмову в позові. Також суд апеляційної інстанції здійснив розподіл судових витрат з апеляційної скарги.
2.3. Суд апеляційної інстанції мотивував постанову тим, що позивач в порушення умов договору не передав відповідачу до початку виконання робіт проєктну та іншу документацію (дозвільну, супроводжувальну та ін.), необхідну для виконання усіх робіт за договором, у зв'язку з чим строк виконання робіт за договором не розпочався, а підстави для повернення попередньої оплати і стягнення пені, як похідної вимоги, відсутні.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ «Міра Енерго» 23.03.2026 через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі № 922/2828/25 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. ТОВ «Міра Енерго» у касаційній скарзі з посиланням на пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає таке.
4.1.1. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених в таких постановах Верховного Суду:
- щодо норм частин другої, третьої статті 6, пункту 1 частини другої, частини шостої статті 11, статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 та в постановах Верховного Суду від 29.01.2026 у справі № 910/15980/24, від 26.09.2025 у справі № 910/15997/24, від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17;
- щодо норми статті 629 ЦК України - правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.10.2025 у справі № 922/784/25, від 11.03.2026 у справі № 910/13861/24;
- щодо норми частини четвертої статті 882 ЦК України - правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 916/506/23, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17;
- щодо норм статей 610, 611, 875 ЦК України - правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18;
- щодо норми пункту 50 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 - правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18;
- щодо норми пункту 6 статті 3 ЦК України - правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2026 у справі № 911/969/24, в постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, у постановах Верховного Суду від 29.07.2022 у справі № 495/6578/17, від 01.12.2021 у справі № 752/14554/15-ц, від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17;
- щодо норми частини першої статті 627 ЦК України - правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 904/8299/17;
- щодо норм частини п'ятої статті 161, статей 118, 119, пункту 3 частини першої статті 42 ГПК України - правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18;
- щодо норм пункту 5 частини третьої статті 2, частини першої статті 14, частини другої статті 237, частини першої статті 269, частини першої статті 270 ГПК України - правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.10.2025 у справі № 910/12561/23;
- щодо норми частини першої статті 266 ГПК України - правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25.02.2026 у справі № 922/4571/14 (922/4018/24);
- щодо норми статті 86 ГПК України - правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04.06.2024 у справі № 910/466/22, від 06.05.2025 у справі № 912/384/24.
4.1.2. Також скаржник у касаційній скарзі з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином зібрані у справі докази.
5. Позиція іншого учасника справи
5.1. ТОВ «НВК «Східбуд» у відзиві на касаційну скаргу заперечило проти доводів касаційної скарги, зазначаючи про законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, і просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Між ТОВ «Міра Енерго» (генеральний підрядник) та ТОВ «НВК «Східбуд» (субпідрядник) 13.11.2023 укладено договір № 016387-1 (далі - Договір), відповідно до якого сторони погодили предмет договору: Реконструкція ПС 330 кВ Північного ТУОМ з влаштуванням фізичного захисту автотрансформатора АТ-2 (інв. № новий), (016387) 45454000-4 Реконструкція.
6.2. Згідно з пунктом 1.2 Договору субпідрядник зобов'язується виконати за завданням генерального підрядника (додаток 1 до Договору) комплекс робіт з реконструкції ПС 330 кВ «Білоцерківська» з улаштуванням фізичного захисту автотрансформатора АТ-2 (інв № новий), Київська обл., Білоцерківськй р-н, с. Томилівка, вул. Узинська, 10, з передачею генеральному підряднику результату робіт (закінчені роботи), а генеральний підрядник зобов'язується відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок організувати допуск підрядника до фронту робіт (будівельного майданчика), передати затверджену генеральним підрядником в обсязі достатньому для виконання робіт проектну документацію, прийняти належно виконані роботи та здійснити оплату прийнятих належно виконаних робіт на умовах Договору.
6.3. Обсяги, показники реконструкції: характеристика робіт, обсяг та місце виконання робіт, перелік устаткування, інших матеріальних ресурсів, що повинні застосовуватися при виконанні робіт на зазначеному в цьому пункті Договору об'єкті замовника, вимоги до виконання, якості робіт та ресурсів, перелік документації визначаються відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації та інших умов Договору (пункт 1.3 Договору).
6.4. Валютою договору є українська національна валюта - гривня. Вартість будівельних робіт, яка відповідно до додатку 1 до Договору становить 12 748 741, 67 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 2 549 748, 33 грн, що разом становить 15 298 490, 00 грн. Ціна договору може бути зменшена за домовленістю сторін у випадках, визначених чинним законодавством України та (або) Договором. В ціну договору включені всі витрати, які здійснює субпідрядник з метою виконання цього договору (пункти 2.1, 2.2, 2.4 Договору).
6.5. Відповідно до пункту 3.3 Договору сторони погодили, що розрахунки за будівельні роботи проводяться шляхом:
- перерахування попередньої оплати на виконання будівельних робіт в розмірі не більше 30% (відсотків) від вартості будівельних робіт, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання від субпідрядника рахунку-фактури, наданого субпідрядником. За наявності фінансування генеральний підрядник залишає за собою право на здійснення додаткового авансування (підпункт 3.3.1 пункту 3.3 Договору);
- проміжних платежів за виконані будівельні роботи протягом 20 (двадцять) робочих днів з дати підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за звітний місяць за формою № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт витрати за формою № КБ-3, на підставі рахунку-фактури, наданого субпідрядником з пропорційним вирахуванням суми отриманого авансу на виконання робіт згідно з підпунктом 3.3.1 пункту 3.3, протягом всього строку виконання будівельних робіт (підпункт 3.3.2 пункту 3.3 Договору).
6.6. Згідно з пунктом 3.6 Договору у разі порушення договірних зобов'язань з вини субпідрядника, усі авансові платежі, які не підтверджені відповідними актами, підлягають поверненню генеральному підряднику протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання відповідної вимоги генерального підрядника.
6.7. Відповідно до пункту 16.8 Договору у разі, коли правова підстава для утримання авансу субпідрядником відпала (розірвання Договору, відмова від зобов'язання тощо), всі авансові платежі, які не підтверджені відповідними актами, підлягають поверненню генеральному підряднику протягом 3 (трьох) банківських днів з дня розірвання Договору чи отримання відповідної вимоги генерального підрядника.
6.8. Пунктом 4.1 Договору сторони визначили обов'язки субпідрядника, зокрема:
- виконати роботу відповідно до вимог генерального підрядника, а також чинних на території України актів, норм, правил у встановлені Договором строки (підпункт 4.1.1 пункту 4.1 Договору);
- дотримуватись протягом строку виконання робіт вимог щодо чинності дозвільних документів, які згідно із чинним законодавством України надають субпідряднику права на провадження діяльності (за визначеними Договором видами робіт), а у разі виникнення обставин, що можуть спричинити дострокове припинення дії будь-якого з таких документів до закінчення строку виконання робіт, негайно повідомити про це генерального підрядника (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 Договору);
- повідомляти генерального підрядника: про хід виконання зобов'язань за Договором, забезпечення роботи ресурсами; про обставини, що перешкоджають виконанню роботи в цілому чи окремих її складових, а також про заходи, необхідні для усунення таких обставин (підпункт 4.1.5 пункту 4.1 Договору).
6.9. Також сторонами Договору підписано додатки до Договору, а саме: № 1 «Завдання на виконання робіт "Реконструкція ПС 330 кВ "Білоцерківська" з влаштування фізичного захисту автотрансформатора АТ-2 (інв № новий), Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Томилівка, вул. Узинська, 10»; № 2 «Локальний кошторис № 02-01-01 на будівельні роботи. Захист АТ 330», «Локальний кошторис № 02-01-02 на будівельні роботи на зовнішні мережі. Будівельні роботи. Захист АТ 330».
6.10. За твердженнями позивача, 13.11.2023 сторонами Договору підписано акт прийому - передачі будівельного майданчика.
6.11. Сторонами 12.02.2024 підписано додаткову угоду № 2 до Договору, згідно з якою пункт 15.1 розділу 15 «Строк виконання зобов'язань та строк дії договору» викладено у такій редакції:
« 15.1 Невід'ємною частиною даного договору є графік виконання робіт (додаток № 3, додаток 3.1), у якому визначається дати початку та закінчення усіх видів (етапів, комплексі) робіт, передбачених цим договором, але субпідрядник повинен виконати роботи до 04 квітня 2024 року. Субпідрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 2 (двох) днів з моменту отримання від генерального підрядника авансу, але не раніше допуску субпідрядника до фронту робіт (будівельного майданчику). Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 30.04.2024 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання».
6.12. Сторонами Договору 05.04.2024 підписано додаткову угоду № 3 до Договору, згідно з якою пункт 15.1 розділу 15 «Строк виконання зобов'язань та строк дії договору» викладено у такій редакції:
« 15.1. Невід'ємною частиною даного договору є графік виконання робіт (додаток № 3, додаток 3.1, додаток 3.2), у якому визначається дати початку та закінчення усіх видів (етапів, комплексі) робіт, передбачених цим договором, але субпідрядник повинен виконати роботи до 24 травня 2024 року. Субпідрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 2 (двох) днів з моменту отримання від генерального підрядника авансу, але не раніше допуску субпідрядника до фронту робіт (будівельного майданчику). Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 24.06.2024 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання».
6.13. Позивачем на виконання умов Договору перераховано на рахунок відповідача 9 000 000 грн попередньої оплати, що підтверджується платіжними дорученнями.
6.14. За твердженнями позивача, відповідачем у порушення умов Договору роботи виконано частково на загальну суму 3 646 745, 58 грн (з ПДВ), про що свідчить підписаний сторонами акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 19.11.2024, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) від 19.11.2024.
6.15. За твердженнями позивача, останнім на адресу відповідача направлено лист вих. № 393/08-24 від 26.08.2024, у якому позивач просив відповідача, зокрема, терміново розпочати передачу виконаних субпідрядником робіт на об'єкті ПС 330 кВ «Білоцерківська».
6.16. Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу вих. № 543/10-24 від 31.10.2024 про повернення авансових платежів, у якій позивач просив відповідача повернути суму попередньої оплати (авансового платежу) за Договором.
6.17. Відповідно до пункту 11.3 Договору за порушення строків виконання зобов'язання (виконання робіт, поставки матеріальних ресурсів тощо) субпідрядник сплачує генеральному підряднику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% вартості зобов'язань, строк виконання яких порушений, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів субпідрядник повинен додатково сплатити генеральному підряднику штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
6.18. Оскільки відповідач не надав позивачу докази повного виконання робіт за Договором, суму авансу, на яку роботи не були виконані, відповідач позивачу не повернув, останній звернувся з цим позовом до суду.
6.19. Апеляційний господарський суд додатково встановив, що за умовами Договору субпідрядник має право на передачу генеральним підрядником будівельного майданчика, придатного для здійснення виконання умов цього договору з підключенням необхідних для виконання робіт установок і т.і., а також на отримання інформації від генерального підрядника, яка необхідна для виконання прийнятих за цим договором зобов'язань (підпункти 4.2.3, 4.2.4 пункту 4.2 Договору).
6.20. Відповідно до підпунктів 4.3.1 - 4.3.5 пункту 4.3 Договору до обов'язків генерального підрядника належать: забезпечити відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок організацію допуску до виконання робіт в електроустановках замовника (об'єкту, де будуть виконуватися роботи), крім земельних ділянок сторонніх землевласників або землекористувачів персоналу субпідрядника та залучених до будівництва, визначених Договором, субпідрядних організацій при наявності оформленого листа згідно зі зразком від субпідрядника; надати субпідряднику для виконання робіт документи, які вимагаються чинним законодавством України та / або інші документи, необхідні для виконання робіт, які повинні бути у генерального підрядника, за винятком документів, які субпідрядник може отримати самостійно. У цьому разі сторони погоджують строк передачі та перелік таких документів, а про їх передачу складається відповідний акт; вчиняти дії, що від нього залежать, для безпечного виконання робіт; сприяти субпідряднику в межах своїх прав, обов'язків та можливостей у виконанні роботи, якщо таке сприяння субпідряднику необхідне.
6.21. Розділом 5 Договору сторонами погоджено порядок передачі проектної документації:
- генеральний підрядник передає субпідряднику проєктну документацію протягом 6 робочих днів після її затвердження (схвалення) замовником частково томами по мірі необхідності для виконання робіт, про що складається окремий акт прийом-передачі (підпункт 5.1 пункту 5 Договору);
- проєктна документація, що затверджена лише генеральним підрядником, може передаватись субпідряднику лише в електронному вигляді поетапно у складі та кількості, достатньому для виконання окремих етапів робіт. Проєктна документація передається за 1 (один) робочий день до початку робіт (підпункт 5.2 пункту 5 Договору).
6.22. В акті прийому-передачі будівельного майданчика від 13.11.2023 перелічено таку початково-дозвільну документацію: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про іншу речове право; земельна ділянка, яка відведена у встановленому порядку будівництва об'єкту; акт-допуск для виконання будівельно-монтажних робіт на ПС 330 кВ «Білоцерківська».
6.22.1. У графі 3 «Субпідряднику передано (найменування документів)» акта відсутні відомості щодо передачі субпідряднику документів.
6.23. Крім того, 05.06.2024 сторонами Договору складено акт № 1 приймання-передачі проєктної документації, відповідно до якого субпідрядник прийняв таку документацію: конструктивно-будівельні рішення. Захисна споруда; конструктивно-будівельні рішення; зовнішні інженерні мережі.
6.24. Інших актів приймання-передачі проєктної документації матеріали справи не містять.
6.25. Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що сума передоплати за роботи за Договором, які не виконані відповідачем, становить 5 353 254,42 грн (9 000 000 грн авансового платежу - 3 646 745,58 грн - сума, на яку роботи виконані відповідачем та прийняті позивачем згідно з актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 19.11.2024 = 5 353 254,42 грн). Закінчення строку дії Договору та невиконання відповідачем робіт у повному обсязі у встановлений Договором строк є підставою для стягнення з відповідача авансового платежу у розмірі 5 353 254,42 грн (незалежно від того, з чиєї вини відбулося невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс) та нарахованої позивачем на суму авансового платежу суми пені у розмірі 2 804 693,43 грн.
6.26. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що позивач у порушення умов Договору не передав відповідачу до початку виконання робіт проєктну та іншу документацію (дозвільну, супроводжувальну та ін.), необхідну для виконання усіх робіт за Договором, у зв'язку з чим строк виконання робіт за Договором не розпочався, а підстави для повернення попередньої оплати і стягнення пені, як похідної вимоги, відсутні. Наданий позивачем акт виконаних робіт не є належним доказом на підтвердження доводів позивача про часткове виконання відповідачем робіт за Договором, оскільки акт містить посилання на об'єкт з інвентарним номером 180556, а у Договорі зазначений об'єкт з інвентарним номером 016387, що є різними об'єктами.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Верховний Суд ухвалою від 30.03.2026 відкрив касаційне провадження у справі № 922/2828/25 за касаційною скаргою ТОВ «Міра Енерго» на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
8.4. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.5. Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі № 191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 902/1076/24, від 09.08.2024 у справі № 127/22428/21, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 753/11009/19, від 27.07.2021 у справі № 585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов'язкове для суду та інших суб'єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.
8.5.1. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.6. Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд звертається до пунктів 25, 26, 32 правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
8.7. Скаржник, оскаржуючи судове рішення попередньої інстанції, з посиланням, зокрема, на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує на постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, що означені у пункті 4.1.1. цієї постанови.
8.8. З огляду на те, що скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (статей 266, 237, 269, 270 ГПК України), які визначають межі та порядок розгляду справи в суді апеляційної інстанції, порядок та строки доповнення апеляційної скарги, враховуючи характер цих норм, Верховний Суд насамперед розглядає ключові питання дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при здійсненні апеляційного провадження у справі крізь призму частини третьої статті 2 ГПК України та частину другої цієї ж статті кодексу.
8.9. За доводами скаржника, поза межами строку на апеляційне оскарження, а саме 06.03.2026, відповідач через підсистему «Електронний суд» подав доповнення до апеляційної скарги, яку було подано 19.12.2025. Водночас саме у доповненні до апеляційної скарги відповідач вперше заперечив факт складання та підписання акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 19.11.2024, послався на його фальсифікацію, оскільки визнання відповідачем такого акта суперечило б його власній позиції щодо неможливості приступити до виконання робіт через відсутність проєктної та / або іншої дозвільної документації.
8.9.1. Апеляційний суд дійшов висновку, що вказані доповнення не носять такого правового характеру у розумінні статті 266 ГПК України, а є письмовими поясненнями, оскільки не містять інших вимог щодо апеляційної скарги, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції прийняв вказаний документ до розгляду та, як свідчить зміст постанови, врахував при її ухваленні.
8.10. Скаржник, аргументуючи, що суд апеляційної інстанції порушив норми статей 266, 269, 270 ГПК України, посилається, зокрема, на неврахування судом попередньої інстанції висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 16.10.2025 зі справи № 910/12561/23 щодо застосування цих норм права.
8.11. У справі № 910/12561/23, на яку посилається скаржник, Верховний Суд, зокрема, виснував таке:
« 94. Так, відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.
95. Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
96. Частинами 1, 3 статті 236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
97. Відповідно частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
98. Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.
99. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
100. Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов'язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.
101. Такі правові висновки Верховного Суду викладені, зокрема у постановах від 13.11.2020 у справі № 904/920/19, від 01.02.2023 у справі № 914/3203/21.
103. Згідно з частинами 1, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
104. Відповідно до частини 5 ст. 270 ГПК України, суддя-доповідач доповідає зміст судового рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
105. У постанові від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18 Верховний Суд зазначив, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов'язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та визначає обов'язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі. Реалізація принципу диспозитивності у процесі здійснення правосуддя спрямована на досягнення справедливого балансу між суб'єктами судового процесу і визначає межі процесуальних дій суду у розгляді справи. При цьому обсяг вимог апеляційного оскарження - це визначений скаржником, а у випадках, передбачених процесуальним законом, напрям та зміст перевірки судового рішення. Межами апеляційного перегляду процесуальний закон визначає повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду вимог апеляційної скарги (стаття 275 ГПК України), вихід за межі яких в разі неправильного застосування судом норм матеріального права допускається виключно в межах заявленого скаржником обсягу апеляційного оскарження судового рішення.
106. Таке розуміння меж повноважень апеляційного суду щодо дослідження нових доказів, підстав апеляційного перегляду підтверджується численною, сталою й незмінною практикою Верховного Суду (різних юрисдикцій) з цього процесуального питання, яке має важливий вплив на дотримання принципів судочинства: змагальності, диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу, правової визначеності (постанови Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 140/1322/22; від 15.05.2019 у справі № 717/2052/16-ц, від 31.01.2020 у справі № 370/999/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 12.10. 2021 у справі № 910/17324/19; від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 16.06.2021 у справі № 915/2222/19, від 01.07.2021 у справі № 46/603 та інші).
107. Отже, касаційний суд зауважує, що межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції визначені статтею 269 ГПК України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги».
8.12. У постанові від 25.02.2026 зі справи № 922/4571/14 (922/4018/24), на яку також посилається скаржник, Верховний Суд виснував, зокрема, таке:
« 74. …формування змісту й обсягу своїх вимог є диспозитивним правом учасника судового процесу, кожен з яких сам визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави звернення до суду. При цьому тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів. Суд не може вийти за межі заявлених йому вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет поданої йому заяви (позову, клопотання, скарги).
77. Згідно з частинами 1 та 2 статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. В іншому разі суд не враховує такі доповнення чи зміни.
78. …апеляційний суд наголосив на тому, що подані скаржником додаткові пояснення за своїм змістом зводяться до додаткових обґрунтувань підстав для задоволення апеляційної скарги та подані поза межами строку для доповнення апеляційної скарги, встановленого статтею 266 ГПК України, тому ці додаткові пояснення залишені судом без розгляду.
79. Скаржником протилежного не доведено, у зв'язку з чим аргументи касаційної скарги в цій частині щодо допущеного судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права є безпідставними».
8.13. У зазначеному аспекті судом апеляційної інстанції не враховано, що доповнення до апеляційної скарги можуть стосуватися не лише вимог апеляційної скарги, але й обґрунтувань підстав для задоволення апеляційної скарги.
8.13.1. Водночас за змістом частин першої та третьої статті 165 ГПК України заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві, який повинен містити, зокрема заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. У силу приписів частини четвертої статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. Проте наведене також не враховано судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
8.14. Апеляційний господарський суд у справі, судове рішення в якій переглядається, в порушення положень статей 165, 266, 269, 270, 275 ГПК України, відкривши апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача з одних підстав та обґрунтування, фактично переглянув рішення суду першої інстанції з урахуванням інших (додаткових) підстав та обґрунтувань, на які відповідач вказав виключно у доповненні до апеляційної скарги, поданого з порушенням процесуальних строків.
8.15. Зважаючи на межі касаційного перегляду, відзив в цій частині доводів касаційної скарги, з огляду на принцип рівності сторін перед судом, Верховний Суд вважає, що наведені вище висновки Верховного Суду є застосовні до справи, судове рішення в якій переглядається, що свідчить про порушення норм права, яке має наслідком скасування судового рішення попередньої інстанції.
8.16. З огляду на викладене вище, наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення і передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
8.17. Звідси, а також ураховуючи наведене, Суд наразі не надає оцінку та не аналізує інші доводи сторін, як передчасні.
8.18. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, не спростовують обставин порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права і не можуть бути підставою для залишення без змін оскаржуваного судового рішення.
8.19. Верховний Суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», зазначає, що надано вичерпну відповідь саме на істотне, вагоме питання, що виникло при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсі, без правильності розгляду якого не може бути в цьому аспекті застосована норма матеріального права.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
9.2. У силу приписів частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
9.3. Ураховуючи, що саме суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, про які у доводах касаційної скарги зазначає скаржник, то за таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ «Міра Енерго» задовольнити частково, оскаржуване судове рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
9.4. Під час нового розгляду слід звернути увагу на викладене, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.
10. Судові витрати
10.1. Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, та новий розподіл судових витрат не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує судове рішення та передає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання, зокрема, щодо розподілу судового збору.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра Енерго» задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі № 922/2828/25 скасувати.
3. Справу № 922/2828/25 передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов