65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" квітня 2026 р. Справа № 916/2199/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (вх. суду № 2-1795/25 від 06.11.2025) Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" про ухвалення додаткового рішення, у справі
за позовом: Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" (67571, Одеська обл., Одеський р-н, с. Фонтанка, вул. Горіхова, буд. 7; код ЄДРПОУ 26364069),
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 443341,81 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Обслуговуючий кооператив "Золоті ключі-1" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми основного боргу у розмірі 443341,64 грн, суми пені у розмірі 21910,33 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 42971,72 грн та суми 3 % річних у розмірі 9931,76 грн. Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Крім того, позивач в позовній заяві відповідно до вимог ст. 162 ГПК України зазначив, що орієнтовний розмір його витрат на правничу допомогу становить 43334,00 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 позов задоволено повністю.
06 листопада 2025 року до Господарського суду Одеської області від Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2-1795/25), в якій заявник просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 44334,00 грн.
Ухвалою суду від 07.11.2025 заяву Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 2-1795/25 від 06.11.2025) у справі № 916/2199/25 призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.11.2025 о 09:30 год., із повідомленням учасників справи про судове засідання (явка учасників справи у судове засідання є не обов'язковою).
Ухвалою суду від 25.11.2025 відкладено розгляд заяви в судовому засіданні на 09:20 год. 09.12.2025.
26 листопада 2025 року до Господарського суду Одеської області від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит (вх. суду № 1875/25) на справу № 916/2199/25, яким доручено Господарському суду Одеської області скерувати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/2199/25.
Ухвалою суду від 25.11.2025 зупинено провадження у справі № 916/2199/25 з розгляду заяви (вх. суду № 2-1795/25 від 06.11.2025) Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" про ухвалення додаткового рішення.
08 квітня 2026 року до Господарського суду Одеської області повернуто матеріали справи № 916/2199/25.
Ухвалою суду від 13.04.2026 заяву Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 2-1795/25 від 06.11.2025) у справі № 916/2199/25 призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.04.2026 о 12:40 год, із повідомленням учасників справи про судове засідання (явка сторін у справі в судове засідання не є обов'язковою).
21 квітня 2026 року до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява про залишення без розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд залишити без розгляду заяву ОК "Золоті ключі-1" про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2199/25, оскільки позивач пропустив 5-денний строк подання доказів, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України для подання доказів понесених витрат.
Вказану заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Також 21.04.2026 до Господарського суду Одеської області від Катеринчак О.В. надійшли заперечення проти заяви ОК "Золоті ключі-1" про ухвалення додаткового рішення, в яких заявник просить суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2199/25.
Вказані заперечення ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У призначене судове засідання 21.04.2026 представники сторін не з'явились.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення заяви та явка сторін у справі не була визнана судом обов'язковою, суд дійшов висновку про можливість здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представників сторін.
У судовому засіданні 21.04.2026 судом ухвалено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов до таких висновків.
З матеріалів справи слідує, що представником позивача є адвокат Гудима Ігор Борисович.
На підтвердження повноважень адвоката надано ордер серія ВН № 1334799 від 01.09.2023 (т.1, а.с. 4), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (т. 1, а.с. 4).
Матеріали справи свідчать, що 01 вересня 2023 року між Обслуговуючий кооператив "Золоті ключі-1" (надалі - Клієнт або Замовник) та Адвокатським об'єднанням "СЕНТЕНЦІЯ" (надалі - Адвокатське об'єднання) був укладений договір про надання правової допомоги (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу та представити інтереси Клієнта при розгляді господарських справ в господарському суді Одеської області (за необхідності - в Південно-західному апеляційному господарському суді, у Касаційному господарському Суді у складі Верховного Суду), з усіма правами і обов'язками, передбаченими діючим законодавством України для позивача, відповідача з метою захисту прав та законних інтересів Клієнта (далі - предмет доручення), а Клієнт зобов'язується виплатити Адвокатському об'єднанню гонорар за надання такої правової допомоги.
Відповідно до умов п. 1.2 Договору представництво інтересів Клієнта Адвокатське об'єднання доручає Керуючому партнеру Адвокатського об'єднання, Адвокату Гудимі Ігорю Борисовичу (далі - Адвокат), що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1893, виданого 02.06.2010 на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.
Згідно умов п. 2.1. Договору Адвокатське об'єднання (Адвокат) приймає па себе зобов'язання з надання наступної правової допомоги:
2.1.1. Представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарському судах, а також в інших органах під час розгляду правового спору;
2.1.2. Складає та подає у встановленому порядку процесуальні документи (позов, уточнення до позову, клопотання, заяви, відводи, тощо) по предмету доручення. Робить за, необхідності адвокатські запити;
2.1.3. Надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у Клієнта в процесі представництва по предмету доручення.
Пунктом 5.1. Договору сторони узгодили, що за надання правової допомоги Клієнт зобов'язується виплатити Адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі та в строки, передбаченому в Додатку № 1 до договору.
01 вересня 2024 року між сторонами було укладено Додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги від 01.09.2024, згідно п. 1 якого, на виконання п. п. 1.1, 1.2, 2.1, 5.1 договору про надання правової допомоги від 01.09.2023, узгодили наступні умови надання правової допомоги:
а) надання правової допомоги Виконавцем та оплата гонорару Замовником за вказаним договором здійснюється по кожній господарській справі окремо;
б) розмір гонорару, який Замовник оплачує Виконавцю за об'єм робіт з представництва Клієнта в господарському суді Одеської області при розгляді кожної господарської справи складає 10% від ціни позову та конкретизується у позовній заяві та детальному описі робіт;
в) Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю розмір гонорару, визначеному у п. б) цього Додатку № 1 на протязі 20 календарних днів з дати ухвалення судом вступної та резолютивної частини рішення про задоволення (часткове задоволення) позову у кожній окремій справі.
31 жовтня 2025 року виконавець склав Детальний опис наданої Адвокатським об'єднанням "СЕНТЕНЦІЯ" в особі Керуючого партнера, адвоката Гудими І.Б. професійної правничої допомоги за договором про надання правової допомоги від 01.09.2023.
Також, 31 жовтня 2025 року сторони підписали Акт приймання-передачі наданої Адвокатським об'єднанням "СЕНТЕНЦІЯ" в особі керуючого партнера, адвоката Гудими І.Б. професійної правничої допомоги за договором про надання правової допомоги від 01.09.2023, за умовами якого підписанти підтверджують, що Адвокатським об'єднанням "СЕНТЕНЦІЯ" в особі Керуючого партнера, адвоката Гудими І.Б. надано, а Клієнтом ОК “Золоті ключі-1» отримано професійну правничу допомогу в межах та обсязі, передбаченою умовами договору про надання правової допомоги від 01.09.2023. Загальна вартість (розмір гонорару), який Замовник має сплатити Виконавцю за об'єм робіт з представництва Клієнта по предмету доручення у справі №916/2199/25 складає 10% від ціни позову (ціна позову: 443341,81 грн), а саме - 44334 (сорок чотири тисячі триста тридцять чотири) гривні.
З викладеного слідує, що на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, наданої адвокатом Гудима І.Б., надано: Договір про надання правової допомоги від 01.09.2023, Додаткову угоду № 1 від 01.09.2023 до Договору про надання правової допомоги від 01.09.2023, Детальний опис виконаних робіт від 31.10.2025, Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2025 на загальну вартість наданих послуг у розмірі 44334,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 916/3904/19.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Судом встановлено, що представництво інтересів Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" в даній справі здійснювалось адвокатом Гудима І.Б., який представляв інтереси позивача у справі згідно укладеного Договору про надання правової допомоги від 01.09.2023.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, яку надавав адвокат Гудима І.Б., надано: Договір про надання правової допомоги від 01.09.2023, Додаткову угоду № 1 від 01.09.2023 до Договору про надання правової допомоги від 01.09.2023, Детальний опис виконаних робіт від 31.10.2025, Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2025 на загальну вартість наданих послуг у розмірі 44334,00 грн. У зазначеному Детальному опису визначено детальний перелік виконаних робіт (послуг).
Як вже зазначалось, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, в частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі “East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Як вбачається з наданих документів на підтвердження таких витрат - розмір витрат на правничу допомогу погоджено між позивачем та його адвокатом у фіксованому розмірі.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/ (провадження № 12-14гс22)).
Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Суд також враховує, що справу № 916/2199/25 не можна віднести до категорії складних чи таких, що формують нову правову позицію, оскільки спір стосувався стягнення заборгованості по сплаті членських внесків.
Розгляд справи не супроводжувався призначенням експертиз та витребуванням значного масиву нових доказів, а кількість поданих процесуальних документів та проведених судових засідань не свідчить про підвищену складність спору, що додатково підтверджується тривалістю судових засідань в суді першої інстанції.
Тому час, витрачений на аналіз чинного законодавства, судової практики та підготовки позовної заяви по справі № 916/2199/25, при належному рівні професійної юридичної підготовки та правової кваліфікації адвоката, не міг бути тривалим, а сама підготовка матеріалів у даній справі викликати складнощі.
Суд також наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19).
Водночас процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідатиме процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (подібна позиція викладена в додаткових постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 908/314/18, від 12.12.2024 у справі № 920/882/23(920/234/19), від 26.11.2024 у справі № 922/1792/24, від 19.11.2024 у справі № 873/103/24).
Отже, стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу та розмір таких витрат, який може бути відшкодований за рахунок іншої сторони.
Як вбачається з єдиного державного реєстру судових рішень, представник позивача мав напрацювання у подібних справах, а саме: № 916/1452/23, № 916/3382/25 та № 916/3417/25.
Так, у серпні 2025 року Обслуговуючий кооператив "Золоті ключі-1" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по членським внескам у розмірі 274440,00 грн, суму пені у розмірі 14212,69 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 36767,13 грн, суму 3% річних у розмірі 8801,20 грн та суму штрафу у розмірі 10000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 у справі №916/3382/25 позов задоволено, стягнуто з Бочкової Олександри Павлівни на користь Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» 274440,00 грн заборгованості по членським внескам, 14212,69 грн пені, 36767,13 грн інфляційних втрат, 8801,20 грн три проценти річних, 10000,00 грн штрафу, 5163,32 грн судового збору.
Представник Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» адвокат Гудима І.Б. брав участь у розгляді цієї справи як представник позивача.
Також вбачається, що у серпні 2025 року Обслуговуючий кооператив "Золоті ключі-1" звернувся до суду з позовом до Жердецького Олега Федоровича про стягнення заборгованості по членським внескам у розмірі 77033,00 грн, суму пені у розмірі 5175,61 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 8479,64 грн, суму 3% річних у розмірі 1819,25 грн та суму штрафу у розмірі 10000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.01.2026 у справі № 916/3417/25 позов задоволено частково, стягнуто з Жердецького Олега Федоровича на користь Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» 73195,00 грн заборгованості по членським внескам, 2448,23 грн пені, 8229,66 грн інфляційних втрат, 1765,81 грн три проценти річних, 5000,00 грн штрафу, 5163,32 грн судового збору.
Представник Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» адвокат Гудима І.Б. брав участь у розгляді цієї справи як представник позивача.
Суд враховує, що підставою подання позовної заяви у справі № 916/2199/25 та у справах № 916/1452/23, № 916/3382/25 та № 916/3417/25 є стягнення заборгованості по членським внескам.
Крім того, у справі 916/1452/23 досліджувались обставини спірних правовідносин між Обслуговуючим кооперативом "Золоті ключі-1" та ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідачки членських внесків.
Представництво інтересів Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» у справі 916/1452/23 також здійснював адвокат Гудима І.Б., який надалі підписав і подав позов у справі № 916/2199/25.
Таким чином, на час звернення з позовом у справі № 916/2199/25 представник позивача вже був обізнаний із фактичними обставинами взаємовідносин сторін, наявною доказовою базою, листуванням між сторонами, позицією відповідача та правовими висновками судів, викладеними у аналогічних справах.
Така обізнаність адвоката, набута в процесі ведення інших пов'язаних між собою господарських справ, слід розцінювати як об'єктивну передумову для спрощення підготовки господарського позову, зокрема - відсутність потреби у додатковому, поглибленому аналізі фактичних обставин, що стали підставою для матеріальних вимог позивача.
Отже, правова та фактична основа для звернення з вимогами про стягнення заборгованості вже була сформована та підтверджена судовим рішенням, що істотно звужувало межі доказування у цій справі та спрощувало підготовку процесуальних документів.
Тому, час, витрачений на аналіз чинного законодавства, судової практики та підготовки позовної заяви у справі № 916/2199/25, при належному рівні професійної юридичної підготовки та правової кваліфікації адвоката, не міг бути тривалим, а сама підготовка матеріалів у даній справі викликати складнощі.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, а також те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є, за висновком суду, завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, господарський суд доходить висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які, на думку суду вважаються розумними, співмірними та справедливими.
В іншій частині вимог заяви позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.
Отже, проаналізувавши надані позивачем докази в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про їх часткову обґрунтованість.
Доводи ОСОБА_1 , викладені у заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення в частині невизнання задоволених судом вимог заяви, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.
Щодо заяви ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що ухвалою суду від 07.11.2025 заяву ОК "Золоті ключі-1" про поновлення процесуального строку для подання до суду доказів щодо розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/2199/25 задоволено. Поновлено ОК "Золоті ключі-1" строк для подання суду доказів щодо розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/2199/25.
Враховуючи викладене, суд вважає заяву відповідача про залишення без розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення такою, що не підлягає задоволенню, та розглянув заяву позивача про ухвалення додаткового рішення по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерій розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст. ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" (67571, Одеська обл., Одеський р-н, с. Фонтанка, вул. Горіхова, буд. 7; код ЄДРПОУ 26364069) суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 29.04.2026.
Суддя Нікітенко С.В.