28.04.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1938/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 у справі №904/1938/25 (суддя Рудь І.А.) (про зупинення провадження у справі)
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва", м. Дніпро
про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 148 167 грн 95 коп.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом від 17.04.2025 № 90, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:156:0013, площею 0,1985 га, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Металургійний р-н, вул. Каховська, 23 у розмірі 148 167 грн 95 коп. за період з 15.11.2022 по 29.06.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як фактичний користувач зазначеної земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати. Відтак відповідач зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 27.06.2025 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 17.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 (повний текст складено 22.07.2025) задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі № 904/1938/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/25282/24.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд зазначив, що на розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа № 160/25282/24 за позовом Громадської спілки «Асоціація промисловців, підприємців та профспілок Кривого Рогу» до Криворізької міської ради про визнання незаконним (протиправним та нечинним) рішення Криворізької міської ради № 523 від 26.05.2021 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», яким встановлено нормативну грошову оцінку плати за земельну ділянку з 01.01.2022 і яким обґрунтовані позовні вимоги Криворізької міської ради у даній справі. Зважаючи на те, що обставини, які є предметом розгляду у справі № 160/25282/24, є суттєвими для вирішення спору у даній справі, господарський суд вважав можливим задовольнити клопотання відповідача та зупинити провадження у справі.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, через систему "Електронний суд", Криворізька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 по справі № 904/1938/25 про зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області; судові витрати розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 по справі №904/1938/25 покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва».
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність визначеної пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України об'єктивної неможливості розгляду справи № 904/1938/25 до вирішення адміністративної справи № 160/25282/24 та ухвалив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, не дослідивши при цьому надані позивачем докази.
Криворізька міська рада зазначає, що рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, є чинним та у встановленому порядку не скасовано. Відповідно до приписів статті 144 Конституції України, статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначене рішення є обов'язковим для застосування на території міста Кривого Рогу, в тому числі при обрахуванні плати за землю у 2022- 2023 роках. Судове оскарження цього рішення в рамках адміністративної справи № 160/25282/24 жодним чином не свідчить про його протиправність та не може викликати сумніви у його правомірності. Апелянт також звертає увагу на частину другу статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
За твердженням позивача, Господарський суд Дніпропетровської області в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду справи, не вказав, які саме обставини унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів, не зазначив про неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору, на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 522/5998/18, згідно з якою визначаючи наявність підстав для обов'язкового зупинення, суд повинен враховувати, що неможливість розгляду справи застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Також апелянт посилається на правові позиції Верховного Суду у постановах від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19, від 24.01.2020 у справі № 927/548/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 06.05.2020 у справі № 910/15293/19.
Апелянт зазначає, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 160/25282/24, суд першої інстанції має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 904/1938/25. Апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, в якій Касаційний господарський суд зробив висновок, що для вирішення спору щодо стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статей 1212- 1214 ЦК України необхідно з'ясувати: фактичного користувача земельної ділянки; площу земельної ділянки; суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки; період користування. Всі перелічені обставини, на думку апелянта, знаходять своє підтвердження у справі № 904/1938/25.
Криворізька міська рада також посилається на правовий висновок Вищого Господарського Суду України, викладений у постанові від 16.12.2015 у справі № 922/4144/14, згідно з яким підстави для зупинення провадження відсутні, оскільки розгляд адміністративним судом справи, предметом розгляду якої є затвердження нормативно-грошової оцінки земель міста, не може бути перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у господарській справі. Водночас результати розгляду відповідної адміністративної справи можуть бути підставою для перегляду справи у порядку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Апелянт наголошує, що провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього, посилаючись на постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17. Суд першої інстанції не врахував надані позивачем докази при винесенні оскаржуваної ухвали. Зокрема, представниками Криворізької міської ради була долучена до матеріалів справи постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 160/3848/24, якою залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, яким відмовлено у визнанні протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523. В рамках зазначеної адміністративної справи судом встановлено дотримання Криворізькою міською радою процедури прийняття рішення від 26.05.2021 № 523 і проходження технічною документацією обов'язкової державної експертизи. Суд першої інстанції взагалі не вмотивував причини неврахування зазначеної постанови, що, на думку апелянта, є грубим порушенням норм процесуального права, у тому числі в частині оцінки доказів.
Апелянт також звертає увагу на те, що ТОВ «ДНДІБВ» не подавало жодних заяв про вступ у справу № 160/25282/24 з моменту відкриття провадження у ній (24.09.2024), і лише після звернення Криворізької міської ради з позовом у даній справі відповідач 16.07.2025 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи. Апелянт також посилається на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 904/2963/24, в якій зазначено, що преюдиційне значення мають лише достеменно існуючі преюдиціальні обставини за судовими рішеннями, які набрали законної сили, а не ті, які матимуть у майбутньому преюдиційне значення.
Криворізька міська рада вважає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Апелянт посилається на рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції», від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України».
Апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, що відповідно до статті 280 ГПК України є підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Криворізької міської ради та вважає її необґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 - без змін, посилаючись на наступне:
Відповідач зазначає, що в основі позову лежить розрахунок, здійснений на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка у свою чергу визначена на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523. Зазначене рішення оскаржується у адміністративній справі № 160/25282/24, де предметом позову є визнання його незаконним (протиправним та нечинним) з моменту прийняття. Відповідач наголошує, що у разі задоволення позовних вимог у адміністративній справі дія рішення міськради буде припинена з 2021 року, а отже, не розповсюджуватиме свою дію на спірний період з 15.11.2022 по 29.06.2023, що безпосередньо вплине на правомірність розрахунку позовних вимог у даній справі.
Відповідач спростовує твердження позивача про те, що у разі скасування рішення міськради таке скасування діятиме лише з моменту набрання відповідного судового рішення законної сили, оскільки предмет позову в адміністративній справі № 160/25282/24 полягає саме у визнанні рішення нечинним з моменту його прийняття, а не з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Щодо тверджень позивача про відсутність в оскаржуваній ухвалі обґрунтувань, відповідач зазначає, що суд першої інстанції належним чином обґрунтував своє рішення, зазначивши, що обставини, які є предметом розгляду у справі № 160/25282/24, є суттєвими для вирішення спору у даній справі, оскільки у межах адміністративної справи буде встановлено факт правомірності затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що прямо вплине на розгляд позовних вимог.
Щодо посилань позивача на постанову Вищого Господарського Суду України від 16.12.2015 у справі № 922/4144/14, відповідач зазначає, що касаційний суд у зазначеній справі не робив висновків, на які посилається позивач. В мотивувальній частині постанови лише зазначено, що зупинення провадження без достатніх правових підстав призводить до затягування строків розгляду справи. При цьому предмет спору у справі № 922/4144/14 є відмінним від предмету спору у даній справі: у справі № 922/4144/14 спір стосувався визнання укладеною додаткової угоди, тоді як у даній справі спір стосується стягнення грошових коштів, розрахунок суми яких прямо залежить від розміру нормативної грошової оцінки землі, який оскаржується в іншій справі.
Відповідач наголошує, що у даній справі він не може заявити зустрічний позов щодо визнання рішення міськради недійсним, адже такий спір, в силу суб'єктного складу та предмета спору, не підсудний господарському суду. З цих же підстав господарський суд не може надати оцінку запереченням відповідача щодо неправомірності рішення міськради. Відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 904/6636/17, відповідно до якої під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду.
Відповідач зазначає, що розгляд даної справи без врахування результатів розгляду адміністративної справи № 160/25282/24 буде передчасним та породить нові спори, пов'язані з поверненням переплачених коштів, поворотом виконання рішення тощо, що порушить правову визначеність та права відповідача на справедливий суд. Протокольною ухвалою від 31.07.2025 відповідача залучено у справу № 160/25282/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Криворізька міська рада подала заперечення на клопотання відповідача про поновлення строків для надання відзиву на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що апеляційну скаргу було доставлено до електронного кабінету відповідача 24.07.2025, що відповідає приписам частин п'ятої та сьомої статті 6 ГПК України та вважається врученням. Позивач вважає, що наведені представником відповідача обставини на обґрунтування поважності причин пропуску строку не є об'єктивно непереборними, а ненадання вчасно відзиву свідчить про неналежну комунікацію відповідача та його представника. Позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строків та залишити відзив без розгляду.
Щодо змісту постанови Верховного Суду по справі:
Постанова Верховного Суду безпосередньо у справі № 904/1938/25 не надавалась.
Водночас, позивачем подано клопотання про врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.10.2025, якою залишено без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 904/2963/24 за позовом Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Царенка В.В. про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 161 516,60 грн. Зокрема, позивач звертає увагу суду на висновки Верховного Суду з питання зупинення провадження у справі № 904/2963/24 до розгляду адміністративної справи № 160/25282/24, де Верховний Суд погодився із рішенням судів попередніх інстанцій про відсутність об'єктивної неможливості розгляду господарської справи.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1938/25. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 у справі № 904/1938/25 (суддя Рудь І.А.) (про зупинення провадження у справі), до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
01.08.2025р. матеріали справи № 904/1938/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
У зв'язку з відпусткою судді Чередко А.Є., відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 904/1938/25.
Згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 у справі № 904/1938/25. Відповідачу встановлено строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали для надання відзиву на апеляційну скаргу.
22.09.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» представником відповідача - адвокатом Юрченком І.О. було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та поновлення строків на подачу відзиву на апеляційну скаргу. В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що позивачем при поданні апеляційної скарги не було направлено її копії адвокату Юрченку І.О., який здійснює представництво відповідача у даній справі, що унеможливило своєчасну подачу відзиву у строки, визначені апеляційним судом. Представник відповідача просив надати доступ до електронної справи та поновити п'ятиденний строк для надання відзиву з дати надання доступу до справи в електронному вигляді.
24.09.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу.
25.09.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» представником позивача - Скляр Н.М. було подано заперечення на клопотання відповідача про поновлення строків для надання відзиву на апеляційну скаргу, в яких позивач просить відмовити у задоволенні зазначеного клопотання та залишити відзив без розгляду, посилаючись на те, що апеляційну скаргу було доставлено до електронного кабінету відповідача 24.07.2025, що підтверджується квитанцією № 4066711, а наведені представником відповідача причини пропуску строку не є об'єктивно непереборними.
20.10.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» представником позивача - Скляр Н.М. було подано клопотання про врахування під час вирішення спору висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.10.2025 у справі № 904/2963/24, якою Верховний Суд погодився із рішенням судів попередніх інстанцій про відсутність об'єктивної неможливості розгляду господарської справи до розгляду адміністративної справи № 160/25282/24.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025, якою зупинено провадження у справі № 904/1938/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/25282/24.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
Згідно з частиною третьою статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомі факти, коли вони визнані такими судом, не потребують доказування.
Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об'єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту.
Крім об'єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб'єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові КГС ВС від 19.06.2018 у справі № 922/3946/16.
Колегія суддів визнає загальновідомою обставину той факт, що в Україні на веб сторінці (https://reyestr.court.gov.ua) розміщено інформаційний платформу Єдиний державний реєстр судових рішень, в якому за відповідними крітеріями пошуку можна віднайти справи про спір між певними сторонами.
Так, за текстом описової частини ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року Справа № 160/25282/24, якою відкрито провадження в адміністративний справі за позовом Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» (50026, м.Кривий Ріг, вул.Широківське шосе, буд.9, код ЄДРПОУ 45515644) до Криворізької міської ради (50101, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) про визнання протиправним рішення, вбачається наступне: « … 19.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» до Криворізької міської ради, в якому позивач просить:
- визнати незаконним (протиправним та нечинним) з моменту прийняття рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу»…
… Відповідно до позовних вимог оскаржується Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», яке є нормативно-правовим регуляторним актом…».
Відповідно до частин 1, пунктів 4-6 частини 3, частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України:
1. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
3. Відзив повинен містити:
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
4. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Так, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву наводив наступні обгрунтування : « … Позивач у своїй заяві, спираючись на положення ст. 206 ЗК України, згідно яких використання землі в Україні є платним, стверджує, що Відповідач за період з 15.11.2022 року по 29.06.2023 року мав здійснювати плату за користування земельною ділянкою к.н.1211000000:02:156:0013, адреса: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Каховська, 23, адже на цій ділянці розташоване належне Відповідачеві на праві власності нерухоме майно - торговельний центр «Світ шин», загальною площею, 663,5 кв.м. З огляду на викладене Позивач зазначає, що ТОВ "ДНДІБВ" без достатньої правової підстави за рахунок власника вказаної земельної ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за її користування.
Дійсно, ТОВ «ДНДІБВ» є власником нежитлової будівлі - торговельний центр «Світ шин», загальною площею, 663,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Каховська, 23 та розташована на земельній ділянці к.н.1211000000:02:156:0013, право власності на яку належить територіальній громаді м.Кривий Ріг.
ТОВ «ДНДІБВ» з 01.01.2016 року є платником єдиного податку третьої групи, що підтверджується відповідним витягом № 10765 від 28.02.2024 року, копія якого була додана до позовної заяви…
… чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності"
Тобто, у разі наявності діючого договору оренди земельної ділянки, плата за землю справляється у вигляді орендної плати. У разі ж відсутності такого договору, плата за землю справляється у вигляді земельного податку.
Вказане також відображене у пунктах 2.2.1, 2.2.2 Рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 року № 506, копія якого Позивачем додана до позову.
Позивач сам наголошує, що у спірний період з 15.11.2022 року по 29.06.2023 року діючого договору оренди земельної ділянки між ним та Відповідачем - не було.
Таким чином, за загальним правилом у вказаний період плата за користування земельною ділянкою здійснюється в ракурсі податкових зобов'язань, а не договірних взаємовідносин…
… Стосовно наведеної оговорки щодо сплати земельного податку у разі діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування, зазначаємо наступне.
У період з 15.11.2022 року по 31.12.2022 року Відповідачем не надавалися в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування спірна земельна ділянка та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «ДНДБІВ» за період з 15.11.2022 року по
31.12.2022 року, згідно якою на рахунок відповідача не надходили платежі за такою групою послуг. Копія виписки додається.
У період з 01.01.2023 року до 31.03.2023 року Відповідач взагалі не здійснював ніякої господарської діяльності, що підтверджується його податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи за перший квартал 2023 року від 11.04.2023 року, зі змісту якої вбачається відсутність у Відповідача будь-якого доходу у вказаний період. Копію вказаної податкової декларації та копію квитанції № 2 від 11.04.2023 року, про її прийняття контролюючим органом, додаємо до даного відзиву.
У решті спірного періоду, а саме з 01.04.2023 року по 29.06.2023 року у Відповідача була лише одна господарська операція, а саме виконання проектних робіт на загальну суму 7 200,00 грн (у тому числі ПДВ 1 200,00 грн). Документи, що підтверджують предмет господарської операції, до яких належать копії: рахунку- фактури № СФС-000001 від 01.06.2023 року; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19.06.2023 року; платіжної інструкції № 4644 від 27.06.2023 року, додаються до даного відзиву.
Таким чином, діяльності з надання земельної ділянки та/або нерухомого майна, що знаходиться на ній, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування, у період з 15.11.2022 року по 29.06.2023 року Відповідачем не здійснювалося, з огляду на що оговорка п.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України, щодо винятків звільнення від сплати земельного податку платників єдиного податку, на спірні правовідносини не розповсюджується.
Також варто звернути увагу й на те, що спрощена система оподаткування не звільняє суб'єкта господарювання від виконання податкових зобов'язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 частини 297 ПК України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати. Таким чином, здійснюючи оплату ставки єдиного податку землекористувач фактично виконує свої обов'язки по внесенню плати за користування земельною ділянкою у складі суми єдиного податку.
У розрізі цього повідомляємо суд, що за спірний період Відповідачем у повній мірі сплачені суми єдиного податку, що підтверджується податковими деклараціями платника єдиного податку третьої групи - від 11.01.2023 року за 2022 рік, з квитанціє №2 про її направлення контролюючому органу від 13.01.2023 № 9296612675; від 11.04.2023 року за перший квартал 2023 року, з квитанцією №2 від 11.04.2023 року № 9075546054; від 06.07.2023 року за три квартали 2023 року, з квитанцією №2 від 13.07.2023 року № 9170708549, а також платіжними документами по оплаті сум єдиного податку: платіжна інструкція № 455 від 20.01.2023 року; платіжна інструкція № 500 від 13.07.2023 року.
Також варто відмітити, що відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2025 року № 14806/5/04-36-04-15-11, щодо задекларованих та сплачених податкових зобов'язань з плати за землю, контролюючий орган повідомляє, що згідно даних інтегрованої картки платника станом на 27.03.2025 року заборгованість у Відповідача відсутні заборгованість по Металургійному району (за місцем розташування спірної земельної ділянки). Копія листа надавалася Позивачем разом з позовною заявою.
Вище перелічені обставини доводять відсутність у Відповідача обов'язку по внесенню плати за землю у період з 15.11.2022 року по 29.06.2023 року як окремого платежу…
… У контексті даних спірних правовідносин, відсутній факт неправомірного збереження Відповідачем грошових коштів, які він мав сплатити Позивачеві, адже обов'язку по оплаті за користування земельною ділянкою ні у вигляді земельного податку, ні у вигляді орендної плати у Відповідача не було.
2. Позивачем необґрунтовано розрахунок позовних вимог.
2.1. Визначаючи суму коштів, як такі, що безпідставно збережені Відповідачем в результаті нездійснення плати за користування земельною ділянкою в період з
15.11.2022 по 29.06.2023, Позивач посилається, зокрема, на Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.09.2022 року № 97-4-0.110.4-11286/301-22, відповідно до якого нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 17 649 548,10 грн. При цьому, нормативно грошову оцінку спірної ділянки за 2023 рік Позивачем визначено самостійно, шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі…
…З наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу, а також доводи про необов'язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати.
…Як видно з матеріалів справи, розрахунок позовних вимог зроблений на підставі Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.09.2022 року № 97-4-0.110.4-11286/301-22.
При цьому, дата формування витягу, а також положення п. 289.2 ст. 289 ПК України свідчать про те, що числові значення оцінки є актуальними лише на 2022 рік.
Разом з тим, відповідно до позовної заяви, спірний період визначено з 15.11.2022 року по 29.06.2023 року. Сам Позивач на сторінці 7 позовної заяви зазначає, що доданий до позову витяг містить інформацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 121100000000:02:156:0013 у 2022 році, та визначена на рівні 17 649 548,10 грн. При цьому, розмір нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки у 2023 році Позивач отримав шляхом самостійного арифметичного обчислення. Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 121100000000:02:156:0013 у 2023 році - Позивачем не надано.
За таких обставин, розрахунок ціни позову за період з 01.01.2023 року не є обґрунтованим, адже зроблений Позивачем самостійно - шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі за 2023 рік.
2.2. Безпідставність та вочевидь помилковість визначення Відповідачем розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 121100000000:02:156:0013 за 2023 рік підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000682282025 від 03.04.2025 року, який наданий самим Позивачем разом з позовом.
Так, відповідно до змісту вказаного витягу, нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки у 2023 році складає 16 914 154,54 грн (дата проведення нормативної грошової оцінки - 23.02.2023 року), що кардинально відрізняється в менший бік від визначеного самостійно Відповідачем на рівні 20 296 980,32 грн…
… Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки № 2017596 від 14.07.2017 року, виходячи з пунктів 1, 6 та 37 якого, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 121100000000:02:156:0013, є укладеним строком на 5 років та набирає чинності із моменту його державної реєстрації відповідно до діючого законодавства. Копія договору додавалася до позовної заяви.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 105775168 від 30.11.2017 року, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 121100000000:02:156:0013, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки № 2017596 від 14.07.2017 року, зареєстровано 27.11.2017 року, що і визначає дату початку дії договору, що з урахуванням п.6 договору визначає його останнім днем дії 26.11.2022 року.
Разом з тим, Позивач визначає початок періоду, за який Відповідачем буцімто безпідставно збережено кошти - 15.11.2022 року, та розраховує ціну позову саме з цієї дати.
Таким чином, розрахунок ціни позову не відповідає обставинам спору.
2.4. В обґрунтування розрахунку ціни позову Позивач посилається на Рішення криворізької міської ради від 26.05.2021 року № 506, яке набуло чинності 01.01.2022 року і відповідно до п.03.07. додатку 2 до якого, для земельної ділянки, яка використовується Відповідачем, встановлено ставку орендної плати на рівні 1,2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідач зазначає, що саме такий розмір ставки має застосовуватися до спірних правовідносин.
Разом з тим, відповідно до змісту п.17 та п.18 договору оренди земельної ділянки № 2017596 від 14.07.2017 року, слідує, що у разі неповернення земельної ділянки після закінчення дії договору оренди, таке неповернення не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом «Орендна плата» цього Договору.
Відповідно до п.7 розділу «Орендна плата» договору, річна орендна плата за землю вноситься орендарем виключно у грошовій формі та на момент укладення договору становить 58 170 грн. 76 коп., за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Отже, якщо Позивач вважає, що після закінчення дії договору оренди земельної ділянки № 2017596 від 14.07.2017 року позивач безпідставно зберіг у себе грошові кошти першого в результаті подальшого користування земельною ділянкою, то для розрахунку суми таких коштів він мав застосувати ставку 0,9% від нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки.
Відповідно до п.11 розділу «Орендна плата» договору, розмір та сума орендної плати переглядається з внесенням змін до цього договору у разі: зміни граничного розміру орендної плати за землю, визначеного Податковим кодексом України; зміни розміру орендної плати за землю, встановленого рішенням Криворізької міської ради; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки в разі її затвердження рішенням Криворізької міської ради. Без внесення змін до цього договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.
Таким чином, ставка орендної плати за землю, затверджена Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 року № 506 могла бути застосована до взаємовідносин між Позивачем та Відповідачем лише у разі внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки № 2017596 від 14.07.2017 року.
З урахуванням викладеного, розрахунок ціни позову на основі ставки 1,2% від нормативної грошової оцінки є безпідставним та суперечить умовам договору оренди земельної ділянки № 2017596 від 14.07.2017 року.
Зважаючи на викладене, позов Криворізької міської ради до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАУКОВО- ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 148 167 грн 95 коп - має бути залишеним без задоволення…»
Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).
За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі № 904/1938/25 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/25282/24, відповідач зазначав, що в основі розрахунку позовних вимог знаходиться нормативна грошова оцінка земель міста Кривого Рогу, розроблена Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» та яка затверджена рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 (набрало чинності 01.01.2021). Разом з тим, на розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа № 160/25282/24 за адміністративним позовом Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ, ПІДПРИЄМЦІВ ТА ПРОФСПІЛОК КРИВОГО РОГУ» до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради (третя особа-1), Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя (третя особа-2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 (третя особа-3), ОСОБА_2 (третя особа-4), ОСОБА_3 (третя особа-5) про визнання незаконним (протиправним та нечинним) рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу». Провадження по справі № 160/25282/24 відкрито відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що текст відзиву на позовну заяву не містить в собі тверджень щодо незаконності рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу.
Відповідно до частин 1, 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:
1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини перша, друга статті 73 ГПК України).
Преюдиціальні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб'єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
Таким чином, обставини (факти), що є преюдиціальними відповідно до ст.75 ГПК, не потребують доказування та є обов'язковими для господарського суду. Суд не вправі ставити під сумнів такі обставини (факти).
Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального встановлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №910/7859/23, від 11.01.2024 у справі №911/84/22 та інших.
Оскільки Відповідач у своєму відзиві не заперечує правомірності рішення Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 року № 506, зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 160/25282/24 суперечить принципу диспозитивності господарського судочинства.
Висновки суду першої інстанції в частині того, що : « … зважаючи на те, що обставини, які є предметом розгляду у справі 160/25282/24 є суттєвими для вирішення спору у даній справі, господарський суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та зупинити провадження у справі № 904/1938/25 до набрання законної сили судовим рішенням в справі 160/25282/24…» визнаються колегією суддів такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
Доводи Відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що в основі позову лежить розрахунок, здійснений на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка у свою чергу визначена на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523. Зазначене рішення оскаржується у адміністративній справі № 160/25282/24, де предметом позову є визнання його незаконним (протиправним та нечинним) з моменту прийняття, у разі задоволення позовних вимог у адміністративній справі дія рішення міськради буде припинена з 2021 року, а отже, не розповсюджуватиме свою дію на спірний період з 15.11.2022 по 29.06.2023, що безпосередньо вплине на правомірність розрахунку позовних вимог у даній справі, відхиляються колегією суддів як такі, що знаходяться в межах обов'язку Відповідача нести негативні наслідки, обумовлені відсутністю у відзиві на позовну заяву заперечень щодо дійсності рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523.
Інші доводи відзиву, які зводяться до тверджень про належне обгрунтуванн судом першої інстанції свого рішення, зазначивши, що обставини, які є предметом розгляду у справі № 160/25282/24, є суттєвими для вирішення спору у даній справі, оскільки у межах адміністративної справи буде встановлено факт правомірності затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що прямо вплине на розгляд позовних вимог, що у даній справі він не може заявити зустрічний позов щодо визнання рішення міськради недійсним, адже такий спір, в силу суб'єктного складу та предмета спору, не підсудний господарському суду. З цих же підстав господарський суд не може надати оцінку запереченням відповідача щодо неправомірності рішення міськради. Відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 904/6636/17, відповідно до якої під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду. Відповідач зазначає, що розгляд даної справи без врахування результатів розгляду адміністративної справи № 160/25282/24 буде передчасним та породить нові спори, пов'язані з поверненням переплачених коштів, поворотом виконання рішення тощо, що порушить правову визначеність та права відповідача на справедливий суд. Протокольною ухвалою від 31.07.2025 відповідача залучено у справу № 160/25282/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не відповідають змісту оспорюваного судового рішення і зводяться до припущень.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області (про зупинення провадження у справі) від 17.07.2025 підлягає скасуванню з направленням до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи вищевикладене, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку задовольнити апеляційну скаргу Криворізької міської ради, а ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі № 904/1938/25 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/25282/24 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (про зупинення провадження у справі) від 17.07.2025 у справі №904/1938/25 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (про зупинення провадження у справі) від 17.07.2025 у справі №904/1938/25 - скасувати.
Справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус