ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
23 квітня 2026 року Справа № 906/1232/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Тимошенко О.М.
за участю представників сторін:
арбітражний керуючий - Самчук А.М.
АТ "Банк інвестицій та заощаджень" - Єфремова І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.01.26, повний текст судового рішення складено 23.01.26р. у справі №906/1232/22 (суддя Костриця О.О.)
за заявою Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.01.2026 заяву Черняхівської селищної ради від 07.11.2025 з вимогами до боржника на суму 15 668 421,80 грн задоволено. Визнано вимоги Черняхівської селищної ради (12301, Житомирська область, Житомирський район, селище Черняхів, майдан Рад, буд. 1, ідентифікаційний код 04344156) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" (12430, Житомирська область, Житомирський район, с. Станишівка, вул. Корольова, 28, ідентифікаційний код 37997070) на суму 15 668 421,80 грн матеріальних збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами (четверта черга) (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів) та на суму 6056,00 грн судового збору (перша черга) (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів).Зобов"язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Самчука А.М. внести визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням 20.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі, апелянт просить поновити Акціонерному товариству "Банк інвестицій та заощаджень" строк на апеляційне скарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 20.01.2026 року у справі № 906/1232/22. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.01.2026 року № 906/1232/22. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.01.2026 року у справі № 906/1232/22 в частині віднесення до четвертої черги вимог кредитора Черняхівську селищну раду на суму 15 668 421,80 грн матеріальних збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами. Задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.01.2026 року у справі № 906/1232/22 в частині віднесення вимог кредитора Черняхівської селищної ради на суму 15 668 421,80 грн матеріальних збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами до четвертої черги та ухвалити в цій частині нове рішення, яким віднести вимоги кредитора Черняхівської селищної ради на суму 15 668 421,80 грн матеріальних збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Листом № 906/1232/22/559/26 від 04.06.26 витребувано у Господарського суду Житомирської області матеріали справи, які 17.02.26 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.01.26 у справі № 906/1232/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.03.2026 р. об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.26 виправлено описку в п. 2 резолютивної частини ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.26 із зазначенням правильної дати розгляду апеляційної скарги у справі № 906/1232/22 - 24.03.26 об 15:30 год.
10.03.26 через підсистему "Електронний суд" від Черняхівської селищної ради до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу. Із підстав висвітлених у відзиві, Черняхівська селищна рада просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
11.03.26 через підсистему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Самчука А.М. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.26 клопотання арбітражного керуючого Самчука А.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку задоволено.
14.03.26 через підсистему "Електронний суд" від АТ "Банк інвестицій та заощаджень" до суду апеляційної інстанції надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.26 клопотання представника АТ "Банк інвестицій та заощаджень" Єфремової І.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку задоволено.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Тимошенка О.М. судове засідання 24.03.2026 р. об 15:30 год у справі № 906/1232/22 не відбулося. Зазначені обставини підтверджуються довідкою про неможливість проведення судового засідання від 23.03.26, а також повідомленням про неможливість проведення судового засідання (том 1, а.с. 149-150).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.26 розгляд апеляційної скарги призначено на 23.04.26 об 15:00.
07.04.26 через підсистему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Самчука А.М. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів
07.04.26 14.03.26 через підсистему "Електронний суд" від АТ "Банк інвестицій та заощаджень" до суду апеляційної інстанції надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою .Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.26 заяви АТ "Банк інвестицій та заощаджень" Євфремової І.В. та арбітражного керуючого Самчука А.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів задоволено.
22.04.26 через підсистему "Електронний суд" від Черняхівської селищної ради до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі.
23.04.26 у судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів з'явився представник АТ "Банк інвестицій та заощаджень" Єфремова І.В. та арбітражний керуючий Самчук А.М.. Учасники справи надали свої пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату та час проведення судового засідання належним чином повідомлені, що підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа про банкрутство ТОВ "Галактік".
Згідно постанови Господарського суду Житомирської області від 27.08.2024 справа про банкрутство ТОВ "Галактік" перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.09.2025 у справі №906/1232/22(906/329/21) позов керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Черняхівської селищної ради до ТОВ "Галактік" про стягнення 15 668 421,80 грн у межах справи № 906/1232/22 про банкрутство ТОВ "Галактік" задоволено. Стягнуто з ТОВ "Галактік" на користь Черняхівської селищної ради 15 668 421, 80 грн матеріальних збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами.
У зв'язку ухваленим судовим рішенням в межах справи про банкрутство, 07.11.2025 від Черняхівської селищної ради до Господарського суду Житомирської області надійшла заява про визнання грошових вимог кредитора до ТОВ "Галактік" та включення боргу до реєстру вимог кредиторів на суму 15 668 421,80 грн.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.01.26 у справі №906/1232/22 заяву Черняхівської селищної ради від 07.11.2025 з вимогами до боржника на суму 15 668 421, 80 задоволено. Визнано вимоги Черняхівської селищної ради до боржника - ТОВ "Галактік" на суму 15 668 421,80 грн матеріальних збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами (четверта черга) (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів) та на суму 6056,00 грн судового збору (перша черга) (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів).
Мотивуючи оскаржуване судове рішення місцевий господарський суд зазначив, що згідно ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, які не забезпечені заставою, а у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Ураховуючи системне тлумачення статей 45, 46, 47, 64, а також правового висновку, який висвітлено у постанові Верховного Суду від 21.08.2024 у справі № 904/6344/20, суд першої інстанції виснував, що заявлені кредиторські вимоги Черняхівської селищної ради підпадають під четверту чергу задоволення вимог кредиторів, а не шосту.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням 20.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від АТ "Банк інвестицій та заощаджень" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Апелянт оскаржує ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.01.2026 року у справі № 906/1232/22 в частині віднесення до четвертої черги вимог кредитора Черняхівську селищну раду на суму 15 668 421,80 грн матеріальних збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами. Вважає, що зазначені кредиторські вимоги підлягають задоволенню в шосту чергу, що свідчить про намір законодавця поставити вимоги карального та санкційного характеру у найнижчий пріоритет задоволення. Дані грошові вимоги виконують функцію майнової санкції за самовільне користування надрами, а тому місцевий господарський суд неправомірно відніс зазначені вимоги до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
У відзиві на апеляційну скаргу Черняхівська селищна рада зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги. Оскаржуване судове рішення є ухвалене із дотримання норм матеріального та процесуального права. Апелянт намагається викривити правову природу грошових вимог Черняхівської селищної ради, ототожнюючи їх із договірною неустойкою (штрафом/пенею). Проте, відповідно до ст. 22 та ст. 611 ЦК України, збитки є відшкодуванням реальних втрат майнового блага, які виникають внаслідок порушення спеціального законодавства. На відміну від неустойки, яка є похідною від господарських правовідносин та має штрафний характер, збитки від самовільного користування надрами є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення публічно-правових обов'язків. На переконання Черняхівської селищної ради, ухвала Господарського суду Житомирської області від 20.01.26 є обґрунтованою та законною, а тому підстав для скасування судового рішення відсутні.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство. зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на за'явлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно абз. 1 ст. 1 КУзПБ грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Щодо незгоди АТ "Банк інвестицій та заощаджень" із оскаржуваним судовим рішенням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Як місцевим, так і апеляційним господарським судами встановлено, що грошові вимоги Черняхівської селищної ради до боржника виникли на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 17.09.2025 у справі № 906/1232/22 (906/329/21), зокрема, стягнуто з ТОВ "Галактік" на користь Черняхівської селищної ради 15 668 421,80 грн матеріальних збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами.
У мотивувальній частині вказаного рішення суд зазначив, що ТОВ "Галактік" самостійно зафіксувало у Книзі підрахунків руху гірничої маси об'єм видобутих корисних копалин за періоди з 01.04.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 30.06.2019, у зв'язку з чим підлягає застосуванню у даній справі, розмір понесених збитків, визначений експертом з урахуванням об'ємів, що зафіксовані в Книзі підрахунків руху гірничої маси ТОВ "Галактік" (Очеретянське родовище лабрадоритів) за періоди з 01.04.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 30.06.2019 на загальну суму 15 668 421,80 грн.
На примусове виконання вказаного судового рішення Господарським судом Житомирської області видано наказ від 13.10.2025 № 906/1232/22 (906/329/21) (т. 14 а.с. 80).
У силу частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини щодо виникнення заборгованості боржника перед кредитором за періоди з 01.04.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 30.06.2019 на загальну суму 15668421,80 грн матеріальних збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами, встановлені вищевказаним судовим рішенням.
ТОВ "Галактік" завдало збитки за періоди з 01.04.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 30.06.2019, тобто до дати відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Галактік" (14.02.2023), у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що вимоги Черняхівської селищної ради до боржника є конкурсними.
Водночас апелянт не погоджується з тим, що місцевий господарський суд відніс зазначені вимоги до четвертої черги задоволення, а не до шостої черги задоволення.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно п. 4, 6 ч. 2 ст. 64 КУзПБ Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції повинна дослідити у спірних правовідносинах правову природу грошового зобов'язання Черняхівської селищної ради до ТОВ "Галактік".
При цьому колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на правовий висновок, який висвітлено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 11.06.25 у справі № 902/560/20:
"62. Щодо поняття "грошове зобов'язання", яке передбачене пунктом 4 частини першої статті 1 КУзПБ, то таке поняття має певні відмінності від поняття, визначеного у частині першій статті 509 ЦК України.
63. Аналіз частини першої статті 1 КУзПБ свідчить про те, що грошове зобов'язання, на відміну від частини першої статті 509 ЦК України, передбачає як елемент юридичного змісту такого зобов'язання лише обов'язок боржника.
64. При цьому, положення КУзПБ істотно розширюють поняття зобов'язання порівняно із приписами частини першої статті 509 ЦК України, оскільки відносить до грошових зобов'язань будь-який обов'язок боржника сплатити кредитору певну грошову суму незалежно від підстав виникнення такого обов'язку. Такі підстави можуть мати як приватноправовий характер (стаття 11 ЦК України), так і публічно правові підстави (наприклад, щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що прямо передбачено законом).
65. Водночас, деякі грошові обов'язки боржника прямо виключені законом зі змісту поняття грошового зобов'язання в розумінні частини першої статті 1 КУзПБ (наприклад, неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції, грошові обов'язки з відшкодування шкоди, заподіяною життю і здоров'ю громадян, з виплати авторської винагороди тощо).
66. Отже, вжите в частині першій статті КУзПБ поняття "грошове зобов'язання" частково є значно ширшим від поняття "зобов'язання", визначеного у частині першій статті 509 ЦК України, оскільки виникає у тому числі з підстав, які щодо цивільно-правового зобов'язання не передбачені. Водночас, грошове зобов'язання фактично постає тільки як грошовий обов'язок (обов'язок платежу) незалежно від підстав виникнення такого обов'язку (крім випадків, визначених законом), а не як зобов'язальне правовідношення у цілому.
67. За загальним правилом право вимоги як елемент змісту цивільного зобов'язання виникає з підстав, визначених у статті 11 ЦК України, на підставі договорів та інші правочинів, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти...
75. Отже, зміст зобов'язання у цивільних правовідносинах становить обов'язок боржника виконати певну дію або утриматися від її виконання, який існує незалежно від процесуальних аспектів, а вимога кредитора у справі про банкрутство - це спосіб реалізації права кредитора на виконання цього зобов'язання у межах та спосіб прямо визначений нормами КУзПБ.
76. Тобто, у справі про банкрутство зобов'язання стосуються безпосередньо обов'язку боржника повернути грошові кошти у визначеному відповідно до закону розмірі, а вимоги - прав кредиторів на виконання цього обов'язку".
Колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.09.25 у справі № 906/1232/22(906/329/21) притягнуто ТОВ "Галатік" до цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, у вигляді її відшкодування.
Згідно ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що згідно абз. 10 ч. 2 ст. 47 КУзПБ неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином законодавцем виокремлюється настання правових наслідків за порушення зобов'язань, встановлених договором або законом, а саме розмежовано сплату неустойки від відшкодування збитків та моральної шкоди.
Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно ст. 1 КУзПБ грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що стягнення збитків за незаконний видобуток надр є заходом настання цивільно-правової відповідальності за завдання позадоговірної шкоди і носить компенсаційний характер. У даному випадку відшкодування збитків є основним грошовим зобов'язанням, а тому віднесення грошових вимог Черняхівської селищної ради до шостої черги задоволення вимог кредиторів суперечило б приписам ст. 47, 64 КУзПБ.
Твердження апелянта про те, що дані грошові вимоги не можуть бути віднесені до четвертої черги задоволення через теологічне тлумачення норми, колегією суддів апеляційної інстанції оцінюються критично. Так, апелянт зазначає, що заявлені грошові вимоги не могли б навіть теоретично бути забезпечені заставою, а тому вони ніяким чином не могли бути віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Колегією суддів враховується, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 64 КУзПБ у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.
Законодавець не визначив, що такі вимоги потенційно могли б бути забезпечені заставою (про що вказує апелянт), а лише вказується, що ці вимоги не забезпечені заставою. На переконання колегії суддів апеляційної інстанції дана норма є зрозумілою та чіткою, а спотворення її тлумачення із додаванням нових умов було б виходом за межі повноважень суду, який не є законодавцем.
Також суд апеляційної інстанції враховує, що під час розгляду справи № 906/1232/22 (906/329/21) місцевим господарським судом застосовано Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів "Про затвердження Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами" № 366 від 15.09.22 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2022 р. за № 1337/38673)
Згідно п. 1 ця Методика визначає порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.
Відтак, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, позиція апелянта, що здійснення нарахувань на підставі вищезазначеної Методики свідчить про санкційний характер, є помилковою. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що застосування даної Методики є способом обрахунку завданих збитків державі у зв'язку з вчиненням позадоговірного цивільного правопорушення, а саме самовільного користування надрами і направлене на повернення потерпілого в стан, у якому він перебував би, якби правопорушення не відбулося. Відшкодування збитків є універсальним способом захисту вже порушеного права, а не інструмент тиску, щоб змусити порушника дотримуватись унормованих державою правил.
Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 20.01.26 у справі №906/1232/22 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.
3. Матеріали оскарження ухвали від 20.01.2026 у справі №906/1232/22 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "29" квітня 2026 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Тимошенко О.М.