27 квітня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/3141/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від позивача - Іваночко В.В.
від відповідача (скаржника) - Потинський А.М.
розглядаючи апеляційну скаргу Корпорації будівельних підприємств “Карпатбуд» від 23 червня 2025 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 29 квітня 2025 року (повний текст підписано 02.05.2025), суддя Горецька З.В.
у справі № 914/3141/24
за позовом Управління Служби безпеки України у Львівській області, м. Львів
до відповідача Корпорації будівельних підприємств “Карпатбуд», м. Львів
про визнання недійсним пункту договору та стягнення 13 265 787,18 грн
встановив:
Управління Служби безпеки України у Львівській області звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - Корпорації будівельних підприємств “Карпатбуд» про визнання недійсним пункту договору та стягнення 13 265 787,18 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29 квітня 2025 року у справі № 914/3141/24 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Суд визнав недійсним п. 1 розділу «Договірна ціна» укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Львівській області та Корпорацією будівельних підприємств «Карпатбуд» Договору про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти від 11.05.2018 № 116 в частині включення до ціни Договору податку на додану вартість. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отримані кошти у розмірі 13 265 787,18 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що предметом Договору було виконання відповідачем робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. На Нивах, 11 у м. Львові на замовлення позивача за кошти загального фонду державного бюджету за КПК.В 6521 100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» по КЕКВ 3121 «Капітальне будівництво (придбання) житла» в межах доведених позивачу кошторисних призначень на кожний відповідний бюджетний рік, що вбачається із умов п.1 розділу «Фінансування робіт» Договору, взявши до уваги відсутність в позивача інших джерел фінансування оплати вказаних робіт, суд дійшов висновків про те, що виконані відповідачем за Договором роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. На Нивах, 11 у м. Львові підлягали звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з положеннями п. 197.15 ст. 197 ПК України, а відтак, положення пункту 1 розділу «Договірна ціна» Договору щодо формування сторонами динамічної договірної ціни Договору з включенням до такої ціни податку на додану вартість не відповідають положенням чинного законодавства України, зокрема, приписам п. 197.15 ст. 197 ПК України, а безпідставно сплачені позивачем на користь відповідача кошти нарахованого останнім на вартість робіт за Договором податку на додану вартість - поверненню позивачу. Судом встановлено, що зміст п.1 розділу «Договірна ціна» Договору в частині включення до вартості (ціни) робіт за Договором (ціни Договору) суми податку на додану вартість суперечить положенням Податкового кодексу України, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що в силу вимог ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання цього пункту недійсним в оспорюваній частині, оскільки внаслідок безпідставного включення суми податку на додану вартість до вартості (ціни) робіт за Договором позивач позбавлений права власності та мирного володіння належними йому грошовими коштами, а відповідач безпідставно збагатився за рахунок позивача поза межами укладеного із ним Договору. Враховуючи, що відповідач отримав від позивача кошти за роботи за Договором в розмірі 83 142 057,59 грн із урахуванням безпідставно нарахованого на вартість будівельних робіт податку на додану вартість у загальному розмірі 13 857 009,60 грн, з яких вартість будівельних робіт по розділу І «Будівельні роботи» становить 79 594 723,05 грн з урахуванням 13 265 787,18 грн ПДВ, не зважаючи на те, що відповідні роботи були звільнені від оподаткування податком на додану вартість, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми коштів податку на додану вартість як безпідставно отриманих, суд визнав обґрунтованими, позаяк утримання та неповернення відповідачем означеної суми, перерахованої позивачем поза межами договірних платежів, має прямим наслідком необґрунтоване збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом - укладеним між сторонами Договором.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач - Корпорація будівельних підприємств “Карпатбуд» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29 квітня 2025 року у справі № 914/3141/24 та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що судом не враховано, що відповідач не набував ПДВ та не зберігав його в себе, оскільки податкові зобов'язання з ПДВ, як непрямого податку, задекларовано відповідачем у відповідних деклараціях і за результатами розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ за відповідні періоди сплачено до державного бюджету у відповідності до вимог ПК України. Корпорація будівельних підприємств «Карпатбуд» вважає недоведеною обставину збагачення за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, а саме: отримання суми податку на додану вартість, включеної до вартості (ціни) робіт за Договором (ціни Договору). Наголошує, що поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що на час розгляду спору минув термін в 1095 календарних днів з дати складання податкових накладних, до яких міг бути складений розрахунок коригування і який надалі підлягав би реєстрації в ЄРПН, відтак залишилось поза увагою суду неможливість з причин не залежних від відповідача виконати вимоги позивача щодо приведення у відповідність податкового обліку відповідача, про що у своїй претензії від 16.09.2024 №62/16-11599 зазначало Управління Служби безпеки України у Львівській області. Судом не враховано, що за умов неможливості застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ задоволення позовних вимог, зокрема в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 13 265 787,18 грн, по суті є зміною кошторисної вартості по договору про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018, а саме: зменшення кошторисної вартості, яке в умовах дії воєнного стану, сповільнення господарської діяльності будівельних компаній може призвести до банкрутства відповідача. У разі стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 13 265 787,18 грн, що складає розмір ПДВ, у відповідача відсутнє джерело погашення цих сум позивачу, оскільки такі задекларовані та за результатами розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ за відповідні періоди сплачено в державний бюджет без можливості їх повернення поза терміном 1095 днів з дати складення податкових накладних за виконаним договором. Таким чином, відповідач вважає недоведеною обставину збагачення за рахунок позивача, що має значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також вважає безпідставним покликання суду на п.197.15 ст. 197 ПК України, як однозначну та єдину підставу звільнення від оподаткування операцій поза межами терміну 1095 днів за виконаним договором, який завершив свою дію. Враховуючи сплату у встановленому порядку суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відсутні правові підстави стягнення з відповідача суми ПДВ на підставі ст.1212 ЦК України, оскільки відсутній сам факт набуття, збереженням майна без достатньої правової підстави.
В процесі розгляду справи апеляційним судом, відповідачем подано клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, проведення якої просить доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54). На вирішення судової експертизи відповідач просить поставити такі запитання:
1. Чи підтверджується документально даними бухгалтерського та податкового обліку включення Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» до розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ та декларування у відповідний податковий період в повному обсязі суми ПДВ, отриманої від Управління Служби безпеки України у Львівській області (замовника) в якості оплати за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями), та відповідності такого включення вимогам Податкового кодексу України?
2. Чи підтверджується документально даними бухгалтерського та податкового обліку сплата Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» до Державного бюджету України суми ПДВ, визначеної як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, з врахуванням суми ПДВ, отриманої від Управління Служби безпеки України у Львівській області (замовника) в якості оплати за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями)?
3. Чи підтверджується документально даними податкового обліку реєстрація Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкових накладних Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями) за якими зменшено такі податкові зобов'язання?
4. Чи підтверджується документально даними податкового обліку повернення Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» суми грошового зобов'язання зі сплачених сум ПДВ за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями)?
5. Чи з врахуванням відповідей на питання 1 та 2 підтверджується документально даними бухгалтерського та податкового обліку збагачення (привласнення) чи збільшення валового доходу Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» на суму отриману в частині ПДВ як оплату за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями)?
6. Чи підтверджується документально те, що Державний бюджет України є джерелом фінансування коштів, сплачених Управлінням Служби безпеки України у Львівській області (Замовником) за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (врахуючи зміни та доповнення внесені додатковими угодами), в т.ч. суми ПДВ?
7. Чи підтверджується документально даними бухгалтерського та податкового обліку завдання збитків (шкоди) Державному бюджету України у зв'язку зі сплатою в порядку ст.200 ПК України до Державного бюджету України Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» суми ПДВ, визначеної як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду з суми отриманих коштів від Управління Служби безпеки України у Львівській області (замовника) за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями)?
Відповідач вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення інтересів держави внаслідок вибуття з її володіння спірної суми коштів у розмірі 13 265 787,18 грн, оскільки такі кошти були сплачені відповідачем державі у формі податку до Державного бюджету України. При цьому, посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 09.07.2025 у справі № 910/4017/24. Звертає увагу, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь Управління Служби безпеки України у Львівській області коштів у розмірі 13 265 787,18 грн., що складає розмір ПДВ, є по суті подвійним стягненням на користь держави 13 265 787,18 грн, - вперше як непрямого податку на додану вартість, який сплачено до Державного бюджету без можливості його повернення, і вдруге - стягнення на позовну вимогу позивача у цій справі. У відповідача відсутнє джерело погашення цих сум позивачу, оскільки такі задекларовані та за результатами розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ за відповідні періоди сплачено в Державний бюджет без можливості їх повернення поза терміном 1095 днів з дати складення податкових накладних за виконаним договором. Таким чином, у цій справі необхідно встановити чи сплачено замовником податок на додану вартість у встановленому порядку, враховуючи що отримана сума податку на додану вартість в складі вартості договірної ціни взяла участь у формуванні податкових зобов'язань відповідача з ПДВ, які надалі було сплачено до Державного бюджету. Даних фактичних обставин суд першої інстанції не досліджував та не встановив, однак, такі мають ключове значення для дослідження підстав та обґрунтувань позовної заяви. Відповідно для з'ясування наведених вище обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Крім цього, відповідачем подано до суду клопотання про поновлення строку на подання клопотання про призначення експертизи, яке обґрунтоване, зокрема тим, що під час розгляду справи в Господарському суді Львівської області на юридичну адресу відповідача поштових повідомлень чи листів з суду не надходило, а доступ до електронного кабінету відповідача в ЄСІТС був можливий лише через використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) керівника - Карвацького Ю.М., який як вбачається з відміток у закордонному паспорті, неодноразово і тривалий час перебував за кордоном впродовж розгляду справи в суді першої інстанції. Крім цього, зазначає, що згідно з штатним розписом юридичної особи відповідача на 2025 відсутня посада юрисконсульта, відповідно окрім керівника Карвацького Ю.М. доступу до електронного кабінету корпорації в ЄСІТС в інших осіб не було. Таким чином, відповідач зазначає, що він з поважних причин, які не залежали від нього, не володів інформацією про судовий розгляд справи і не мав можливості належним чином забезпечити представництво своїх інтересів під час розгляду справи в Господарському суді Львівської області та скористатися наданими процесуальними правами, зокрема, не надав відзиву на позовну заяву, клопотання про призначення судової економічної експертизи, будь-яких письмових пояснень та інших доказів.
Від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача.
В судове засідання 27 квітня 2026 року з'явилися представники сторін.
Представник відповідача підтримав клопотання про призначення судової економічної експертизи та поновлення строку на його подання.
Представник позивача в судовому засіданні 27.04.2026 погодився щодо призначення експертизи у справі, проте, висловив свої заперечення щодо запропонованих відповідачем питань №№ 6 та 7, які мають бути поставлені на вирішення експерту. Зокрема, щодо питання № 6 підтвердив, що Державний бюджет України є джерелом фінансування коштів, сплачених Управлінням Служби безпеки України у Львівській області (Замовником) за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (врахуючи зміни та доповнення внесені додатковими угодами), в т.ч. суми ПДВ. Водночас, наголосив, що питання № 7 є питанням права та не підлягає вирішенню експертом.
Заслухавши думки представників сторін, розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів дійшла висновку про поновлення відповідачу строку на подання клопотання про призначення експертизи та необхідність призначення у цій справі судової економічної експертизи, з огляду на таке:
Частиною 1 ст.73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 ГПК України).
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 ЗУ «Про судову експертизу»).
Згідно з ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.6 ст.99 ГПК України).
Відповідно до ст.100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00 від 01 червня 2006 року).
Поряд з тим, призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених частиною 1 ст.99 ГПК України, і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 910/9564/20).
У відповідності до п.1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145, основними видами (підвидами) експертизи, зокрема є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій (пп.1.2.3 Інструкції).
Згідно з п.1.1 Інструкції основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є, зокрема визначення: документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю; документальної обґрунтованості формування платником податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті, та суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування; документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах).
Проаналізувавши запропоновані відповідачем питання, які слід поставити на вирішення експертизи, колегія суддів погоджується з доводами представника позивача щодо питань №№ 6 та 7, як таких, вирішення яких не потребує спеціальних знань.
Більше того, щодо питання № 6 «Чи підтверджується документально те, що Державний бюджет України є джерелом фінансування коштів, сплачених Управлінням Служби безпеки України у Львівській області (Замовником) за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (врахуючи зміни та доповнення внесені додатковими угодами), в т.ч. суми ПДВ?» обома сторонами визнано таку обставину та підтверджено представником позивача в судовому засіданні.
Водночас, колегія суддів погоджується з твердженнями представника позивача про те, що питання № 7 є питанням права.
Щодо інших питань (№№ 1-5) представник позивача в судовому засіданні не заперечував.
З огляду на необхідність з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення цієї справи, зокрема, щодо підтвердження документально даними бухгалтерського та податкового обліку включення Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» до розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ та декларування у відповідний податковий період в повному обсязі суми ПДВ, отриманої від Управління Служби безпеки України у Львівській області (замовника) в якості оплати за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями), та відповідності такого включення вимогам Податкового кодексу України; сплата Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» до Державного бюджету України суми ПДВ, визначеної як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, з врахуванням суми ПДВ, отриманої від Управління Служби безпеки України у Львівській області (замовника) в якості оплати за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями); реєстрація Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкових накладних Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями) за якими зменшено такі податкові зобов'язання; повернення Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» суми грошового зобов'язання зі сплачених сум ПДВ за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями); збагачення (привласнення) чи збільшення валового доходу Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» на суму отриману в частині ПДВ як оплату за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями), та враховуючи що для з'ясування таких обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, колегія суддів дійшла висновку про призначення у цій справі судової економічної експертизи із поставленням на вирішення експертизи запропонованих відповідачем та підтриманих позивачем питань №№ 1-5.
Відповідачем запропоновано експертну установу, якій слід доручити проведення експертизи - Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54). Позивач проти наведеного не заперечував.
Оплату вартості експертизи суд вважає за необхідне покласти на відповідача, як заявника клопотання про призначення експертизи.
Згідно з ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема призначення судом експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється, зокрема у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
У зв'язку з наведеним, а також необхідністю направлення до експертної установи матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про зупинення апеляційного провадження у цій справі на час проведення експертизи.
Водночас, у випадку необхідності надання експерту додаткових матеріалів для проведення судової експертизи, такий не позбавлений права звернутися до суду із відповідним клопотанням.
Крім цього, згідно з ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи доводи відповідача щодо обставин, які унеможливили подання відповідного клопотання про призначення експертизи у цій справі до суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про можливість поновлення відповідачу строку на подання клопотання про призначення судової експертизи.
Керуючись ст.ст.98-100, 119, 228, 229, 234, 269 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
постановив:
1. Поновити Корпорації будівельних підприємств “Карпатбуд» строк на подання клопотання про призначення експертизи.
2. Клопотання Корпорації будівельних підприємств “Карпатбуд» про призначення експертизи - задоволити частково.
3. Призначити у справі № 914/3141/24 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).
4. На вирішення судової експертизи поставити такі запитання:
1. Чи підтверджується документально даними бухгалтерського та податкового обліку включення Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» до розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ та декларування у відповідний податковий період в повному обсязі суми ПДВ, отриманої від Управління Служби безпеки України у Львівській області (замовника) в якості оплати за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями), та відповідності такого включення вимогам Податкового Кодексу України?
2. Чи підтверджується документально даними бухгалтерського та податкового обліку сплата Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» до Державного бюджету України суми ПДВ, визначеної як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, з врахуванням суми ПДВ, отриманої від Управління Служби безпеки України у Львівській області (замовника) в якості оплати за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями)?
3. Чи підтверджується документально даними податкового обліку реєстрація Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкових накладних Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями) за якими зменшено такі податкові зобов'язання?
4. Чи підтверджується документально даними податкового обліку повернення Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» суми грошового зобов'язання зі сплачених сум ПДВ за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями)?
5. Чи з врахуванням відповідей на питання 1 та 2 підтверджується документально даними бухгалтерського та податкового обліку збагачення (привласнення) чи збільшення валового доходу Корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» на суму отриману в частині ПДВ як оплату за Договором про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти №116 від 11.05.2018 (зі змінами та доповненнями)?
5. Попередити судового експерта про відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
6. Оплату вартості експертизи покласти на відповідача - Корпорацію будівельних підприємств “Карпатбуд».
7. Матеріали справи № 914/3141/24 направити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54) для виконання цієї ухвали.
8. Апеляційне провадження у справі № 914/3141/24 зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну ухвалу складено 29 квітня 2026 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.