Справа 688/1449/26
№ 1-кп/688/167/26
Вирок
Іменем України
28 квітня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
його захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №62025140160000384 від 08.04.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України, раніше судимого вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.06.2019 за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 16.09.2019 року вирок суду першої інстанції змінено в частині призначеного покарання, призначено покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 3 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
встановив:
12.12.2025 близько 07 год 05 хв ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у дворі будинку АДРЕСА_3 , помітивши запаркований автомобіль марки «Renault» моделі «Kangoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, білого кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , із увімкненим двигуном, який належить ОСОБА_4 , вирішив незаконно заволодіти ним.
Діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , підійшов до вищевказаного автомобіля, скориставшись тим, що водійська дверка автомобіля відчинена, а ключі містяться у замку запалювання, сів на місце водія, після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки власних дій, та, бажаючи їх настання, всупереч волі власника транспортного засобу ОСОБА_4 , не маючи дозволу на право керування автомобілем марки «Renault» моделі «Kangoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав з двору будинку та поїхав у напрямку с. Пліщин Шепетівського району. Рухаючись автомобільною дорогою №О-231901 за координатами 50.16711-26.99784, не справився з керуванням вказаним автомобілем, здійснив з'їзд з дороги на праве узбіччя з подальшим зіткненням з деревом, чим пошкодив транспортний засіб, та у зв'язку з неможливістю продовжувати рух на ньому через механічну несправність, покинув транспортний засіб і залишив місце події.
У такий спосіб ОСОБА_5 незаконно заволодів автомобілем марки «Renault» моделі «Kangoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, білого кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , вартістю 198124, 88 грн.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення при вищенаведених обставинах визнав повністю, не заперечував фактичних обставин справи та правової кваліфікації вчиненого діяння, розкаявся у скоєному, просив врахувати, що проходить військову службу в Збройних Силах України та не позбавляти його волі. Суду показав, що 12.12.2025 проходив біля будинку по вул. Соборності у м. Шепетівці, помітив запаркований автомобіль, з увімкненим двигуном, у якому не було водія та вирішив покататися. Розуміє, що вчинив кримінальне правопорушення, щиро шкодує про вчинене. Шкоду, завдану кримінальним правопорушення, відшкодував добровільно.
Обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що в повному обсязі розуміє характер пред'явленого йому обвинувачення та погоджується з його формулюванням. Суду пояснив, що визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив не досліджувати докази, зібрані стороною обвинувачення, оскільки він не оспорює фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 підтримав позицію обвинуваченого, зазначив, що визнання обвинуваченим своєї винуватості та його відмова від дослідження доказів не порушує його права на захист, відповідає позиції захисту та забезпечує його інтереси.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні суду показав, що 12.12.2025 вранці завів власний автомобіль, та залишив його у дворі будинку, в якому проживає, щоб прогріти, бо на вулиці було холодно, а сам повернувся в квартиру, щоб забрати власні речі. Коли повернувся, виявив, що автомобіль відсутній. Спочатку подумав, що це жартують його друзі, пішов за будинок, намагаючись відшукати автомобіль. Не виявивши автомобіля, запанікував та зателефонував на лінію «102», повідомивши про подію. Тим часом взяв автомобіль дівчини та поїхав по місту, однак власного автомобіля не відшукав. Пізніше йому зателефонували працівники поліції та повідомили, що знайшли його автомобіль пошкоджений у кюветі. Претензій до обвинуваченого не має, завдана йому шкода відшкодована повністю, просив не позбавляти обвинуваченого волі, надавши йому можливість проходити військову службу та захищати Батьківщину. Підтвердив фактичні обставини події злочину, викладені у обвинувальному акті, та просив не досліджувати доказів на їх підтвердження, оскільки погоджується з такими обставинами та їх не оспорює.
Прокурор ОСОБА_3 , вказуючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, фактичні обставини ним та потерпілим ОСОБА_4 , як слідує з їхніх показань, не оспорюються, просив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілого, також дослідити письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, письмові документи про речові докази та процесуальні витрати.
Після з'ясування чи правильно розуміють обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 зміст фактичних обставин, враховуючи, що сумнівів у добровільності їх позиції немає та, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку, суд розглянув справу відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за правилами, передбаченими цією нормою.
Суд зазначає, що за правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
У нормах адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 ПКУ для відповідного року.
Податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
З 1 січня 2026року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 3328 гривень. Отже у 2026 році для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень застосовується сума в розмірі 1664 грн.
Вартість автомобіля, яким незаконно заволодів обвинувачений становить 198124,88 грн, тобто понад сто дев'ятнадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (198124,88 грн:1664 грн +119,07 грн).
Оцінивши показання обвинуваченого та потерпілого, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч.2 ст. 289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 , керуючись положеннями ст.65-68 КК України принципом справедливості та індивідуалізації покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
ОСОБА_5 раніше судимий, під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра та на обліку органу пробації не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, проходить військову службу у Збройних Силах України під час воєнного стану.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття, повне добровільне відшкодування збитків, завданих потерпілому.
Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали. Так суд встановив, що обвинувачений заволодів транспортним засобом, який з працюючим двигуном та ключем у замку запалювання перебував у відкритому доступі без нагляду його власника.
Обвинувачений повністю визнав свою винуватість, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяв у майбутньому нічого протиправного не вчиняти. Після механічного пошкодження автомобіля обвинувачений повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду, попросив у нього пробачення, а потерпілий прийняв його вибачення.
Суд зауважує, що кримінальне правопорушення тягне за собою ряд юридичних наслідків, з яких для потерпілого найважливішим є відновлення його порушеного права, яке досягається в т.ч., шляхом призначення винній особі необхідного і достатнього покарання.
Суд зазначає, що позиція потерпілої сторони щодо призначення засудженому виду та розміру покарання, не є визначальною та не обмежує суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, однак враховується судом при призначенні винній особі покарання.
На підставі викладеного, при наявності обставин, які пом'якшують покарання, враховуючи відсутність тяжких наслідків злочину, позицію потерпілого, який просив обвинуваченого суворо не карати та призначити покарання без ізоляції від суспільства, що в своїй сукупності з урахуванням особи обвинуваченого, який проходить військову службу у Збройних Силах України під час воєнного стану, та критичним відношенням винного до вчиненого, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
За змістом ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Положення ст. 75 КК України підлягають застосуванню у взаємозв'язку із приписами статей 50, 65 вказаного Кодексу, за яким визначаються загальні ознаки, мета і засади призначення покарання, згідно з якими особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, відповідно до положень Загальної частини КК і враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є переконання суду, викладене в мотивованому висновку про можливість її виправлення без відбування покарання. Висновок суду ґрунтується на тих відомостях, які він оцінює на час ухвалення вироку, зокрема, відомостях про вчинений особою злочин, зміст протиправної поведінки.
Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим діяння, щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди, позицію потерпілого, молодий вік обвинуваченого, проходження ним військової служби під час воєнного стану, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів та досягнення мети покарання в контексті положень статей 50, 65 КК України.
Відповідно до ч.4 ст. 75 КК України нагляд за засудженими військовослужбовцями, звільненими від відбування покарання з випробуванням здійснюється командирами військових частин.
Також, суд вважає за необхідне при звільненні від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого, відповідно до ст. 76 КК України, такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, що сприятиме досягненню мети покарання. Покладаючи такі обов'язки, суд вважає саме їх необхідними і достатніми для виправлення винного з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та його особи, адже, матиме місце нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації за місцем проходження військової служби.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Підстав для обрання запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 суд не вбачає.
Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню,
На підставі ст.124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів установи, що фінансується з Державного бюджету України (НДЕКЦ при УМВСУ у Хмельницькій області), для проведення експертизи в сумі 45092,18 грн підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком 1 (один) рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за поведінкою ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем Збройних Сил України, покласти на командира військової частини, де він проходить військову службу, а у разі звільнення із військової служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення з 12.12.2025 по 15.12.2025, включно, зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі;
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 45092,18 грн.
Зняти арешт, накладений ухвалами слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області:
від 15.12.2025 на кросівки марки «Brochong» сіро-чорного кольору із підошвою жовтого кольору із шматочками пір'я, куртку чорного кольору марки «Аdidas» із пошкодженнями, кофту синього кольору марки «Сhampion» із плямами бурого кольору, штани невідомої марки чорного кольору із плямами бурого кольору, одну шкарпетку світлого кольору із плямами бурого кольору, рушник жовтого кольору із полосками білого кольору із плямами бурого кольору, наволочку світлого кольору із плямами бурого кольору, шматок тканини синього кольору зроблений із простирадла із плямою бурого кольору;
від 15.12.2025 на мобільний телефон марки та моделі «іPhone» ІМЕІ НОМЕР_3 із номером мобільного телефону НОМЕР_4 ;
від 15.12.2025 на автомобіль марки «RENAULT» моделі «КАNGOO», номерний знак НОМЕР_1 , 2010 року випуску, білого кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого 31.05.2023, належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зріз подушки безпеки із керма автомобіля із плямами речовини бурого кольору; змив речовини бурого кольору із керма автомобіля; змив речовини бурого кольору із важелю перемикання швидкостей; чотири змиви речовини бурого кольору із дорожнього покриття; 5 папілярних узорів пальців рук; чоловічу шапку сірого кольору; пух - пір'я з водійського сидіння автомобіля.
Речові докази:
- кросівки марки «Brochong» сіро-чорного кольору із підошвою жовтого кольору із шматочками пір'я, куртку чорного кольору марки «Аdidas» із пошкодженнями, кофту синього кольору марки «Сhampion» із плямами бурого кольору, штани невідомої марки чорного кольору із плямами бурого кольору, мобільний телефон марки та моделі «іPhone» ІМЕІ НОМЕР_3 із номером мобільного телефону НОМЕР_4 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області - повернути ОСОБА_5 ;
- автомобіль марки «RENAULT» моделі «КАNGOO», номерний знак НОМЕР_1 , 2010 року випуску, білого кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого 31.05.2023, належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переданий на відповідальне зберігання потерпілому, повернути потерпілому ОСОБА_4 , як власнику.
- одну шкарпетку світлого кольору із плямами бурого кольору, рушник жовтого кольору із полосками білого кольору із плямами бурого кольору, наволочку світлого кольору із плямами бурого кольору, шматок тканини синього кольору зроблений із простирадла із плямою бурого кольору, зріз подушки безпеки із керма автомобіля із плямами речовини бурого кольору; змив речовини бурого кольору із керма автомобіля; змив речовини бурого кольору із важелю перемикання швидкостей; чотири змиви речовини бурого кольору із дорожнього покриття; 5 папілярних узорів пальців рук; чоловічу шапку сірого кольору; пух - пір'я з водійського сидіння автомобіля, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя: ОСОБА_7