Справа № 522/10969/25-Е
Провадження № 2/522/3615/26
27 квітня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Донцової Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9623877 від 12.02.2024 у розмірі 52242,00 грн гривень, витрат з оплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
Позовна вимога про стягнення заборгованості обґрунтована тим, що 12.02.2024 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» укладений договір про споживчий кредит № 00-9623877, згідно з умовами якого відповідач отримав 6000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісію і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. 17.12.2024 між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладений договір відступлення прав вимоги № 17122024-МК/Онлайн. Відповідно до умов договору відбулося відступлення права вимоги, та позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 00-9623877 від 12.02.2024, що укладений між кредитодавцем та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 52242,00 гривень. 02.04.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» уклали договір факторнгу № 020425-У відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 020425-У від 02.04.2025 від ТОВ «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 52242,00 грн.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.06.2025 відкрите провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 02.09.2025.
Ухвалою суду від 02.06.2025 витребувано від Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» інформацію чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 платіжна картка № НОМЕР_1 ; інформацію чи зараховувалася за період 12.02.2024-17.02.2024 на картковий рахунок маска картки № НОМЕР_1 сума 6000,00 гривень ; банківську виписку/платіжну інструкцію, що підтверджують інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_1 за період 12.02.2024-17.02.2024 у сумі 6000,00 гривень; інформацію чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_2 в анкетних даних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ); інформацію про повний номер рахунку маска картки № НОМЕР_1 .
У судові засідання 02.09.2025, 11.11.2025 учасники справи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладався, у зв'язку з не надходженням виребуваних судом доказів.
06.01.2026 на адресу суду від Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» надійшли витребувані докази.
У судове засідання 29.01.2026 учасники справи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладено на 15.04.2026, у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи доказів належного сповіщення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
У судове засідання 15.04.2026 учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення учасників справи про судовий розгляд, однак учасники справи до суду не з'являлись, про причини неявки до суду не повідомляли, з метою недопущення затягування строків розгляду справи судом, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності учасників справи, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судові засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
На підставі ч.1 ст. 244 ЦПК України суд 15.04.2026 перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 27.04.2026.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).
Згідно з п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону України № 675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України № 675-VIII).
Згідно з ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону України № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України № 675-VIII).
Суд встановив, що 12.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» (товариство) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 00-9623877, згідно умов якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у націоанльній валюті у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6000,00 гривень, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно умов договору кредитна лінія надається строком на 360 (триста шістдесят) днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 06 лютого 2025. За надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 300,00 гривень.
Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (згідно п.1.4.1. кредитного договору). Знижена процентна ставка складає 0,25 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.4.2. кредитного договору).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання договору становить 926,43% (п.1.7. договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставкои на дату укладання договору становить 891,58% (п.1.7.1. договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандратною процентною ставкою на дату укладання договору становить 59562,00 гривень (п.1.8. договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладання договору становить 57654,00 гривень (п.1.8.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи Договір кредитної лінії підписаний відповідачем 12.02.2024 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором №94661.
З листа АТ "Перший український міжнародний банк" вих. № 07.8.5/16932 БТ від 10.12.2025 вбачається, на ім'я відповідача емітувалась банківська платіжна картка НОМЕР_4 , на рахунок ОСОБА_1 12.02.2024 були зараховані грошові кошти у сумі 6000,00 гривень.
Отже, факт отримання відповідачем від кредитодавця грошових коштів на підставі кредитного договору у сумі 6000,00 гривень підтверджується належними і допустимими доказами.
17.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, згідно положень якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Онлайн фінанс» право вимоги до третіх осіб боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який є невід'ємною частиною договору. Згідно реєстру боржників за кредитними договорами, укладеним мiж Боржниками та ТОВ "Макс Кредит" до Договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн вiд 17.12.2024 первісним кредитором відступлено право вимоги до відповідача у сумі 52242,00 гривень.
02.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено Договір факторингу № 020425-У, згідно положень якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» права вимоги , строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суми основного зобов'язання (суми позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інших платежів, право на одержання яких належить Клієнту.
З наявного у матеріалах справи реєстру боржників до договору факторингу № 020425-У від 02.04.2025, вбачається відступлення права вимоги до ОСОБА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», загальний розмір заборгованості - 52 242,00 гривень.
Згідно наданої позивачем виписки заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 6300,00 гривень, за відсотками - 45942,00 гривень, всього - 52242,00 гривень.
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, надати докази на спростування тверджень, наведених у позовній заяві, подати контррозрахунок заборгованості. У матеріалах справі відсутні докази повернення відповідачем у повному обсязі коштів, отриманих від кредитодавця в межах поновлюваної кредитної лінії (ліміту).
За таких обставин з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у сумі 52242,00 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. ч. 3-4ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вонибули фактичнимиі неминучими,а їхнійрозмір -обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)). Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4статті 137 ЦПК України.
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 591/2393/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 сформульовано такий висновок: «Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи».
Враховуючи, що справа є малозначною, розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи у судове засідання не з'являлись, з урахуванням ціни та предмету позову, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним та підлягає зменшенню до 5000,00 гривень.
Згідно із ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До матеріалів справи долучено платіжне доручення про сплату позивачем судового збору у розмірі 2422,40 гривень. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 2, 4-5, 76-83, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 280-289, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 634, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А оф. 10) заборгованість за кредитним договором № 00-9623877 від 12.02.2024 у розмірі 52242,00 гривень (п'ятдесят дві тисячі двісті сорок дві гривні 00 коп.), яка складається з: заборгованості за тілом - 6300,00 гривень, заборгованості за відсотками - 45942,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А оф. 10) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А оф. 10) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень (п'ять тисяч гривень 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Юлія ЧОРНУХА
27 квітня 2026 року