Номер провадження: 11-кп/813/677/26
Справа № 521/10494/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
26.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 26.04.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Херсон, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 13.03.2018 року Херсонським міським судом Херсонської області за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років 10 місяців позбавлення волі, 25.04.2018 року звільнений по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні № 12022231020000228 від 15.12.2022 року,
установив
Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Зазначеним вироком суду ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Також даним вироком вирішено питання заходів забезпечення, речових доказів та судових витрат.
Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_7 , 14.12.2022 року в нічний час доби, більш точного часу не встановлено, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку та Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, переліз через паркан та потрапив на територію подвір'я будинку за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав бензиновий генератор марки «Forte» модель: FG 3500, бувшого у використанні, вартістю 23549,06 гривень, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, спричинивши своїми діями матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 , на вказану суму.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 26.12.2022 року, в нічний час доби, більш точного часу не встановлено, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку та Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, переліз через паркан та потрапив на територію подвір'я будинку за адресою: АДРЕСА_3 , після чого, шляхом пошкодження металопластикового вікна, проник до приміщення одного будинку, звідки таємно викрав телевізор марки «Samsung» модель: PS42C430A1WXUA, бувшого у використанні, вартістю 3750 гривень. В подальшому, ОСОБА_7 , шляхом пошкодження металопластикового вікна, проник до приміщення іншого будинку, розташованого за вказаною адресою, звідки таємно викрав телевізор марки «Samsung» модель: PS-42C7HR, бувшого у використанні, вартістю 7999,5 гривень, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, спричинивши своїми діями матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_10 , матеріальну шкоду на загальну суму 11749,5 гривень.
Вимоги апеляційної скарги.
Не погоджуючись із вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржуваний вирок таким що скасуванню з підстав порушення вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що його права були порушені, докази, які наявні в матеріалах провадження не підтверджують його причетність до вчиненого, а тому й необґрунтовано засуджено.
На підставі цього просить вирок суду першої інстанції скасувати та виправдати.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 зазначив, що докази винуватості ОСОБА_7 в матеріалах справи відсутні, просив вирок суду першої інстанції скасувати, обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Потерпілі в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлялись належним чином. За погодженням з учасниками судового розгляду, апеляційний розгляд продовжений за їх відсутності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, вирок скасувати. При цьому, обвинувачений ОСОБА_7 просив його виправдати, а захисник обвинуваченого просив провадження направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Прокурор в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до приписів ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вимоги до мотивування судових рішень засновані на положеннях ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Питання про те, чи виконав суд свій обов'язок, може бути визначено тільки з урахуванням конкретних обставин справи. Зважаючи на позиції ЄСПЛ про неможливість тлумачення п. 1 ст. 6 цієї Конвенції як такого, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент під час обґрунтування судами своїх рішень (справа «Салов проти України»), у цьому кримінальному провадженні такі стандарти дотримано.
Також, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами попередніх інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Дослідивши докази у кримінальному провадженні з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень, за обставин, наведених у вироку.
В судовому засіданні суду 1-ої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, не визнав, та пояснив, що він йшов додому та зустрів ОСОБА_11 , через деякий час до них під'їхала патрульна машина та поліцейські стали перевіряти їх документи на що він повідомив, що їх немає так як втратив. В подальшому їх забрали до відділку де запитували про генератор, після чого відпустили. Але через декілька днів поліція знову приїхала до нього та запитувала про телевізори та генератор. Ніяких телевізорів та генератору він не викрадав. Крім того, вказав на те, що ОСОБА_11 його оговорює з яких підстав невідомо. Також зазначив, що його побили та сказали розповісти за телевізори.
Водночас, незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини, суд 1-ої інстанції, мотивував доведеність його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:
Повідомленням на лінію «102» від 14.12.2022 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 повідомив про те, що за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , 14.12.2022 року вночі невідома особа з подвір'я будинку викрала генератор.
Повідомленням на лінію «102» від 14.12.2022 року, відповідно до якого заявник ОСОБА_12 повідомила про те, що за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в ніч на 14.12.2022 року невідомі особи з подвір'я будинку викрали генератор.
Заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 14.12.2022 року, відповідно до якої потерпілий ОСОБА_9 просить вжити заходи до невідомої особи, яка в ніч з 23:00 год. 13.12.2022 року до 06:30 год. 14.12.2022 року з подвір'я приватного будинку, викрала бензиновий генератор марки «Forte» модель FG 3500.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 впізнав особу на фотознімку під номером 2 та пояснив, що це ОСОБА_13 , який 14.12.2022 року приблизно о 08:30 год. прийшов до нього до дому та попросив допомогти йому віднести на Центральний ринок та продати бензиновий генератор, на що він погодився та вони пішли додому ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_4 , де взяли бензиновий генератор жовтого кольору, та віднесли на Центральний ринок, де його продали невідомому чоловіку за 1000 грн.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_15 впізнав особу на фотознімку під номером 3 та пояснив, що це ОСОБА_13 , який 14.12.2022 року приблизно о 05:00 год. прийшов до нього до дому та приніс бензиновий генератор жовтого кольору.
Висновком судової товарознавчої експертизи №666 від 09.02.2023 року, відповідно до якої ринкова вартість, з урахуванням зносу, станом на 14.12.2022 року бензинового генератора марки «Forte» модель «FG 3500», бувшого у використанні, становить 23549,06 грн.
Рапортом помічника чергового ВП №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області, відповідно до якого 18.01.2023 року зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що заявник ОСОБА_10 повідомив, що тиждень тому за адресою: АДРЕСА_5 , невідомі особи вчинили крадіжку його майна із приватного будинку.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 18.01.2023 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 повідомив, що в період з 26.12.2022 року по 18.01.2023 року невстановлена особа, шляхом відчинення вікна, проникла до приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_3 , звідки скоїла крадіжку двох телевізорів.
Протоколом огляду місця події від 18.01.2023 року та фота таблицями до нього, відповідно до яких за адресою: АДРЕСА_5 , було виявлено сліди механічного пошкодження металопластикового вікна.
Протоколом огляду від 18.01.2023 року, відповідно до якого оглянуто два телевізора марки «Samsung» модель: PS42C430A1WXUA та телевізора марки «Samsung» модель: PS-42C7HR.
Протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 18.01.2023 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав належний йому телевізор, який був викрадений з приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 18.01.2023 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав належний йому телевізор, який був викрадений з приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Висновком судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/115-23/1321-ТВ від 07.02.2023 року, Миколаївського НДЕКЦ МВС України, відповідно до якої ринкова вартість (без включення до неї суми податку на додану вартість) досліджуваного майна, яке знаходилось у використанні у справному стані, станом на 26.12.2022 року могла становити:
- телевізора марки «Samsung» модель: PS42C430A1WXUA - 3750 гривень,
- телевізора марки «Samsung» модель: PS-42C7HR - 7999,5 гривень.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 впізнав особу на фотознімку під номером 3 та пояснив, що це ОСОБА_13 , який 26.12.2022 року приблизно о 04:30-05:00 год. прийшов до нього до дому та попросив щоб він за місцем свого мешкання тимчасово зберіг два телевізора марки «Самсунг», один чорного кольору, другий чорного кольору зі сріблястою вставкою, після чого він та ОСОБА_13 занесли вказані два телевізора до його будинку, де їх зберігав декілька днів.
Крім наведених доказів рішення про винуватість ОСОБА_7 , суд мотивував також показами потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , яким надана оцінка у вироку, а саме суд вказав, що не має сумнівів у достовірності показань потерпілого та свідків, так як вказані покази узгоджуються між собою, підтверджуються письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів враховує, що суд також оцінює покази свідків за їх внутрішнім переконанням. Оскільки покази надані невимушено, без стороннього тиску, викладені ними зі своїми особливостями та повністю підтверджуються обставинами встановленими під час судового розгляду і співвідноситься з іншими доказами по провадженню, суд вважав за необхідне визнати їх достовірними.
Апеляційний суд вважає, що не останню роль під час визнання показів свідків достовірними, відігравала їх мета, оскільки у випадку їх недостовірності, тобто неправдивості, їх єдина мета бажання обмови у злочині. Вказана мета може бути пояснена, зокрема, іншими неприязними відношеннями між обвинуваченим та свідками.
Водночас, сторона захисту не наводила об'єктивних причин, які могли бути підставою для обмови у вчиненні злочину обвинуваченим ОСОБА_7 , та яку свідки у такому випадку переслідували мету, тому їх показання визнаються об'єктивними та такими, що впливають на встановлення фактичних обставин кримінального провадження.
Натомість, апеляційний суд наголошує, що доводи обвинуваченого стосуються питання достовірності показань свідків, перевірка яких показала те, що ці показання в цілому були послідовними і узгоджувались між собою та з обставинами, встановленими у кримінальному провадженні, тому колегія суддів не знаходить підстав ставити під сумнівів їх правдивість, або про упередженість свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , як про це вказував обвинувачений.
Таким чином, суд 1-ої інстанції, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, прийшов до правильного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та кваліфікував його дії в межах висунутого обвинувачення.
При цьому, суд навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а також навів оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів з зазначенням підстав, з яких приймав ці докази.
Апеляційний суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні дотримано вимог статей 10, 22 КПК України, створено необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в поданні доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Всі клопотання учасників процесу розглянуті відповідно до вимог закону.
Оцінюючи досліджені судом докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що всі досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження, у своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушення знайшла своє підтвердження.
Щодо вимог апеляційної скарги про необхідність скасування вироку суду, апеляційний суд враховує, що сторона захисту, зазначаючи в апеляційній скарзі про невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, мотивування вироку неналежними доказами, не заявляла клопотання про повторне дослідження доказів, у зв'язку з чим апеляційний суд проведений лише в межах доводів поданої апеляційної скарги та позбавлений можливості надати іншу оцінку доказам, які безпосередньо не досліджувались під час апеляційного розгляду.
Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку всім доказам у кримінальному провадженні, не тільки з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а й з точки зору їх узгодженості, взаємозв'язку та системності, і вважає, що вони в своїй сукупності взаємодоповнюють один одного і були достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні щодо винуватості ОСОБА_7 .
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що кримінальне провадження не містить доказів його винуватості, в суді апеляційної інстанції спростовані.
В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Наведені стороною захисту обставини не відносяться до тих, які б підлягали до безумовного скасування судових рішень, а тому колегією суддів визнаються необґрунтованими. Суперечностей у доказах колегією суддів не встановлено, а тому додаткових досліджень не потребувалося.
При цьому апеляційний суд не надавав іншої, ніж суд першої інстанції, оцінки дослідженим письмовим доказам та показанням свідків, а лише оцінив ці докази кожен окремо та в сукупності і дійшов обґрунтованого висновку, що доказів, які є належними та допустимими і обґрунтовано покладені місцевим судом в основу вироку, достатньо для визнання ОСОБА_7 винуватим у пред'явленому їм обвинуваченні та ці докази у своїй сукупності беззаперечно «поза розумним сумнівом» доводять його винуватість.
Відповідно до висновків Верховного Суду, зазначених у постанові від 10.09.2020 у справі №555/2057/18, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, у вироку суду в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 , які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень статті 94 КПК України.
Судом встановлено, та з такими висновками погоджується апеляційний суд, щодо позиції ОСОБА_7 та його захисника, обраної під час допиту стосовно відсутності в діях обвинуваченого складу інкримінованого злочину, суд вважав її необґрунтованою, оскільки всі вони зводяться до заперечень стороною захисту фактичних обставин.
Всі сумніви щодо доказів та їх змісту були перевірені під час судового розгляду та з приводу цього наведено відповідні мотиви у рішенні.
В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Наведені стороною захисту обставини не відносяться до тих, які б підлягали до безумовного скасування судового рішення, а тому колегією суддів визнаються необґрунтованими. Суперечностей у доказах колегією суддів не встановлено, а тому додаткових досліджень не потребувалося.
Водночас, апеляційний суд не погоджується із вимогами захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 про необхідність направлення матеріалів провадження на новий судовий розгляд у суді першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, відповідно до вимог частини 1 статті 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо: встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
У відповідності до ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо: за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито, крім випадків, коли провадження може бути закрито лише за згодою підозрюваного, обвинуваченого, який проти цього заперечував; судове рішення ухвалено незаконним складом суду; судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою; судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою; судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; порушено правила підсудності; не виконано вимоги про фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження в суді першої або апеляційної інстанції.
Водночас, під час судового засідання апеляційного суду, адвокатом обвинуваченого не наведено жодної з підстав, передбачених вимогами ст.412 та ст.415 КПК України.
Таким чином, ретельно перевіривши всі доводи апеляційної скарги обвинуваченого, апеляційний суд вважає їх такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки 1-ої інстанції дослідив обставини справи в повному обсязі, обґрунтування у вироку основані на досліджених матеріалах кримінального провадження, тому підстави для зміни або скасування вироку з цих підстав відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду 1-ої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування чи зміни оскарженого вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись статтями 403, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 26.04.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні № 12022231020000228 від 15.12.2022 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, у той же строк дня отримання копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4