Провадження № 1-кп/742/462/26
Єдиний унікальний № 742/2076/26
28 квітня 2026 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270210001750 від 24.12.2014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України в порядку п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України,
Прокурор Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014270210001750 від 24.12.2014 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України в порядку п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014270210001750 від 24.12.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
За матеріалами правоохоронних органів виділено в окреме провадження матеріали за фактом вчинення гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незакінченого замаху на крадіжку вуглеводневої суміші НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», що не було доведено до кінця з причин, які не залежали від волі цієї особи, зокрема відбору нафтопродукту з нафтопроводу поблизу с. Мільки Прилуцького району 21.10.2014.
Встановлено, що під час зважування маса нафтопровідної суміші становила 2390 кг, що в результаті перерахунку відповідно до діючих нормативних документів складає 2318,3 кг товарної нафти, вартість якої становить 22 255,68 грн.
Згідно з висновком експерта від 12.12.2014 №1753, надані на експертизу рідини темно-коричневого кольору є нафтопродуктами зі складним вуглеводневим складом. Встановити конкретний вуглеводневий склад не представилося можливим.
Допитано як свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які показали, що їм нічого не відомо про обставини викрадення нафтопродукту.
В ході досудового розслідування проведено інші слідчі та процесуальні дії, однак осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, не вдалось встановити.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і карність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов?язане з позбавленням волі.
Згідно редакції КК України зі змінами та доповненнями, чинне на момент вчинення кримінального правопорушення, санкція ч.2 ст. 190 КК України, передбачала покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк від 1 до 2 років, або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК є нетяжким злочином
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Згідно п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров?я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладене, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності сплив.
Таким чином, навіть у випадку встановлення особи, винної у вчиненні вказаного злочину, така особа підлягатиме звільненню від кримінальної відповідальності, у зв?язку із закінченням строків давності, прокурор просить закрити дане кримінальне провадження, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.12.2014 розпочато кримінальне провадження № 12014270210001750 за фактом вчинення ОСОБА_4 незакінченого замаху на таємне викрадення вуглеводневої суміші з охоронюваного нафтопроводу НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», вчиненого групою осіб, яке не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі. Зокрема, 21.10.2014 ОСОБА_4 здійснював несанкціонований відбір нафти з нафтопроводу дожимної насосної станції «Леляки» - установки підготовки газу «Мільки» Прилуцько-Леляківського цеху видобутку нафти і газу «Чернігівнафтогаз» шляхом здійснення несанкціонованої врізки на 3-му км вказаного нафтопроводу та наповнення асенізаційної цистерни на базі автомобіля ГАЗ 5312 АСМ-53, державний номер НОМЕР_1 .Під час вчинення зазначених дій ОСОБА_4 був затриманий співробітниками СБУ.
Згідно з актом зважування речовини, встановлено, що маса нафтопровідної суміші становила 2390 кг, що в результаті перерахунку відповідно до діючих нормативних документів складає 2318,3 кг товарної нафти.
Згідно з висновком експерта від 12.12.2014 №1753, надані на експертизу рідини темно-коричневого кольору є нафтопродуктами зі складним вуглеводневим складом. Встановити конкретний вуглеводневий склад не представилося можливим.
Під час проведення досудового розслідування к свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які показали, що їм нічого не відомо про обставини викрадення нафтопродукту.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 92, 110 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, у встановлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Закриття кримінального провадження є однією з форм закінчення досудового розслідування, а тому провадження має закриватись лише після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Підстави для закриття кримінального провадження встановлено ст. 284 КПК України, при цьому рішення про закриття кримінального провадження може прийматись слідчим, прокурором та судом.
Зокрема, суд закриває кримінальне провадження з підстав, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Зі змісту вказаної норми слідує, що для закриття кримінального провадження судом з цієї підстави необхідно існування таких умов: кримінальне правопорушення було вчинене, не встановлено особу, яка його вчинила та минули строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. Тобто вчинене діяння містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого КК України, однак особу, яка його вчинила не встановлено і сплили строки давності притягнення її до відповідальності.
У Постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі № 687/1066/22 від 15 лютого 2024 року, Верховний Суд зазначив, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
Із матеріалів досудового розслідування № 12014270210001750 від 24.12.2014 року вбачається, що до вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який безпосередньо був затриманий співробітниками СБУ під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
У свою чергу, суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у якому потерпілий, зазначаючи про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретними особами, на яких у передбачений КПК спосіб безпосередньо вказує органу досудового розслідування, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі № 687/1066/22 від 15 лютого 2024 року).
Таким чином суд приходить до висновків про те, що у даній конкретній справі відсутні правові підстави для застосовування положення п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК України стосовно кримінального провадження №12014270210001750 від 24.12.2014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та закриття в порядку п.3-1 ч. 1ст. 284 КПК України, оскільки для закриття кримінального провадження судом з цієї підстави необхідно існування одночасно таких умов: кримінальне правопорушення було вчинене, не встановлено особу, яка його вчинила та минули строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, однак у даному випадку зазначені підстави відсутні.
Враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження містяться дані про конкретну особу, на яку потерпілий вказує як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення, то у порядку, встановленому КПК, вказані дані мають бути перевірені, за результатами чого має бути прийнято рішення або про повідомлення цю особу про підозру, згідно ст.ст.276, 278 КПК, або про закриття кримінального провадження у порядку ст. 284 КПК.
У випадку наявності даних про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, підстав для закриття кримінального провадження згідно п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК немає, у зв'язку з чим прокурору у клопотанні про закриття кримінального провадження саме з цієї підстави слід відмовити.
Така позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, відображеною, зокрема, в постанові від 15.02.2024 у справі № 687/1066/22.
Відповідно до засади диспозитивності, поняття якої визначено уст. 26 КПК, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3ст. 26 КПК). Тому з урахуванням цієї засади в межах розгляду клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК суд не уповноважений розглядати інші питання, які виходять за межі поданого клопотання, у тому числі щодо неефективності досудового розслідування. Для цього чинним КПК запроваджений інших механізм контролю, а саме через керівників органів прокуратури та/або через слідчого судді.
Враховуючи, що у клопотанні прокурора про закриття кримінального провадження суд відмовляє, то кримінальне провадження № 12014270210001750 від 24.12.2014 не підлягає закриттю на підставі п.3-1 ч.1ст.284КПК України та підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, встановленому КПК.
Керуючись ст. ст.284,314,370372 КПК, суд
У задоволенні клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270210001750 від 24.12.2014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України в порядку п.3-1 ч. 1 ст.284КПК України - відмовити.
Кримінальне провадження повернути прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, встановленому КПК.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_15