Провадження № 33/803/643/26 Справа № 175/16238/25 Суддя у 1-й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
23 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:
секретаря судового засідання Примак Н.М.,
захисника особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності адвоката Коваль В.С.,
апеляційну скаргу адвоката Коваль В.С., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.,
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року встановлено, що 30 серпня 2025 року, приблизно о 23 годині 57 хвилини, ОСОБА_1 біля будинку № 3 по вул. Залізничній в м. Краматорську Донецької області керував автомобілем «VOLVO XC90», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння (результат за допомогою приладу - газоаналізатору «Драгер Alcotest 6820 АRHJ-0294» - позитивний, 1,85 ‰), чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі, поданої в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Коваль В.С. просить постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року по справі № 175/16238/25 щодо ОСОБА_1 скасувати в частині позбавлення права керування транспортним засобом 1 (один) рік. Ухвалити постанову, застосувавши стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржена постанова є частково незаконною та необґрунтованою, та такою, яка підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення передбаченого ч. ст. 130 КУпАП визнав, втім просить суд не позбавляти його права керування з огляду на те, що він ніколи не отримував посвідчення водія.
Вважає не доречним посилання судді на висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі №702/301/20, про можливість застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не має такого права, оскільки у вказаній постанові розглядалось питання застосування кримінального закону, а не застосування стягнення в порядку КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення.
Позиції сторін в суді :
В судовому засіданні адвокат Коваль В.С., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просила її апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній. Не заперечувала проти розгляду справи за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .
Висновки суду:
Заслухавши захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю наступне:
На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскарженою постановою встановлено, що 30 серпня 2025 року, приблизно о 23 годині 57 хвилини, ОСОБА_1 біля будинку № 3 по вул. Залізничній в м. Краматорську Донецької області керував автомобілем «VOLVO XC90», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння (результат за допомогою приладу - газоаналізатору «Драгер Alcotest 6820 АRHJ-0294» - позитивний, 1,85 ‰), чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник зазначає, що ОСОБА_1 вину в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав втім просить суд не позбавляти його права керування.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Із аналізу вищевказаної норми закону убачається, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу поєднаного із позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому, у даному випадку загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч.1 ст.33 КУпАП, не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Тобто у цій справі, з огляду на встановлену законодавством безальтернативну санкцію за ч.1 ст.130 КУпАП, функція суду при обранні стягнення за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає можливості накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом.
Крім того, положення КУпАП не передбачають будь-яких обмежень у застосуванні стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, навіть в ситуації коли особа не мала або вже позбавлена такого права.
Отже, накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, не лише відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП та вимогам ст.ст.33, 34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення, а також є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає можливості накладення стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Наведені доводи ОСОБА_1 щодо накладення стягнення без позбавлення права керування транспортним засобом не відповідають вимогам КУпАП.
Тож, постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Коваль В.С., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин