Провадження № 22-ц/803/5196/26 Справа № 203/4036/25 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
28 квітня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Халаджи О.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Паромової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири,
- за апеляційними скаргами Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради
на рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року та
на додаткове рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 12 лютого 2026 року, -
13.06.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Центрального районного суду міста Дніпра з позовом до Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири, в якому позивачка просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 122878,10 грн та 4550,00 грн витрат на проведення належної оцінки збитку майна, моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн та судові витрати по справі.
В обґрунтування позову зазначала, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира розташована на 5-му поверсі п'ятиповерхового будинку. 01 квітня 2025 року під час сильної зливи потік дах над квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , що призвело до затоплення вищезазначеної квартири. 02 квітня 2025 року комісією було складено акт про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, холодного водопостачання або відведення, конструктивних елементів. Залиття відбулося внаслідок протікання покрівлі по АДРЕСА_1 . Відповідач є виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов'язаний утримувати в належному технічному стані указаний житловий будинок і проводити його поточний ремонт. Враховуючи те, що квартиру, власником якої є позивачка, було ушкоджено внаслідок залиття та те, що внаслідок ушкодження цього майна, вона перенесла певні душевні страждання, викликані дискомфортом у вигляді неможливості певний час повноцінно використовувати свою власність, клопотами на пошук коштів для ремонту, витрачанням зусиль на проведення ремонту, витрати часу на відновлення порушеного права, пов'язаного зі зверненнями до КП «ЖИЛСЕРВІС-5» ДМР, зверненням до суду, вона має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири задоволено.
Стягнуто з Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 122878,10 грн, моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн, витрати на проведення належної оцінки збитку майна в розмірі 4550,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1419,42 грн, а разом 133847,52 грн.
Додатковим рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 12 лютого 2026 року стягнуто з Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
23 січня 2026 року та 01 березня 2026 року від Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської радинадійшли апеляційні скарги, в яких ставиться вимога про скасування рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року і додаткового рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 12 лютого 2026 рокута ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що висновки оцінювача ОСОБА_2 у звіті про порівняльну оцінку обмежуються лише припущеннями і є його власним професійним судженням. Тобто, на думку відповідача, не визначено конкретну матеріальну шкоду, яку нібито завдав відповідач.
Будь-яких обов'язків, покладених законодавством та договором на КП «Жилсервіс-5» ДМР, управляюча компанія не порушувала, тому не може бути належним відповідачем - протилежне не доведено позивачем.
Щодо стягнутих витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що заявником не надано доказів фактичної сплати заявленої суми, та детального опису виконаних робіт що унеможливлює її відшкодування. Розглянута справа не є складною, не потребувала значних витрат часу чи підготовки великої кількості процесуальних документів, а тому заявлена сума витрат 10000,00 є явно завищеною.
19.03.2026 року до Дніпровського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Ігнатова Євгена Євгеновича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року у справі №203/4036/25 залишити без змін.
В обґрунтування відзиву зазначав, що відповідач знав про наявність даного спору, своїм правом подати відзив на позовну заяву скористався, але жодних заяв чи клопотань не заявляв, ніяких доказів під час розгляду у суді першої інстанції не долучав. А апеляційна скарга в свою чергу не містить посилань на обставини, які унеможливили їх подання до суду першої інстанції.
На думку позивачки, відповідач намагається змусити апеляційну інстанцію досліджувати обставини справи та нові докази, що не розглядалися раніше, що є порушенням процесуальних норм.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с. 201-206).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
Позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування від 06.03.2025 р. та копією витягу з Державного реєстру речових прав (а.с. 47, 48).
Відповідач КП «ЖИЛСЕРВІС-5» ДМР є управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 39).
02 квітня 2025 року комісією у складі: майстра виробничої дільниці ОСОБА_3 , майстра виробничої дільниці ОСОБА_4 , майстра виробничої дільниці ОСОБА_5 , затвердженого начальником дільниці КП «Жилсервіс-5» ДМР ОСОБА_6 , було складено акт про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, холодного водопостачання або відведення, конструктивних елементів. Так відповідно до зазначеного акту комісією, складено про наступне: «зафіксовані сліди залиття: Кімната 1 стіна (плями на фарбованій стіні) прибл. 3 м2; Кімната 1 стеля (плями на фарбованій стелі) прибл. 1 м2 ; Кімната 2 стіна (плями та відшарування фарби на фарбованому гіпсокартоні та фарбованій стіні) прибл. 4 м2; Кімната 2 стеля (плями та відшарування фарби на фарбованій стелі) прибл. 4,5 м2 ; Кімната 2 підлога (вологі сліди на паркеті) прибл. 4 м2 ; Кімната 3 стеля (плями на фарбованій стелі) прибл. 0,5 м2. Причиною залиття, аварії є: Залиття відбулося внаслідок протікання покрівлі по АДРЕСА_1 . Висновки і рекомендації комісії: працівниками підприємства були виконані ремонтно- запобіжні заходи на покрівлі задля недопущення протікання атмосферних осадів до квартири. В подальшому покрівля потребує капітального ремонту. До переліку послуг підприємства, не входить проведення кап.ремонту покрівлі.» (а.с.10).
Відповідно до звіту №ЗН01-2804/25 про оцінку вартості матеріального збитку завданого внаслідок ушкодження квартири, шляхом затоплення, за адресою: АДРЕСА_1 , від 31 березня 2025 року, вартість матеріального збитку завданого внаслідок ушкодження об'єкта оцінки на дату оцінки складає 122878,10 грн (а.с. 11-37).
19 травня 2025 року представником позивачки на електронну адресу відповідача було направлено претензію щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
26 травня 2025 року КП «ЖИЛСЕРВІС-5» ДМР надало письмову відповідь, у якій відмовилось у добровільному порядку відшкодувати завдані збитки (а.с.9).
24 січня 2020 року КП «ЖИЛСЕРВІС-5» ДМР, яке є переможцем конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків за об'єктом №9, та співвласники багатоквартирних будинків, що розташовані за адресою: об'єкт №9 уклали договір №9 про надання послуги з управління багатоквартирними будинками, що входять до об'єкту №9. За домовленістю сторін договір набирає чинності з 01.03.2020 року (а.с.40-44).
Відповідно до п.1 Договору №9 від 24.01.2020 року управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирними будинками, що входять до об'єкту №9, а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю зазначену послугу згідно з вимогами законодавства України та умовами цього Договору.
Згідно п.п.3 п.5 Договору кожен із співвласників має право на відшкодування збитків, завданих його майну, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуги з управління.
Відповідно до п.п.1, 4, 6, 8 п.8 Договору управитель зобов'язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоповерхового будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і умов договору; своєчасно проводити підготовку будинку в осінньо-зимовий період; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням співвласниками послуги з управління, що виникли з його вини; інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно п.17 Договору управитель несе відповідальність за: невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору; за шкоду заподіяну спільному майну, правам та законним інтересам співвласників внаслідок невиконання або неналежного виконання управителем своїх обов'язків; за шкоду заподіяну третім особам внаслідок невиконання або неналежного виконання ним своїх обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку прозадоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки майнової шкоди у розмірі 122878,10 грн, витрат на проведення належної оцінки збитку майна в розмірі 4550,00 грн, а також моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд першої інстанції зазначив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивачки під час підготовки позову до суду та під час розгляду цивільної справи в суді представляв адвокат Ігнатов Євген Євгенович, що діяв згідно договору про надання правничої допомоги від 16 травня 2025 року та виданого на його підставі ордеру, які були надані до справи разом із додатковою угодою №1 до вказаного договору та актом приймання-передачі послуг від 17 грудня 2025 року.
Згідно акту приймання-передачі послуг від 17 грудня 2025 року були надані наступні послуги: формування правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви та всіх інших необхідних процесуальних заяв; наради з клієнтом із питань провадження у справі; участь в судових засіданнях.
Встановивши вказані обставини судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Відповідно до пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Відповідно до пунктів 1, 4, 7 ч.4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно з розділом 1 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 (далі - Правила), балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також: веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також, забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавець послуг - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Згідно з пунктами 4.4.1, 4.4.2 Правил під час експлуатації будинку необхідно забезпечувати відсутність дефектів конструктивних елементів даху. Інженерно-технічні працівники виконавця послуг повинні знати вузли несучих конструкцій і стан покрівлі, особливо в місцях сполучення з водостоками, будівельними конструкціями та устаткуванням, що проходить через покрівлю.
Відповідно п. 2.3.6 зазначених вище Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). Типова форма цього акту міститься у додатку № 4 до Правил.
Відповідно до додатку №4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вбачається, що в Акті про залиття обов'язково описується, що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.); акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомлені мешканці квартир, які його також підписують.
Верховний Суд в постанові від 21.02.2018 року у справі №381/1957/15 висловив правову позицію, що аналогічні спірним правовідносини є деліктними. Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до вимог ч.1, пунктів 2, 3 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Доводи апеляційної скарги на рішення суду спростовуються тим, що вину відповідача, як балансоутримувача багатоквартирного будинку, встановлено актом обстеження від 02 квітня 2025 року, який є належним доказом з огляду на те, що в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; причини та наслідки залиття.
Доказів на спростування звіту №ЗН01-2804/25 про оцінку вартості матеріального збитку завданого внаслідок ушкодження квартири, шляхом затоплення, за адресою: АДРЕСА_1 , від 31 березня 2025 року відповідачем до суду не подано.
Відтак, суд першої інстанції на підставі всебічно досліджених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної шкоди, витрат на проведення належної оцінки збитку майна, а також моральної шкоди.
Додані до апеляційної скарги акти виконаних робіт апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки, у відповідності до вимог частини 3 статті 367 ЦПК України, КП «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради не надало суду апеляційної інстанції доказів поважності причин неподання наведених вище доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги на додаткове рішення суду спростовуються тим, що згідно з пунктом 3.3 договору про надання правничої допомоги від 16 травня 2025 року гонорар передбачається сторонами у додатковій угоді №1 до вказаного договору, якою встановлено вартість послуг 20000,00 грн.
Великою Палатою Верховного суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено наступний висновок: подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги від 16 травня 2025 року передбачено саме фіксований розмір обчислення гонорару у сумі 20000,00 грн.
Разом з тим, суд першої інстанції, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, заперечення представника відповідача проти стягнення витрат на правову допомогу, дійшов правильного висновку про необхідність часткового задоволення заяви в розмірі 10000,00 грн. На думку апеляційного суду такий розмір є об'єктивним та справедливим.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судові рішення суду першої інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року та додаткове рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 12 лютого 2026 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення виготовлене 28.04.2026 року.
Судді: