Провадження № 11-сс/803/854/26 Справа № 202/1805/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 квітня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 02 квітня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026042150000174 від 07 лютого 2026 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 02 квітня 2026 року клопотання слідчого задоволено, продовжено стосовно підозрюваного ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.05.2026 включно без визначення розміру застави.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя врахував обставини передбачені ст. 178 КПК, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який є військовослужбовцем, має вищу освіту, постійне місце проживання, раніше не судимий, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя взяв до уваги те, що ОСОБА_7 , на даний час підозрюється у скоєнні тяжкого злочину і ці обставини свідчать про підвищену небезпеку протиправних дій останнього, а також наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК - підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити сховати або спотворити будь-які з речей що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
На думку захисника наявними матеріалами кримінального провадження не підтверджуються, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися або з'явилися інші ризики, наявність яких перешкоджає завершенню досудового розслідування.
Стверджує, що зібрані стороною обвинувачення докази вказують саме на відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. У зв'язку з чим вважає висновок суду щодо вагомості доказів якими обґрунтовується підозра не відповідає фактичним обставинам справи та вважає, що застосування положень ч. 1, 2 ст. 177 КПК є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Наголошує, що суд першої інстанції за змістом рішенням упереджено приділяв увагу доводам сторони обвинувачення щодо тяжкості кримінального правопорушення.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник підтримали апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, ухвалу слідчого судді вважав законною та обґрунтованою, просив залиши її без змін, а скаргу - без задоволення.
Також, в судовому засіданні прокурор зазначив, що підозрюваному повідомлено про нову підозру та змінено раніше повідомлену підозру. Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 3 ст. 146 КК. Також прокурор просив долучити до матеріалів справи вказану підозру та додаткові матеріали кримінального провадження.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК).
Згідно з вимогами статей 177, 178 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання та наявність в нього постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, висновки слідчого судді та матеріали, долучені до клопотання слідчого, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином. Доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд вважає неспроможними з огляду на таке.
Щодо обґрунтованості підозри.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, а саме у умисному тяжкому тілесному ушкодженні, вчиненому групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
Повідомлення про підозру має містити відомості, зокрема зміст підозри, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86 рішення від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, пункт 175 рішення від 21.04.2011).
З наданих матеріалів слідує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується, зокрема, витягом з ЄРДР від 07.02.2026, протоколами огляду, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 , протоколом допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , проколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2026, протоколами проведення слідчого експерименту, протоколом огляду документа, протоколом перегляду відеозапису, висновком експерта №20260204010000512, висновком експерта від 06.03.2026 №СЕ-19/104-26/8066-БД, протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_12 , протоколом проведення слідчого експерименту, протоколом огляду місця події, та іншими матеріалами в сукупності, долученими до клопотання слідчого.
Також, апеляційним судом враховано, що постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону від 25.03.2026 строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження продовжено до 08 травня 2026 року та 16.04.2026 підозрюваному ОСОБА_7 змінено раніше пред'явлену підозру та повідомлено про нову, а саме останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК - незаконному позбавленні волі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки та ч. 2 ст. 121 КК - умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчиненому групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
Апеляційний суд зауважує, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя та суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Отже, на даній стадії слідчий суддя та апеляційний суд не повинен керуватись стандартом доказування “поза розумним сумнівом», оскільки стадія досудового розслідування ще триває і здійснюється збір доказів та фіксування певних обставин, для забезпечення цього, зокрема і застосовуються запобіжні заходи.
Таким чином, долучені до клопотання слідчого докази дають підстави для висновку, що дії ОСОБА_7 містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, а санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, дає матеріально-правові підстави для застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК.
Перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, що заявлені ризики не доведені стороною обвинувачення, суд апеляційної інстанції вважає їх неспроможними, а клопотання слідчого щодо наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є обґрунтованим. Висновки слідчого судді щодо існування заявлених ризиків є належним чином мотивованими, з чим погоджується апеляційний суд.
Так, стосовно підозрюваного існує обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, яке за правилами ст. 12 КК є тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, що саме по собі може спонукати останнього до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваного від слідства і суду, колегія суддів зважає на те, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК, серед іншого, обумовлений тим, що під час проведення досудового розслідування, яке наразі не завершене, органом досудового розслідування отримані дані, а також вилучені предмети, що мають значення речових доказів та містять на собі інформацію про обставини вчинення злочину. У разі зміни підозрюваному запобіжного заходу останній може мати вільний доступ до речей та предметів, які можуть мати доказове значення у вказаному кримінальному провадженню, з метою їх знищення, спотворення чи пошкодження.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Крім того, апеляційний суд, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, серед іншого, звертає увагу, що відповідно до протоколу допиту у даному кримінальному провадженні підозрюваного ОСОБА_12 , зазначено щодо обставин події за фактом пред'явленої підозри, що мали місце 06.02.2026 та 07.02.2026, останній вказав, що ОСОБА_7 погрожував йому розправою у разі якщо він не буде притримуватися версії щодо того, що група сповіщення нібито знайшла ОСОБА_13 вже побитим.
У зв'язку з чим, апеляційний суд вважає, що існує достатня ймовірність того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показів, оскільки має доступ до матеріалів кримінального провадження, в тому числі до анкетних даних свідків та їх показів.
Щодо існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, то в цій частині колегія суддів також вважає обґрунтованими і мотивованими висновки місцевого суду про його існування, з огляду на те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який відноситься до категорії кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я особи та свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки. Відсутність належних стримуючих факторів, у тому числі ізоляції від суспільства, може сприяти подальшій протиправній поведінці підозрюваного, з огляду на тяжкість наслідків інкримінованого діяння та спосіб його вчинення.
Суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, враховує також дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, раніше не судимий, наявність в нього постійного місця проживання, вищої освіти та міцних соціальних зв'язків, тяжкість ймовірного покарання у разі визнання його винуватим, з огляду на обставини скоєного кримінального правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, та вважає, що застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і достатнім для нівелювання заявлених ризиків.
Суд апеляційної інстанції також зважає, що вказані відомості про особу підозрюваного не можуть бути самодостатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді та не спростовують правильності висновків слідчого судді про те, що інший, більш м'який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування не зможе забезпечити належну його процесуальну поведінку та запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК).
Також апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді в частині не визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді з огляду на положення вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК.
Дана норма, хоча і носить диспозитивний характер щодо права слідчого судді не визначати розмір застави в передбачених випадках, однак апеляційний суд з урахуванням обставин кримінального правопорушення, при яких ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, вважає, що слідчий суддя обґрунтовано не визначив підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставами для скасування ухвали слідчого судді апеляційним судом не встановлено, продовжений слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 177, 178, 183, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись статті 132, 176, 177, 183, 193, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 02 квітня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4