Справа № 758/11213/25
Категорія 69
16 квітня 2026 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач перебували у шлюбі з 10 липня 2015 року, шлюб був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва, про що було видане свідоцтво про шлюб від 02 листопада 2022 року НОМЕР_1 .
За час перебування у шлюбі у подружжя народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві.
Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано за Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 16 серпня 2024 року, справа № 758/6517/24.
Спільна дитина сторін зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з позивачем та перебуває на повному її утриманні.
Позивач та Відповідач не досягли згоди щодо розміру аліментів, які він має сплачувати на утримання дитини.
Відповідно до Виписки з акта огляду медико-соціальноъ експертноъ комісіъ №442161 від 06.08.2020 року, позивачу було встановлено другу групу інвалідності з 01.08.2020 довічно. Висновком про умови та характер праці встановлено, що позивач може працювати вдома.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Гребенюк В.В.
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні без (виклику) повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
10 липня 2015 року сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .
16 серпня 2024 року Рішенням Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/6517/24 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.
Як встановлено судом, малолітня дитина, проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
З позову вбачається, що добровільно відповідач не бажає в належному розмірі надавати матеріальну допомогу та приймати участь у вихованні дитини.
Вирішуючи питання розміру аліментів, суд у відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд стягнути на її користь аліменти на утримання сина, у твердій грошові сумі в розмірі 5 000, 00 грн щомісячно до досягнення сином повноліття.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які можна стягнути з відповідача, суд виходить з того, що в матеріалах справи не міститься відомостей про доходи відповідача, однак, останній є працездатним, не являється особою з інвалідністю, може та повинен працювати та забезпечувати свою дитину.
Враховуючи відсутність офіційних доходів у відповідача, суд вважає за неможливе стягувати з відповідача аліменти у розмірі 5000 грн, адже це може свідчити про покладення на платника аліментів надмірного тягаря.
Втім, вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд виходить з того, що станом на день ухвалення судового рішення прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років становить 3 512 грн. Такий розмір аліментів відповідав би рекомендованому розміру аліментів, встановленому ст. 182 СК України.
Однак, можливість стягнення аліментів у розмірі прожиткового мінімуму, закон пов'язав з достатністю заробітку (доходу) платника аліментів.
Відтак, маючи відомості про відсутність доходів у платника аліментів, суд не може стягнути з нього аліменти у рекомендованому розмірі, та має законні підстави для стягнення лише мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зважаючи на те, що розмір аліментів повинен бути достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також враховуючи, що законодавець рекомендував мінімальний розмір аліментів на одну дитину на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд звертає увагу сторін, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, у зв'язку із покращенням матеріального становища платника аліментів стягувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, про це відповідно також просить позивач у своїй позовній заяві.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача на утримання сина, необхідно стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись. ст. ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 7, 12,13, 81, 209-246, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок;
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць;
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 );
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 );
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Гребенюк