печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12559/26-к
21 квітня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100060000118 від 25.01.2026, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
18.12.2018 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнену від відбуття покарання з іспитовим строком - 2 роки, 15.04.2021 зняту з обліку органу пробації у зв?язку з закінченням іспитового строку;
16.04.2025 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року пробаційного нагляду,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
та клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт,
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100060000118 від 25.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченої обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обгрунтування якого посилається на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а отже задля належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_4 виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_4 заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, подала клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, у якому просила змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання обвинуваченої про зміну запобіжного заходу, обвинувальний акт реєстром матеріалів кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення (ч. 3 ст. 331 КПК України).
Суд зобов'язаний розглянути клопотання обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання щодо обрання, продовження чи зміни запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначений у ст. 178 КПК України.
На даному етапі кримінального провадження суд не вправі давати оцінку обґрунтованості підозри та пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, оскільки вказані обставини повинні досліджуватися судом в ході судового розгляду та за результатами чого буде прийнято остаточне рішення у справі.
Разом з тим, оцінці судом під час розгляду клопотання підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.
З клопотання та додатків нього, обвинувального акту, вбачається, що 24.02.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
25.02.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.04.2026, одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 66 560, 00 грн.
02.03.2026 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скеровано до Печерського районного суду м. Києва.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Оцінюючи існування наведених прокурором ризиків, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення у повній мірі доведена висока ступінь ймовірності можливих спроб обвинуваченою ОСОБА_4 вчинити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.
Так, згідно ст. 12 КК України інкримінований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , злочини є тяжким, за який згідно з ч. 4 ст. 185 КК України, передбачено позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Отже, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її судом винною, само по собі є обставиною, яка детермінує ризик переховування останньої від суду. Варто зазначити про відсутність даних про наявність у ОСОБА_4 будь-яких стримуючих факторів щодо переховування від суду (вона не має сталого місця проживання, постійної/офіційної роботи, міцних соціальних зв'язків (дитина проживає із батьком), тощо).
Таким чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час судового розгляду встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на теперішній час є обгрунтованим і викликає необхідність у продовженні строку дії застосованого до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу.
Також існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 вчинила, інкриміноване їй кримінальне правопорушення в період дії щодо неї пробаційного нагляду за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16.04.2025, що свідчить, що остання може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою.
Щодо інших ризиків та доводів, зазначених прокурором, то суд вважає їх необгрунтованими та не бере до уваги.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, враховуючи стадію судового провадження, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запобігти встановленим ризикам.
Враховуючи фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченої на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Щодо клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, то з урахуванням наведених у судовому засіданні мотивів, встановлених ризиків, а також вимог закону, з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також даних про особу обвинуваченої, суд не знаходить вагомих підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченій на теперішній час.
Нових, суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченій нею не зазначено та відповідних обґрунтувань для розгляду до суду не представлено, тоді як встановлені вище ризики не зникли та не зменшилися, що в сукупності виправдовує подальше застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченої.
Крім цього, суд зазначає, що до обвинуваченої не можливо застосувати домашній арешт, оскільки остання не має постійного місця проживання, а доводи, зазначені у клопотання про зміну запобіжного заходу, про те, що її належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , а отже остання має постійне місце проживання, однак жодних доказів на підтвердження зазначеного не долучає, тому суд не бере їх до уваги.
При цьому, суд зауважує, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, питання про продовження якого розглядається, не є безальтернативним, оскільки обвинуваченій визначено право внести заставу.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає за можливе визначити заставу межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн, що зможе забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків та не є завідомо непомірною сумою для неї.
При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків існує необхідність контролю дій та поведінки обвинуваченої, у зав'язку з чим обґрунтованим є покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вказане, суддя вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі звільнення її з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання уповноваженим органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193-194, 315, 331 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити у кримінальному провадженні № 12026100060000118 від 25.01.2026 відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 19 червня 2026 року.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві ЄДРПОУ банку: 26268059;
p/p UA 128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за ...(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали ... (назва суду), від …… (дата ухвали), по справі № ..., внесені ... (П.І.П. особи, що вносить заставу).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному у ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання уповноваженим органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19.06.2026.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1