Справа №:755/2689/26
Провадження №: 1-кс/755/737/26
"19" березня 2026 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, клопотання т.в.о. начальника 2 відділення слідчого відділу (з дислокацією у місті Київ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь ОСОБА_4 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002674 від 30 листопада 2015 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Узбекистан, громадянина України, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
т.в.о. начальник 2 відділення слідчого відділу (з дислокацією у місті Київ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002674 від 30 листопада 2015 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України.
23 лютого 2026 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було визначеного головуючого - слідчого суддю ОСОБА_1 та передано матеріали клопотання для розгляду.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що слідчим відділом (з дислокацією у місті Київ) ІНФОРМАЦІЯ_3 за процесуального керівництва Прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002674 від 30 листопада 2015 року за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2014 році, перебуваючи на посаді прокурора прокуратури Київського району міста Сімферополя Автономної Республіки Крим, добровільно обійняв посаду т.зв. «прокурора» у незаконно створених на ТОТ АР Крим органах прокуратури, чим вчинив діяння на шкоду суверенітетові, територіальні цілісності та недоторканості, а саме надав іноземній державі та її представниками допомогу у проведення підривної діяльності проти України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв Присягу працівника прокуратури, відповідно до змісту якої він, присвячуючи свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі, урочисто присягнув: неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов'язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури.
Наказом прокурора Автономної Республіки Крим у серпні 2013 року ОСОБА_5 призначено на посаду прокурора прокуратури Київського району міста Сімферополя Автономної Республіки Крим.
Рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 11 березня 2014 року №1729-6/14, тобто всупереч установленому чинним законодавством України порядку, ОСОБА_8 призначено на посаду прокурора Автономної Республіки Крим.
За допомогою не встановлених слідством осіб ОСОБА_8 , точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, однак не пізніше 04 липня 2014 року, запропонувала ОСОБА_5 працювати в незаконно створеній прокуратурі Автономної Республіки Крим та виконувати лише розпорядження та накази, надані нею.
У подальшому, точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, однак не пізніше 04 липня 2014 року, не встановленими слідством особами ОСОБА_5 запропоновано перейти до незаконно створеної прокуратури Республіки Крим, яка увійшла до складу прокуратури Російської Федерації.
Нехтуючи вищевказаними вимогами Конституції і законів України, Присягою працівника прокуратури ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи про незаконність призначення ОСОБА_8 на посаду так званого «прокурора Республіки Крим», а також незаконного проведення на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя референдуму, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід'ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, однак не пізніше 04 липня 2014 року, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності, посиленні окупації півострову та утворенні в АР Крим системи незаконних органів прокуратури Російської Федерації, погодився на незаконну пропозицію про продовження роботи у складі прокуратури АР Крим, а згодом - прокуратури Республіки Крим, без підпорядкування Генеральній прокуратурі Україні.
Продовжуючи свої умисні дії, громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи в АР Крим, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід'ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше липня 2014 року, був призначений на посаду т.зв. «помічника прокурора Київського району міста Сімферополя Республіки Крим», де виконував вказівки і розпорядження так званих керівників зазначеної прокуратури.
Зокрема, починаючи з липня 2014 року ОСОБА_5 , займаючи посаду т.зв. «помічника прокурора Київського району міста Сімферополя Республіки Крим», знаходячись в м. Сімферополь АР Крим, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи на меті здійснення підривної діяльності проти України, достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, брав участь у функціонуванні органів прокуратури Російської Федерації, чим вчиняв дії спрямовані на зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим.
Допомога ОСОБА_5 іноземній державі та її представникам у створенні та функціонуванні органів прокуратури Російської Федерації та на території АР Крим призвели до посилення заходів тимчасової окупації півострова Крим, завдяки чому окупація триває.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, а саме: наданні іноземній державі та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України.
15 березня 2016 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України.
27 січня 2026 року складено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри громадянину України ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України.
На виконання статті 135 КПК України, оскільки, підозрюваний перебуває на ТОТ АР Крим повідомлення про підозру ОСОБА_5 та повістки про його виклик до органу досудового розслідування опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Однак, ОСОБА_5 , на виклики не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, при цьому жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 особисто не вручено, проте вжито заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Відповідно до відомостей з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, у період з 08 листопада 2017 року по 20 лютого 2025 року відомостей стосовно ОСОБА_5 в базі даних не виявлено.
З листа Офісу Президента України від 04 березня 2025 року №45-01/262 вбачається, що ОСОБА_5 згідно з поданою його заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановленому порядку не надходили.
04 травня 2016 року ОСОБА_5 оголошено у розшук. Здійснення розшукових заходів доручено Головному управлінню по боротбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.
На думку слідчого, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11 березня 2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14 березня 2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 15 березня 2016 року; протоколом огляду від 22 квітня 2025 року, а саме документа під назвою «Телефонний довідник органів прокуратури Республіки Крим Росія (станом на 04 липня 2014 року)» (мовою оригіналу - Телефонный справочник органов прокуратуры Республики Крым Россия); листом щодо виконання доручення від 07 лютого 2025 року № 76/14/97-698; відомостями з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, з якого вбачається, що у період з 08 листопада 2017 року по 20 лютого 2025 року відомостей стосовно ОСОБА_5 в базі даних не виявлено; листом з Офісу Президента України № 45-01/262 від 04 березня 2025 року, що ОСОБА_5 згідно з поданою його заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановлено порядку не надходили; повідомленням ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України від 15 березня 2016 року; повідомленням ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України від 27 січня 2026 року, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Зібрані під час досудового розслідування докази, на думку слідчого, є достатніми для складання обвинувального акту, однак, завершити досудове розслідування не є можливим, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України - АР Крим з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
На думку слідчого, матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 умисно переховується від слідства, прокуратури та суду на тимчасово окупованій території України - АР Крим, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним злочину. Притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, неможливо.
Враховуючи, що підозрюваного ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України, те, що він умисно та безпідставно ухиляється від явки на виклики слідчого та прокурора, переховується від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у державний розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України - АР Крим, з метою виконання завдань кримінального судочинства, щоб кожний, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки України, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, орган досудового розслідування вважає, що з метою притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести спеціальне досудове розслідування.
Враховуючи викладене, слідчий просить суд задовольнити клопотання та винести ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002674 від 30 листопада 2015 року стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, та зазначив що кожна особа має право на справидливий суд та проведення розгляду справи у її присутність.
На виконання вимог статті 135 КПК України, судом було розміщено повістки про виклик до суду для розгляду даного клопотання підозрюваного ОСОБА_5 в засобах масової інформації загальнодержавного значення «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Відтак, згідно положень частини восьмої статті 135 КПК України, підозрюваний вважається особою, яка належним чином повідомлена про виклик.
Вислухавши доводи та пояснення захисника, доводи прокурора щодо наявності підстав для здійснення спеціального досудового розслідування і дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до частини першої статті 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з частиною п?ятою статті 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Відповідно до статті 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 442-1, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно зі статтею 297-2 КПК України з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.
У клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом, крім передбачених абзацом другим частини другої статті 297-1 цього Кодексу, зазначаються:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
4) відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук;
5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
Відповідно до статті 297-3 КПК України клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше десяти днів з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.
Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов'язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника.
Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 297-2 цього Кодексу, повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування.
Згідно з статтею 297-4 КПК України під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.
Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною п?ятою статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчим суддею встановлено, що 30 листопада 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України (кримінальне провадження №42015000000002674).
Клопотання подано т.в.о. начальника 2 відділення слідчого відділу (з дислокацією у місті Києві) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , погоджено з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь ОСОБА_4 . Вказане клопотання оформлене відповідно до вимог статті 297-2 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність здійснення спеціального досудового розслідування. Таким чином, слідчим виконані вимоги статті 297-2 КПК України.
15 березня 2016 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України.
27 січня 2026 року складено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри громадянину України ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України.
Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження, слідчим вживались заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України, повідомлення про підозру ОСОБА_5 .
На виконання вимог статті 135 КПК України, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим, повістки ОСОБА_5 на 08 червня 2016 року, 17 червня 2016 року, 01 липня 2016 року, 16 листопада 2016 року, 24 та 28 лютого 2017 року про виклик його до старшого слідчого в ОВС слідчого відділу управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України для проведення слідчих дій за його участі у кримінальному провадженні №42015000000002674 від 30 листопада 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України, було опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» (випуски газети «Урядовий кур'єр» №101 (5721), №110 (5730), №117 (5737), №213 (5833), № 37 (5906)), а також на офіційному інтернет-сайті Генеральної прокуратури України.
Додатково, повідомлення про підозру ОСОБА_5 22 лютого 2017 року також направлено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2
Крім того, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри йому вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом опублікування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри в газеті «Урядовий кур'єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (№ 22 (8214) від 27 січня 2026 року) та 27 січня 2026 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також вручено його захиснику.
Також, на виконання вимог статті 135 КПК України у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим, аналогічно було опубліковано повістки на 03 лютого 2026 року, 04 лютого 2026 року та 05 лютого 2026 року про його виклик до слідчого управління (з дислокацією у місті Київ) ІНФОРМАЦІЯ_3 для вручення письмового повідомлення про підозру а також повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та проведення за його участі інших слідчих (процесуальних) дій.
Однак, останній на виклик не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 , особисто не вручено, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Відповідно до відомостей з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, у період з 08 листопада 2017 року по 20 лютого 2025 року відомостей стосовно ОСОБА_5 в базі даних не виявлено.
З листа Офісу Президента України від 04 березня 2025 року №45-01/262 вбачається, що ОСОБА_5 згідно з поданою його заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановленому порядку не надходили.
04 травня 2016 року ОСОБА_5 оголошено у розшук. Здійснення розшукових заходів доручено Головному управлінню по боротбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини п?ятої статті 9 КПК України, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Водночас, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
При цьому, відповідно до оперативної інформації органу досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (частина друга статті 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшук.
Разом з тим, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ у справі «SEJDOVIC v. Italy» (№56581/00), згідно якої у випадках, коли обвинувачена у вчиненні кримінального правопорушення особа не була особисто повідомлена, то лише з її статусу втікача (latitante), обґрунтованого презумпцією з недостатньою фактологічною основою, не можна зробити висновок про те, що така особа відмовилася від свого права з'явитися до суду або захищати себе (див. Colozza, цит. в цій справі, §28). ЄСПЛ також мав нагоду зазначити, що перш ніж стверджувати про те, що обвинувачений імпліцитно, своєю поведінкою, відмовився від важливого права, передбаченого статтею 6 Конвенції, необхідно продемонструвати, що він міг би розумно передбачити наслідки своєї поведінки (див. Jones, цит. в цій справі) (пункт 87 рішення).
Водночас, у рішенні ЄСПЛ у справі «SOMOGYI v. Italy» (№ 67972/01), Високий Суд зазначив, що з урахуванням важливого місця права на справедливий суд у демократичному суспільстві (див., серед інших справ, «Delcourt v. Belgium», рішення від 17 січня 1970 року, Series A no.11, pp.14 - 15, §25 in fine) стаття 6 Конвенції покладає на кожен національний суд обов'язок перевіряти, чи мав обвинувачений можливість бути поінформованим/ознайомленим із провадженням щодо нього, коли це оскаржується з підстав, які відразу не видаються явно необґрунтованими.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому, що інформування особи про порушене щодо неї обвинувачення є правовим актом такої важливості, що воно має здійснюватися згідно з вимогами матеріального та процесуального права, здатними гарантувати ефективне здійснення обвинуваченим своїх прав, про що, зокрема, свідчить підпункт (a) пункту 3 статті 6 Конвенції; розпливчастого та неофіційного повідомлення недостатньо (див. «T. v. Italy», цит. в цій справі, p. 42, § 28) (пункт 75 рішення).
З огляду на вищевказані вимоги міжнародних стандартів з дотримання прав людини, повістки про виклик ОСОБА_5 до слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_3 та суду опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведені у клопотанні обставини, які документально підтверджуються наданими слідчому судді матеріалами, слід констатувати, що органом досудового розслідування було вжито вичерпних заходів для повідомлення підозрюваному ОСОБА_5 про відкрите щодо нього кримінальне провадження, останньому направлено відповідні повідомлення усіма можливими та відомими органу досудового розслідування засобами зв'язку, що свідчить про те, що ОСОБА_5 відомо про здійснення щодо нього кримінального провадження та необхідність явки до суду, крім того, встановлено, що останній постійно проживає на тимчасово окупованій території України в АР Крим, оголошений у розшук.
Вказані обставини свідчать про факт переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002674 від 30 листопада 2015 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України.
При цьому приймаючи рішення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002674 від 30 листопада 2015 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України, слідчий суддя враховує, що неможливість проведення досудового розслідування in absentia може паралізувати проведення кримінального провадження, оскільки це може призвести, наприклад, до спливу строку давності у кримінальному провадженні, а тому за конкретних обставин цієї справи, враховуючи, що тяжкість злочину, про який йдеться, є співмірною із значним суспільним інтересом у відправленні правосуддя, проведення такого розслідування за відсутності підозрюваного саме по собі не суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись статтями 3, 9, 22, 36, 40, 42, 297-1, 297-2, 297-3, 297-4 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання т.в.о. начальника 2 відділення слідчого відділу (з дислокацією у місті Київ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь ОСОБА_4 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42015000000002674 від 30 листопада 2015 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України, - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002674 від 30 листопада 2015 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України.
Роз'яснити, що у разі якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з'явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та не може бути оскаржена, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 17-00 годині 23 березня 2026 року.
Слідчий суддя
Дніпровського районного суду ОСОБА_1