Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3480/26
Номер провадження 2-о/711/109/26
Іменем України
28 квітня 2026 року суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Демчик Р.В., розглянувши клопотання заявника ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гаврилов Дмитро Олексійович про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною,-
До Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання заявника ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гаврилов Д.О. про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09 квітня 2026 року клопотання заявника ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гаврилов Д.О. було залишено без руху, та запропоновано у встановлений строк (терміном 10 днів) усунути вказані недоліки, оскільки заява не відповідає вимогам ст.175, ст.177 та 315,316,318 ЦПК України.
Відповідно до Довідки від 10.04.2026 року документ в електронному вигляді «Ухвала» від 09.04.26 по справі №711/3480/26 (суддя Демчик Р.В.), а також (за наявності) прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного документу 10.04.2026 р. о 6:33:07 год.
Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В рішенні від 26 квітня 2007 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27).
Відповідно до частин 1 та 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень також містяться текст ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2026 року про залишення клопотання заявника ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гаврилов Д.О. про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною без руху.
Вказане свідчить, що заявник мав можливість слідкувати за станом руху його заяви та своєчасно усунути її недоліки.
Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц. Однак у встановлений строк, ані до сьогоднішнього часу недоліки, перелічені у вищезгаданій ухвалі, усунуті не були, позивач заяв та документів до суду не подавав.
Також, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Крім того, суд звертає увагу, що клопотання ОСОБА_3 подано до суду 06.04.2026 року.
Як визначено ч.ч.1,2 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Разом з тим, заявник не вживав заходів щодо продовження процесуального строку для усунення недоліків заяви, які зазначенні в ухвалі Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09 квітня 2026 року.
Згідно з ч. 9, ч.10 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
З урахуванням вище викладеного та зазначеного заявник відповідно до ухвали суду від 09.04.2026 не виконав вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України у встановлений судом строк та з заявою про продовження строку для усунення недоліків у позові, станом на сьогоднішній день не звертався, тому згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.
Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно до ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 3, 5, 6 ст. 185, ст. 261 ЦПК України, суддя,-
Клопотання заявника ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гаврилов Дмитро Олексійович про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною - вважати неподаним та повернути.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвалу може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Р. В. Демчик