Справа №690/282/26
Провадження №1-кп/690/93/26
28 квітня 2026 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області
в складі : головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши в закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250360001201 від 08 жовтня 2025 року по обвинуваченню:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Юрківка, Звенигородського району, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, студента Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Старомихайлівка, Мар'їнського району, Донецької області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, студента Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, студента ДНЗ «Уманський професійний ліцей», не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
законних представників ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
потерпілого ОСОБА_11
представника ювенальної превенції ОСОБА_12
представника служби у справах дітей ОСОБА_13
в провадженні Багачевського міського суду Черкаської області на розгляді знаходиться кримінальне провадженні № 12025250360001201 від 08.10.2025, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виділене в окреме провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
26.02.2026 від захисника обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_10 до суду надійшли угоди про примирення обвинувачених з потерпілим від 23.02.2026.
В судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб спільно із ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з неповнолітніми ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 16.09.2025 близько 20 год. 00 хв., погодився за проханням ОСОБА_15 , в якого раніше на ґрунті виниклих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , боргового характеру та помсти за ставлення потерпілого до нього в минулому, приїхали на автомобілі «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_14 до багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 , маючи умисел на незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_11 , діючи незаконно, у порушення положень ст. 29, 33 Конституції України, яка гарантує, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість, та має свободу на пересування, усвідомлюючи незаконність своїх дій, всупереч волі потерпілого ОСОБА_11 , коли водій автомобіля ОСОБА_14 чекав біля зазначеного багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 ОСОБА_3 разом з трьома неповнолітніми, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_15 та ОСОБА_5 , наздогнали потерпілого ОСОБА_11 коли останній йшов, застосували до останнього фізичну силу, схопивши за руки і ноги, чим обмежили його пересування, а коли водій ОСОБА_14 на вказаному автомобілі під'їхав ближче до потерпілого, то зазначені неповнолітні особи силоміць проти волі, утримуючи потерпілого заштовхали до багажного відділення автомобіля марки «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_14 , звідки на вказаному автомобілі незаконно утримуючи потерпілого, усвідомлюючи, що за законом вони не мають права позбавляти волі іншу особу, всупереч вимогам ст. 3, 10, 29, 33 Конституції України, позбавивши ОСОБА_11 можливості вільно пересуватися і вибирати місце свого перебування, повезли останнього до території місцевого кладовища № 1, що по вул. Паркова в м. Багачеве Звенигородського району Черкаської області.
Продовжуючи свій злочинний умисел, перебуваючи на території місцевого кладовища № 1 в м. Багачеве, Звенигородського району, Черкаської області, ОСОБА_14 відчинив багажник зазначеного автомобіля з якого потерпілий ОСОБА_11 випав на землю, в цей час ОСОБА_3 , з неповнолітніми ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_5 , обступивши потерпілого, обмежили його рух пересування, де ОСОБА_4 одягнув пакет на голову потерпілого ОСОБА_11 , а брат останнього ОСОБА_15 застосовував психологічний тиск, погрожуючи потерпілому фізичною розправою з метою повернення коштів та принесення вибачень за минуле, змусив стати потерпілого на коліна демонструючи предмет, ззовні схожий на пістолет, дуло якого притуляв до голови, направляв в область тіла, засовуючи ствол до рота потерпілого, крім того наносив удари ногою в область плеча та удари долонями рук в область голови потерпілого, а в подальшому на прохання ОСОБА_15 , неповнолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також нанесли удари долонями своїх рук в область голови потерпілого ОСОБА_11 , таким чином внаслідок вказаних дій заподіяли останньому фізичних страждань.
Обвинувачений ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з неповнолітніми ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 16.09.2025 близько 20 год. 00 хв., погодився за проханням ОСОБА_15 в якого раніше на ґрунті виниклих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , боргового характеру та помсти за ставлення потерпілого до нього в минулому, приїхали на автомобілі «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_14 до багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 , маючи умисел на незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_11 , діючи незаконно, у порушення положень ст. 29, 33 Конституції України, яка гарантує, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість, та має свободу на пересування, усвідомлюючи незаконність своїх дій, всупереч волі потерпілого ОСОБА_11 , коли водій автомобіля ОСОБА_14 чекав біля зазначеного багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 ОСОБА_4 , разом з трьома неповнолітніми, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_3 , наздогнали потерпілого ОСОБА_11 коли останній йшов, застосували до останнього фізичну силу, схопивши за руки і ноги, чим обмежили його пересування, а коли водій ОСОБА_14 на вказаному автомобілі під'їхав блище до потерпілого, то зазначені неповнолітні особи силоміць проти волі, утримуючи потерпілого заштовхали до багажного відділення автомобіля марки «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_14 , звідки на вказаному автомобілі незаконно утримуючи потерпілого, усвідомлюючи, що за законом вони не мають права позбавляти волі іншу особу, всупереч вимогам ст. 3, 10, 29, 33 Конституції України, позбавивши ОСОБА_11 можливості вільно пересуватися і вибирати місце свого перебування, повезли останнього до території місцевого кладовища №1, що по вул. Паркова в м. Багачеве, Звенигородського району, Черкаської області.
Продовжуючи свій злочинний умисел, перебуваючи на території місцевого кладовища № 1 в м. Багачеве, Звенигородського району, Черкаської області, ОСОБА_14 відчинив багажник зазначеного автомобіля з якого потерпілий ОСОБА_11 випав на землю, в цей час ОСОБА_4 з неповнолітніми ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_3 , обступивши потерпілого, обмежили його рух пересування, де ОСОБА_4 одягнув пакет на голову потерпілого ОСОБА_11 , а брат останнього ОСОБА_15 застосовував психологічний тиск, погрожуючи потерпілому фізичною розправою з метою повернення коштів та принесення вибачень за минуле, змусив стати потерпілого на коліна демонструючи предмет, ззовні схожий на пістолет, дуло якого притуляв до голови, направляв в область тіла, засовуючи ствол до рота потерпілого, крім того наносив удари ногою в область плеча та удари долонями рук в область голови потерпілого, а в подальшому на прохання ОСОБА_15 , неповнолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також нанесли удари долонями своїх рук в область голови потерпілого ОСОБА_11 , таким чином внаслідок вказаних дій заподіяли останньому фізичних страждань.
Обвинувачений ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з неповнолітніми ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 16.09.2025 близько 20 год. 00 хв., погодився за проханням ОСОБА_15 в якого раніше на ґрунті виниклих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , боргового характеру та помсти за ставлення потерпілого до нього в минулому, приїхали на автомобілі «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_14 до багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 , маючи умисел на незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_11 , діючи незаконно, у порушення положень ст. 29, 33 Конституції України, яка гарантує, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість, та має свободу на пересування, усвідомлюючи незаконність своїх дій, всупереч волі потерпілого ОСОБА_11 , коли водій автомобіля ОСОБА_14 чекав біля зазначеного багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 ОСОБА_5 , разом з трьома неповнолітніми, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_15 та ОСОБА_3 , наздогнали потерпілого ОСОБА_11 коли останній йшов, застосували до останнього фізичну силу, схопивши за руки і ноги, чим обмежили його пересування, а коли водій ОСОБА_14 на вказаному автомобілі під'їхав блище до потерпілого, то зазначені неповнолітні особи силоміць проти волі, утримуючи потерпілого заштовхали до багажного відділення автомобіля марки «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_14 , звідки на вказаному автомобілі незаконно утримуючи потерпілого, усвідомлюючи, що за законом вони не мають права позбавляти волі іншу особу, всупереч вимогам ст. 3, 10, 29, 33 Конституції України, позбавивши ОСОБА_11 можливості вільно пересуватися і вибирати місце свого перебування, повезли останнього до території місцевого кладовища № 1, що по вул. Паркова в м. Багачеве, Звенигородського району, Черкаської області.
Продовжуючи свій злочинний умисел, перебуваючи на території місцевого кладовища № 1 в м. Багачеве, Звенигородського району, Черкаської області, ОСОБА_14 відчинив багажник зазначеного автомобіля з якого потерпілий ОСОБА_11 випав на землю, в цей час ОСОБА_5 , з неповнолітніми ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_3 , обступивши потерпілого, обмежили його рух пересування, де ОСОБА_4 одягнув пакет на голову потерпілого ОСОБА_11 , а брат останнього ОСОБА_15 застосовував психологічний тиск, погрожуючи потерпілому фізичною розправою з метою повернення коштів та принесення вибачень за минуле, змусив стати потерпілого на коліна демонструючи предмет, ззовні схожий на пістолет, дуло якого притуляв до голови, направляв в область тіла, засовуючи ствол до рота потерпілого, крім того наносив удари ногою в область плеча та удари долонями рук в область голови потерпілого, а в подальшому на прохання ОСОБА_15 , неповнолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також нанесли удари долонями своїх рук в область голови потерпілого ОСОБА_11 , таким чином внаслідок вказаних дій заподіяли останньому фізичних страждань.
Вказані дії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 органом досудового розслідування та судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань.
23.02.2026 між обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в присутності законних представників неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 та потерпілим ОСОБА_11 укладено угоди про примирення.
У відповідності до умов вказаних угод потерпілий ОСОБА_11 та обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 146 КК України.
Зі змісту угоди про примирення вбачається, що під час досудового розслідування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у повному обсязі визнали свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Під час укладення угоди про примирення потерпілий ОСОБА_11 та обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 узгодили міру покарання за вчинене ними кримінальне правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 146 КК України із застосуванням положення ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп..
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, визнали повністю та беззаперечно. Зазначили, що повністю розуміють свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз'яснені судом. Крім цього, обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказали, що вищезазначена угода про примирення укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинувачені зрозуміли роз'ясненні судом права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
Захисник обвинувачених підтримав укладені угоди та просив їх задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_11 також підтримав угоду про примирення з обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. Угоди ним укладено добровільно, без тиску і примусу. Угоди та наслідки їх укладення йому зрозумілі. Просив угоди про примирення затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угоді міру покарання.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченими дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоди про примирення затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угоді міру покарання.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даних угод про примирення обвинувачених з потерпілим, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені цілком розуміють права, визначені п. 1, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнали себе винуватими, згідно з положеннями ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Подані на розгляд суду угоди відповідають вимогам кримінального процесуального закону, оскільки їх умови не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченими взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім та добровільне відшкодування потерпілому завданих збитків.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_11 та обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 146 КК України із застосуванням ст. 69 КК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025250360001201 від 08.10.2025 по обвинуваченню ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України та ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.
Підстав для обрання міри запобіжного заходу щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 369, 370-371, 373-374, 394, 469, 472-475 КПК України, суд, -
затвердити угоду про примирення, укладену 23 лютого 2026 року між потерпілим ОСОБА_11 та обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250360001201 від 08 жовтня 2025 року.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Підстав для обрання міри запобіжного заходу щодо засуджених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 немає.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250360001201 від 08 жовтня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України та ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Багачевський міський суд Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1