Справа № 496/1694/26
Провадження № 1-кп/496/528/26
31 березня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
захисників - ОСОБА_4 та ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або на тримання під вартою із визначенням розміру застави,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому він просить змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, або тримання під вартою із визначенням розміру застави в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України (80-300 прожиткових мінімумів), з урахуванням майнового стану ОСОБА_6 із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що в ухвалі Біляївського районного суду Одеської області зазначено про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування у зв'язку із тяжкістю злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Що стосується ризику переховуватись: скоєне правопорушення не може бути умисним, у ОСОБА_6 в наявності міцні соціальні зв'язки: дружина, неповнолітні діти, робота (служба у ЗСУ), на якій ОСОБА_6 позитивно характеризується, проживає за місцем реєстрації зі своєю родиною у власній квартирі у АДРЕСА_1 . Таким чином, ризик переховування може бути нівельований застосуванням цілодобового домашнього арешту. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є безпідставним та необґрунтованим, нівельованим з огляду на завершення досудового розсування та направлення обвинувального акту на розгляд суду. Захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_6 притягується до кримінальної відповідальності вперше, є зразковим військовослужбовцем, учасником бойових дій, має бойове поранення, неодноразово нагороджений у т.ч. президентом України орденом Богдана Хмельницького 3 ступеня. За вищевикладених обставин слід дійти висновку, що обґрунтування ризику переховування зводиться виключно до тяжкості інкримінованого злочину (ч. 3 ст. 286-1 КК України). Однак, обвинувачений має постійне місце проживання, 20+ років військової служби, в званні підполковник ЗСУ, учасник бойових дій, нагороджений орденом ОСОБА_7 ступеня, одружений, має двох неповнолітніх дітей. Тяжкість покарання не може бути єдиною та достатньою підставою для тримання під вартою. Обґрунтування ризику перешкоджання іншим чином відсутнє повністю. Жодного факту знищення доказів, спроб тиску на будь-якого з учасників кримінального провадження, недобросовісної поведінки на стадії проведення досудового розслідування встановлено не було. Досудове розслідування завершене. Потерпіла особа загинула. Всі об'єктивні докази вже зафіксовані. Обвинувачений визнав факт події та співпрацював зі слідством. Ризик впливу має підтверджуватися конкретними фактичними даними, а не припущеннями, що узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні «Хайредін проти України». Водночас, такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт з покладенням обов'язків: носіння електронного засобу контролю; здача закордонного паспорта; заборона спілкування з визначеними особами; обов'язок з'являтися за першою вимогою повністю нівелює ризик переховування та забезпечить проведення судового розгляду. ОСОБА_6 являється підполковником ЗСУ, старшим офіцером відділу планування, учасником бойових дій, нагороджений орденом ОСОБА_7 . Під час воєнного стану: військовослужбовець перебуває під постійним контролем командування; місце служби є визначеним та формалізованим; самовільне залишення частини утворює окремий склад злочину. Таким чином, інституційний контроль ЗСУ сам по собі істотно знижує ризик переховування. Домашній арешт із електронним браслетом, контролем ВСП, повідомленням командування, здачею закордонного паспорту є достатнім і пропорційним заходом. Військовий статус: посилює соціальні зв'язки, підвищує ризик репутаційних втрат у разі порушення, мінімізує ризик втечі. Зміна обставин, що виправдовує зміну запобіжного заходу: тривалий строк тримання під вартою, проведення основних експертиз, відсутність нових ризиків та зменшення існуючих, стабільна процесуальна поведінка, визнання вини та співпраця зі слідством, позитивні характеристики та особливий статус військовослужбовця. Сукупність обставин свідчить: ризики носять декларативний характер; не доведена неможливість застосування альтернатив; тримання під вартою втратило характер необхідності та пропорційності. ОСОБА_6 не переховувався від органів досудового розслідування та/або суду; не впливав незаконно на інших учасників справи, жодним чином не перешкоджав органу досудового розслідування. Аналіз поведінки ОСОБА_6 в аспекті вказаних обставин також свідчить про відсутність потреби продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зокрема, це підтверджується наступним. ОСОБА_6 постійно проживає у одному і тому ж місці, одружений, має двох неповнолітніх дітей. ОСОБА_6 забезпечує себе та свою родину матеріальними засобами до існування, так як має постійне місце роботи з достатнім розміром доходу (проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого офіцеру відділу планування, в званні полковник, у лавах збройних сил України більше 20 років, має численні подяки та нагороди). За місцем проживання та роботи характеризується винятково позитивно. Всі ці обставини свідчать про міцність соціальних зв'язків. ОСОБА_6 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався, у інших кримінальних правопорушеннях не підозрюється. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розміру шкоди, цивільний позов до ОСОБА_6 не заявлявся. Крім цього, ОСОБА_6 визнає вину, надає правдиві покази та співпрацює зі слідством. З огляду на встановлені ризики, враховуючи при цьому міцність соціальних зв'язків, обсяг доказової бази, вже зафіксований в матеріалах кримінального провадження, можна дійти висновку про можливість також і встановлення застави, як альтернативного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_6 . При цьому, заборона застави, розмір якої визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, можлива лише за наявності спеціальних підстав, передбачених ч. 5 ст. 183 КПК України, яких у даному випадку немає. Захисник вважає, що станом на сьогодні стороною обвинуваченням не доводяться ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Захисник ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні на задоволенні вказаного клопотання наполягав.
Обвинувачений ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника та просив залишити клопотання без розгляду на підставі ч. 5 ст. 201 КК України.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно з ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
З матеріалів справи вбачається, що в підготовчому судовому засіданні 05.03.2026 року Біляївським районним судом Одеської області була постановлена ухвала, якою клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було задоволено, а ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 03.05.2026 року включно. Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або на тримання під вартою із визначенням розміру застави - залишено без задоволення.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що під час розгляду клопотань сторони обвинувачення та сторони захисту судом досліджувалося питання про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, з урахуванням особи обвинуваченого, його військового статусу, соціальних зв'язків тощо, в результаті чого суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, у даному випадку цілодобовий домашній арешт або тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Станом натепер будь-яких нових обставин, які не розглядалися судом під час постановлення ухвали від 05.03.2026 року, стороною захисту у клопотанні про зміну запобіжного заходу не зазначено та причини, чому воно подане раніше тридцяти днів не обґрунтовано.
Зважаючи на те, що захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, водночас, в обґрунтування клопотання нових даних, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу на даній стадії судового розгляду не навів, суд вважає за необхідне вказане клопотання залишити без розгляду.
При цьому суд роз'яснює, що залишення клопотання без розгляду не позбавляє обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисників права повторно подати клопотання про зміну запобіжного заходу з дотриманням положень, передбачених ст. 201 КПК України.
Керуючись ст. ст. 201, 369-372 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або на тримання під вартою із визначенням розміру застави - залишити без розгляду.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1