Справа №295/18502/25
3/295/716/26
28.04.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
у складі:
головуючого-судді Костенко С.М.
секретаря судового
засідання Карпішіною С.С.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про порушення митних правил, передбачених ст. 483 ч.1 МК України, громадянкою України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Ярунь, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл.; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 31.03.2001р. Новоград-Волинським МРВ УМВС України в Житомирській області; паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , дата видачі 17.07.2015, орган, що видав 1826, ідентифікаційний код НОМЕР_3 , -
з участю:
представника митниці Красильнікової С.А.
особи щодо якої
складено протокол ОСОБА_1
адвоката Пасенка В.П.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 01.08.2025 Житомирською митницею отримано лист Департаменту Міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 01.08.2025 № 26-02/26-04/7/1731, яким надіслано відповідь митних органів Литовської Республіки від 22.07.2025 за вих. № (1.50Mr./20-05)3BE-4536 (вх. Держмитслужби від 22.07.2025 №20338/11/26) на запит стосовно надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України транспортного засобу марки RENAULT LAGUNA, номер кузова НОМЕР_4 .
У відповідності до інформації, наявної в АСМО «Інспектор», встановлено, що 05 квітня 2024 року в 02 год. 57 хв., громадянка України ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 ) через пункт пропуску «Краківець - Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці, згідно документу контролю доставки, а саме електронної митної декларації (ЕМД) ІМЕЕ № 24UA101090003758U5 ввезла на митну територію України товар, а саме: легковий автомобіль RENAULT LAGUNA, номер кузова НОМЕР_4 з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_5 .
У якості підстави для переміщення вказаного товару (легкового автомобіля) через митний кордон України громадянка України ОСОБА_1 подала митним органам України документи у тому числі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.03.2024 № НОМЕР_6 та договір купівлі продажу від 02.04.2024 № б/н згідно заповнених граф якого продавець: ОСОБА_2 , (LT, MARIAMPOL, V. KUDIRCOS 95, 35940085477), покупець: ОСОБА_3 , ( АДРЕСА_2 ).
Вартість вищезазначеного транспортного засобу відповідно до договору купівлі продажу від 02.04.2024 № б/н становить 4600 євро.
05.04.2024 до митного поста «Новоград-Волинський» Житомирської митниці ФОП ОСОБА_4 (згідно договору про надання митно-брокерських послуг від 02.04.2024 № ДД-65a) подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ 24UA101090003839U2, відповідно до якої було проведено митне оформлення товару: «легковий автомобіль: марка - RENAULT; модель - LAGUNA; номер кузова НОМЕР_4 ; тип двигуна - дизель; робочий об'єм циліндрів двигуна - 1461 см3; загальна кількість місць - 5; тип кузова - універсал; модельний рік виготовлення - 2013р; календарний рік виготовлення - 2013р; дата першої реєстрації - 15.02.2013р», країна відправлення/експорту - Литовська Республіка LT, що відповідно до договору купівлі продажу від 02.04.2024 № б/н та поданої ЕМД слідував на адресу покупця, ОСОБА_5 , ( АДРЕСА_3 ) за ціною 4600 євро, що з урахуванням курсу НБУ на дату переміщення 05.04.2024 транспортного засобу через митний кордон України, у національній валюті становило 194 803,10 гривні.
За результатом опрацювання інформації, наданої митними органами Литовської Республіки, у тому числі, договору купівлі продажу від 30.03.2024 № б/н та декларації придбання автомобіля від 02.04.2024 №321428208 виданою державною компанією «Regitra» встановлено, що відправником (продавцем) товару, а саме, легкового автомобіля марки RENAULT LAGUNA, номер кузова НОМЕР_4 , є компанія AWE AUTOWELT EBSBUREN GMBH&CO.KG, (GEWERBEWEG-5, 48465-SCHUTTORF), одержувачем (покупцем) - фізична особа ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ), ( АДРЕСА_4 /) та вартість 4600 євро, що з урахуванням курсу НБУ на дату переміщення 05.04.2024 транспортного засобу через митний кордон України, у національній валюті становить 194 803,10 гривні.
Однак, під час ввезення на митну територію України, ОСОБА_1 до митного органу було надано договір купівлі продажу від 02.04.2024 № б/н, відповідно до якого ОСОБА_2 , (LT, MARIAMPOL, V. KUDIRCOS 95, 35940085477) продав легковий автомобіль марки RENAULT LAGUNA, номер кузова НОМЕР_4 ОСОБА_7 ( ОСОБА_3 ), ( АДРЕСА_2 ) за ціною 4600 євро, що не відповідає дійсності, так як згідно документів, наданих митними органами Литовської Республіки, зазначений товар (легковий автомобіль) був реалізований (проданий) компанією AWE AUTOWELT EBSBUREN GMBH&CO.KG, (GEWERBEWEG-5, 48465-SCHUTTORF) фізичній особі ОСОБА_8 ( ОСОБА_1 ), ( АДРЕСА_4 /) за ціною 4600 євро.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на переміщення товару а саме: легкового автомобіля, RENAULT LAGUNA, номер кузова НОМЕР_4 , вартістю 4600 євро (або еквівалент 194 803,10 гривні за курсом НБУ на час переміщення транспортного засобу через митний кордон України), через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення документів, а саме договору купівлі продажу від 02.04.2024 № б/н, що містить неправдиві відомості щодо відправника/експортера (продавця) та одержувача (покупця).
В судовому засіданні представник митниці підтримала доводи, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та просить накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті.
Опитана в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що т/з RENAULT LAGUNA, номер кузова НОМЕР_4 на підставі доручення, як перевізнику - водієві, забрала з Литви та доставила в Україну. Автомобіль був придбаний за готівку, яку вона в ході зустрічі з продавцем передала останньому, який надав їй пакет документів, які вона через за стосунок «Вайбер» надіслала митному брокеру для митного оформлення. Під час перетину кордону Польщі та Литви на вказаному автомобілі пакет документів в неї ніхто не перевіряв лише її паспорт. Будь-яких дій по розмитненню не вчиняла, як і не здійснювала жодного платежу. Також зазначила, що в Німеччині вказаний т/з не придбавала. Їй не було відомо про те, що документи містять неправдиві відомості.
Захисник Пасенко В.П. просить закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 486 МК України завданнями у справі про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивну з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, МК України до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України. Суб'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність прямого умислу, тобто винний чітко розуміє та усвідомлює обставини та характер незаконного переміщення товарів з порушенням встановленого порядку.
Отже за змістом ст. 483 МК України вирішальним у кваліфікації дій, що виразились у наданні митному органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, про відправника та одержувача товару, є доведеність умислу особи.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні письмових доказів т/з RENAULT LAGUNA, номер кузова НОМЕР_4 , 2013 року випуску був переміщений через митний кордон України ОСОБА_1 , з поданням документів, які містять неправдиві відомості, а в послідуючому вказані документи слугували підставою для митного оформлення вказаного товару, що свідчить про те, що вона не приховувалася від митного контролю як товар, а її дії не були направлені безпосередньо на приховування автомобіля від митного контролю і не мали на меті зменшення розміру митних платежів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 переміщувала вказаний т/з на підставі доручення ОСОБА_5 від 25.03.2024, тобто виступала в якості перевізника і доставила власнику вказаний т/з, який в послідуючому був розминений та на неї зареєстрований.
В митних деклараціях особою, відповідальною за фінансове врегулювання є ОСОБА_5 , а не вантажоодержувач ОСОБА_1 . Зазначене пвідтверджено уваитанцією від 02.04.2024 про сплату ОСОБА_9 митних платежів під час розмитнення т/з.
З огляду на наведене, з урахуванням положень ст. 460 ч.2 МК України щодо відповідальності перевізника, ОСОБА_1 будучи лише перевізником, не може нести відповідальність за інкриміновані їй дії.
Крім цього, матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_1 вчинила дії на підроблення документів або заявила неправдиві відомості щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, які не відповідають дійсності.
Отже, досліджені в судовому засіданні документи доводять те, що ОСОБА_1 була лише перевізником транспортного засобу, жодних дій на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю не вчиняла, самостійно договір-купівлі продажу не укладала, жодні документи не підписувала, всі документи, пов'язані з реєстрацією вказаного транспортного засобу здійснювала ОСОБА_5 , як особа відповідальна за фінансове врегулювання.
Судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на підроблення документів чи подачу неправдивих відомостей щодо неправдивих відомостей щодо відправника/експортера (продавця) та одержувача (покупця), які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам статей 494, 495 МК України, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, при цьому суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення.
Отже, досліджені в судовому засіданні матеріали справи не містить достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 483 ч.1 МК України, як і не здобуто під час судового розгляду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Згідно п.3 ч.1 ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил суд виносить постанову про закриття провадження у справі.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч.1 МК України, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247 КУпАП, ст. 527 МК України суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 483 ч.1 МК України - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя С.М.Костенко