Справа №: 272/1264/23
Провадження № 2/272/12/26
23 квітня 2026 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Карповця В.В.,
з участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,
представника позивача (в режимі відеоконференції) - Ускова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Андрушівське" до ОСОБА_1 про визнання договору позики від 10.10.2021 недійсним, суд -
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з АТ "Андрушівське" на його користь 800000,00 грн основного боргу за договором позики від 15 жовтня 2022 року, 173720,55 грн пені, 10 відсотків річних у розмірі 46904,11 грн та судові витрати.
22 січня 2026 року представником позивача за первісним позовом, ОСОБА_2 , через систему "Електронний суд" подано заяву про відмову позивача від позову та закриття провадження у справі. У поданій заяві представник вказала, що Позивачу роз'яснені та зрозумілі правові наслідки відмови від позову, передбачені ст. 255 ЦПК України, а саме: закриття провадження у справі та неможливість повторного звернення до суду з тотожними вимогами.
Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 13.02.2026 заяву представника позивача за первісним позовом задоволено. Закрито провадження у цивільній справі № 272/1264/23 у частині первісного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Андрушівське" про стягнення суми боргу та штрафних санкцій за Договором позики від 10 жовтня 2021 року, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
13.12.2023на адресу суду надійшов зустрічний позов Акціонерного товариства "Андрушівське" до ОСОБА_1 про визнання договору позики від 10.10.2021 недійсним.
В обґрунтування позову представник АТ "Андрушівське" зазначив, що ОСОБА_1 у первісному позові стверджував, що 15 жовтня 2022 року між ним та Товариством було укладено Договір позики на суму 800 000,00 грн. Відповідно до змісту позовної заяви, згідно умов зазначеного вище Договору Товариство отримало від ОСОБА_1 позику у розмірі 800000,00 грн. з кінцевим терміном її повернення не пізніше 15 квітня 2023 року. Отримання вказаних коштів ОСОБА_1 підтверджував квитанцією до прибуткового касового ордеру від 10.10.2021 на суму 800 000, 00 грн.
Договір позики від 10.10.2021 є значним правочином, оскільки передбачає надання позивачу позики на суму понад 100000,00 грн., а відповідно зі статтею 17.6.8 Статуту встановлено обмеження повноважень голови правління щодо укладення від імені Позивача значних правочинів, а також визначення осіб, уповноважених на укладення таких правочинів.
Головою правління, ОСОБА_3 , від імені Позивача було вчинено значний правочин у вигляді укладення Договору позики від 10.10.2021 з Відповідачем без отримання згоди Загальних Зборів Позивача, тобто, з перевищенням наданих голові правління Статутом повноважень.
ОСОБА_3 , який виконував повноваження голови правління на заявлену дату укладення Договору, і яким від особи Позивача підписано Договір, є рідним батьком Відповідача.
Договір позики від 10.10.2021 на суму 800 000,00 грн., відповідно до положень Статуту, є правочином, щодо вчинення якого є заінтересованість, а голова правління ОСОБА_3 та Відповідач, його син, є особами, заінтересованими у вчиненні Позивачем цього правочину.
Згідно ст. 19.1. Статуту особа, заінтересована у вчиненні Товариством правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати той орган, членом якого вона є, Правління та Наглядову раду про наявність у неї такої заінтересованості.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" (який був діючий на момент виникнення спірних правовідносин), рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), приймається відповідним органом акціонерного товариства згідно з цією статтею, якщо ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є предметом правочину із заінтересованістю, перевищує 1 відсоток вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.
Відповідно до п. 19.4. Статуту, Наглядова рада протягом п'яти робочих днів зобов'язана прийняти рішення про вчинення Правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість або заборону його вчинення або винесення розгляду цього питання на Загальні збори.
Втім, головою правління ОСОБА_3 не було поінформовано ані Правління, ані Наглядову раду Позивача про наявність у нього заінтересованості щодо укладення Договору позики від 10.10.2021.
Таким чином, діючим на той момент головою правління ОСОБА_3 було перевищено власні повноваження під час укладання Договору з Відповідачем, щодо якого він є афілійованою особою, в аспекті не отримання погодження Наглядової Ради Позивача на вчинення даного правочину.
Відповідно до ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства" (який був діючий станом на момент виникнення спірних правовідносин), значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Докази подальшого схвалення вказаного правочину Позивачем - відстуні.
Голова правління ОСОБА_3 після укладання вказаного правочину не здійснив його реєстрацію в журналі реєстрації Договорів Позивача, після свого звільнення не передавав вказаний договір позики новому голові правління, тобто умисно приховував факт його підписання та оформлення.
Уповноваженим органам Позивача не було відомо про існування Договору позики від 10.10.2021, укладеного головою правління ОСОБА_3 від імені Позивача з Відповідачем. Отже, Позивач не знав про підписання вказаного договору позики, не здійснював його схвалення та не вчиняв жодних дій, що свідчили б про прийняття його до виконання, з чого випливає, що Договір не створює і не змінює цивільні права та обов'язки Позивача.
Не можна вважати правочин схваленим особою, від імені якої його укладено, якщо дії, що свідчать про прийняття його до виконання, вчинено особою, яка і підписала спірну угоду без належних повноважень.
Оскільки положення оспорюваного Договору передбачають, що, підписуючи його, голова правління ОСОБА_3 діяв на підставі Статуту, та те, що останній є батьком Відповідача, останній під час укладення Договору не міг не знати про встановлені Статутом обмеження повноважень голови правління щодо вчинення значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість. Окрім цього положення щодо укладання значних правочинів та правочинів із заінтересованістю на момент виникнення спірних правовідносин були закріплені в Законі України "Про акціонерні товариства" (який був діючий станом на момент виникнення спірних правовідносин), у зв'язку з чим, вступаючи у правовідносини з акціонерним товариством, Відповідач зобов'язаний був проявити адекватну обачність та ознайомитись із правовим регулюванням спірних правовідносин, в тому числі і перевірити повноваження підписанта, що є розумними та добросовісними діями.
Виходячи з зазначеного Позивач вважає, що під час укладення Договору позики від 10.10.2021 тодішній голова правління ОСОБА_3 та Відповідач, його син, порушуючи визначену Статутом Позивача процедуру вчинення такого правочину, діяли свідомо. Очевидно, їх дії були спрямовані не на створення реальних юридичних наслідків, а на неправомірне заволодіння коштами Позивача, шляхом укладення договору позики в таємниці від Позивача та звернення з цим документом до суду.
З огляду на викладене, АТ "Андрушівське" вважає, що оскаржуваний Договір був укладений з недодержанням (у момент укладення договору) вимог, необхідних для чинності правочину, передбачених частинами 1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим вказаний договір має бути визнаний судом недійсним.
28.05.2025 до суду надійшли клопотання, в якому представник АТ "Андрушівське" просить суд постановити окрему ухвалу стосовно ОСОБА_1 у зв'язку зі зловживанням ним своїми процесуальними правами з метою умисного затягування розгляду справи № 272/1264/23 та постановити окрему ухвали щодо дій ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , пов'язаних із поданням недостовірних або підроблених доказів та виключення/встановлення можливої наявності складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 384 Кримінального кодексу України. Направити окрему ухвалу до Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області.
У судовому засіданні представник позивача Усков І.І. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, Представник Товариства не підтримав клопотання щодо постановлення окремих ухвал та просив їх не розглядати.
Відповідач у судове засідання не за'явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань до суду не подавав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Від адвоката Демчик Н.О. 05.03.2026 до суду надійшла заява про припинення представництва інтересів ОСОБА_1 .
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків:
Згідно наявної у матеріалах справи копії договору позики від 10.10.2021, ОСОБА_1 (Позикодавець) та Акціонерне товариство "Андрушівське" (Позичальник) в особі голови правління Ануфрієва Миколи Володимировича, який діє на підставі Статуту, уклали договір на наступних умовах:
Позикодавець надав Позичальнику, а Позичальник прийняв на умовах строковості та повернення позику - готівкові грошові кошти у розмірі 800000,00 грн (п. 1.1).
Позика надається шляхом внесення готівкових грошових коштів коштів у касу Позичальника. На підтвердження передачі Позикодавцем Позики та її отримання Позичальником, Позичальник надає Позикодавцю квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму отриманої Позики (п. 1.2).
Пунктами 2.1., 2.2. Договору визначено, що Позичальник зобов'язаний повернути Позику у повній сумі позики у розмірі 800000,00 гривень Позикодавцю не пізніше 15 квітня 2023 року. Позичальник повертає Позикодавцю Позику у національній валюті - гривні, шляхом видачі суми позики із каси Позичальника або перерахування на додатково повідомлений Позикодавцем картковий банківський рахунок.
Згідно до пунктів 3.1.-3.3. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання положень даного Договору вина сторона несе відповідальність згідно до вимог чинного законодавства України, а також виплачує добросовісній стороні за цим Договором спричинені їй, у зв'язку з невиконання/неналежним виконанням умов даного Договору, збитки в повному об'ємі. Позичальник в разі невиконання або неналежного виконання положень даного Договору несе наступну відповідальність: за несвоєчасне (неповне) повернення Позики, сплачує Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу (-ів), враховуючи день оплати. Позичальник в разі невиконання або неналежного виконання положень даного Договору несе наступну відповідальність: за несвоєчасне (неповне) повернення Позики, сплачує Позикодавцю 10% (десять відсотків) річних від суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань.
Згідно п. 4.1., цей Договір підписано сторонами за їх дійсного волевиявлення, за вільного вибору умов договору та сторін, за повного розуміння сторонами умов Договору та його наслідків, без будь-якого примусу, як фізичного так і морального, без помилкового розуміння його змісту та суті, без наявності тяжких обставин для будь-якої сторони, за дійсного наміру створити наслідки, визначені для такого роду правочинів.
Відповідно до пунктів 4.2 - 4.7., даний Договір може бути змінений або розірваний лише за взаємною згодою сторін цього Договору, про що сторони укладають додаткову угоду до даного Договору.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повно виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, що мало місце під час його дії.
Даний Договір укладено українською мовою у двох оригінальних (ідентичних) примірниках, на двох аркушах, кожен з яких має однакову юридичі силу, один примірник для Позикодавця, інший - Позичальнику. Сторони підтверджують своїми підписами на даному Договорі, що повністю розумію термінологію та умови даного Договору, він є їх дійсним волевиявленням, підписаний без тиску, як фізичного, так і морального, та підтверджують свої зобов'язання оді перед одним.
У випадках не передбачених даним Договором сторони керуються чинним законодавством України.
Позичальник підтверджує, що ним отримано всі необхідні дозволи та погодження на укладення цього Договору, особа, яка підписала цей Договір від імені Позичальника, має всі права та повноваження на його укладання (підписання). У випадку недійсності цієї гарантії, всі негативні наслідки, пов'язані з недійсністю, у тому числі, цього Договору, несе Позичальник.
Пункт 5 Договору містить реквізити та підписи сторін (а.с. 6).
На виконання умов пунктів 1.1. та 1.2. Договору, надано суду копію квитанції до прибуткового касового ордера (а.с. 5).
Згідно розрахунку, заборгованість АТ "Андрушівське" за договором позики від 10.10.2021 становить 1020624,56 грн та складається з: 800000,00 грн - прострочена заборгованість по позиці; 10% річних за період з 16.04.2023 по 15.11.2023 - 46904,11 грн; пеня - 173720,55 грн (а.с. 6).
Відповідно до Статуту Акціонерного товариства "Андрушівське" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 00385738), затвердженого Загальними зборами акціонерів, протокол № 1/2019 від 26.04.2019, «Афіліновані особи» або «Афілійована особа» - особи, які є афілійованими одна щодо іншої, а саме: юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи; та/або члени сім'ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини); та/або фізична особа та члени її сім'ї, якщо ця фізична особа та/або члени її сім'ї здійснюють контроль над юридичною особою (стаття 1.2.3 Статуту).
«Голова Виконавчого органу» або «Голова Правління» - посадова особа Товариства, яка є членом Виконавчого органу та очолює Виконавчий орган, у тому числі і як тимчасово виконуючий обов'язки, та має повноваження, визначені Статутом та/або «Положенням про Виконавчий орган Товариства» (в разі його затвердження Загальними зборами) та Законодавством України (стаття 1.2.5 Статуту).
Згідно з ст. 1.2.15. Статуту Відповідача «Значний Правочин» - це правочин (договір, угода, контракт), що відповідає хоча б одному з наведених нижче критеріїв: правочин (крім правочину з розміщення Товариством власних Акцій), учинений Товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 (десять) і більше відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства; та/або правочин, що передбачає продаж, обмін, передачу, оренду, заставу або будь-яке інше розміщення та/або обтяження та/або відчуження будь-якої(го) капітальної інвестиції та/або об'єкту незавершеного будівництва чи його частини та/або нерухомого майна чи його частини, що обліковується на балансі Товариства та/або перебуває у власності Товариства; та/або правочин, що передбачає отримання Товариством позики, кредиту або поворотної фінансової допомоги на суму, що дорівнює або перевищує 100 000,00 грн. (Сто тисяч гривень 00 копійок) або еквівалент зазначеної суми в будь-якій валюті за курсом Національного Банку України на дату підписання та/або вчинення такого правочину; та/або правочин, що передбачає надання Товариством позик або авансів (інших, ніж аванси під звіт співробітникам Товариства), на суму, що дорівнює або перевищує 100 000,00 грн. (Сто тисяч гривень 00 копійок) або еквівалент зазначеної суми в будь-якій валюті за курсом Національного Банку України на дату підписання та/або вчинення такого правочину; та/або правочин, що передбачає здійснення Товариством будь-яких капіталовкладень та/або інвестицій або відчуження будь-яких капіталовкладень та/або інвестицій, здійснених Товариством; та/або правочин, що передбачає надання Товариством будь- якого поручительства та/або передачу будь-яких активів Товариства в заставу та/або іпотеку та/або обтяження активів Товариства будь-яким іншим чином; та/або правочин, що передбачає будь-яке придбання, передачу або ліцензування прав та/або об'єктів інтелектуальної власності на суму, що дорівнює або перевищує 100 000,00 грн. (Сто тисяч гривень 00 копійок) або еквівалент зазначеної суми в будь-якій валюті за курсом Національного Банку України на дату підписання та/або вчинення такого правочину.
Стаття 17 Статуту містить положення щодо Виконавчого органу, згідно якої Виконавчим органом Товариства є Правління, яке очолює Голова Правління, до компетенції якого належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що законодавством, цим Статутом або рішенням Загальних зборів та Наглядової ради (ст. 17.1).
Згідно ст. 17.6.8 Статуту визначено, що Голова правління може вчиняти будь-які правочини (укладати договори, угоди, контракти, вносити до них зміни та/або припиняти їх), за винятком Значних Правочинів, в межах своїх повноважень; визначати осіб, уповноважених вчиняти від імені Товариства такі правочини, за винятком Значних Правочинів, в межах повноважень, наданих Голові Правління.
Відповідно до статті 17.10 Статуту Голова Правління може мати повноваження, визначені у пункті 17.10, лише у випадку прийняття попереднього рішення компетентним органом Товариства (Загальними зборами або Наглядовою радою), зокрема: укладення від імені Товариства Значного Правочину та/або Правочину, щодо якого є заінтересованість та відповідне розпорядження коштами та/або майном Товариства (ст. 17.10.1.).
Статтею 17.11. Статуту визначено, що Значні Правочини, вчинені від імені Товариства Головою Правління та/або іншими особами, є дійсними лише за умови прийняття рішення про вчинення такого правочину компетентним органом Товариства (Загальними зборами або Наглядовою радою).
Згідно зі ст. 1.2.17. Статуту Відповідача «Особа, заінтересована у вчиненні Товариством правочину» - Посадова особа органів Товариства та її Афілійована особа (особи), та/або Акціонер, який одноосібно або разом з Афілійованими особами володіє принаймні 25 відсотками голосуючих Акцій Товариства, та його афілійовані особи (крім випадків, коли Акціонер прямо або опосередковано володіє 100 відсотками Голосуючих Акцій Товариства), та/або юридична особа, в якій будь- яка з осіб перелічених вище є посадовою особою.
Зазначена особа (особи - разом або окремо) вважається заінтересованою, якщо вона (вони): є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; та/або бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва Товариства Посадовими особами); та /або отримує винагороду за вчинення такого правочину від Товариства (Посадових осіб Товариства) або від особи, яка є стороною правочину; та/або внаслідок такого правочину набуває майно чи заінтересована в інших результатах виконання правочину; та/або є Афілійованою особою юридичної особи, яка є стороною правочину або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує винагороду від Товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно чи буде користуватися іншими результатами виконання правочину.
Згідно до сттатті 1.2.20. Статуту АТ "Андрушівське" «Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість» - правочин, про який йдеться в пункті 1.2.17. цього Статуту вище.
Статтею 19.1. Статуту визначено, що особа, заінтересована у вчиненні Товариством правочину, зобов'язанапротягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати той орган, членом якого вона є, Правління та Наглядову раду про наявність у неї такої заінтересованості. Відповідно до ст. 19.4. Статуту, Наглядова рада протягом п'яти робочих днів зобов'язана прийняти рішення про вчинення Правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість або заборону його вчинення або винесення розгляду цього питання на Загальні збори.
Згідно копії касової книги АТ "Андрушівське" за період з 08.10.2021 по 12.10.2024, відомості про надходження в касу Товариства грошових коштів у розмірі 800000,00 грн відсутні. На сторінці 16 Книги міститься інформація за 08.10.2021, на сторінці 17 - за 12.10.2021 (а.с. 32).
Відповідно до інформації, яка міститься у копії журналу реєстрації договорів АТ "Андрушівське", запис щодо реєстрації договору позики від 10.10.2021, сторонами якого є ОСОБА_1 та АТ "Андрушівське", відсутній (а.с. 33).
З копії табелю обліку робочого часу АТ "Андрушівське" за період з 01.01.2021 по 31.10.2021 та копій листів непрацездатності вбачається, що головний бухгалтер Товариства, ОСОБА_4 (згідно наказу № 3 від 07.02.2022 звільнена за роботи з 09.02.2022), у період з 04.10.2021 по 19.11.2021 перебувала на лікарняному. При цьому з табелю вбачається, що 10.10.2021 - неділя, тобто вихідний день (а.с. 34-38).
Станом на 10.10.2021 головою правління АТ "Андрушівське" був ОСОБА_3 , що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.10.2021. При цьому, у розділі "Інформація для здійснення зв'язку" зазначено номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 38 зворотна сторона - 40).
З копії наказу № 14-К від 03.08.2021 вбачається, що з 04.08.2021 на посаду бухгалтера прийнято ОСОБА_5 (а.с. 42).
Згідно копії виписки/особового рахунку Товариства вбачається, що за період з 05.10.2021 по 26.10.2021 на рахунок АТ "Андрушівське" кошти в сумі 800000,00 грн не надходили (а.с. 42 зворотна сторона).
Станом на 17.05.2023 головою правління Товариства був ОСОБА_6 , що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У вказаному витязі у розділі "Інформація для здійснення зв'язку" зазначено номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 41). У розділі 5 (Реквізити та підписи сторін) договору позики від 10.10.2021, у графі "Позичальник" вказано "Позичальник: акціонерне товариство "Андрушівське", 13400, Житомирська область, Бердичівський район, місто Андрушівка, вулиця Радгоспна, 11, код 00385738, НОМЕР_4 (а.с. 4).
Протоколом № 78 позачергового засідання Наглядової Ради АТ "Андрушівське" від 04.12.2023 утворено тимчасову комісію для проведення службового розслідування щодо фактичних обставин, викладених у позовній заяві ОСОБА_1 (первісний позов) відносно отримання Товариством позики у розмірі 800000,00 грн за договором позики від 10.10.2021 по прибутковому касовому ордеру від 10.10.2021 та перевірці наявності та фізичному стану цих документів у наступному складі: голова комісії - член Наглядової Ради Товариства ОСОБА_7; члени комісії - голова правління Товариства ОСОБА_6, головний бухгалтер ОСОБА_5 (а.с. 91-92).
Згідно пояснювальної записки ОСОБА_6 , призначеного рішенням Наглядової Ради АТ "Андрушівське" від 12.05.2023 на посаду Голови Правління Товариства з 16.05.2023, стосовно позову ОСОБА_1 до Товариства про стягнення суми боргу та штрафних санкцій за договором позики від 10.10.2021, ОСОБА_6 повідомив, що попереднім Головою Правління Товариства ОСОБА_3 при звільненні, йому, як новопризначеному Голові Правління, договір позики від 10.10.2021 не передавався. Станом на 08.12.2023 діючому Голові Правління нічого не відомо про існування вказаного договору (а.с. 93).
ОСОБА_5 , призначена на посаду головного бухгалтера
АТ «Андрушівське» з 10 лютого 2022 року стосовно позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Андрушівське» про стягнення суми боргу та
штрафних санкцій за Договором позики від 10 жовтня 2021 року повідомила, що попереднім головним бухгалтером Товариства ОСОБА_4 при її звільненні, їй, як новопризначеному головному бухгалтеру Товариства, договір позики
від 10 жовтня 2021 року не передавався. Станом на 08.12.2023 їй, як діючому головному бухгалтеру Товариства, нічого не відомо про існування вказаного договору та заборгованості по ньому.
ОСОБА_5 також повідомила, що станом на 10 жовтня 2021 року вона перебувала на посаді бухгалтера Товариства і у її службові обов'язки входило, у тому числі, ведення касової книги Товариства, а також заповнення касових ордерів і видача квитанцій до них.
Стосовно відсутності прибуткового касового ордеру від 10 жовтня 2021 року на суму
800000,00 грн. пояснила, що 10 жовтня 2021 року нею прибутковий касовий ордер від 10 жовтня 2021 року на суму 800000,00 грн. не заповнювався, квитанція до нього не видавалася, грошові кошти в сумі 800 000,00 грн від ОСОБА_1 Товариство не отримувало.
Крім того повідомила, що заявлена дата укладання Договору між
ОСОБА_1 та АТ «Андрушівське», 10 жовтня 2021 року, була неділею, тобто неробочим днем, в який Товариство не здійснювало свою господарську діяльність, а отже посадові особи, в тому числі і вона, у вказаний час не перебували на робочому місці та фізично не могла заповнити прибутковий касовий ордер та видати квитанцію до нього (а.с. 94).
Тимчасовою комісією при проведенні службового розслідування з'ясовано наступні обставини:
договір позики від 10 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Андрушівське» не передавався а ні попереднім Головою Правління Товариства ОСОБА_3 при його звільненні новопризначеному Голові Правління Товариства ОСОБА_6 , а ні попереднім головним бухгалтером Товариства ОСОБА_4 при її звільненні новопризначеному головному бухгалтеру Товариства ОСОБА_5 .
У журналі реєстрації Договорів Товариства відомості про реєстрацію даного договору відсутні та посадовим особам АТ «Андрушівське» нічого не відомо про існування вказаного договору та заборгованості по ньому.
Станом на 10 жовтня 2021 року на посаді бухгалтера Товариства перебувала ОСОБА_5 , у службові обов'язки якої входило ведення касової книги Товариства, а також заповнення касових ордерів і видача квитанцій до них. З її пояснень стосовно відсутності прибуткового касового ордеру від 10 жовтня 2021 року на суму 800000,00 грн. випливає, що 10 жовтня 2021 року нею прибутковий касовий ордер від 10 жовтня 2021 року на суму 800000,00 грн. не заповнювався, квитанція до нього не видавалася, грошові кошти в сумі 800000,00 грн. від ОСОБА_1 Товариство не отримувало.
За результатами перевірки касової книги та поточних рахунків Товариства за цей період встановлено, що грошові кошти в сумі 800000,00 грн. від ОСОБА_1 Товариство не отримувало.
Заявлена дата, 10 жовтня 2021 року, укладання Договору між ОСОБА_1 та АТ «Андрушівське», заповнення касового ордеру і видачі квитанції до нього, була неділею, тобто неробочим днем, в який Товариство не здійснювало свою господарську діяльність, а отже посадові особи у вказаний час не перебували на робочому місці та не могли виконувати свої службові обов'язки.
ОСОБА_4 , яка на той момент перебувала на посаді головного бухгалтера АТ «Андрушівське», у період з 04 жовтня 2021 року по 26 листопада 2021 року перебувала на лікарняному у зв'язку з хворобою на СОVID-19, що підтверджується табелем обліку робочого часу Товариства та листками непрацездатності. Тобто 10 жовтня 2021 року вона фізично не могла перебувати на робочому місці та підписати квитанцію до прибуткового касового ордеру.
Ураховуючи викладене, Комісія дійшла до висновку, що в документації Товариства відсутні будь-які відомості про існування спірного Договору, що викликає сумніви в його реальності. Комісія вважала, що позовна заява ОСОБА_1 (первісний позов, провадження в якому закрито) була подана до суду з метою неправомірного заволодіння коштами Товариства. У зв'язку з цим з метою захисту прав та інтересів Товариства комісія рекомендувала Наглядовій Раді Товариства звернутися до правоохоронних органів. Вказане підтверджується копією звіту тимчасової комісії від 08.01.2024, затвердженого Наглядовою Радою (а.с. 95, 96-97).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У частині першій статті 526 ЦК України закріплене правило про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.
Письмова форма договору внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ч. 1 ст. 204 ЦК України).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (чч. 1-5 ст. 203 ЦК України).
Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов'язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов'язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов'язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників).
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Установчим документом акціонерного товариства є його статут. (ч. 1 ст. 3, ст. 15 ЗУ "Про акціонерні товариства").
Частинами 1,2 статті 72 ЗУ "Про акціонерні товариства" від 2008 року (діючим станом на 10.10.2021), значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі №759/24061/19, від 28 лютого 2024 року у справі №712/7178/20).
При вирішенні позову про визнання недійсним договору враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред'явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі №910/8072/20).
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі №910/12787/17 зазначено, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі письмових документів, суд дійшов висновку про задоволення позову Акціонерного товариства "Андрушівське" до ОСОБА_1 про визнання договору позики від 10.10.2021 недійсним.
При вирішення спору суд виходив з наступних обставин:
З копії Договору позики вбачається, що зазначений договір укладено між ОСОБА_1 та АТ "Андрушівське" в особі Голови Правління Ануфрієва Миколи Володимировича. У пункті 4.6 Договору вказано, що Позичальник підтверджує, що ним отримано всі необхідні дозволи та погодження на укладення цього Договору, особа, яка підписала цей Договір від імені Позичальника, має всі права та повноваження на його укладання (підписання). У випадку недійсності цієї гарантії, всі негативні наслідки, пов'язані з недійсністю, у тому числі, цього Договору, несе Позичальник.
Пунктами 2.1., 2.2. Договору визначено, що Позичальник зобов'язаний повернути Позику у повній сумі позики у розмірі 800000,00 гривень Позикодавцю не пізніше 15 квітня 2023 року. Позичальник повертає Позикодавцю Позику у національній валюті - гривні, шляхом видачі суми позики із каси Позичальника або перерахування на додатково повідомлений Позикодавцем картковий банківський рахунок.
На пітдвердження вказаних обставин суду надано копію договору позики від 10.10.2021 та квитанцію до прибуткового касового ордера від 10.10.2021 без номера. Вказазна Китанція містить наступні відомості: прийнято від ОСОБА_1 , підстава: договір від 10.10.1922, позиково, сума Вісімсот тисяч гривень 00 коп. Також у графі "Головний бухгалтер" міститься підпис, у графі "Касир" підпис відсутній та наявний відбиток печатки АТ "Андрушівське".
Представник ОСОБА_1 у судових засіданнях не заперечувала, що Позикодавець і уповноважена особа Позичальника є афілійованими особами.
Сума позики становить 800000,00 грн, тобто вказаний правочин є значним правочином, для вчинення якого Голова Правління Товариства на виконання вимог ст. 72 ЗУ "Про акціонерні товариства" в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, та вимог Статуту Товариства мав би отримати відповідне погодження Наглядової ради.
Разом з тим з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що Наглядовою радою Товариства не надавалось погодження на вчинення вказаного правочину. Тобто вказаний правочин вчинений ОСОБА_1 з перевищенням повноважень.
При цьому, статтею 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Згідно копії касової книги АТ "Андрушівське" за період з 08.10.2021 по 12.10.2021, виписки з банківського рахунку за період з 05.10.2021 по 26.10.2021, копії журналу реєстрації договорів, вчабається, що грошові кошти у розмірі 800000,00 грн в касу та на банківський рахунок Товариства не надходили а Договір не реєструвався.
З копії табелю робочого часу та листків непрацездатності вбачається, що головний бухгалтер Товариства, ОСОБА_4 , у період з 04.10.2021 по 26.11.2021 перебувала на лікарняному.
Крім того, 10.10.2021 (дата укладення Договору) - неділя, тобто неробочий день.
Вказані обставини також підтверджуються матеріалами службового розслідування та не спростовуються Відповідачем належними та допустими доказами.
У п. 5 Договору в реквізитах Відповідача вказано номер телефону НОМЕР_2 . Даний номер телефону належить діючому на момент розгляду справи голові правління, ОСОБА_6 , і вперше з'явився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та міг стати відомий Позивачу не раніше 16.05.2023, тобто призначення на посаду ОСОБА_6 на свою посаду та внесення відповідних відомостей до ЄДРПОУ.
Відповідно до Виписки з ЄДРПОУ сформованої 17.05.2023, було змінено дані голови правління та вказано новий номер телефону в розділі інформація для здійснення зв'язку, де зазначено номер НОМЕР_2 . Відповідно до Виписки з ЄДРПОУ сформованої 05.10.2021 р. (що підтверджує дані актуальні на момент підписання договору позики), по-перше адреса Відповідача була: АДРЕСА_1 . А по-друге, було зазначено номер телефону в розділі інформація для здійснення зв'язку: НОМЕР_1 .
На заявлену дату укладання Договору сторони не могли знати цього телефону вказаний в реквізитах договору позики, адже він є особистим номером телефону діючого голови правління ОСОБА_6 та став публічно відомий, а отже й міг бути використаний сторонами лише з 17.05.2023.
Ураховуючи викладене, суд доходить до висновку, що договір позики від 10.10.2021 на суму 800000,00 грн укладений з перевищенням повноважень представника Позичальника, у нероборий день, не прийнятий Товариством до виконання та укладений з порушенням вимог ст. 203 ЦК України, оскільки особа, яка вчиняла правочин ( ОСОБА_3 ) не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, волевиявлення Товариства на його вчинення не було та вказаний Договір не був спрямованим на настання правових наслідків, що ним обумовлені, тобто на забезпечення потреб саме АТ "Андрушівське". При цьому, наявна у матеріалах справи копія квитанції до прибуткового касового ордеру, з урахуванням обставин справи, не є достатнім та беззаперечним доказом внесення грошових коштів в касу Товариства, які і доказом виконання Позикодавцем умов Договорору в частині надання коштів Позичальнику.
Задовольняючи позов Акціонерного товариства "Андрушівське" про визнання договору позики від 10.10.2021 недійсним, суд стягує з ОСОБА_1 та користь Товариства витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Суд не вирішує питання щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Андрушівське" витрат на правничу допомогу, оскільки у поданому зустрічному позові представник позивача зазначив, що докази таких витрат будуть подані в порядку, визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України,-
Позовом Акціонерного товариства "Андрушівське" до ОСОБА_1 про визнання договору позики від 10.10.2021 недійсним задовольнити.
Договір позики від 10.10.2021, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Андрушівське" на суму 800000,00 грн. визнати недійсним.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства "Андрушівське", ЄДРПОУ: 00385738, місцезнаходження: вул. Мирна, 11, м. Андрушівка, Бердичівський район, Житомирська область, судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя:В. В. Карповець