Єдиний унікальний номер 205/8950/16-к
Номер провадження 1-кп/205/753/26
Новокодацький районний суд міста Дніпра
Провадження № 1-кп/205/753/26 Справа № 205/8950/16-к
28 квітня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження під час розгляду кримінального провадження №12016040690004647 від 05.11.2016 стосовно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Першотравенську Дніпропетровської області, громадянина України, українця, який має середню-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України (надалі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 приблизно о 00.20 годині 05.11.2016 знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , де побачив раніше йому незнайому жінку, якою виявилась ОСОБА_5 . В цей час, у ОСОБА_3 раптово виник умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 , 05 листопада 2016 року приблизно о 00 годині 30 хвилин, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що його дії носять відкритий характер, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов до потерпілої ОСОБА_5 , та ухопив своїми руками за жіночу сумку чорного кольору, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи No2776 від 16.11.2016, 242 гривні 50 копійок, в середині якої знаходились: телефон мобільний марки «НТС Десайр 500» вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2776 від 16.11.2016, 665 гривень, грошові кошти в сумі 450 гривень, яка належить ОСОБА_5 та знаходилась у її правій руці. Продовжуючи свої злочинні дії направлені на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 , шляхом ривку, вирвав зазначену сумку із рук потерпілої, після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 , майнову шкоду на загальну суму 1357 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 186 КК у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити. При цьому зазначив, що наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами йому зрозумілі.
Заслухавши заявлене клопотання, думку сторін кримінального провадження, які підтримали клопотання прокурора, перевіривши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
За змістом статті 285 КПК, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з частинами 1, 4 ст. 286 КПК, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 49 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі 735/1121/20 ).
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Умовами для звільнення особи від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав є: (1) якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності; (2) якщо протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); (3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); (4) законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК та відповідно до висунутого обвинувачення інкриміновані дії він вчинив 05 листопада 2016 року.
За час розгляду кримінального провадження ОСОБА_3 хоча і вчиняв нові кримінальні правопорушення, однак був звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у зв'язку з чим, визначений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК строк давності не переривався.
Таким чином, з 05 листопада 2016 року строки давності за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 186 КК у цьому кримінальному провадженні розпочали спливати і закінчились 05 листопада 2021 року.
Відповідно до правового висновку щодо застосування норм матеріального та процесуального закону, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 521/8873/18, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частинами 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, суди першої та апеляційної інстанцій мають обов'язок відповідно роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.
Нероз'яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст. 285 КПК зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 - 4 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Під час розгляду кримінального провадження встановлені матеріальні та процесуальні підставі для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК, оскільки матеріали провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся внаслідок ухилення обвинуваченого від органу досудового розслідування та/або суду, або переривався у зв'язку з вчиненням нового злочину.
Отже, станом на час розгляду кримінального провадження та постановлення цієї ухвали - 28 квітня 2026 року, сплинув п'ятирічний строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, визначений в ст. 49 КК, а тому останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183 КК у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Судом, відповідно до ст. 285 КПК ОСОБА_3 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, на що обвинувачений підтримав своє клопотання, наполягав на його задоволенні та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК.
При цьому, обвинувачений підтвердив, що йому зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, на що надав свою згоду.
Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого.
Отже, встановлення вищевикладених обставин є правовою підставою для прийняття рішення судом про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено.
Тільки у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч. 3 ст. 285 КПК).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи клопотання сторони захисту знайшли своє повне підтвердження під час розгляду кримінального провадження, у зв'язку з чим воно підлягає задоволенню, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 186 КК має бути закрито.
Процесуальні витрати та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 284, 285, 370, 372 КПК, 49 КК, суд, -
Клопотання прокурора про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 186 КК у зв'язку з закінченням строків давності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 186 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12016040690004647 від 05.11.2016 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 186 КК закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Суддя: ОСОБА_1