28.04.2026
Єдиний унікальний номер 205/16572/25
Номер провадження 2/205/2201/26
28 квітня 2026 місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Дорошенко Г. В.,
за участю секретаря судового засідання Копич В. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушсько-Микільського відділу державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача - адвокат Лосік Ю. В., з використанням засобів системи «Електронний Суд» звернулась до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 до Мангушсько-Микільського ВДВС у Маріупольському районі Донецької області Східного МУ МЮ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просили суд визнати протиправними дії Мангушсько-Микільського ВДВС у Маріупольському районі Донецької області Східного МУ МЮ щодо звернення стягнення на пенсійні кошти ОСОБА_1 в сумі 29 839,49 грн з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також зобов'язати Мангушсько-Микільський ВДВС у Маріупольському районі Донецької області Східного МУ МЮ повернути ОСОБА_1 пенсійні кошти в розмірі 29 839,49 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що в рамках здійснення виконавчого провадження №50591800 під час примусового виконання виконавчого листа № 6/241/73/2015 від 20.07.2015, виданого Першотравневим районним судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості, державним виконавцем було звернуто стягнення на грошові кошти позивача в розмірі 29 839,49 грн. Водночас, вказані кошти є пенсійними нарахуваннями позивача, звернення стягнення на які у період дії воєнного стану заборонено Законом. Інших доходів, окрім пенсійних виплат, позивач не має.
Представник позивача - адвокат Алчієва І. В. в судове засідання не з'явилась, однак надала суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника на підставі наявних у матеріалах справи доказів. (а.с. 139-140)
Відповідач Мангушсько-Микільський ВДВС у Маріупольському районі Донецької області Східного МУ МЮ, в судове засідання явку свого представника не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Враховуючи, що всі учасники справи в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, встановивши зміст спірних правовідносин, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За змістом статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч.ч. 1,2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів. Зокрема, пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів судом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
За змістом ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Отже, законодавець визначив спеціальний порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державних виконавців чи інших посадових осіб органу державної виконавчої служби або приватних виконавців під час примусового виконання судових рішень.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просив суд визнати протиправними дії державного виконавця щодо звернення стягнення на пенсійні кошти, тобто фактично оскаржує його дії, однак у визначений законом спосіб, шляхом подання відповідної скарги на дії державного виконавця в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України, за захистом своїх прав до суду не звертався.
Тобто, звернення до суду з даним позовом є виявом обрання неналежного порядку захисту порушених прав ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні, яке до теперішнього часу триває.
Таким чином, позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Такі висновки суду узгоджуються із сталою правовою позицією Верховного суду, викладеною, в тому числі і у постановах від 21 лютого 2020 року у справі № 758/8416/15-ц (провадження № 61-35св18), від 22 квітня 2020 року у справі № 335/8905/18 (провадження № 61-2454св19) та від 01 липня 2020 року у справі № 645/7796/18 (провадження № 61-15043св19).
В той же час, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, у разі незгоди з діями державного або приватного виконавця під час примусового виконання судового рішення, боржник має право на оскарження дій виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України, а звернення до суду з даним позовом є помилковим та не підлягає розгляду судом в порядку цивільного судочинства в позовному провадженні.
Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 577/4541/20 (провадження № 61-8240св21) зазначив, якщо суд помилково прийняв такий позов боржника до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
За таких обставин, зважаючи, на те, що законом визначено окремий порядок оскарження дій державного виконавця під час примусового виконання судового рішення, суд вважає, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Мангушсько-Микільського відділу державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
На вимогу ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд роз'яснює, що позивач має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, як сторони виконавчого провадження - боржника, у передбачений законом спосіб в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України, шляхом звернення до суду із відповідною скаргою на дії державного виконавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із вказаним позовом, позивачем було сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням, отже, вказана сума судового збору підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 256, 258-261 ЦПК України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Мангушсько-Микільського відділу державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу право звернення до суду із відповідною скаргою на дії державного виконавця в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської Бригади, 1) повернути з державного бюджету ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачений ним судовий збір за платіжним дорученням №1.404760849.1 від 16 листопада 2025 року у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Г. В. Дорошенко .