28 квітня 2026 р. Справа № 440/15426/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 (головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол) у справі №440/15426/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з надзвичайних ситуацій , Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області (далі по тексту - НМЦ, відповідач-2) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 01.02.2023 по 31.05. 2023, з розрахунку до 10 тисяч гривень пропорційно в розрахунку на місяць, у тому числі на лютий 2023 року за 28 календарних днів, на березень 2023 року за 26 календарних днів, на квітень 2023 року за 21 календарний день, на травень 2023 року за 31 календарний день;
- зобов'язати Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 01.02.2023 по 31.05. 2023, з розрахунку до 10 тисяч гривень пропорційно в розрахунку на місяць, у тому числі на лютий 2023 року за 28 календарних днів, на березень 2023 року за 26 календарних днів, на квітень 2023 року за 21 календарний день, на травень 2023 року за 31 календарний день.
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС, відповідач-1) щодо не встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» 01.02.2023 по 31.05. 2023 року, з розрахунку до 10 тисяч гривень пропорційно в розрахунку на місяць, у тому числі на лютий 2023 року за 28 календарних днів, на березень 2023 року за 26 календарних днів, на квітень 2023 року за 21 календарний день, на травень 2023 року за 31 календарний день;
- зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій встановити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» 01.02.2023 по 31.05. 2023, з розрахунку до 10 тисяч гривень пропорційно в розрахунку на місяць, у тому числі на лютий 2023 року за 28 календарних днів, на березень 2023 року за 26 календарних днів, на квітень 2023 року за 21 календарний день, на травень 2023 року за 31 календарний день.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив суд скасувати таке рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що перебуваючи на посаді начальника НМЦ має право на отримання додаткової винагороди в розмірі 10 000 грн., визначеної постановою КМУ № 168, оскільки в спірний період на нього, як керівника покладалися обов'язки виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також додаткові обов'язки перебування у повній готовності , що передбачають у будь-який час залучення до виконання службових обов'язків понад установлену тривалість робочого часу, у вихідні, святкові і неробочі дні.
Зазначає, що в спірний період проходив службу в навчальному центрі, який належить до Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та у складі сил ЕДСЦС, у зв'язку із введенням воєнного стану був приведений у ступінь готовності "повна готовність" та переведений на штат воєнного часу, а висновки суду про те, що НМЦ не належить до сил цивільного захисту Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту є хибними.
Просить врахувати, що позивач проходив службу в підрозділі сил цивільного захисту у складі Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, а не в закладі освіти зі специфічними умовами навчання, отже не підпадав під виключення визначені п.13 Порядку №35.
Вважає помилковими висновки суду , що НМЦ є закладом професійно-технічної освіти зі специфічними умовами навчання, оскільки згідно статуту НМЦ 2021 року - це заклад післядипломної освіти з підвищення кваліфікації і не належить до закладів освіти безпекового спрямування, оскільки не належить до закладів професійної, фахової передвищої чи вищої освіти.
Вважає, що в розумінні приписів Закону України «Про освіту» НМЦ, як заклад післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, не може мати статусу закладу освіти безпекового спрямування і відповідно до Статуту НМЦ 2021 року не мав такого статусу.
Вважає, що нормами постанови КМУ №168 та Порядку №35 передбачено виплату особам рядового і начальницького складу ДСНС додаткової винагороди у розмірі до 10 000,00 грн., що обраховуються та виплачуються особам із розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби (виконання обов'язків), часу виконання завдань чи часу участі в заходах, про що зазначалося у п.12 Порядку №35 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
ДСНС подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на відсутність підстав для встановлення позивачу додаткової винагороди за спірний період, а також необґрунтованості скарги, просило залишити останню без задоволення, а рішення суду без змін.
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів останньої та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив залишити останню без задоволення, а рішення суду без змін.
Позивачем надано суду відповідь на відзиви на апеляційну скаргу, в яких заперечуючи проти доводів відповідачів, з огляду на їх необґрунтованість, просив його скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення його вимог.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив службу в кадрах ДСНС України на посаді начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області з 17.10.2022 по 08.11.2024, звільнений зі служби та виключений з кадрів ДСНС, що підтверджується копією послужного списку та наказами (а.с.14-20).
У період з 01.02.2023 по 31.05.2023 додаткова винагорода у розмірі 10 000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, що вбачається з довідки від 14.11.2024 №3, листа НМЦ від 17.12.2024 №956 01.4-622/956 .
За час проходження служби цивільного захисту на посаді начальника НМЦ у період з 01.02.2023 по 31.05.2023 кількість днів перебування ОСОБА_1 на службі без урахування днів відпусток та тимчасової непрацездатності становить: у лютому 2023 року - 28 календарних днів; у березні 2023 року - 26 календарних днів; у квітні 2023 року - 21 календарний день; у травні 2023 року - 31 календарний день, згідно довідки НМЦ від 17.12.2024 №27
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не встановлення та не виплати йому під час проходження служби у період з 01.02.2023 по 31.05.2023 у складі грошового забезпечення додаткової винагороди у розмірі 10 000 грн. щомісячно, звернувся з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі діяли обґрунтовано, правомірно та з дотриманням вимог чинного на час спірних відносин законодавства.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався, який діє і станом на час розгляду даної справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
У подальшому постановами Кабінету Міністрів України до вказаної постанови були внесені зміни та доповнення.
Пунктом 1 Кабінету Міністрів України №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43 (набрала чинності 21.03.2023) установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до п. 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №35, який набрав чинності 01.02.2023, затверджено Порядок та Умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок №35).
Пунктом 2 Порядку №35, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується в розмірах, зокрема:
1) до 10 000 гривень - особам, крім тих, що визначені в підпункті 2 цього пункту, - пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які залучені до виконання завдань з ліквідації наслідків актів збройної агресії (ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів) (далі - завдання), на територіях, які не віднесені до районів ведення бойових дій, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні таких завдань.
Водночас, згідно з п.13 Порядку №35 додаткова винагорода не виплачується особам:
1) які перебувають у відпустках, - за час перебування у відпустках (крім випадків, передбачених підпунктом 1 пункту 5 цих Порядку та умов, а також крім осіб, які направлені за рішенням Центральної лікарсько-експертної комісії (лікарсько-експертної комісії) ДСНС для отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги або які направлені згідно із законодавством для лікування за кордон, або які перебувають на амбулаторному лікуванні внаслідок обставин, визначених підпунктом 1 пункту 5 цих Порядку та умов),- з дня звільнення від виконання службових обов'язків;
2) які звільнені від виконання службових обов'язків за посадою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю - за період тимчасової непрацездатності;
3) яких у встановленому порядку усунено від виконання службових обов'язків за посадою, відсторонено від виконання службових повноважень, повноважень на посаді,- з дня усунення від виконання службових обов'язків за посадою, відсторонення від виконання службових повноважень, повноважень на посаді до закінчення строку застосування таких заходів;
4) яких у встановленому порядку звільнено з посади та зараховано в розпорядження відповідних керівників (начальників),- з дня звільнення з посади та зарахування в розпорядження;
5) які не пройшли первинної професійної підготовки та не приступили до виконання обов'язків за посадою;
6) до яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту,- за час перебування під вартою або арештом;
7) із числа курсантів закладів освіти із специфічними умовами навчання, здобувачів освітнього ступеня «бакалавр», «магістр», ад'юнктів, докторантів денної форми навчання (крім тих, які в установленому законодавством порядку залучаються до виконання заходів, зазначених у підпунктах 2, 4, 5 пункту 4 цих Порядку та умов);
8) які проходять службу в закладах освіти із специфічними умовами навчання на штатних посадах (крім тих, які за рішенням ДСНС залучаються до виконання заходів, зазначених у підпунктах 2, 4, 5 пункту 4 цих Порядку та умов);
9) які відсутні на службі без поважних причин, - за час такої відсутності.
Відповідно до п.14 Порядку №35 додаткова винагорода на період дії воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в ДСНС України на посаді начальника НМЦ з 17.10.2022 по 08.11.2024. Додаткова винагорода за лютий-травень 2023 року у розмірі до 10 000 грн. щомісячно позивачу не виплачувалася.
Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, ОСОБА_1 у спірний період обіймав посаду начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області.
Підпунктом 8 п.13 Порядку №35 визначено, що додаткова винагорода не виплачується особам, які проходять службу в закладах освіти із специфічними умовами навчання на штатних посадах (крім тих, які за рішенням ДСНС залучаються до виконання заходів, зазначених у підпунктах 2, 4, 5 пункту 4 цих Порядку та умов).
Відповідно до абз. 3 п.1.2 Статуту НМЦ є юридичною особою публічного права, що має статус закладу післядипломної освіти та професійно-технічної освіти, який провадить освітню діяльність відповідно до ліцензії (ліцензій) у сфері післядипломної освіти з підвищення кваліфікації у галузі знань Цивільна безпека.
Пунктом 1.5 Статуту НМЦ передбачено, що основними завданнями НМЦ є: функціональне навчання, яке забезпечує набуття та систематичне оновлення особами, які належать до керівного складу та фахівців, спеціальних знань, умінь і навичок з питань цивільного захисту та інша освітня діяльність відповідно до отриманих ліценцій
Згідно ст. 17 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" (чинний на момент виникнення спірний правовідносин), заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Заклад професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання - заклад освіти, який здійснює на певних рівнях професійної освіти підготовку здобувачів освіти для потреб центрального органу виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, інших центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони державного кордону, цивільного захисту, кримінально-виконавчої системи.
Механізм проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту визначено Порядком проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №819 (далі по тексту - Порядок №819).
Пунктом 2 Порядку №819 передбачено, що для навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, ДСНС разом з місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування утворює навчально-методичні центри сфери цивільного захисту, до яких належать навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності та територіальні курси цивільного захисту та безпеки життєдіяльності (далі - навчально-методичні центри).
Відповідно до п.3 Порядку №819 навчально-методичні центри є бюджетними установами у сфері цивільного захисту, які проводять навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (далі - керівний склад і фахівці), забезпечують надання інших освітніх послуг та методичний супровід суб'єктів господарювання, що проводять навчання населення діям у надзвичайних, аварійних ситуаціях та в умовах терористичного акту.
Згідно зі ст.22 Кодексу цивільного захисту України визначено склад та основні завдання сил цивільного захисту.
Так, згідно вказаної статті до сил цивільного захисту належать:
1) Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
2) аварійно-рятувальні служби;
3) формування цивільного захисту;
4) спеціалізовані служби цивільного захисту;
5) пожежно-рятувальні підрозділи (частини);
6) добровільні формування цивільного захисту.
Основними завданнями сил цивільного захисту є:
1) проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від них;
2) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
3) гасіння пожеж;
4) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;
5) проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), крім територій, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, військових закладів освіти, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань;
5-1) здійснення через підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту комплексу заходів з метою ліквідації небезпек, пов'язаних із вибухонебезпечними предметами, зокрема нетехнічне та технічне обстеження територій, складення карт, виявлення, знешкодження та/або знищення вибухонебезпечних предметів, маркування, підготовки документації після розмінування, надання громадам інформації про протимінну діяльність та передачу очищеної території;
6) проведення вибухових робіт для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
7) проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих;
8) надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і транспортування їх до закладів охорони здоров'я;
8-1) участь у проведенні евакуації населення у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації, а також із зон збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій) у безпечні райони;
9) здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій;
10) надання допомоги іноземним державам щодо проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гуманітарного розмінування територій та водних акваторій;
11) проведення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.
Доказів, НМЦ входить до складу наведених вище сил матеріали справи не місять.
Основні завдання НМЦ, визначені його статутом, які фактично полягають у функціональному навчанні керівного складу та фахівців з питань цивільного захисту, а також методичному супроводі.
Відтак, повноваження та діяльність НМЦ не охоплюють основні завдання, визначені ст.22 Кодексом цивільного захисту України для сил цивільного захисту.
Наведене вище вказує на те, що НМЦ є закладом освіти із специфічними умовами навчання, а не безпосереднім органом чи підрозділом реагування.
При цьому, ні у своїх статутних завданнях, ні за окремим рішенням ДСНС НМЦ не залучається до виконання заходів, зазначених у пп.2, 4 та 5 п.4 Порядку № 35.
Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували наведені вище висновки.
Доводи апеляційної скарги про те, що НМЦ - це заклад післядипломної освіти з підвищення кваліфікації, а отже не є закладом освіти із специфічними умовами навчання колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.
Так, у ст.18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин)» визначено типи закладів професійної (професійно-технічної) освіти, до яких, зокрема, відносяться і навчальні центри.
Належність НМЦ до закладів професійної (професійно-технічної) освіти підтверджують безпосередньо і види економічної діяльності, які здійснює НМЦ, одним з яких, зокрема, є вид діяльності за КВЕД 85.32 «Професійно-технічна освіта».
Також, належність НМЦ до категорії закладів професійної (професійно-технічної) освіти підтверджується даними, розміщеними на сайті ЄДЕБО (Єдина державна електронна база з питань освіти https://registry.edbo.gov.ua/university/4406/names history/), який в Реєстрі суб'єктів освітньої діяльності віднесений до категорії «Інший заклад освіти, який надає професійну (професійно-технічну освіту), і ліцензією Міністерства освіти і науки України від 18.05.2015 серії АЕ №636350.
Відсутність в тексті п.1.2. Статуту НМЦ за 2021 рік зазначення про наявність статусу закладу професійно - технічної освіти не спростовує належності НМЦ до категорії закладів професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання.
Доводи скаржника про покладення на ОСОБА_1 у спірний період додаткових обов'язків перебування у повній готовності колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду, оскільки доказами, наявними в справі не підтверджено залучення позивача саме до заходів з проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, потреба в яких виникла внаслідок збройної агресії РФ проти України.
Натомість, віднесення посади начальника НМЦ на період військового стану до штату воєнного часу, здійснення мобілізаційних дій не є само по собі достатньою підставою для отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Доводи скаржника про наявність у нього права на отримання додаткової винагороди на підставі Постанови № 168, а не Порядку № 35 колегія суддів вважає такими, що не свідчать про протиправну бездіяльність відповідачів, оскільки п. 2-1 Постанови № 168 покладено повноваження на керівників міністерств та державних органів (зокрема на ДСНС) щодо визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди.
В свою чергу, затверджений ДСНС Порядок № 35 визначає, зокрема, умови виплати додаткової винагороди, в тому числі і осіб, яким така винагорода не виплачується.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у спірний період позивач проходив службу в навчальному центрі, який належить до Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та у складі сил ЄДСЦС, у зв'язку із введенням воєнного стану, який був приведений у ступінь готовності «Повна готовність» та переведений на штат воєнного часу колегія суддів зазначає, що позивач необґрунтовано ототожнює навчальні центри оперативно - рятувальних служб аварійно-рятувальних підрозділів із навчально-методичними центрами цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, які не є тотожними один одному.
В даному випадку НМЦ належить до навчально - методичного центру сфери цивільного захисту, а не до сил оперативно - рятувальних служб.
До компетенції ДСНС відносно управління НМЦ не входить залучення та використання НМЦ для виконання завдань оперативно - рятувальної служби цивільного захисту.
До обов'язків і завдань НМЦ не віднесено участь у оперативно-рятувальних заходах цивільного захисту, а до повноважень та обов'язків начальника НМЦ не входить виконання покладених на оперативно-рятувальні сили функцій.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції до спірних правовідносин застосовано закон, який не підлягав застосуванню, а саме Закони України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», колегія суддів відхиляє, як необґрунтовані, оскільки суд не робив висновків про те, що позивач є військовослужбовцем, і спірні правовідносини між сторонами унормовані приписами вказаних Законів.
Враховуючи наведене вище в своїй сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач, як штатний працівник НМЦ, підпадав під виключення щодо виплати додаткової винагороди, оскільки на нього поширюються приписи пп.8 п.13 Порядку №35, як особи, яка проходила службу в закладах освіти із специфічними умовами навчання на штатних посадах.
Відтак, доводи скаржника про те, що позивач має право на встановлення, нарахування і виплату спірної грошової допомоги за період проходження служби з 01.02.2023 по 31.05.2023, є необґрунтованими та такими, що суперечать висновкам суду.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, доведено (доказано) правомірність бездіяльності, що предметом оскарження у даній справі.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та правомірно відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №440/15426/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова А.О. Бегунц