справа № 757/56480/25-ц
головуючий у суді І інстанції Бусик О.Л.
провадження № 22-ц/824/5735/2026
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
28 квітня 2026 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Мостова Г.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2025 року
у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2025 року справу за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, передано на розгляд до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (вулиця Дніпровська, 135, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400).
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2025 року та направити справу для продовження розгляду до Печерського районного суду міста Києва.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд враховує таке.
Разом з апеляційною скаргою апелянтами подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу 14 листопада 2025 року до ухвалення судового рішення за результатами апеляційного розгляду.
Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за наявності хоча б однієї з таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або: 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору апелянти зазначають скрутний майновий стан.
Так, на підтвердження зазначених доводів щодо відстрочення сплати судового збору апелянтами було долучено до клопотання:
- копії паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- копії довідок про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, тому відбувається на розсуд суду в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.
Враховуючи наведене, надані докази не свідчать про тяжке майнове становище скаржників та про відсутність у них доходів на момент подання апеляційної скарги, відтак не надано достатніх доказів на підтвердження того, що вони мають скрутний майновий стан та не мають можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду поданої фізичною особою, судовий збір становить 0,2 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
З апеляційної скарги вбачається, що скаржниками у даній справі є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі вираховується та сплачується щодо перегляду судового рішення кожним із скаржників окремим платіжним документом.
Таким чином, відповідно до вимог пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України за подання апеляційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 605 грн 60 коп. кожним скаржником.
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: ГУК у м.Києві/ Соломян.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору.
Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення буде вирішене судом після усунення указаних недоліків.
Керуючись статтею 357 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2025 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Не виконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова