Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 квітня 2026 р. № 520/6580/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати рішення №204750016912 від 02.10.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні допризначення-перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до знов наданими додатковими документами;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.10.2025 із зарахуванням до страхового стажу всіх неврахованих періодів роботи, навчання, служби: - з 16.06.1983 по 31.08.1983 відповідно до архівних довідок №26-27/283 від 31.07.2025, №26-27/295 від 13.08.2025, 2 місяці та 16 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем прийнято протиправне рішення №204750016912 від 02.10.2025, яким відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 30.03.2026 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області усі документи, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення. Витребувані документи зобов'язано надати до суду протягом п'ятнадцяти календарних днів із моменту отримання даної ухвали суду.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена сторонам по справі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на підтвердження наявного додаткового страхового стажу позивач надав архівні довідки №2627/283 від 31.07.2025 та №26-27/295 від 13.08.2025, видані Архівом Відділу кадрів Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут». Проте, довідка не містить відомостей щодо наказу про звільнення ОСОБА_1 саме 31.08.1983 та відсутні документи від батьків про надання дозволу на працевлаштування неповнолітньої особи, у трудовій книжці відсутній запис про період роботи з 16.06.1983 по 31.08.1983. Таким чином, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача на підставі архівних довідок №26-27/283 від 31.07.2025 та №26-27/295 від 13.08.2025. Розглянути питання про перерахунок пенсії відповідно до цих довідок можливо буде після надходження акту їх перевірки.
Позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій підтримав заявлені позовні вимоги, та просив відмовити у задоволенні відзиву на позовну заяву. Також, позивачем додатково було надано лист Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» від 17.04.2026 та копію трудової книжки, до якої було внесено запис про роботу в спірний період.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом установлено такі обставини.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 22.04.2023 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, призначену на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 по справі №520/7570/24.
Позивач 25.09.2025 звернувся до відповідача із заявою щодо допризначення пенсії за віком, до якої долучив архівні довідки № 26-27/283 від 31.07.2025 та №26-27/295 від 13.08.2025, видані архівом Відділу кадрів Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.10.2025 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за віком (а.с.11-12).
Підставою для винесення указаного рішення слугувало те, що станом на 25.09.2025 відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з підприємством «Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» з 14 липня 2020, але нарахування заробітної плати з 01.10.2022 відсутнє. Звіти протягом 2023-2025 року надавалися без нарахування.
Позивач звернувся до відповідача із зверненням від 02.11.2025 щодо надання інформації про підстави відмови у перерахунку пенсії.
Відповідач листом від 02.12.2025 №69280-51830/Ш-01/8-0400/25 повідомив, що для перегляду рішення від 02.10.2025 про відмову в перерахунку пенсії запропоновано звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (а.с.15-16).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із скаргою від 10.12.2025, в якій просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до наданих документів (а.с.41-42).
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 06.02.2026 №7650-2466/Ш-03/8-2000/26 повідомило, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.10.2025 відмовлено в перерахунку пенсії. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до управління направлено лист щодо перевірки правильності прийнятого рішення по заяві від 25.09.2025 у відмові перерахунку пенсії. За результатами розгляду рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.01.2026 відмовлено в перерахунку пенсії (а.с.17).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.01.2026 №204750016912 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за віком (а.с.13-14).
Підставою для винесення указаного рішення слугувало те, що для перерахунку неможливо зарахувати довідку №26-27/283 від 31.07.2025 про період роботи з 16.06.1983 по 31.08.1983 на підприємстві «Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», оскільки: 1) згідно з довідкою №26-27/295 від 13.08.2025, яка наявна в електронній пенсійній справі, в архіві зазначеного вище підприємства відсутній наказ про звільнення ОСОБА_1 саме 31.08.1983; 2) відсутні документи від батьків про надання дозволу на працевлаштування неповнолітньої особи; 3) в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 з датою заповнення 25.07.1986 відсутній запис про період роботи з 16.06.1983 по 31.08.1983.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Частина 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
У частині 1 статті 8 указаного Закону зазначено, зокрема, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків (пункт а частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до пунктів 23-24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону № 1788-XII та п. 1 Порядку № 637, убачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
При цьому, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Подання інших документів, окрім трудової книжки, для підтвердження трудового стажу з метою призначення пенсії здійснюється виключно у випадку, якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 та від 30.11.2018 у справі №235/4179/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідно до висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства; вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист при вирішенні питань з призначення пенсії за віком.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На момент подання позивачем документів про перерахунок пенсії за віком дійсно відповідний запис про роботу в трудовій книжці був відсутній.
Судом установлено, що позивачем було надано до пенсійного органу, зокрема, але не виключно, архівний витяг №26-27/295 від 13.08.2025 (наказ №169-ок від 23.06.1983 по особовому складу) (а.с.19-20).
Під час дослідження указаного витягу, судом установлено, що ОСОБА_1 зарахований до відділу постачання на посаду робітника з 4-х годинним робочим днем ??з окладом 87 руб 07 коп. в місяць з 16.06.1983 по 31.08.1983. Підстава: заява ОСОБА_1 , подання начальника, довідка-дозвіл та резолюція проректора. Інших документів, що підтверджують зарахування на підставі довідки-дозволу на роботу від батьків або звільнення з роботи в архіві не значиться.
Отже, кінець тимчасової роботи був зазначений у наказі №169-ок від 23.06.1983, яким є 31.08.1983.
Таким чином, суд доходить висновку, що відмова відповідача у перерахунку пенсії за віком з підстав відсутності в архіві наказу про звільнення позивача саме 31.08.1983 є необґрунтованою. Наданий позивачем архівний витяг підтверджує факт його працевлаштування на визначений строк - з 16.06.1983 по 31.08.1983, що свідчить про завершення його трудових відносин саме у вказану дату без необхідності окремого наказу про звільнення. Додатково цей висновок узгоджується з подальшими обставинами, а саме початком навчання позивача з 01.09.1983, що підтверджено записом у трудовій книжці. Отже, наявні докази в сукупності підтверджують період роботи позивача, а формальна відсутність окремого наказу про звільнення не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Суд зазначає, що доводи відповідача щодо перебування позивача у трудових відносинах із Національним аерокосмічним університетом «Харківський авіаційний інститут» з 14.07.2020 та відсутності нарахування заробітної плати і сплати ЄСВ у період з 01.10.2022 по 2025 роки не є предметом спору у цій справі та не впливають на її вирішення у спірних правовідносинах, оскільки стосуються іншого періоду.
Водночас предметом розгляду у даній справі є питання зарахування страхового стажу за 1983 рік, а не обставини поточних трудових відносин позивача. Отже, наведені відповідачем аргументи не стосуються спірних правовідносин та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Щодо такої підстави для відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком як відсутність документів від батьків про надання дозволу на працевлаштування неповнолітньої особи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 188 Кодексу законів про працю Української РСР № 322-VIII від 10.12.1971 (у редакції чинній станом на момент спірної трудової діяльності), не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Як убачається з матеріалів справи, на момент прийняття позивача на роботу в Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» йому виповнилося 15 років (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), де він працював у літній період, тобто у вільний від навчання час.
Матеріали справи, зокрема архівний витяг №26-27/295 від 13.08.2025 (наказ №169-ок від 23.06.1983), підтверджують, що підставою для прийняття позивача на роботу була, серед іншого, довідка-дозвіл.
Суд зазначає, що відсутність у архіві окремих документів щодо надання такої згоди не спростовує факту працевлаштування позивача.
Отже, суд доходить висновку, що відсутність письмового підтвердження згоди батьків не є належною підставою для неврахування спірного періоду роботи до страхового стажу позивача та не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Щодо такої підстави для відмови у перерахунку пенсії як відсутність запису про період роботи з 16.06.1983 по 31.08.1983 у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 з датою заповнення 25.07.1986, суд зазначає таке.
З аналізу положень Порядку №637 та статті 62 Закону №1788-XII убачається, що трудова книжка є основним, але не виключним документом, який підтверджує стаж роботи. У разі відсутності відповідних записів або їх неточності, законодавством прямо передбачена можливість підтвердження трудового стажу іншими документами, зокрема архівними довідками, витягами з наказів, відомостями про нарахування заробітної плати та іншими документами, що містять відомості про періоди роботи.
Як установлено судом, позивачем надано архівний витяг №26-27/295 від 13.08.2025 (наказ №169-ок від 23.06.1983) та архівну довідку № 26-27/283 від 31.07.2025, які містять відомості про період його роботи (а.с.19-20, 18).
Указані документи відповідають вимогам Порядку №637 та є належними доказами трудового стажу. При цьому, відсутність окремого наказу про звільнення не спростовує факту роботи позивача у визначений період, оскільки законодавство не ставить зарахування стажу у залежність виключно від наявності такого документа.
Суд також ураховує, що у разі відсутності окремих документів або архівних даних, законодавством передбачено альтернативні способи підтвердження стажу, зокрема на підставі інших документів або навіть показань свідків, що свідчить про недопустимість формального підходу з боку органу Пенсійного фонду.
Крім того, судом установлено, що після отримання уточнюючих довідок позивач звертався до начальника архіву ВК ХАІ на офіційну електронну адресу (khai.arhiv@khai.edu) щодо внесення запису трудової діяльність у трудову книжку, однак було отримано відмову, з огляду на відсутність печатки того часу, що підтверджується відповідним скрін-шотом (а.с.37).
Таким чином, надані позивачем докази у своїй сукупності є достатніми для підтвердження спірного періоду роботи.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
У постанові від 17.09.2025 у справі №300/6565/23 Верховний Суд дійшов висновку про те, що, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 березня 2018 року в справі № 233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Водночас, судом установлено, що позивачем, разом із поданням відповіді на відзив на позовну заяву, додатково було надано лист Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» від 17.04.2026 №155 та копію трудової книжки, до якої було внесено відповідний запис.
Як убачається з листа Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» від 17.04.2026 №155, на підставі наданих документів, а також архівних довідок №26-27/283 від 31.07.2025 та №26-27/295 від 13.08.2025, до трудової книжки серії НОМЕР_2 унесено запис про період роботи у ХАІ з 16.06.1983 по 31.08.1983. Указаний факт також підтверджується копією трудової книжки, наданою позивачем до матеріалів справи. Зазначений документ до органів пенсійного фонду не подавався, однак його відсутність за наявності відповідних довідок свідчить, що позивач належним чином підтвердив страховий стаж.
Відтак, суд доходить висновку про те, що період роботи в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут» з 16.06.1983 по 31.08.1983 слід зарахувати до страхового стажу позивача.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо вимоги позивача звернути рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, негайне виконання застосовується виключно у разі стягнення грошових сум з відповідача та в межах сум платежу лише за один місяць.
Оскільки способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із зарахуванням відповідного стажу, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 5 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення під час прийняття судового рішення.
З огляду на викладену вище норму діючого законодавства, суд зазначає, що на даний час відсутні підстави вважати, що відповідачем не буде виконане рішення суду у даній справі, а відтак відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання позивача.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49094, ЄДРПОУ 21910427) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №204750016912 від 02.10.2025 про відмову в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут» з 16.06.1983 по 31.08.1983.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН