Справа № 2-142/08
( заочне)
30 січня 2008 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Мельника А. В.,
при секретарі: Поповій І. К., Марчук О. Л.
за участю:
позивача ОСОБА_1.
представника позивачів ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в здійсненні права власності, виселення та вселення,
Позивачі звернулись до суду з позовом в якому просять: усунути перешкоди у здійсненні права власності на кімнату 2 площею 17,6 кв. м. в квартирі АДРЕСА_1; виселити відповідача з кімнати 2 площею 17,6 кв. м. квартири АДРЕСА_1, переселивши його в кімнату 7 площею 13,5 кв. м. вказаної квартири; зобов'язати відповідача не чинити позивачам перешкод у користуванні місцями спільного користування, а саме: частково звільнити кухню 3, коридор 1, згідно технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 від меблів, які належать відповідачу; вселити позивачів в кімнату 2 площею 17,6 кв. м. квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2006 року їм виділено в користування кімнату 2 площею 17,6 кв. м. в квартирі АДРЕСА_1, а відповідачу виділено у користування кімнату 7 площею 13,5 кв. м. з балконом вказаної квартири.
Місця загального користування, а саме: коридор, кухню, вбиральню і ванну залишено в загальному користуванніОСОБА_1., ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Вказане рішення суду вступило в законну силу.
На підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно розпорядження № 39 від 7 лютого 2007 року, позивачам в рівних долях належить на праві приватної власності 56/100 частки квартири АДРЕСА_1.
На іншу кімнату 7 площею 13,5 кв. м., яку виділено у користування відповідачу свідоцтва про право власності не видано.
Відповідач проживає в належній на праві власності кімнаті 2 площею 17,6 кв. м. квартири АДРЕСА_1.
В кімнаті 7 площею 13,5 кв. м., яку виділено у користування відповідачу, мешкає його племінник ОСОБА_5, який у цій квартирі за даною адресою не зареєстрований. В цій кімнаті знаходяться речі, які належать позивачам, а саме: меблева стінка, крісло розкладне, ліжко, запаковані меблі для кухні, якими користується відповідач.
Відповідач користується всією квартирою на свій розсуд.
Кімнату 2 площею 17,6 кв. м., яку рішенням суду виділено у користування позивачам, відповідач закриває на ключ. Також, відповідач перешкоджає вільному доступу позивачам не тільки до їх кімнати, а і всієї квартири.
Кухню та коридор, які тим же рішенням суду виділено у спільне користування, відповідач заставив своїми особистими речами, що повністю виключає здійснення позивачами свого права на користування жилим приміщенням.
Також, позивачі зазначили, що ними сплачуються комунальні послуги, тоді як відповідач, користуючись квартирою, не сплачує за житло та комунальні послуги.
Позивачі вважають, що відповідач незаконно мешкає в належній їм кімнаті та оскільки, відповідач заставив кімнату належну позивачам своїми речами і закриває їх кімнату на ключ, тим самим здійснює перешкоди у здійсненні позивачами права власності та проживання в кімнаті 2 площею 17,6 кв. м. квартири АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1. та представник позивачів в судовому засіданні підтримали позов з викладених у ньому підстав та просили позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Оскільки відповідач належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи та від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, а позивач і представник позивачів не заперечували проти розгляду справи у відсутності відповідача в заочному порядку, суд, керуючись ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, розглянув справу заочно на підставі наявних у справі доказів.
Суд вислухавши пояснення позивачаОСОБА_1. і представника позивачів, заслухавши показання свідків, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.02.2007 року (а. с. 4), позивачам на праві приватної власності в рівних долях належить 56/100 частин квартири АДРЕСА_1.
Згідно технічного паспорту (а. с. 5), вказана квартира загальною житловою площею 31.1 кв. м. складається з двох житлових кімнат: 1-а площею 17.6 кв. м., 2-а площею 13.5 кв. м., а також кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору та вбудованої шафи і двох балконів.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2006 року, позивачам виділено у користування житлову кімнату 2 площею 17,6 кв. м. (згідно поверхового плану) у квартирі АДРЕСА_1. Цим же рішенням у вказаній квартирі відповідачу виділено в користування житлову кімнату 7 площею 13,5 кв. м. з балконом (згідно поверхового плану).
Місця загального користування, а саме: коридор, кухню, вбиральню і ванну залишено у загальному користуванні сторін.
Вказане рішення суду набрало законної сили.
З пояснень позивача ОСОБА_1., представника позивачів та показань свідків судом встановлено, що відповідач проживає у житловій кімнаті 2 площею 17,6 кв. м. (згідно поверхового плану) в квартирі АДРЕСА_1. Вказана кімната заставлена особистими речами відповідача, він закриває її на ключ і тим самим чинить позивачам перешкоди у користуванні нею.
В статті 4 Закону України "Про власність" встановлено право власника на свій розсуд володіти, користуватися i розпоряджатися належним йому майном.
Частина 1 статті 316 ЦК України закріплює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших ociб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 150 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і мають право користуватися цією власністю.
Нормою статті 155 ЖК України закріплено, що власника не може бути позбавлено права користування квартирою, крім випадків установлених законодавством.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, проживаючи у житловій кімнаті 2 площею 17,6 кв. м. (згідно поверхового плану), яку рішенням суду, що набрало законної сили, виділено у користування позивачів та не надаючи позивачам доступ до цієї кімнати, замикаючи її двері на ключ, перешкоджає позивачам здійснювати їх право власності на 56/100 частин квартири АДРЕСА_1.
За таких обставин, перешкоди у здійсненні позивачами права власності на кімнату 2 площею 17,6 кв. м. в квартирі АДРЕСА_1 слід усунути, а тому, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги в цій частині та приходить до висновку про необхідність виселення відповідача з кімнати 2 площею 17,6 кв. м. квартири АДРЕСА_1 та вселення у вказану житлову кімнату позивачів.
Також, оскільки відповідач своїми діями чинить позивачам перешкоди у користуванні місцями загального користування, а саме: коридором, кухнею, вбиральнею і ванною, які рішенням суду, що набрало законної сили, залишено у загальному користуванні сторін, тим самим унеможливлюючи користування позивачами вказаними приміщеннями, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача не чинити позивачам перешкод в користуванні місцями загального користування квартири АДРЕСА_1.
Задовольняючи позов частково, суд прийшов до висновку, що вимоги позивачів про переселення відповідача в кімнату 7 площею 13,5 кв. м. (відповідно до поверхового плану) вказаної квартири є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки частиною 2 статті 310 ЦК України чітко встановлено, що фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків встановлених законом. Отже, відсутні правові підстави задовольняти позовні вимоги в цій частині і суд не може зобов'язати відповідача переселитись в будь-яке інше приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, оскільки суд частково задовольняє позов з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: судовий збір, сплачений позивачами при поданні позовної заяви до суду, витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та грошові кошти, витрачені позивачами на розміщення в друкованих засобах масової інформації оголошень про виклик в суд відповідача, а всього 527 гривень 56 копійок у відшкодування судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4 Закону України "Про власність", ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 321 ЦК України, ст. ст. 150, 155 ЖК України, ст. ст. 3-8, 10, 11, 60, 63, 88, 169 ч. 4, 209, 212-215, 224 ч. 1 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в здійсненні права власності, виселення та вселення задовільнити частково.
Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1, ОСОБА_2 права власності на кімнату площею 17,6 кв. м. в квартирі АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_4 з кімнати площею 17,6 кв. м. в квартирі АДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_3 в кімнату площею 17,6 кв. м. в квартирі АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1, ОСОБА_2 перешкод в користуванні місцями загального користування в квартирі АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3 527 гривень 56 копійок у відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий