ЄУН: 336/2558/26
Провадження №: 1-кс/336/229/2026
іменем України
28 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу ЄУН 336/2558/26 (провадження № 1-кс/336/229/2026) за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
встановив:
20 березня 2026 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Скарга сформована в системі «Електронний суд» 20.03.2026.
В обґрунтування скарги заявниця зазначає, що вона володіє на праві власності квартирою АДРЕСА_1 .
Так, 16.03.2026 року о 18:32 її представник за довіреністю ОСОБА_4 звернулася до служби 102 з повідомленням про факт вчинення самоправства Головою ОСББ «Чарівний світанок», а саме незаконний демонтаж Головою ОСББ ввідного автомату електролічильника.
Так, заява про кримінальне правопорушення була зареєстрована ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші дії за номером №7528 від 16.03.2026.
20.03.2026 року вона звернулась до ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із запитом щодо стану розгляду повідомлення ОСОБА_4 , поданого в її інтересах, що зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші дії за номером №7528 від 16.03.2026 року, однак відомостей до ЄРДР ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внесено так і не було.
Подана заява про вчинення злочину залишилась без належного реагування, відомості до ЄРДР не внесені.
Заявник просить зобов'язати відповідальних осіб відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості про вчинення кримінального правопорушення, викладені в заяві ОСОБА_4 , яка діяла в інтересах ОСОБА_3 від 16.03.2026 року, яка зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші дії за номером №7528 від 16.03.2026.
Відповідно до ухвали слідчого судді від 20 березня 2026 року скаргу призначено до судового розгляду, зобов'язано начальника відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області або прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя надати суду матеріали за заявою ОСОБА_4 , яка діяла в інтересах ОСОБА_3 від 16.03.2026 року, яка зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші дії за номером №7528 від 16.03.2026.
Витребувані матеріали надані 07 квітня 2026 року.
Заявник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги належним чином повідомлений.
Представник ВП № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області до суду не з'явився, про дату та час розгляду скарги був належним чином повідомлений, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника.
Відсутність дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК України слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Положення ч. 2 ст. 307 КПК передбачають, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З матеріалів скарги та витребуваних документів вбачається, що 16.03.2026 року о 18:32 її представник за довіреністю ОСОБА_4 звернулася до служби 102 з повідомленням про факт вчинення самоправства Головою ОСББ «Чарівний світанок», а саме незаконний демонтаж Головою ОСББ ввідного автомату електролічильника.
Заява про кримінальне правопорушення була зареєстрована ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші дії за номером №7528 від 16.03.2026.
Заявником викладено короткий зміст обставин кримінального правопорушення з попередньою кваліфікацією ст. 356 КК України, як самоправство.
Зазначене кримінальне правопорушення підслідне органам Національної поліції, а тому обов'язок щодо внесення відомостей до ЄРДР покладається саме на їх посадових осіб.
Станом на час розгляду скарги, заявника не було повідомлено про початок кримінального провадження за цим повідомленням.
Такі відомості не надано і слідчому судді.
Відомості до ЄРДР за такою заявою не внесені.
ВП № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області розглянуто заяву ОСОБА_4 з приводу самоправних дій голови ОСББ, який у зв'язку із заборгованістю демонтував автомат електролічильника, як звернення згідно із Законом України «Про звернення громадян». Керівництво ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області повідомило заявника, що в заяві не викладено ознак кримінального правопорушення, відомості до ЄРДР не внесені.
Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Частиною 2 ст. 214 КПК України встановлено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Згідно з ч. 3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення - не допускається.
Частиною 4 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до частини п'ятої статті 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Системний аналіз положень ст. 214 КПК України свідчить про те, що, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу кримінального правопорушення (злочину/проступку), такі відомості мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Отже, орган досудового розслідування при здійсненні своїх повноважень, зобов'язаний здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення (злочин/проступок), які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження, а потім визначає місце проведення досудового розслідування у порядку ст. 218 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Чинним Кримінальним кодексом України визначено, які саме діяння є кримінальними правопорушеннями, в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого кримінального правопорушення, кваліфікуючі ознаки та інше.
Представник заявника виклав короткий зміст обставин кримінального правопорушення за попередньою кваліфікацією ст. 356 КК України, як самоправство, надав наявні у нього документи.
Відомості про вчинення кримінального правопорушення за такою заявою не були внесені до ЄРДР.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, вимога про внесення заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України до Реєстру міститься і в Розділу І п. 3 «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» затвердженого Наказом Генерального прокурора 30.06.2020 № 298.
Працівники поліції розглянули заяву про вчинення злочину, як звернення та повідомили, що відомості не внесено до ЄРДР, керуючись законом України «Про звернення громадян», положенням наказу МВС України від 15.11.2017 № 930 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України». Заявнику роз'яснено право на оскарження такого рішення.
Слідчий суддя, розглядаючи скаргу і керуючись принципом верховенства права, не може обмежитись констатацією формального дотримання відповідними службовими особами вимог підзаконного нормативно-правового акта, якщо ці дії за своєю суттю і правовими наслідками не відповідають вимогам КПК України та Конституції України.
Закон України «Про звернення громадян» - це нормативно-правовий акт, який має свою мету і певним чином урегульовує питання взаємодії громадян з державними органами, у тому числі з органами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування. Водночас слід зробити застереження щодо недопустимості підміни нормами цього закону положень, які визначають порядок реагування державних органів на одержання інформації про вчинені кримінальні правопорушення. Відповідно до преамбули Закону України «Про звернення громадян» він регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Якщо особа звертається із певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах. Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК, а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.
Положення чинного законодавства передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Органи досудового розслідування не можуть посилатись на необхідність проведення перевірки як причину невнесення відомостей до ЄРДР по суті заяви особи. Перевірка такої заяви повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Лише потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: зобов'язання вчинити певну дію.
Дослідивши заяву та надані матеріали, слідчий суддя вважає, що в заяві містяться відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР і є підставою для їх перевірки шляхом проведення досудового розслідування.
З огляду на наведені положення закону дії службових осіб, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, не ґрунтуються на законі, оскільки, як вже зазначено, відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, тому на підставі ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги вважає за можливе захистити право заявника та зобов'язати вчинити певну дію.
Так як обов'язок внесення відомостей про обставини, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення, є безумовним, а розгляд заяви про кримінально каране діяння поза межами кримінального процесуального законодавства суперечить завданням кримінального провадження про захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та положенням ст. 38 КПК України про обов'язок органу досудового розслідування застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити скаргу частково.
Вимога заявника про визнання незаконною бездіяльності посадових осіб ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області не охоплюється положеннями ч. 2 ст. 307 КПК України, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 38, 214, 303, 304, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - задовольнити частково.
Зобов'язати відповідну службову особу відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 , яка діяла в інтересах ОСОБА_3 від 16.03.2026 року, яка зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші дії за номером №7528 від 16.03.2026.
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення (Рішення Конституційного Суду України від 17.06.2020 р. N 4-р(ІІ)/2020)
Слідчий суддя: