Справа № 308/2673/26
28 квітня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Ужгород, матеріали адміністративної справи про порушення митних правил відносно громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - Закарпатська обл., с.Іза; місце роботи - керівник ПП «Мега Авто», місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 18.10.2014 Хустським РВ ГУДМС України в Закарпатській обл., РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ст.485 Митного кодексу України,-
З протоколу про порушення митних правил №0081/UA305000/2026 від 29.01.2026 року, вбачається, що 02.10.2025 року до управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Закарпатської митниці від управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці надійшла доповідна записка від 02.10.2025 №15/15-03/20125 щодо опрацювання інформації уповноваженого митного органу Чехії, отриманої листом Держмитслужби від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270 (вх. митниці №18576/4/7.7-1).
Вказаним листом направлена відповідь уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 згідно з Доповненням І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, щодо товарів, оформлених підприємствами-імпортерами.
У зазначеному листі уповноваженого митного органу Чехії зазначено, що в результаті проведеної перевірки, зокрема сертифікату з перевезення EUR.1 №с.Ty 0623362 від 17.01.2024, встановлено, що на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою.
Проведеним аналізом наявних матеріалів та інформації наявної в базах даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ по зазначеному факту встановлено, що 22.01.2024 року в зоні митного контролю митного поста «Виноградів» Закарпатської митниці декларантом - ПП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), згідно відомостей зазначених в гр.14 та 54 нижче вказаної МД, до митного контролю та оформлення, шляхом електронного декларування була подана митна декларація від 22.01.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305120000087U7 та товаросупровідні документи, в тому числі інвойс №24FV01010 від 12.01.2024 та сертифікат з перевезення товару EUR.1 №и.Ty 0623362 від 17.01.2024 на товар «Тягач сідельний, для перевезення напівпричепів, двохвісний марки: MAN, модель: TGX 18.440 4x2 BLS ідент.№(VIN): НОМЕР_3 , тип двигуна: дизельний, календарний рік виготовлення: 2012 модельний рік виготовлення: 2012». Відправником даного товару є іноземне підприємство «Truck Centre Praha s.r.o.» (14800 Praha-Kunratice, Dobronicka, 892, Чехія), а одержувачем згідно гр.8 МД є ПП «Мега Авто» (Закарпатська обл. Хустський р-н с.Іза, вул.Лесі Українки буд.24 корпус А, код ЄДРПОУ 35355572).
Вказана зовнішньоекономічна операція здійснювалась на підставі контракту №24КН-1 від 11.01.2024 року укладеного між іноземним підприємством-продавцем «Truck Centre Praha s.r.o.» та покупцем - ПП «Мега Авто». Згідно графи 9, особою відповідальною за фінансове врегулювання є також ПП «Мега Авто» (код ЄДРПОУ 35355572).
Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А “Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV “торгівля та питання пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII.
Для підтвердження преференційного походження товару суб'єктом ЗЕД ПП «Мега Авто» (код ЄДРПОУ 35355572) було надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 №и.Ty 0623362 від 17.01.2024 виданий митним органом Чехії.
Згідно гр.47 зазначеної митної декларації нараховано та сплачено ПДВ в сумі 81680.80 грн. Як підставу для нарахування преференційної ставки мита в гр.36 МД зазначено код преференції - 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка I-A «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони]).
У графі 44 МД під кодом - 0954 (Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1)) зазначено документ №и.Ty 0623362 від 17.01.2024.
Оскільки сертифікат з перевезення товару EUR.1 №с.Ty 0623362 від 17.01.2024 виготовлений на підставі підробленого документа - декларації походження (відповідь митних органів Чехії 35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025), тому він є недійсним і застосування преференційної ставки ввізного мита під час оформлення вищевказаного товару за митною декларацією від 22.01.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305120000087U7 є неправомірним.
Згідно листа управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці від 14.01.2026 №15/15-01/1345, без застосування коду пільги «410» по МД від 22.01.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305120000087U7 ПП «Мега Авто» (код ЄДРПОУ 35355572) необхідно було сплатити митні платежі в сумі 130689.28 грн. (в тому числі: ввізне мито - 40840.40 грн. та ПДВ - 89 848.88 грн.).
На запрошення до Закарпатської митниці, для надання пояснень гр. ОСОБА_1 не прибув (лист Закарпатської митниці від 16.01.2026 №7.7-20/20-01/13/178), про причини неприбуття митницю не повідомив.
Таким чином, директор ПП «Мега Авто» (код ЄДРПОУ 35355572) - вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 №и.Ty 0623362 від 17.01.2024, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 49 008.48грн. (в тому числі: ввізне мито - 40 840.40 грн. та ПДВ - 8 168.08 грн.).
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 485 Митного кодексу України.
Особа, щодо якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
08.04.2026 року представником ОСОБА_1 - адвокат Лукачко Іван Йосипович подав заперечення, в якому зазначив, що вказаний протокол, на його думку, є необґрунтованим та таким, що підлягає закриттю.
На його переконання, керівник ПП «Мега авто» не мав і не міг мати об'єктивної можливості знати про ймовірну недостовірність декларації постачальника оскільки:
• оформлення сертифіката здійснюється виключно митними органами країни експорту,
• суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності в Україні не має повноважень перевіряти справжність документів постачальника,
• декларант має право добросовісно покладатися на документи, видані компетентними органами іноземної держави.
У даному випадку митним органом не доведено умислу або необережності керівника підприємства щодо використання недостовірних документів.
Окрім того, представник вважає, що митним органом не надано жодного доказу того, що:
• ПП «Мега авто» виготовляло або підробляло документи,
• керівник підприємства мав будь-яке відношення до їх оформлення,
• підприємство діяло умисно з метою отримання неправомірних митних пільг.
Таким чином, наявні матеріали справи не підтверджують складу правопорушення.
Отже, ОСОБА_2 вважає, що у даному випадку митним органом не доведено:
• факт вчинення порушення саме керівником ПП «Мега авто»;
• наявність умислу чи необережності;
• можливість перевірки достовірності іноземних документів.
З огляду на вищезазначене, просить визнати протокол про порушення митних правил №0081/UA305000/2026 від 29.01.2026 року необґрунтованим та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.4 ст.526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
З урахуванням вимог ст.526 МК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Представник Закарпатської митниці ДМС Селеш О.Я. у судовому засіданні просив притягнути особу до адміністративної відповідальності за ст.485МК України та застосувати адміністративне стягнення передбачене санкцією вказаної статті.
Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч.1 ст.7 КУпАП).
Декларант особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування (ч.8 ст.4 МК України).
Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться крім іншого такі відомості: відомості про товари: митна вартість товарів та метод її визначення.
Митна декларація подається митному органу декларантом.
Згідно з ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
За змістом п.1 ч.1 ст.266 МК України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.
Частиною 2 ст.459 МК України передбачено, що суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами посадові особи цих підприємств.
Відповідно до п.43 ст.4 МК України посадові особи підприємств керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень.
Склад адміністративного правопорушення включає: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Наведене вказує на те, що до відповідальності за порушення митних правил може бути притягнута винна особа, яка вчинила відповідне правопорушення умисно або з необережності.
Згідно з диспозицією ст.485 МК України адміністративна відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
За приписами ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Згідно з протоколом про порушення митних правил №0081/UA305000/2026 від 29.01.2026 року директору ПП «Мега Авто» ОСОБА_1 - інкримінуються дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 №с.Ty 0623362 від 17.01.2024 виданий митним органом Чехії, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 49 008.48грн. (в тому числі: ввізне мито - 40 840.40 грн. та ПДВ - 8 168.08 грн.)
За твердженням ОСОБА_1 , під час митного оформлення зазначеного транспортного засобу він як підприємець діяв добросовісно та в межах чинного законодавства. Він наголошує, що саме продавець товару, а не він особисто, подав до митного органу Чехії відповідні заяву та декларації, які стали підставою для видачі сертифікатів EUR.1 і отримання преференцій. Відтак можливі протиправні дії продавця або неналежні дії митного органу Чехії, який без застережень прийняв документи експортера та видав сертифікат EUR.1, виключали для ОСОБА_1 можливість усвідомлювати їхню неправомірність, тим більше з огляду на відсутність будь-яких сумнівів щодо походження товару з Європейського Союзу.
Відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а саме частини першої статті 16 Протоколу №1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» (у редакції, чинній на момент здійснення експортно-імпортної операції) товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару ЕІШ. І, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.»
Статтею 17 Протоколу №1 визначено процедуру видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку ІІІ. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.
Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.
Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1 повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.
Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.
За змістом ст.35 Протоколу 1 стягнення накладатимуться на кожну особу, що складає документ або спричиняє складання документу, який містить неправильну інформацію про мету здобуття преференційного режиму для товарів.
Митним законодавством не передбачено обов'язку декларанта (імпортера) перевіряти легітимність дій митних органів іноземних держав під час видачі ними таких сертифікатів або контролювати первинну документацію іноземного відправника.
Крім того, відповідно до інвойсу №24FV01010 від 12.01.2024 (міститься в матеріалах справи та надавався під час митного оформлення), він був складений іноземним підприємством ««Truck Centre Praha s.r.o.» (14800 Praha-Kunratice, Dobronicka, 892, Чехія). Тобто, ОСОБА_1 правомірно покладався на достовірність документів, офіційно переданих йому європейським контрагентом.
З наведеного вбачається, що сам уповноважений орган Чехії встановив, що джерелом порушення і суб'єктом, який подавав підроблені документи чеській митниці для отримання EUR.1, є представник чеського експортера, а не український імпортер.
З огляду на вимоги інвойсу №24FV01010 від 12.01.2024 та виданий уповноваженим органом Чехії сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 №с.Ty 0623362 від 17.01.2024 на товар «Тягач сідельний, для перевезення напівпричепів, двохвісний марки: MAN, модель: TGX 18.440 4x2 BLS ідент.№(VIN): НОМЕР_3 , тип двигуна: дизельний, календарний рік виготовлення: 2012 модельний рік виготовлення: 2012» ОСОБА_1 не мав підстав для сумнівів у достовірності сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 та не міг знати про неправомірні дії експортера.
Диспозиція ст. 485 МК України передбачає спеціальну мету неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, а також умисну форму вини. Для притягнення до відповідальності за цією статтею митний орган повинен довести, що особа усвідомлювала незаконний характер своїх дій та бажала настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді несплати або зменшення розміру митних платежів.
Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 січня 2022 року у справі №725/3788/16-а, від 22 травня 2020 року у справі №751/1477/20.
Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі №725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст.485 МК України обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Отже, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України є сукупність обставин, з яких вбачається, що особа умисно та цілеспрямовано подала недійсні документи або заявила неправдиві відомості виключно з метою ухилення від сплати митних платежів.
Виходячи з вищезазначеного, суддя констатує, що митним органом не надано беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про умисне вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ст.485 МК України, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про порушення митних правил.
Крім того, суддя бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у скоєнні правопорушення суд вправі посилатися лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не є суб'єктивною думкою окремих посадових осіб і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи; що справа про адміністративне правопорушення повинна бути розглянута у розумні строки.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину в справі.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі пов'язаного з корупцією, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення у сукупності.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що докази того, що ОСОБА_1 діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок, в матеріалах справи відсутні.
Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній умисел щодо вчинення дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 №с.Ty 0623362 від 17.01.2024, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів.
За таких обставин, виходячи з загальних засад судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, як рівність учасників та змагальність сторін, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона умисел, а отже, і склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, що відповідно до п.1 ст.247 КУпАП є підставою закриття провадження у справі.
Керуючись ст.485, 527-529 МК України, ст.247 п.1, 283-285 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.
Постанова суду у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник