Справа № 161/80/26 Провадження №33/802/323/26 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А. М.
Доповідач: Гапончук В. В.
27 квітня 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Мазурка В'ячеслава Сергійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 26.12.2025 року о 10 годині 40 хвилин в місті Луцьку по проспекту Соборності, 43, керував транспортним засобом марки «Renault Trafik», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у визначеному законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager», з якого вбачається, що рівень алкогольного сп'яніння становить 1,66 % проміле, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.27-28).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Мазурок В.С. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану постанову суду незаконною.
Вказує на те, що 23.03.2026 року була винесена оскаржувана постанова, з якою він ознайомився 25.03.2026 року (вона йому була надіслана на електронну пошту), вважає причини попуску поважними, а тому просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Звертає увагу суду на те, що обов'язковому доказуванню підлягає не лише факт перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, а так само факт керування особою транспортним засобом.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відображає всі обставини справи, а отже не відповідає вимогам чинного законодавства.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову від 23.03.2026 року та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.31-32).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з'явився.
Від захисника Мазурка В.С. на електронну адресу апеляційного суду 27.04.2026 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із різким погіршенням стану здоров'я, внаслідок чого не може прибути на судове засідання (а.с.40), однак доказів на підтвердження даних обставин суду надано не було.
Суд не вважає зазначені в клопотанні обставини неявки поважними та такими, що дають підстави для задоволення клопотання про відкладення, з наступних підстав.
Матеріали справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, разом із апеляційною скаргою надійшли до апеляційного суду 09.04.2026 року. Судове засідання було призначене на 08.55 годину 14.04.2026 року про що ОСОБА_1 та його захисник Мазурок В.С. належним чином були повідомлені судом 09.04.2026 року (а.с.36). На адресу апеляційного суду 13.04.2026 року від захисника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебування захисника у відпустці (а.с.37), однак доказів на підтвердження даних обставин суду надано не було.
Апеляційний розгляд було відкладено на 08.15 годину 27.04.2026 року про що ОСОБА_1 та його захисник Мазурок В.С. належним чином були повідомлені судом (а.с.38). В поданому 27.04.2026 року клопотанні захисника про відкладення судового розгляду не зазначено будь-яких підтверджених поважних обставин неявки учасників справи в апеляційний суд.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ані ОСОБА_1 , ані його захисник не з'являлися в судові засідання без поважних на те причин.
За таких обставин суд сприймає таку поведінку ОСОБА_1 та його захисника виключно як зловживання наданими процесуальними правами та намаганням затягнути розгляд справи.
А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Мазурка В.С.,відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст.289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.2 ст.294 КпАП України, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що постанова щодо ОСОБА_1 винесена 23.03.2026 року у його відсутності, та відсутності захисника Мазурка В.С. (а.с.27).
Останнім днем для подачі апеляційної скарги є 24 година 02.04.2026 року. Проте, апеляційну скаргу захисник подав лише 06.04.2026 року через електронну пошту суду першої інстанції, яка була місцевим судом зареєстрована 06.04.2026 року, тобто з пропуском зазначеного терміну.
Місцем судом вжито всіх належних заходів для повідомлення ОСОБА_1 та його захисникапро дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать неодноразові клопотання захисника про відкладення розгляду справи у суді першої інстанції.
Відповідно апеляційний судприходить до висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови відсутні з огляду на обізнаність ОСОБА_1 про судовий розгляд, а тому апеляційну скаргу слід повернути апелянту.
Нормами законодавства визначено, що під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання, що ті мотиви, які наведено захисником у апеляційній скарзі в частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суперечать положенням ч.2 ст.294 КпАП України, де зазначено, що перебіг процесуального строку починається з дня винесення постанови, а не з моменту її отримання.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомленим зі змістом пред'явленого правопорушення, він і його захисник знали як про наявне судове провадження, так і про дату, час і місце судового розгляду, що в апеляційній скарзі не заперечується,Кужель С.М. користувався послугами адвоката, а захисник є ознайомлений з процедурою оскарження такого рішення, в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися для дачі пояснень на підтримання апеляційної скарги в частині клопотання про поновлення процесуального строку та обґрунтування поважності таких причин, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для визнання причин, вказаних у вимогах апеляційної скарги в частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, такими, що заслуговують на увагу за таких обставин, та відповідно відмовляє у поновленні строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу слід повернути апелянту.
Дана постанова не перешкоджає повторному звернення з апеляційної скаргою.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
В поновленні строку захиснику Мазурку В'ячеславу Сергійовичу в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на подачу апеляційної скарги на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, відмовити.
Апеляційну скаргу захисника Мазурка В'ячеслава Сергійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області 23 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, повернути скаржнику.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.