28 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 756/10989/15
провадження № 61-4950ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна, про визнання довіреності недійсною, визнання нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування майна з чужого незаконного володіння,
1. 13 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє
адвокат Нагула О. О., через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду міста Києва
від 18 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року, повний текст якої складено 09 березня 2026 року, а також на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року.
2. Касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 ЦПК України.
3. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
4. Київським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову
05 березня 2026 року повний текст складено 09 березня 2026 року, тому останнім днем касаційного оскарження є 08 квітня 2026 року. Вказану касаційну скаргу заявник подала 13 квітня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду
міста Києва від 18 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 12 березня 2026 року, і заявляє клопотання про поновлення цього строку.
Вобґрунтування клопотання заявник зазначає, що оскаржувана постанова їй не направлялася, касаційна скарга подається протягом тридцятиденного строку з дня публікації повного тексту постанови апеляційного суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
5. Зазначені заявником обставини не є достатньою підставою для поновлення процесуального строку.
6. Відповідно до частини п'ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
7. Доказів, які свідчать про недотримання апеляційним судом частини п'ятої
статті 272 ЦПК України, заявником не надано.
8. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що інтереси заявника в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Нагула О. О., який зареєстрував електронний кабінет, про що зазначає в касаційній скарзі.
9. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята частини п'ятої статті 272 ЦПК України).
10. Згідно з частиною шостою статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
11. Оскільки представник заявника зареєстрував електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», то належним доказом отримання копії оскаржуваної постанови може бути скриншот екрана електронного кабінету адвоката.
12. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
13. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
14. Отже, касаційна скарга відповідно до частини третьої
статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали відповідні докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі
пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
15. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
16. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої
статті 389 ЦПК України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суд апеляційної інстанції застосував неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка апеляційного суду при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.
17. Такий висновок щодо застосування аналогічних норми Господарського процесуального кодексу України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року, справа № 522/22473/15-ц.
18. Однією з підстав касаційного оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року визначено пункт 3 частини другої
статті 389 ЦПК України, оскільки відсутні правові висновки Верховного Суду щодо відповідних питань, перелік яких зазначено на 8 аркуші касаційної скарги.
19. Проте у касаційній скарзі не зазначено щодо яких конкретно норм права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також не обґрунтовано необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо відповідних норм права.
20. За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог
статті 392 ЦПК України разом з її копіями для учасників справи.
21. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються: документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
22. До касаційної скарги долучено доказ сплати судового збору за касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 серпня
2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року
у розмірі 975 грн.
23. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
24. Заявник оскаржує судові рішення в частині вирішення судами двох вимог немайнового характеру (про визнання довіреності недійсною, визнання нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки) та вимоги майнового характеру про витребування майна з чужого незаконного володіння.
25. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позову - 2015 рік) за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
26. Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 218 грн.
27. Отже, за подання касаційної скарги в частині вирішення двох вимог немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 974,40 грн
(1 218 * 0,2 * 2 *200 %).
28. Ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (безакцептному) порядку
(пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
29. Касаційний суд зазначає, що оскаржувані судові рішення та подана касаційна скарга не містять відомостей щодо ціни позову (вартості земельної ділянки), у зв'язку чим суд позбавлений можливості визначити дійсний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги в частині вирішення вимоги майнового характеру.
30. За таких обставин заявнику необхідно надати докази, з яких можливо встановити ціну позову, а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, виходячи з наступного розрахунку: А * 1 % * 200 %, де А - ціна позову.
Розраховуючи судовий збір заявнику необхідно врахувати вже сплачений судовий збір у розмірі 975 грн.
31. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
32. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
33. Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимоги, встановленої
статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої
статті 393 ЦПК України залишається без руху.
34. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Якщо доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це буде підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш