27 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/517/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Власова Ю.Л., Малашенкової Т.М.,
розглядаючи у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Глобал Лоджістик" (далі - ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджістик", позивач, скаржник)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2026 (головуючий суддя: Кошля А.О., судді: Демчина Т.Ю., Стефанів Т.В.)
у межах розгляду заяви ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджістик"
про забезпечення позову
у справі № 904/517/26
за позовом ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджістик"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шерман Трейд" (далі - ТОВ "Шерман Трейд")
про стягнення 18 902 353,74 грн.
ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджістик" 09.02.2026 звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ТОВ "Шерман Трейд" боргу за договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 378-ЮГЛ (далі - договір) у сумі 18 902 353,74 грн, з яких: 13 515 752,81 грн основного боргу; 307 684,45 грн інфляційних втрат; 264 596,47 грн 3% річних; 2 111 169,44 грн пені; 2 703 150,57 грн штрафу.
Позов обґрунтований частковим невиконання та частковим простроченням виконання відповідачем, як замовником, зобов'язань щодо оплати вартості наданих позивачем транспортно-експедиторських послуг.
ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджістик" 12.02.2026 звернулося до суду із заявою про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник послався на те, що вжиття зазначених заходів матиме наслідком збереження грошових коштів та додатковою гарантією того, що рішення суду, у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 13.02.2026 (суддя Назаренко Н.Г.) заяву позивача про забезпечення позову у справі № 904/517/26 задовольнив.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать майбутньому відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення 18 902 353,74 грн доцільно буде накласти арешт на майно майбутнього відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів. З урахуванням зазначеного суд першої інстанції вирішив заяву позивача задовольнити, накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Шерман Трейд" і грошові кошти, що обліковуються на його розрахункових рахунках, у межах суми стягнення у розмірі 18 902 353,74 грн до набрання рішенням по справі законної сили.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 12.03.2026 ухвалу місцевого суду про забезпечення позову у справі № № 904/517/26 скасував; у задоволенні заяви ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджістик" про забезпечення позову відмовив.
Суд апеляційної інстанції, мотивуючи постанову, звернув увагу на невідповідність між змістом заяви про забезпечення позову та її прохальною частиною, що залишилося поза увагою суду першої інстанції, оскільки зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач обґрунтовував необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту як на грошові кошти, так і на рухоме та нерухоме майно відповідача у межах ціни позову. Водночас у прохальній (резолютивній) частині заяви позивач просив суд застосувати конкретний захід забезпечення позову, а саме: накласти арешт виключно на грошові кошти відповідача. Незважаючи на це, суд першої інстанції, вийшовши за межі заявлених позивачем вимог щодо способу забезпечення позову, застосував більш широкий обсяг обмежень, наклавши арешт не лише на грошові кошти, а й на все рухоме та нерухоме майно відповідача у межах суми позовних вимог, чим допустив істотне порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову. Між тим відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд вирішує питання про забезпечення позову в межах поданої заяви та заявленого способу забезпечення, з урахуванням обґрунтування заявника, а самостійне розширення судом першої інстанції обсягу заходів забезпечення позову без відповідного клопотання позивача суперечить принципу диспозитивності господарського судочинства та призводить до необґрунтованого втручання у майнові права відповідача. При цьому, позивач в обґрунтування заяви не надав жодної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, Єдиного державного реєстру транспортних засобів тощо, відтак не надав відомостей стосовно власних активів відповідача та їх вартості для порівняння із заявленими вимогами у справі. Водночас, позивач не надав суду будь-яких доказів відсутності у відповідача грошових коштів на рахунках, та відповідно не довів неможливості чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому, без накладення арешту на майно відповідача. При цьому, накладаючи арешт одночасно на грошові кошти відповідача та на все рухоме і нерухоме майно, місцевий суд не врахував вимоги щодо співмірності заходів забезпечення позову. За наявності підстав для застосування відповідних заходів арешт майна міг бути накладений лише в межах суми, необхідної для покриття різниці між розміром позовних вимог і сумою арештованих грошових коштів, тобто в обсязі, достатньому для можливого виконання судового рішення у разі недостатності коштів. Натомість одночасне накладення арешту на грошові кошти та майно у межах повної суми позову фактично призвело до подвійного забезпечення однієї й тієї самої вимоги, що суперечить принципу співмірності заходів забезпечення позову.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджістик" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у цій справі скасувати, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2026 - залишити без змін.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, у порушення норм процесуального права, зокрема, статтей 136, 137 ГПК України, скасувавши ухвалу місцевого суду про забезпечення позову, помилково виходив із того, що позивач не довів належними та допустимими доказами необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову в розумінні вимог ГПК України, зокрема й того, що можливе виконання рішення суду про задоволення позову позивача, стане ускладненим або неможливим до виконання через невжиття відповідних заходів забезпечення позову. Скаржник зазначає, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося загальне правило, підтверджене сталістю судової практики стосовно достатнього обґрунтування для забезпечення позову наявності фактичних обставин, підтверджених доказами, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. При цьому вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Натомість без вжиття заходів забезпечення позову, можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, та відчужити майно, є беззаперечною, що у майбутньому безумовно утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача (що вбачається з правового висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
ТОВ "Шерман Трейд" у відзиві на касаційну скаргу, заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, і просить таку залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Верховний Суд під час дослідження матеріалів касаційної скарги ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджістик", підстав касаційного оскарження ухваленої у справі постанови апеляційного господарського суду, доводів скаржника, наведених в обґрунтування цих підстав, та відзиву на касаційну скаргу, з'ясував, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 25.11.2025 передала справу № 915/927/25 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв'язку з необхідністю відступу та/чи його конкретизації та/чи уточнення від висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 зі справи № 905/448/22, в аспекті того, чи повинен позивач/заявник доводити суду наявність ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду та чи повинен позивач доводити суду обґрунтовану необхідність щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, зокрема чи повинен позивач/заявник подати докази на підтвердження наявності як ризику так/чи фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування вказаного вище заходу забезпечення позову.
Крім того, на думку колегії суддів, висновки, викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 зі справи № 905/448/22 та у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 915/538/24 підлягають конкретизації шляхом відступу та/чи конкретизації, та/чи уточнення, що у разі накладення арешту на грошові кошти відповідача, він (арешт) накладається саме у межах суми позову, а за умови неможливості встановити достатності чи недостатності грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках у всіх банківських установах, для задоволення вимог про стягнення коштів в межах суми позову, доцільно накласти заборону на вчинення певної дії (як-то: на відчуження майна), та доведення вартості майна, якого покладається на позивача/заявника відповідно до вимог статей 13, 136, 137 ГПК України.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 19.12.2025 визнала мотиви, викладені в ухвалі колегії Касаційного господарського суду від 25.11.2025 обґрунтованими й такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до частини другої статті 302 ГПК України.
Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частиною четвертою статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Консультативна рада європейських суддів у пункті 1 висновку № 20 (2017) від 10.11.2017 "Про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону" вказала, що однакове та уніфіковане застосування закону обумовлює загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність.
Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З огляду на вищевикладене, правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 915/927/25 може мати суттєве значення для вирішення питання у справі, що розглядається (№ 904/517/26), беручи до уваги доводи касаційної скарги, з метою гарантування дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами та досягнення балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, дотримання принципу співмірності в контексті врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, а також для забезпечення єдності та сталості судової практики, зважаючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, а правовідносини щодо предмета касаційного перегляду у зазначеній справі є схожими з правовідносинами щодо предмета касаційного перегляду у справі, яка передана на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 904/517/26 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/927/25.
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, статтями 229, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Глобал Лоджістик" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі № 904/517/26 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/927/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова