27 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/1744/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Власова Ю. Л., Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К. Гордієнка-1"
про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/1744/25
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" (далі - Товариство; відповідач)
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025 (суддя Ліпинський О.В.) і
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2026 (головуючий суддя Парусніков Ю.Б., судді Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.) та касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К. Гордієнка-1" (далі - ОСББ; позивач)
на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026
у справі № 904/1744/25
за позовом ОСББ
до Товариства
про зобов'язання передати технічну документацію на багатоквартирний житловий будинок
ОСББ звернулося 11.04.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства про зобов'язання передати технічну документацію на багатоквартирний житловий будинок у м. Дніпро по вул. Кості Гордієнка,1.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 24.07.2025, залишеним без змін Центральним апеляційним господарським судом постановою від 20.01.2026, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. Зобов'язав Товариство передати ОСББ технічну документацію на багатоквартирний житловий будинок по вул. Кості Гордієнка,1, у м. Дніпрі.
Центральним апеляційним господарським судом додатковою постановою від 04.03.2026 відмовлено ОСББ у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/1744/25 про розподіл судових витрат.
Верховний Суд постановою від 16.04.2026 закрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі № 904/1744/25; касаційну скаргу ОСББ на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 904/1744/25 задовольнив частково; додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 904/1744/25 скасував в частині відмови у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених в апеляційній інстанції; справу № 904/1744/25 в цій частині передав до Центрального апеляційного господарського суду на новий розгляд.
ОСББ у відзиві на касаційну скаргу (подану на судові рішення ухвалені по суті спору) зазначило що попередній розмір судових витрат на момент подачі відзиву складає 3000,00 грн, просило стягнути з Товариства понесені судові витрати на професійну правничу допомогу за касаційний перегляд справи та зазначило, що докази понесених витрат будуть надані ним упродовж 5-ти днів з моменту ухвалення рішення у справі.
Заяву з обґрунтуванням остаточного розміру відшкодування правничої допомоги та доказами на його підтвердження, а також доказами надіслання іншим учасникам справи ОСББ подало через систему "Електронний суд" до Верховного Суду 16.04.2026 о 18:58.
До відзиву та до матеріалів заяви ОСББ, додало такі документи: копію ордеру серії АЕ №1480795 від 04.02.2026 виданого на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 05.02.2025 №01; копію платіжної інструкції від 23.03.2026 № 125 на суму 3 000,00 грн; копію рахунку від 20.03.2026 №11 за підготовку та подачу відзиву на касаційну скаргу; копію акта виконаних робіт від 16.04.2026; копію платіжної інструкції від 16.04.2026 № 133 на суму 1 500,00 грн. Також в матеріалах справи наявна копія договору від 05.02.2025 №01 укладеного між Адвокатським об'єднанням "Погрібної Ольги та Патики Андрія" в особі керуючого партнера Патики Андрія Володимировича та ОСББ.
У заяві доданої до відзиву ОСББ зазначило, що правнича допомога на стадії касаційного перегляду рішень була надана на суму 4 500,00 грн, та погоджена сторонами 16.04.2026 у акті виконаних робіт. ОСББ просить Суд ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з Товариства на свою користь означену вище суму витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Суд вирішує питання про судові витрати у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (частина друга статті 221 ГПК України).
Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 244 ГПК України).
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
Частиною тринадцятою статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розглянувши заяву ОСББ та дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла таких висновків.
В силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20. постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).
У додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.
Як вже зазначено вище, ОСББ у відзиві на касаційну скаргу відповідача заявляло про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у якій зазначило про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат і про те, що докази на підтвердження понесення таких витрат будуть подані у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.
Після ухвалення Верховним Судом постанови за результатом розгляду касаційних скарг, ОСББ 16.04.2026 подало суду заяву про ухвалення додаткового рішення з документами, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до квитанції №6738160 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, вказана вище заява з додатками надіслана в електронний кабінет Товариства 16.04.2026 .
З огляду на зазначене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що ОСББ заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у порядку, межах та у строк, які визначені чинним законодавством та дотримано вимоги, передбачені статтями 80, 124, 126, 129 ГПК України.
Згідно з частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
До Верховного Суду від Товариства заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення не надходило.
Колегія суддів у вирішенні заяви ОСББ звертається до позиції, яка викладена у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, зокрема, що при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Lavents v. Latvia" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу положень статті 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам означених вище статей ГПК України, є належними і допустимими.
Зокрема, у вирішенні заяви ОСББ Суд враховує, що останнім, у встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України строк, подані докази на підтвердження понесення витрат. Верховний Суд також відзначає дати поданих документів, їх сутність і можливість складання, як первинних документів.
У матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги № 01, укладеного 05.02.2025 №01 між Адвокатським об'єднанням "Погрібної Ольги та Патики Андрія" в особі керуючого партнера Патики Андрія Володимировича та ОСББ, яким сторони визначили порядок і умови, на яких виконавець за дорученням замовника буде надавати послуги з професійної правничої допомоги, а замовник оплачувати такі послуги.
За умовами пункту 1.1 Договору сторони узгодили, що під професійною правничою допомогою розуміють надання адвокатами Адвокатського об'єднання "Погрібної Ольги та Патики Андрія" - Погрібною Ольгою Андріївною та/або Патикою Андрієм Володимировичем - правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід, складення заяв, скарг, претензій, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на реалізацію забезпечення прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а в разі порушення - на сприяння їх відновленню шляхом представництва/захисту Клієнта в судових інстанціях, правоохоронних, органах нотаріату та інших органах.
Відповідно до пункту 2.3.1 Договору замовник зобов'язаний належним чином оплатити послуги, які надаються виконавцем.
Зокрема, в пункті 3.1 укладеного договору сторони визначили, що вартість правничої допомоги включає в себе, зокрема:
- підготовка та подача відзиву на позовну заяву чи апеляційну та/або касаційну скаргу - 3 000,00 (три тисячі) гривень;
- підготовка та участь в судовому засіданні - 1 500,00 (тисяча п'тсот) гривень за кожне судове засідання.
Замовник сплачує Виконавцю суму, розмір якої визначений в пункті 3.1 цього Договору, шляхом банківського переказу на поточний рахунок Виконавця протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником рахунку-фактури.
У суді касаційної інстанції інтереси ОСББ представляв адвокат Патика А.В., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги від 04.02.2026 серії АЕ № 1480795 виданим адвокатським об'єднанням "Погрібної Ольги та Патики Андрія" на підставі договору від 05.02.2025 № 01 про надання професійної правничої допомоги.
На виконання умов Договору, Адвокатським об'єднанням "Погрібної Ольги та Патики Андрія" наданий суду акт виконаних робіт (наданих послуг) від 16.04.2026 на суму 4 500,00 грн.
Відповідно до акта виконаних робіт (наданих послуг) від 16.04.2026 згідно Договору від 05.02.2025 №01 про надання правової допомоги, підтверджено факт надання Адвокатським об'єднанням "Погрібної Ольги та Патики Андрія" та прийняття ОСББ у справі №904/1744/25 таких послуг: складання та подача відзиву на касаційну скаргу і підготовка та участь у судовому засіданні.
Суд, у контексті оцінки доказів, поданих позивачем на обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема, такого змісту:
"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)";
"133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку";
"147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".
Суд, у контексті оцінки доказів, поданих ОСББ на обґрунтування заяви, звертається до висновків Верховного Суду які викладені у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19. У означеній постанові Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Також частини четверта - шоста, сьома, дев'ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).
У вирішенні заяви ОСББ, колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Так, виходячи з критерію необхідності, розумності та виправданості розміру витрат на правову допомогу, понесених позивачем, Верховний Суд, з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, дійшов висновку про задоволення заяви ОСББ.
Суд, ураховуючи вищенаведені критерії, зокрема, реальності адвокатських послуг, розумності їхнього розміру і необхідності, а також фактичні обставини цієї справи, співмірність з предметом спору, вважає, що розмір гонорару в цьому випадку відповідає принципам справедливості, розумності та реальності.
Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, враховуючи їх складання та подання у сукупності, колегія суддів вважає, що розмір заявлених витрат на правову допомогу про стягнення на користь ОСББ витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 500,00 грн, відповідає критерію необхідності, дійсності та розумності адвокатських витрат.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ОСББ на правову допомогу у зв'язку з розглядом справи, через призму критеріїв, встановлених частиною п'ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи обсяг виконаних робіт, беручи до уваги критерії необхідності, розумності, справедливості розміру таких витрат, та відсутність заперечень Товариства, Суд дійшов висновку про покладення на Товариство судових витрат на професійну правову допомогу, понесених ОСББ у суді касаційної інстанції, у розмірі 4 500 грн.
Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К. Гордієнка-1" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/1744/25 задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К. Гордієнка-1" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот), 00 грн.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова