17 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/5241/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Васьковського О. В. - головуючого, Погребняка В. Я., Чумака Ю. Я.,
розглянув заяву ОСОБА_1
про виправлення описок
у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.03.2026
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Ягічева Н. І.) від 24.12.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий -Буравльов С. І., судді: Шапран В. В., Андрієнко В. В.) від 27.01.2022
за позовом 1) Фізичної особи-підприємця Черепанової Людмили Іванівни;
2) ОСОБА_1
до відповідачів 1) Департаменту державної служби охорони при Міністерства внутрішніх справ України;
2) Департаменту поліції охорони Національної поліції України;
3) Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві
про відшкодування майнової шкоди в сумі 10 973 140 грн 00 коп. та моральної шкоди в сумі 2 040 000 грн 00 коп.,
1. 10.03.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 910/5241/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Черепанової Людмили Іванівни та ОСОБА_1 до відповідачів: Департаменту державної служби охорони при Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту поліції охорони Національної поліції України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві; про відшкодування майнової шкоди у сумі 10 973 140 грн 00 коп. та моральної шкоди - у сумі 2 040 000 грн 00 коп. ухвалив судове рішення у формі постанови - про задоволення касаційної скарги, скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 з направленням цієї справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
2. 07.04.2026 позивач, ОСОБА_1 подав заяву про виправлення описок у "вступній" частині постанови Верховного Суду від 10.03.2026, а саме описок щодо підстав заявлених позовних вимог у справі: з видаленням в абзаці 1 пункту 1.2 постанови від 10.03.2026, а також в інших можливих місцях цієї постанови твердження про те, що позов про стягнення збитків (шкоди) обґрунтовано тим, що відповідачі є правонаступниками ЗАТ "Охорона-Комплекс", та з викладенням у вступній частині постанови інших відомостей про обґрунтування позову в редакції предмета та підстав позову, що зазначені позивачами безпосередньо у позовній заяві (копію якої заявник додав до заяви про виправлення описок).
3. Розглянувши зазначену заяву, Суд встановив таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки; питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала; за ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень; заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.
Суд вважає, що необхідність розглядати заяву позивача, ОСОБА_1 , про виправлення описок у судовому засіданні відсутня.
4. За змістом частини першої 243 ГПК України правила цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
У постанові від 09.06.2022 у провадженні № 11-84сап21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, що впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру).
5. Щодо правил та умов виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, то у постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 905/2135/19 викладено правовий висновок про те, що:
- судове рішення повинно бути точним, помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу;
- законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив;
- описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо) (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 9901/87/19). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків;
- вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, до яких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 9901/87/19 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 990/106/22.
6. Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду, звернувшись до власних висновків, сформульованих у справах адміністративної юрисдикції як до релевантних, також сформулювала відповідні висновки у постанові від 19.11.2025 у справі № 916/992/25 (провадження № 12-46гс25).
7. У постанові від 16.07.2025 у справі № 240/277/06/23 Верховний Суд також зазначив, що особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Подібні висновки викладені у постанові від 02.10.2025 у справі № 520/32217/23, в якій Верховний Суд зазначив, що описка тлумачиться як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Суд вправі здійснити технічну заміну елемента, помилковість якого є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.
8. Отже, опискою, яка підлягає виправленню в судовому рішенні, є механічна синтаксична (граматична) помилка у написанні, правописі, розділових знаках тощо, а арифметичною помилкою - неправильне зазначення цифрових значень, помилки в підрахунках та ін., допущені при виготовленні тесту судового рішення та які мають істотний характер, тобто можуть призвести до неправильного розуміння судового рішення, спотворення його змісту, утруднення подальшого виконання.
9. Щодо характеру стверджуваних заявником описок у "вступній" частині постанови Верховного Суду від 10.03.2026 у цій справі (в частині обґрунтування підстав позовних вимог), то відповідно до положень підпункту "а" пункту 2 частини першої статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з описової частини із зазначенням: а) короткого змісту позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
При цьому Суд зазначає, що на відміну від зазначення короткого змісту позовних вимог, які, як правило, викладені в прохальній частині позовної заяви, та зміст яких (вимог) підлягає автентичному відтворенню Судом з позовної заяви в описову частину постанови задля уникнення викривлення Судом змісту позовних вимог та, відповідно, уникнення порушення Судом положень статті 14 ГПК України; між тим зазначення Судом в описовій частині постанови касаційного суду узагальнених доводів особи (осіб), яка (які) подали позов, не має таких обмежень.
Водночас, автентичність зазначених Судом в постанові узагальнених доводів позивача, їх відповідність дійсній позиції позивача у позовній заяві (яку він мав на увазі), а разом з тим і відповідна правильність сприйняття Судом і відтворення ним цієї позиції у відповідному процесуальному документі, забезпечується безпосередньо учасниками (особою, що подала позов) шляхом використання ними визначених ГПК України інструментів.
Так, положення статті 162 ГПК України хоча і містять вимоги до змісту позовної заяви, що визначають ту достатню та необхідну інформацію для відповідного процесуального документа, однак за приписами частини другої статті 14, статей 42, 46, 162 ГПК України, учасники (позивач / позивачі) не обмежені, зокрема у кількості, у змісті, у правилах викладення ними аргументів, у побудові відповідного процесуального документа (позовної заяви), у його змістовному наповненні, оскільки їх визначення та викладення здійснюється на власний розсуд учасника - у межах розпорядження своїми правами щодо предмета спору (частина друга статті 14 ГПК України).
10. У цій справі Суд в описовій частині постанови від 10.03.2026 з дотриманням положень статті 315 ГПК України зазначив короткий зміст позовних вимог та узагальнено аргументи, наведені позивачами в обґрунтування таких вимог у цій справі.
11. Тоді як заявник фактично просить змінити зміст описової частини постанови - зазначені Судом узагальнені доводи позивачів, наведені в позовній заяві в обґрунтування заявлених у справі позовних вимог, а тим самим змінити зміст описової частини постанови Верховного Суду від 10.03.2026 у відповідній частині, який не має вплив на зміст судового рішення (постанови Верховного Суду від 10.03.2026) та його виконання, оскільки з огляду на направлення справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи є вказівки у постанові суду касаційної інстанції, які містяться у мотивувальній частині рішення (пункт "г" пункту 3 частини першої статті 315, частина перша статті 316 ГПК України), однак в не у вступній або описовій частині рішення суду касаційної інстанції.
12. Отже, заява Позивача про виправлення описок в описовій частині (заявник зазначив у "вступній") постанови Верховного Суду від 10.03.2026, а саме: щодо узагальнено визначених Судом підстав, аргументів, наведених позивачами в обґрунтування заявлених у справі позовних вимог, тобто виправлення описок щодо наведеної касаційним судом в постанові редакції позовної заяви; містить вимоги заявника, що не відповідають передбаченій статтею 243 ГПК України процесуальній дії з виправлення описки в судовому рішенні.
13. А тому, оскільки зі змісту ухваленої постанови не вбачається, що Суд у цій частині допустив описку в тексті ухваленого касаційним судом судового рішення у розумінні статті 243 ГПК України, то підстави для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись статтями 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описок у постанові Верховного Суду від 10.03.2026 у справі № 910/5241/20 залишити без задоволення.
Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Васьковський
Судді В. Я. Погребняк
Ю. Я. Чумак