8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/634/26
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Ломакіній О.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт", м. Харків
до Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост", м. Харків
про про стягнення 3191410,26 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - Горбачової О.А.,
відповідача - Яно С.С.,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №294/21 від 06 липня 2021 року у розмірі 3191410,26 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою заборгованості (тілом кредиту). Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 02.03.2024 постановлено заявити та задовольнити самовідвід судді Шатернікову М.І. від участі у розгляді справи № 922/634/26. Матеріали позовної заяви № 922/634/26 разом із заявою про забезпечення позову передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду для розгляду справи, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату суду № 47/2026 від 03.03.2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено та здійснено повторний автоматизований розподіл справи №922/634/26 та заяви про забезпечення позову поданої разом з позовом.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 визначено новий склад суду - суддя Шарко Л.В.
Ухвалою суду від 04.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
02.04.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Разом із відзивом відповідачем подано клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи. Відповідач вказує на те, що обґрунтовуючи розмір грошових вимог відповідача позивач послався, що не мав можливість у повному обсязі задовольнити власні грошові вимоги за рахунок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте, на доведення вартості нерухомого майна, на яке останнім було звернуто стягнення у позасудовому порядку, позивачем було надано звіт про оцінку нерухомого майна згідно договору №О-21/07/25/01 від 21 липня 2025 року, що містить суттєві недоліки. Із долученого позивачем звіту вбачається, що оцінювачем за ним є Микола Крестов (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 47 від 06 липня 2024 року), та саме його підпис наявний у висновку про вартість майна. Поряд з викладеним, позивачем до суду було надано не повний звіт про оцінку нерухомого майна. Копія такого звіту була отримана відповідачем з реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Із вказаного звіту вбачається відсутність підпису оцінювача у розділі "8. Заключенні про вартість об'єкту оцінки", а також у письмовій заяві оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення. При цьому, розділ "8. Заключення про вартість об'єкту оцінки" розміщений наприкінці звіту, після викладеного оцінювачем дослідження, опису виконання процедури оцінки та її методики. Внаслідок відсутності підпису оцінювача в кінці звіту неможливо встановити, чи дійсно відповідну оцінку здійснювала саме та особа, що зазначена у такому звіті (Крестов Микола Віталійович) та чи погоджується вона із всім вищенаведеним (аналізом використання об'єкту оцінки, методичними підходом та заключенням про його вартість), чи здійснювала саме така особа відповідне експертне дослідження. Окрім того, відсутність підпису оцінювача, а отже й будь-якого волевиявлення чи згоди у письмовій заяві про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, що суперечить пункту 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав". Крім того, сам звіт містить окремі графічні дефекти, у зв'язку із чим не вдається встановити його зміст (стр. 20, 27-31, 36, 42), внаслідок чого взагалі не вбачається можливим визначити проведений оцінювачем розрахунок та здійснити його перевірку. Внаслідок таких суттєвих недоліків неможливо встановити ані факт здійснення оцінки об'єкта саме зазначеною у звіті особою (відсутній підпис останньої наприкінці звіту, який би підтвердив згоду з усім написаним вище), ані наявність письмової заяви від неї у порядку п. 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", ані взагалі зміст окремих висновків та досліджень. Тому, на переконання відповідача, внаслідок таких суттєвих недоліків зазначений звіт не може бути розглянутий як доказ вартості предмету іпотеки, щодо якого було звернуто стягнення у позасудовому порядку. Більш того, у вищезазначеному звіті вартість предмету іпотеки є очевидно заниженим та не відповідає його дійсній вартості. Так, як вбачається із долученого до даного відзиву на позовну заяву звіту про оцінку, дійсна ринкова вартість предмету іпотеки, на який кредитором було звернуто стягнення у позасудовому порядку, становить 32200000,00 грн, що є значно більшим, ніж розмір заявлених ним грошових вимог. Такий звіт про оцінку, на відмінну від використаного позивачем, не містить недоліків у частині відображення інформації чи сумнівів про підписання саме тією особою, від імені якої здійснене дослідження, а тому є більш вірогідним доказом на підтвердження вартості іпотечного майна, оскільки у ньому вміщені логічні та послідовні висновки суб'єкта оціночної діяльності щодо вартості об'єкта дослідження. Про неможливість використання складеного за замовленням позивача звіту як на доказ вартості іпотечного майна також вказує і його зміст: у не підписаній заяві оцінювача зазначено, що звіт може бути використаний тільки з метою, зазначеної в звіті, якою є визначення справедливої вартості об'єкту оцінки для цілей бухгалтерського обліку. Проте, така оцінка була використана позивачем не за її метою, а у позасудовому порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, що в черговий раз підтверджує неможливість її врахування як доказу розміру погашений вимог за рахунок набуття права власності на нерухоме майно. З огляду на дійсну вартість предмету іпотеки, за наслідком позасудового звернення стягнення на нерухомо майно відсутній порушений інтерес позивача, який би міг підлягати судовому захисту.
24.04.2026 до суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про проведення судової експертизи. В обґрунтування своїх заперечень позивач вказує на те, що відповідач у цій справі та третя особа у справі №922/3076/25 не висловив сумнівів щодо об'єктивності проведеної оцінки майна та рецензування висновку про оцінку майна, не оскаржив звіт про оцінку та її висновки. До матеріалів справи додано довідку №07/08-07 від 07.08.2025 року про стан заборгованості та вартість предмета іпотеки, звіт про оцінку нерухомого майна згідно договору № О-21/07/25/01 від 21 липня 2025 року та рецензія на звіт. Отже, твердження відповідача про імовірність заниження вартості майна не підтверджені жодними належними та допустимими у контексті норм ГПК України доказами. Твердження, що звіт може бути використаний тільки з метою, зазначеної в звіті, якою є визначення справедливої вартості об'єкту оцінки для цілей бухгалтерського обліку, є безпідставним та не ґрунтується на вимогах законодавства. Закон України "Про оцінку майна…" не містить обмежень щодо використання звіту про оцінку, а визначена у звіті мета його складання не впливає на достовірність встановленої оцінювачем вартості майна. Вказаний звіт є належним письмовим доказом, який підтверджує ринкову (справедливу) вартість предмета іпотеки, та використаний позивачем у сукупності з іншими доказами. Таким чином, доводи відповідача спрямовані виключно на уникнення виконання зобов'язань та не спростовують обґрунтованість позовних вимог. Звіт визначає справедливу (ринкову) вартість. Саме ця вартість і використана при зверненні стягнення та підтверджена рецензією. Оскаржити звіт можна, за умови якщо він складений з порушеннями законодавства або містить невірні дані про об'єкт. Окрім того, Фондом Державного майна запроваджена система Кабінет користувача Єдиної бази даних звітів про оцінку відповідно до якої передбачені послуги з формування е-Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, формування Витягу із Єдиної бази про реєстрацію е-Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості або Звіту про оцінку, реєстрація Звіту про оцінку майна відповідно до якої ТОВ "ФК "ФІНРАЙТ" отримано оцінку, яка складає станом на 22.03.2026 року - 8204603,12 грн. Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу ІІІ) 22 березня 2026 року 201-20260322- 0011379950. На думку позивача, експертиза є зайвою, затягує процес, предмет спору, який розглядається у цій справі не потребує проведення експертизи. Позивач наполягає, що експертиза є недоцільною, а розгляд справи можливо провести за наявними доказами у справі. На переконання позивача, проведення експертизи лише затягне розгляд справи.
27.04.2026 представник відповідача в судовому засіданні клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи підтримав та просив суд його задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти призначення судової оціночно-будівельної експертизи заперечував, просив суд відмовити в задоволенні клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
За положеннями ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з ч. 3, 5 ст. 100 ГПК України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно ст. 7 Закону України “Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Відповідно до пп. 1.2.2. п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства юстиції України) основними видами (підвидами) експертизи є: інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза. Поряд із вказаними видами інженерно-технічних експертиз експертними установами можуть проводитись також інші їх види (підвиди) та комплексні технічні дослідження із залученням відповідних фахівців у певних галузях знань, у тому числі авіаційного та водного транспорту.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (ч.ч. 1, 2, 3, 4, 8 ст. 98 ГПК України).
Отже, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") є те, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (заява №61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
За змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Отже, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів статті 99 ГПК України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані: звіт про оцінку нерухомого майна згідно договору № О-21/07/25/01 від 21 липня 2025 року, відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки нежитлової будівлі літ. "Б-1" загальною площею 1672,5 кв.м. на дату оцінки 24 липня 2025 року, складає: 12965100,00 грн та довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості Фонду державного майна України від 22 березня 2026 року (Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу ІІІ), відповідно до якої оціночна вартість об'єкта оцінки - нежитлова будівля літ "Б-1" (ЮПМПМП196950), загальною площею 1672.50 кв. м. за адресою 61104, м. Харків, просп. Байрона, буд. 144/1 становить 8204603,12 грн.
Крім того, відповідачем наданий звіт з незалежної оцінки майна від 30 березня 2026, відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки (нежитлова будівля літ "Б-1", загальною площею 1672.50 кв. м. за адресою 61104, м. Харків, просп. Байрона, буд. 144/1), що розрахована порівняльним підходом, з урахуванням округлення становить: 32200000,00 грн.
Отже, надані сторонами звіти з незалежної оцінки майна та довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості Фонду державного майна України містять суттєві відмінності у ціні нерухомого майна, а саме у документах, поданих до суду, визначені три різні оцінки вартості спірного нерухомого майна.
Відтак, у зв'язку з наданням відповідачем нового звіту з незалежної оцінки майна, відповідач ставить під сумнів наданий позивачем звіт про оцінку майна, що і стало підставою для подання до суду відповідного клопотання про призначення судової експертизи для визначення ринкової вартості нерухомого майна станом на 08.08.2025, а саме будівлі, нежитлова літ. "Б-1" загальною площею 1672,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Байрона (Героїв Сталінграда), будинок 144/2.
Оскільки позивач посилається на те, що не мав можливість у повному обсязі задовольнити власні грошові вимоги за рахунок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, призначення у даній справі оціночно-будівельної експертизи матиме наслідком усунення невизначеності у спірних правовідносинах, а також сприятиме встановленню дійсної ринкової вартості іпотечного майна та визначення суми задоволених кредитором вимог за наслідками звернення стягнення на це майно, що мало місце 08.08.2025 року.
З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини справи та доводи відповідача, суд дійшов висновку, що іншими засобами доказування неможливо встановити ринкову вартість спірного нерухомого майна, тому існує необхідність застосування спеціальних знань щодо встановлення ринкової вартості нерухомого майна станом на 08.08.2025, а саме будівлі, нежитлова літ. "Б-1" загальною площею 1672,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Байрона (Героїв Сталінграда), будинок 144/2.
Відповідно до ч. 3-7 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо обрання експертної установи, а відповідач просить суд проведення експертизи доручити експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України, враховуючи зону регіонального обслуговування експертної установи, суд вважає за можливе проведення судової експертизи доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Частиною 3 ст. 228 ГПК України передбачено, що з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Враховуючи викладене, провадження у справі № 922/634/26 відповідно до ст. 228 ГПК України підлягає зупиненню на час проведення експертизи.
Суд вважає за доцільне звернутись до судового експерта з пропозицією реалізувати надане йому статтею 13 Закону України “Про судову експертизу» право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Суд попереджає експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Витрати по проведенню експертизи суд, з огляду на положення статті 125 ГПК України, покладає на відповідача, як на сторону, що заявила клопотання про проведення судової експертизи.
Керуючись ст. ст. 98-100, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" про призначення у справі № 922/634/26 судової оціночно-будівельної експертизи - задовольнити.
Призначити у справі №922/634/26 судову оціночно-будівельну експертизу, на розгляд якої поставити наступні питання:
- Яка ринкова вартість нерухомого майна станом на 08.08.2025, яке було передане Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Стандарт" в іпотеку Акціонерному товариству "Банк Січ" за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т.М. 06.07.2021 року за реєстровим № 90, а саме будівлі, нежитлова літ. "Б-1" загальною площею 1672,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Байрона (Героїв Сталінграда), будинок 144/2?
Доручити проведення експертизи Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса" (61177, місто Харків, вулиця Золочівська, будинок 8А).
Попередити експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Для проведення експертизи направити експертній установі матеріали справи №922/634/26.
Витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи покласти на відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост".
Рахунок на оплату витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, експертній установі направити відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" на адресу: 61060, м. Харків, просп. Льва Ландау, буд. 171.
Зобов'язати експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи.
Запропонувати судовому експерту реалізувати, надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Провадження по справі № 922/634/26 зупинити на період проведення судової експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повна ухвала підписана 28 квітня 2026 року.
СуддяЛ.В. Шарко