8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1412/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Деркач П. О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області, м. Луцьк
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі", м. Харків
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів 1327530,29 грн.
за участю представників:
позивача - Савченко Е.О., самопредставництво,
відповідача - Єграшина Т.Г., самопредставництво,
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі», в якій просить суд:
- Визнати недійсною додаткову угоду № 1/03/24 від 07.03.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (процедура закупівлі: UA-2023-12-29-003873-a).
- Визнати недійсною додаткову угоду № 3/16/24 від 03.04.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (процедура закупівлі: UA-2023-12-29-003873-a).
- Визнати недійсною додаткову угоду № 85/24 від 11.07.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (процедура закупівлі: UA-2023-12-29-003873-a).
- Визнати недійсною додаткову угоду № 92/24 від 12.08.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (процедура закупівлі: UA-2023-12-29-003873-a).
- Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ: 30510656) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області (Волинська область, м.Луцьк, вул. Рівненська 52 б, код ЄДРПОУ 25908960) грошові кошти у розмірі 1327530,29 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладені між сторонами додаткові угоди № 1/03/24 від 07.03.2024, № 3/16/24 від 03.04.2024, № 85/24 від 11.07.2024, № 92/24 від 12.08.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», підп. 2 п. 19 Особливостей та п. 5.2.2 Договору, що є підставою для їх визнання судом недійними. З огляду на те, що додаткові угоди визнаються недійсними та не породжують правових наслідків, з відповідача має бути стягнуто 1 327 530,29 грн, як різниця між сумою коштів, які фактично були сплачені позивачем за постачання електричної енергії по ціні, згідно з оспорюваними додатковими угодами, та сумою за товар по ціні, визначеною Договором (вартістю електроенергії 7,146 грн. за 1 кВт/год).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.06.2025 клопотання (вх.№13302 від 04.06.2025) відповідача задоволено та зупинено провадження у справі №922/1412/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Харківської області від 23.12.2025 №292/2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/1412/25 у зв'язку з призначенням судді Жельне С.Ч. на посаду судді Східного апеляційного господарського суду згідно з Указом Президента України від 13.12.2025 №932/2025.
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 справу №922/1412/25 передано на розгляд судді Жиляєву Є.М.
Частиною чотирнадцятою статті 32 ГПК України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Враховуючи те, що розгляд справи №922/1412/25 здійснюється в порядку загального позовного провадження, суд вважає за необхідне прийняти дану справу до свого провадження.
10.02.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № 3340), в якій позивач повідомляє суд про те, господарську справу № 920/19/24 було розглянуто Великою палатою Верховного Суду 21.11.2025.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2026 провадження у справі № 922/1412/25 поновлено та підготовче засідання призначено на 03.03.2026 об 11:20.
16.02.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. №5067), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1412/25 до судового розгляду по суті на 24.03.2026 р. о(об) 12:00.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2026 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 14.04.2026 о 13:00 год.
Позивач у судове засідання 14.04.2026 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання 14.04.2026 з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Отже, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, судом встановлено наступне.
На балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області (скорочена назва - Служба відновлення у Волинській області) знаходяться об'єкти двох міжнародних пунктів пропуску для автомобільного сполучення на українсько-польському кордоні МАПП "Устилуг-Зосін" та МАПП "Ягодин-Дорогуськ". Служба відновлення у Волинській області здійснює в межах повноважень утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення.
09.01.2024 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області (Служба, Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вєк Технолоджі» (Постачальник) було укладено договір про закупівлю послуг електричної енергії № 07/01/24 (далі - Договір), а саме постачання 1 485 000 кВт/год електричної енергії на суму 10 611 810,00 грн, ціна за 1 кВт/год - 7,146 гривень.
Унікальний номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель: иА-2023-12-29-003873-а.
Джерело фінансування цієї закупівлі - кошти державного бюджету.
За вищевказаним Договором Постачальник продає електричну енергію (далі - Товар) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (поставленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (п. 2.1 Договору).
Згідно з національним класифікатором України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник» для Товару, як предмета закупівлі за державні кошти, установлений код 09310000-5 та назва (опис) - Електрична енергія (МАПП) (п. 2.2 Договору).
Пунктом п. 3.1. Договору визначено, що постачання електричної енергії за Договором здійснюється до 31.12.2024 (включно).
Пунктом 3.2. Договору визначено місце поставки (Об'єкт):
МАПП "Устилуг-Зосін" - м.Устилуг, вул. Левінцова 60;
МАПП "Ягодин-Дорогуськ" - с. Старовойтово, вул. Прикордонників, 41.
Загальна ціна Товару (ціна Договору) становить 10 611 810,00 грн, у тому числі ПДВ 1 768 635,00 грн та визначена у Додатку 3 до Договору (п. 5.1. Договору).
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що ціна за 1 кіловат-годину (одиницю Товару) визначена у Додатку 3 до цього Договору “Договірна ціна на постачання товару - Електрична енергія (МАПП)» та розрахована відповідно у Додатку 4 до цього Договору "Порядок визначення вартості електричної енергії" та становить 7,146 грн з ПДВ.
Договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 року включно, а в частині виконання зобов'язань
Сторонами - до повного їх виконання (п. 15.1 Договору).
Споживачем підписано заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком №2 до Договору.
На момент підписання Договору сторонами погоджені всі істотні умови Договору, а саме предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за Договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі».
Додатковою угодою №02/24 від 29.02.2024 пункт 3.2. Договору доповнили новим Об'єктом “Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області - м. Луцьк вул. Рівненська, буд. 52 Б», ціна за одиницю товару та обсяги закупівлі залишилися незмінними.
У подальшому, до вказаного Договору також були внесені істотні зміни, шляхом укладання ряду додаткових угод, за якими змінено ціну товару у бік збільшення:
1. Додатковою угодою № 1/03/24 від 07.03.2024 підвищено ціну на електричну енергію з 7,146 грн за кВт/год до 8,303604 грн кВт/год з 01.01.2024 та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 1 277 976,406.
На обґрунтування наявності підстав для внесення змін до Договору шляхом укладення додаткової угоди №1/03/24 від 07.03.2024 надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 06.02.2024№77-2/24, відповідно до якого середньозважена ціна на ринку “добу на перед» РДН у торговій зоні ОЕС України за січень 2024 року - 3 858,57 грн/МВт.год (ціна вказана без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії).
2. Додатковою угодою № 3/16/24 від 03.04.2024 знижено ціну на електричну енергію з 8,303604 грн за кВт/год до 7,448828356 грн кВт/год з 01.02.2024 та збільшено обсяги постачання електричної енергії до 1 403 096,73.
На обґрунтування наявності підстав для внесення змін до Договору шляхом укладення додаткової угоди № 3/16/24 від 03.04.2024 надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 05.03.2024№165/24, відповідно до якого середньозважена ціна на майданчику ринку “добу на перед» РДН у торговій зоні ОЕС України за лютий (01.02-29.02) 2024 року - 3 268,58 грн/МВт.год (ціна вказана без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії).
3. Додатковою угодою № 85/24 від 11.07.2024 тричі підвищено ціну на електричну енергію з квітня 2024 року до 7,543275421 грн кВт/год, з травня 2024 року до 8,830024327957430 грн кВт/год, з червня 2024 року до 10,541719835051 грн кВт/год та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 1 149 119,62.
На обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди №85/24 від 11.07.2024 надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 01.07.2024№805/24, відповідно до якого середньозважена ціна на ринку “добу на перед» РДН у торговій зоні ОЕС України за червень (01.06-30.06) 2024 року - 5 403,38 грн/МВт.год (ціна вказана без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії).
4. Додатковою угодою № 92/24 від 12.08.2024 підвищено ціну на електричну енергію до 11,35844896144210 грн кВт/год з 01.07.2024 та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 1 111 439,21.
На обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди №92/24 від 12.08.2024 надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 31.07.2024№968-2/24, відповідно до якого середньозважена ціна на ринку “добу на перед» РДН у торговій зоні ОЕС України за липень (01.07-31.07) 2024 року - 5 967,11 грн/МВт.год (ціна вказана без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії).
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що у загальному, внаслідок укладення вказаних додаткових угод до Договору № 07/01/24 від 09.01.2024, первісну ціну за одиницю товару (кВт/год), визначену при проведенні процедури закупівлі, збільшено з 7,146 грн (з ПДВ) до 11,35844896144210 грн (з ПДВ), тобто збільшено на понад 57,32% від ціни, визначеної у Договорі. Замовлений обсяг постачання по вказаним додатковим угодам суттєво зменшився з 1 485 000,00 кВт/год до 1 111 439,21 кВт/год, тобто на 373560,79 00 кВт/год.
Фактично постачальником електрична енергія за ціною, яка визначена у Договорі (7,146 грн за кВт/год) споживачу не поставлялася, оскільки додатковою угодою № 1/03/24 від 07.03.2024 підвищено ціну на електричну енергію з 7,146 грн за кВт/год до 8,303604 грн кВт/год з 01.01.2024.
На переконання позивача, внесення змін до договору в частині підвищення цін на електричну енергію здійснено з порушенням вимог законодавства, а саме з порушенням максимально встановленого 10% ліміту підвищення ціни на товар.
Так, позивачем у позові зазначено про те, що звертаючись з пропозиціями внести відповідні зміни до Договору, відповідач надавав Експертні висновки Харківської торгово-промислової палати. Однак, вказані висновки не підтверджують коливання ціни товару на дату укладення додаткової угоди № 1/03/24 від 07.03.2024 в порівнянні з датою підписання Договору 09.01.2024, та відповідно, коливання на дату укладення додаткової угоди №85/24 від 11.07.2024 у порівнянні з датою підписання додаткової угоди №1/03/24 від 03.04.2024. Аналогічно не обґрунтовано коливання ціни щодо додаткової угоди № 92/24 від 12.08.2024.
ТОВ “Вєк Технолоджі» на виконання умов Договору та укладених додаткових угод було поставлено 1 132 470 кВт/год електроенергії.
При цьому, позивачем у позові наголошено про те, що висновки Харківської торгово-промислової палати, надані постачальником на підтвердження підвищення (зміни) Срдн не відображають динаміку цін на електроенергію, та не підтверджують очевидну невигідність постачальника щодо виконання Договору на попередніх умовах. Вони носять виключно фактографічно-інформаційний характер та не враховують умов договорів та контрактів.
Також, на обґрунтування позовних вимог позивач покликається на практику Верховного суду, зокрема на постанову Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, відповідно до якої можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін або ж сторони договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позов на обґрунтування своїх заперечень зазначив, зокрема про те, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду по справі № 918/1043/21 від 18.09.2024 так як позивач є стороною в зобов'язанні і не є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, а також частково договір виконувався не за бюджетні кошти і в цій частині виконання договору відповідач не має владних повноважень, так як договір виконувався не за бюджетні гроші, то повинна бути застосована двостороння реституція. ТОВ “Вєк Технолоджі» (Постачальник) уклало Договір № 07/01/24 про постачання електричної енергії від 09.01.24 (Договір) зі службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області (Споживач) за процедурою публічних закупівель номер в prozorro UA-2023-12-29-003873-а. У зв'язку з об'єктивним коливанням ціни на електричну енергію на ринку в бік збільшення, відповідно даних з сайту ДП “Оператора ринку»,, згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ “Про публічні закупівлі», підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 р., п. Ціна на електричну енергію додатку 4 Порядок визначення вартості електричної енергії укладеного нашими сторонами договору № 7/1/24 про постачання електричної енергії від 09.01.24. Зміна ціни електроенергії повністю мотивована, жодного разу не була змінена на більший відсоток, ніж змінена середньозважена на РДН , навпаки відповідно умов договору відповідач мав право підняти ціну перший раз до 8,79938964 грн з ПДВ, але запропонував підняти до 8,303604 грн з ПДВ, таким чином занизивши ціну електроенергії, так як ця ціна була еталоном при порівняння в подальшому. Також, відповідачем у відзиві зазначено про те, що зміна ціни відбувалась згідно п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», який не має обмежень в підняття ціни на 10 відсотків. Приймалась до уваги середньозважена ціна на РДН, показник, який прямо вказаний в підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022. Також зміна ціни відбувалась відповідно умов договору, в якому не вказано, що треба порівнювати середньозважену ціну на РДН на дату укладення договору або додаткової угоди, а проголошено, що порівнюється ціна, яка актуальна ціна закупівлі одиниці Товару на день укладення Договору або останнього додаткової угоди до цього Договору. Таким чином, відповідачем зазначено про те, що оскільки розрахунковим періодом є місяць, то порівняння середньомісячної ціни на РДН за цілий місяць є саме тим параметром, який впливає на ціну закупівлі. Також сам позивач в листі №18512814/2024 від 27.11.24 аналізує підстави зміни ціни та вказує, що додаткові угоди укладені правильно. Крім того, відповідачем у відзиві зазначено про те, що позивач має заборгованість за спожиту електроенергію в грудні 2024 року у розмірі 1378415,93 грн, яку він не збирається оплачувати, хоча строк оплати сплив 20.01.2025. Також позивач пояснює в позовній заяві, що сплачував за спожиту електроенергію, так як не хотів розторгнення дострокового договору, бо тоді йому треба було проводити тендер, або, якщо б від не провів тендеру, то купувати електроенергію у постачальника останньої надії по значно вищим цінам. Таким чином, на переконання відповідача, позивач обрав не оплачувати останній місяць постачання. Відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням надати його екземпляри додаткових угод та актів прийому-передачі, але позивач відмовляв йому в цьому. В останнє відповідач звертався до позивача з листом №59/03 від 24.03.2025 року (додається), але відповіді не отримав; позивач постійно змінював свою позицію стосовно причин, що заважають йому здійснити оплату за спожиту електроенергію в грудні 2024 року. В листі позивача №18512814/2024 від 27.11.24 він зазначає, що, на його думку, відповідач неправильно порахував вартість електроенергії, так як не в кожному місяці змінював ціну (не була змінена в березні, серпні та вересні 2024 року), і за розрахунками позивача він переплатив за ці місяці 10042,62 грн (десять тисяч сорок дві гривні 62 копійки) без ПДВ. Очевидно, що ця сума є мізерною і більше ніж в сто разів менша за 1378415,93 грн. заборгованості за електроенергію, спожиту на підставі договору №07/01/24 про постачання електричної енергії від 09.01.2024. На цей лист відповідач надав відповідь № 185/28/11/2024 від 27.11.2024, в якій зазначив, що акти прийому-передачі надавались відповідно додаткових угод до договору, що є у відкритому доступі в Проззоро і заднім числом змінювати умови договору неможливо. У листі позивача №1852814/2024 від 27.11.24 він аналізує підстави зміни ціни як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, укладення додаткових угод № 1/03/24 від 07.03.2024, № 3/16/24 від 03.04.2024, № 85/24 від 11.07.2024, № 92/24 від 12.08.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії і робить висновок про укладення цих додаткових угод правильно, відповідно вимогам Закону України “Про публічні закупівлі». Отже, відповідачем у відзиві зазначено, що відповідач змінює свою позицію, яка не відповідає обставинам справи і має на меті не оплачувати 1378415,93 грн. заборгованості за електроенергію, спожиту на підставі договору №07/01/24 про постачання електричної енергії від 09.01.2024, тому зазначена поведінка є недобросовісною, направлена на затягування судового процесу і несплату заборгованості за електроенергію, строк сплати якої настав в січні 2025 року. Відповідач зазначає, що в договорі про постачання електроенергії, укладеного між нами та позивачем визначено порядок зміни ціни і ціна змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на електроенергію на ринку на добу наперед відповідно до передбаченої договором зміни ціни, що відповідає пункту 7 частини 5 статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі» зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. У спірному договорі зміна ціни відбувається відповідно збільшення середньозважених цін на ринку на добу наперед; порядок зміни регульованих тарифів визначено в договорі, в законі “Про публічні закупівлі». Також, на обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилається: на експертний висновок Міністерства енергетики України до проекту Закону про внесення змін в Податковий кодекс, де у п.2 де чітко вказано що ринок на добу наперед є біржою; на витяг з сайту Української енергетичної біржі, де визначені біржові котирування, в якому зазначені середньозважені ціни ринку на добу наперед визначені як біржові котирування; на витяг з сайту Оператора ринку, де вказано, що працює за принципом біржі, доступного за посиланням https://www.oree.com.ua/index.php/web/1001; на результати дослідження Центру Разумкова щодо біржового характеру функціонування ринку “на добу наперед» в Європі, що доступне за посиланням https://razumkov.org.ua/uploads/article/2016_ENERGY-GAZ-pravki.pdf.; на результати наукового дослідження науковців Запорізького національного університету щодо біржового характеру функціонування ринку “на добу наперед», доступного за посиланням http://pte. diit.edu.ua/article/view/300012/293098; на статтю видання “Українська Правда» щодо біржового характеру функціонування ринку “на добу наперед», стаття доступна за посиланням https://www.epravda.com.ua/projects/promarket-energo/2019/12/12/654707 . Таким чином, на переконання відповідача, визначення коливання ціни відповідно середньозважених цін на ринку на добу наперед треба вважити таким, що регулюється п.7 ч.5 ст41 ЗУ “Про публічні закупівлі». Відповідачем у відзиві вказано, що підвищення ціни відбулось через зміну регульованих цін і треба застосовувати п.7 ч.5 ст. 41 ЗУ “Про публічні закупівлі» зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; так як в договорі зміна ціни обумовлюється зміною середньозважених цін на ринку на добу наперед, які є самодостатніми і додаткового аналізу не потребують, то сторони можуть брати ці показники з сайту Оператора ринку. Оператор ринку, що діє на підставі ЗУ “Про ринок електричної енергії» забезпечує функціонування ринку "на добу наперед", цей ринок є оптовим ринком продажу електроенергії, єдиним в Україні і не може бути замінений іншими аукціонами. Відповідач не мав змоги закупити електроенергію на весь час дії договору на аукціонах з продажу електроенергії, так як двосторонні договори можна було укласти тільки на місяць, а не на рік (строк дії оспорюваного договору), відповідач закуповував електроенергію на ринку на добу наперед і в договору була передбачена зміна ціни відповідно зміни середньозваженої ціни електроенергії на ринку на добу наперед. Таким чином, на переконання відповідача, зміна ціни відбувалась відповідно п.7 ч.5 ст.41 Закону Країни “Про публічні закупівлі», який не має обмежень в 10 відсотків. У спірному договорі зміна ціни відбувається відповідно збільшення середньозважених цін на ринку на добу наперед. Таким чином, на переконання відповідача, підвищення ціни відбулось через зміну регульованих цін і треба застосовувати п.7ч.5 ст41 Закону України “Про публічні закупівлі» зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Стосовно правових позицій, на які спирався позивач у позовній заяві, на переконання відповідача, ці правові позиції застосовуються для конкретних справ, щодо яких вони були сформовані. Також, відповідачем у відзиві зазначено, що відповідно умов договору ціна електроенергії додається податок на додану вартість, що сплачено відповідачем до бюджету, до розрахунку суми відшкодування додано не тільки ціну товару, а й податок на додану вартість, 401977,60 грн оплачено за рахунок власних коштів підприємства. Також відповідачем зазначено, що в відповіді казначейства вказано, що головним розпорядником бюджетних коштів по договору є Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, а не позивач, отже позивач не є головним розпорядником бюджетних коштів, а є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Спірний договір є договором між двома суб'єктами підприємницької діяльності, укладений і виконаний на свій власний ризик; якщо комунальне підприємство не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб'єктом владних повноважень, а позивач не є суб'єктом владних повноважень. Крім того, відповідачем зазначено, що у даному випадку неможливо здійснити реституцію в натурі, так як одержане полягає в використаній електроенергії таким чином, сторони зобов'язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування; ТОВ “Вєк Технолоджі» не вимагає відшкодування вартість електроенергії, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування, та як ці ціни є вдвічі більшими, ТОВ “Вєк Технолоджі» в позовних вимогах по зустрічному позову просить залишити кошти, одержані за продану електроенергію, відповідачем зазначено на відсутність підстав визнання додаткових угод недійсними. Отже, відповідачем неодноразово у відзиві зазначено про те, що в спірному договорі про постачання електроенергії, укладеного між сторонами визначено порядок зміни ціни і ціна змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на електроенергію на ринку на добу наперед відповідно до передбаченої договором зміни ціни, що відповідає пункту 7 частини 5 статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі» зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Позивач не є головним розпорядником бюджетних коштів відповідно п.2 статті 22 БК України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Приписи Закону України "Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі», замовниками є органи державної влади (органи законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад.
Публічні закупівлі здійснюються із дотриманням принципів, визначених указаним вище Законом, зокрема, максимальної економії, ефективності та пропорційності (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про публічні закупівлі»).
Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах.
Сторона договору при здійсненні державних закупівель розпоряджається не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків.
Близька за змістом правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.
Право сторін договору на внесення змін до нього не може відбуватися з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно, свобода договору не може превалювати над дотримання вимог закону (постанова Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №927/56/23).
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/ або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону).
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України (п. 3-7 розд. Х Закону).
Постановою Уряду від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1 цих Особливостей вони встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, тобто регулюють здійснення публічних закупівель у визначений період.
Відповідно до п. 3 Особливостей, замовники що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі», проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Пунктом 17 Особливостей передбачено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Відповідно до пункту 10 Особливостей, замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 №822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Наведені вище положення підпункту 2 пункту 19 Особливостей кореспондуються із приписами правової норми, викладеної у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону.
Врахувавши приписи пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону та підпункту 2 пункту 19 Особливостей необхідне дотримання вимоги про збільшення ціни товару не більше ніж на 10 відсотків (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону).
Близька за змістом правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.08.2024 по справі №440/11406/24.
Також, правова позиція стосовно необхідності дотримання вимоги про збільшення ціни товару не більше ніж на 10 відсотків у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону) наведена у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24.
Крім того, надаючи відповідну оцінку підпунктам 2, 7 пункту 19 Особливостей, Верховний суд, у постанові від 28.08.2024 у справі №918/1313/23 зазначив, про те що постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; їх зміст (підп. 2 та підп. 7 п. 19 Особливостей) лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Також, відповідно до правової позиції Верховного суду, наведеної у постановах від 21.08.2024 у справі №918/16/24, від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 не передбачає внесення змін до Закону “Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.
При цьому, Верховний суд у справі №918/16/24 також вказав на необхідності дотримання обмежень, встановлених, зокрема, у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі».
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 ГК України, ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Із наведених норм ЦК України, ГК України, Закону та Особливостей, вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (п.п. 88-90 указаної постанови) викладено правовий висновок про застосування норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», зокрема:
88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-УШ, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Вищевказаний висновок Великої Палати Верховного Суду зроблено з огляду на системне тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі», згідно з якими вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Враховуючи вищенаведене, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22).
В іншому випадку не досягається мета Закону України “Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
При цьому, кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку, повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін та повинні містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 42.4 постанови Верховного суду від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, постанова Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору (додаткової угоди) і до внесення відповідних змін до нього.
Таким чином, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, має бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до Договору, а в разі наступних змін - між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.
Близька за змістом правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 16.02.2021 у справі № 910/6790/18.
Виключно зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (постанова Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/401/23).
Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п. 134 постанови Верхового Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19, п.5.46 Постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, постанова Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22).
Враховуючи вищенаведене у разі, якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар коливалась на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди (або між додатковими угодами), обґрунтує та доведе, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), то можна говорити про наявність підстав для внесення змін до договору.
Судом також враховано правову позицію Верховного суду від 18.08.2021 у справі №927/491/19, відповідно до якої перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору з певною ціною та її подальше підвищення внаслідок так званого коливання є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Отже, сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. Умовою такого підвищення обов'язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції. Зазначене є особливо актуальним у тому випадку, якщо коливання цін на товар обумовлюється його сезонним характером або у випадку, коли за умовами тендерної документації товар повинен бути наявним у постачальника.
Близька за змістом правова позиція наведена у постанові Верховного суду у постанові від 02.07.2024 у справі № 910/13579/23.
Крім того, судом у даному конкретному випадку враховано те, що законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.
Отже, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Проте, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Так, у даному разі, пунктом 5.5 спірного Договору передбачено наступне:
5.5. Ціна цього Договору та ціна за одиницю Товару може змінюватись у випадках, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі». Ціна за одиницю Товару може змінюватись у випадках:
5.5.1. Зменшення ціни за одиницю Товару у разі коливання ціни на ринку.
5.5.2. Збільшення ціни за одиницю Товару пропорційно збільшенню ціни такого Товару на ринку у разі коливання ціни такого Товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми Договору. Зміна умов Договору в частині збільшення ціни Товару здійснюється шляхом укладання відповідної Додаткової угоди про внесення змін.
У разі коливання ціни Товару на ринку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни за одиницю Товару. Наявність факту коливання ціни Товару на ринку підтверджується довідками (завіреними копіями довідки (ок)) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни Товару на ринку, щодо розміру цін на Товар на момент укладання Договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій. Разом із листом Постачальник надає Довідку (завірену копію довідки (ок)), яка підтверджує та обґрунтовує зміну ціни порівняно з ціною, встановленою в Договорі
Із обставин справи убачається, що у подальшому, якщо протягом дії спірного Договору відбуваються коливання ціни за одиницю Товару в сторону збільшення, Постачальник повинен письмово звернутися до Споживача та надати новий оригінал довідки (завірену копію довідки (ок)), яка обґрунтує збільшення ціни по зазначеному діапазону порівняно з ціною, встановленою в Договорі (додатковій угоді).
Крім того, для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, Сторони можуть використовувати інформацію, розміщену ДП “Операторринку» на своєму сайті: https://www.oree.com.ua.
Під коливанням ціни за одиницю Товару на ринку слід розуміти будь-яку зміну ціни за одиницю Товару у довідці, порівняно з ціною Товару, визначеною в Договорі (додатковій угоді).
За такої умови ціна за одиницю Товару збільшується пропорційно збільшенню ціни такого Товару на ринку з урахуванням вимог підпункту 2 пункту 19 Постанови КМУ № 1178.
На підставі довідки, наданої Постачальником Споживачу, сторони розраховують ціну за одиницю Товару за формулою визначення ціни Товару, вказаною в Додатку 4 до цього Договору.
Зміна ціни за одиницю Товару здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до Договору за результатами переговорів Сторін в частині коригування обсягів фактичного споживання Товару Споживачем без зміни ціни Договору.
5.5.3. Зміни ціни в Договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до змін таких ставок та/або пільг з оподаткування.
5.5.4. Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і компонентів, що застосовуються в Договорі про закупівлю, у разі встановлення.
Ціна за одиницю Товару в таких випадках визначається за формулою зміни ціни за одиницю Товару, вказаною в Додатку 4.
Зміна ціни за одиницю Товару здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до Договору за результатами переговорів Сторін в частині коригування ціни Договору зі зміною обсягів фактичного споживання Товару Споживачем або коригування обсягів фактичного споживання Товару Споживачем без зміни ціни Договору.
Як зазначалося судом вже вище, до вищевказаного договору сторонами укладено п'ять додаткових угоди, три з яких стосуються збільшення фактичної ціни. Так, зокрема:
1. Додатковою угодою № 1/03/24 від 07.03.2024, у зв'язку з коливанням цін на електричну енергію, підвищено ціну на електричну енергію з 7,146 грн за кВт/год до 8,303604 грн кВт/год з 01.01.2024 та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 1 277 976,406.
2. Додатковою угодою № 85/24 від 11.07.2024, у зв'язку з коливанням цін на електричну енергію, тричі підвищено ціну на електричну енергію з квітня 2024 року до 7,543275421 грн кВт/год, з травня 2024 року до 8,830024327957430 грн кВт/год, з червня 2024 року до 10,541719835051 грн кВт/год та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 1 149 119,62.
3. Додатковою угодою № 92/24 від 12.08.2024, у зв'язку з коливанням цін на електричну енергію, підвищено ціну на електричну енергію до 11,35844896144210 грн кВт/год з 01.07.2024 та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 1 111 439,21.
Відповідно до додаткової угоди № 1/03/24 від 07.03.2024 сторони, керуючись Законом України “Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 №1178, керуючись підпунктом 7 пункту 19 Особливостей, у зв'язку із коливанням ціни на електричну енергію на ринку, домовились внести зміни в Додаток 3 Договору “Договірна ціна» та збільшили ціну за одиницю товару.
Сторони встановили, що дана додаткова угода діє з січня 2024 року.
Отже, ціна за електроенергію як товар, визначена у Договорі, становила 3,6939 грн за 1 кВт/год. та до моменту укладення додаткової угоди № 1/03/24 від 07.03.2024, не змінювалась.
Як уже зазначалося судом вище, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).
Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.
Втім зі змісту листа-звернення постачальника ТОВ “Вєк технолоджі» від 06.02.2024 № 50/28/2024/пз про необхідність підняття ціни електроенергії з січня 2024 року такі відомості відсутні та про зазначене не убачається.
Так, зокрема у листі-зверненні від 06.02.2024 постачальником не обґрунтовано неможливість виконання договору на попередніх умовах, а також причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним, збитковим.
Крім того, відповідно до даних ДП "Оператор ринку", середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок "на добу наперед") у торговій зоні ОЕС України на момент укладення договору № 01/01/2024 від 09.01.2024 (січень 2024 року) становила 3828,57 грн/МВт.год, а в лютому 2024 року (місяць, який передує укладення додаткової угоди № 1/03/24 від 07.03.2024) - 3268,58 грн/МВт.год.
Таким чином, вищенаведене неспростовно та переконливо свідчить про те, що у період з: січня по лютий 2024 року ціна на електроенергію не підіймалась, а знизилась.
Водночас, відповідно до спірної додаткової угоди № 1/03/24 від 07.03.2024 збільшено ціну електроенергії з 7,146 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 8,303604 грн за 1 кВт/год з ПДВ на 14,48 %, що є непропорційним коливанню ціни електричної енергії на ринку.
Таким чином, за висновками суду, у даному конкретному випадку, укладення додаткової угоди №1/03/24 від 07.03.2024 до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів, нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору та суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, підп. 2 п. 19 Особливостей тап. 5.2.2 Договору, згідно якого передбачено, що зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Як встановлено судом під час розгляду даної справи, підставою для укладення спірної додаткової угоди №1/03/24 від 07.03.2024 став лист постачальника ТОВ “Вєк технолоджі» від 06.02.2024 №50/28/2024/пз, відповідно до якого середньозважена ціна на ринку “добу на перед» РДН у торговій зоні ОЕС України за січень 2024 року - 3 858,57 грн/МВт.год (ціна вказана без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії).
Лист-звернення постачальника від 06.02.2024 № 50/28/2024/пз та експертний висновок №77-2/24 від 06.02.2024 Харківської торгово-промислової палати не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у них відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підп. 2 п. 19 Особливостей.
Відповідно до п. 5.2.2. Договору, якщо протягом дії Договору відбуваються коливання ціни за одиницю Товару в сторону збільшення, Постачальник повинен письмово звернутися до Споживача та надати новий оригінал довідки. Додатковою угоди № 85/24 від 11.07.2024 тричі підвищено ціну на електричну енергію, проте відповідачем надано лише однин експертний висновок №805-2/24 від 01.07.2024 Харківської торгово-промислової палати.
Так, підставою для укладення додаткової угоди № 85/24 від 11.07.2024, якою тричі підвищено ціну на електричну енергію з квітня 2024 року до 7,543275421 грн кВт/ год, з травня 2024 року до 8,830024327957430 грн кВт/год, з червня 2024 року до 10,541719835051 грн кВт/год та зменшено обсяги постачання електричної енергії до 1 149 119,62, став лист постачальника ТОВ “Вєк технолоджі» від 01.07.2024 № №145/28/6/2024/пз, відповідно до якого середньозважена ціна на ринку “добу на перед» РДН у торговій зоні ОЕС України за червень (01.06-30.06) 2024 року - 5 403,38 грн/МВт.год (ціна вказана без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії).
Втім Лист-звернення постачальника від 01.07.2024 № №145/28/6/2024/пз та експертний висновок №805-2/24 від 01.07.2024 Харківської торгово-промислової палати також не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підп. 2 п. 19 Особливостей.
Також, підставою для укладення додаткової угоди № 92/24 від 12.08.2024 став лист постачальника ТОВ “Вєк технолоджі» від 31.07.2024 № №155/28/7/2024/пз, відповідно до якого середньозважена ціна на ринку “добу на перед» РДН у торговій зоні ОЕС України за липень (01.07-31.07) 2024 року - 5 967,11 грн/МВт.год (ціна вказана без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії)
Проте Лист-звернення постачальника від 31.07.2024 № №155/28/7/2024/пз та експертний висновок №968-2/24 від 31.07.2024 Харківської торгово-промислової палати також не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підп. 2 п. 19 Особливостей.
Отже, за висновками суду надані ТОВ “Вєк технолоджі» документи не є належними доказами, які підтверджують наявність коливання ціни електроенергії в порівняні з моментом укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до Договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, а отже не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі» та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.
Враховуючи вищенаведене, необхідність внесення зазначених змін до ціни Договору у даному разі не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально належними та допустимими доказами.
Також, із обставин справи убачається, що у період дії Договору відбувалось і зменшення середньозваженої ціни електричної енергії (з серпня 2024 року по листопад 2024 року щомісячно зменшувалася середньозважена ціна електричної енергії: серпень - 5 738.60 грн/ МВт.год; вересень - 5 664.16 грн/МВт.год; жовтень - 5 659.97 грн/МВт.год; листопад - 5 567.45 грн/МВт.год), проте виходячи із матеріалів справи, відповідач не ініціював укладення додаткових угод щодо такої зміни ціни (у бік зменшення), хоча така можливість передбачена у п. 6 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» та підп. 5 п. 19 Особливостей, затверджених постановою Уряду від 12.10.2022№1178. Доказів зворотного матеріали справи не містять
Таким чином, небажання відповідача зменшувати ціну, у разі її падіння, і одразу збільшення ціни при підвищенні середньозваженої вартості електроенергії свідчить про використання відповідних коливань на свою користь, що не відповідає принципу справедливості.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.
Близька за змістом правова позиція наведена також у постанові Верховного Суду від 28.05.2024 у справі № 915/75/23.
Щодо заперечень відповідача, які викладено у відзиві суд зазначає про те, що сторона договору може ініціювати визнання договору недійсним у судовому порядку, якщо зміна ціни відбулася внаслідок недобросовісних дій, що порушують принципи закупівель, роблять результат невизначеним та призводять до неефективного використання бюджетних коштів.
Недобросовісні дії, які спотворюють мету тендеру, є підставою для визнання змін або всього договору недійсним.
Враховуючи вищенаведене, за висновками суду, у даному конкретному випадку, укладення сторонами додаткових угод № 1/03/24 від 07.03.2024, № 85/24 від 11.07.2024, № 92/24 від 12.08.2024 щодо внесення змін до Договору № 07/01/2024 від 09.01.2024 в бік збільшення ціни за одиницю товару, відбулось із порушеннями вимог чинного законодавства України у сфері публічних закупівель, зокрема у зв'язку із:
1) недоведенням постачальником при ініціюванні питання про зміну ціни товару (у бік збільшення) істотної зміни обставин у порядку ст. 652 ЦК України (ст. 652 ЦК України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, підп. 2 п. 19 Особливостей);
2) недотриманням вимог щодо пропорційного збільшення договірної ціни на товар (зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, підп. 2 п. 19 Особливостей);
3) зміною ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця (ч. 3 ст. 632 ЦК України);
4) збільшенням ціни товару на понад 10 відсотків від ціни, визначеної у договорі про закупівлю (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону).
Отже, враховуючи вищеозначене, спірні додаткові угоди № 1/03/24 від 07.03.2024, № 85/24 від 11.07.2024, № 92/24 від 12.08.2024 за висновками суду, були укладені всупереч вимогам закону, у зв'язку із неправомірним збільшенням ціни за товар (електроенергію), тому позовні вимоги в частині визнання їх недійсними підлягають задоволенню, а заперечення відповідача судом відхиляються, як необґрунтовані.
Наслідком укладених спірних додаткових угод стало послідовне збільшення ціни електричної енергії за період січень - липень 2024 року з 7,146 до 11,35844896 на 4,2124489 грн, що складає понад 57,32% в зв'язку з чим Служба недоотримало запланований обсяг (кількість) електричної енергії та, за відсутності визначених на те законних підстав зайво сплатило кошти за електричну енергію, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Службі.
Суд визнав слушними доводи позивача про те, що діяльність Служби на пряму критично залежить від постачання електричної енергії, оскільки на її балансі є об'єкти пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення МАПП “Ягодин» та МАПП “Устилуг», а тому наслідком відмови від підписання вищезазначених Додаткових угод до Договору є відмова Постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" поставляти електричну енергію Споживачу - Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області, що фактично призведе до незворотних наслідків, а отже Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області фактично позбавлена можливості впливати на ситуацію щодо коливання ціни на електричну енергію, оскільки її діяльність та безперервне функціонування критично залежить від отримання електричної енергії.
Із матеріалів справи також убачається, що Служба отримала від Луцької окружної прокуратури запит від 16.12.2024 №53-10725вих24, та від 17.02.2025 запит №53-1575ВИХ-25, відповідно до якого Луцькою прокуратурою в ході вивчення стану дотримання вимог законодавства при здійсненні публічних закупівель електричної енергії за Договором постачання електричної енергії № №07/01/24 від 09.01.2024 - встановлений факт відсутності підстав для зміни ціни на товар електричну енергію, визначених нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", що в свою чергу спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договорів про закупівлю.
Порушення законодавства про публічні закупівлі під час укладення додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Оскільки, вищевказані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, то розрахунок за товар (електричну енергію) повинен здійснюватися за ціною, визначеною Договором від 09.01.2024 №07/01/24, а саме вартість 1 кВт/год електроенергії становить 7,146 гривень.
Із матеріалів справи убачається, що під час дії спірних додаткових угод № 1/03/24 від 07.03.2024, № 3/16/24 від 03.04.2024, № 85/24 від 11.07.2024, № 92/24 від 12.08.2024 Замовнику поставлено 1 132 470 кВт/ год електричної енергії, за які Замовником підлягало до оплати 10 798 576,80 грн, станом на день подання позову фактично перераховано Постачальнику кошти на загальну суму 9 420 160,91 грн (з ПДВ), що підтверджується актами приймання-передачі та платіжними інструкціями; 1 378 415,93 залишаються не оплаченими.
Виходячи із ціни, визначеної сторонами у Договорі від 09.01.2024 №07/01/24, без урахування спірних додаткових угод № 1/03/24 від 07.03.2024, № 3/16/24 від 03.04.2024 № 85/24 від 11.07.2024, № 92/24 від 12.08.2024, постачальник за поставлений товар повинен був сплатити Замовнику кошти у сумі 8 092 630,62 грн з ПДВ (1 132 470 кВт/год електричної енергії х 7,146 кВт/год = 8 092 630,62 грн (з ПДВ).
Тобто, різниця між сумою коштів, які фактично сплачено Замовником за постачання електричної енергії по ціні, згідно з оспорюваними додатковими угодами, та сумою за товар по ціні, визначеною Договором, становить 1 327 530,29 грн (9 420 160,91 грн - 8 092 630,62 грн).
Таким чином, грошові кошти в сумі 1 327 530,29 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути до бюджету, що відповідає приписам ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Отже, у позивача відпала підстава для оплати 1 378 415,93 грн не оплачених на підставі актів приймання передачі за грудень по двох об'єктах МАПП “Устилуг» та МАПП “Ягодин», а також для оплати 1 378 415,93 грн не оплачених на підставі актів приймання передачі за грудень по двох об'єктах МАПП “Устилуг» та МАПП “Ягодин», оскільки додаткові угоди № 1/03/24 від 07.03.2024, № 3/16/24 від 03.04.2024 № 85/24 від 11.07.2024, № 92/24 від 12.08.2024 судом визнано недійсними, а тому такі угоди не породжують правових наслідків, а правовідносини між позивачем та відповідачем щодо ціни електричної енергії, мають регулюватись Договором № 07/01/24 від 09.01.2024 про закупівлю послуг електричної енергії, згідно з яким ціна за 1 кВт/год складає 7,146 гривень.
Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області у повному обсязі в частині стягнення грошових коштів у розмірі 1327530,29 грн., як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 25620,00 грн. на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1/03/24 від 07.03.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (процедура закупівлі: UA-2023-12-29-003873-a).
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3/16/24 від 03.04.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (процедура закупівлі: UA-2023-12-29-003873-a).
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 85/24 від 11.07.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (процедура закупівлі: UA-2023-12-29-003873-a).
5. Визнати недійсною додаткову угоду № 92/24 від 12.08.2024 до договору №07/01/24 від 09.01.2024 про постачання електричної енергії укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (процедура закупівлі: UA-2023-12-29-003873-a).
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ: 30510656) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області (Волинська область, м.Луцьк, вул. Рівненська 52 б, код ЄДРПОУ 25908960) грошові кошти у розмірі 1327530,29 грн. та 25620,00 грн. судового збору.
7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "24" квітня 2026 р.
СуддяЄ.М. Жиляєв