79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
22.04.2026 Справа № 914/57/26
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Березюка Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремагросервіс», м. Радехів, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Геокомп», м. Львів
про стягнення 1 578 528,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
ПРОЦЕС.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремагросервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Геокомп» про стягнення 1 578 528,00 грн., з яких: 1 078 300,00 грн. основний борг, 206 560,00 грн. пені, 79 676,03 грн. 3% річних, 155 275,20 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2026, справу №914/57/26 передано на розгляд судді Гоменюк З.П.
Ухвалою суду від 08.01.2026 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.01.2026.
28.01.2026 через систему “Електронний суд» (документ сформовано 28.01.2026) від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх. №2650/26)
28.01.2026 через систему “Електронний суд» (документ сформовано 28.01.2026) від представника позивача надійшло клопотання про участь у всіх судових засіданнях по справі №914/57/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача (вх.№2651/26).
Судове засідання 28.01.2026 не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гоменюк З.П. з 28.01.2025 по 02.02.2026 включно.
Ухвалою від 03.02.2026 підготовче судове засідання призначено на 18.02.2026.
У підготовче засідання 18.02.2026 представник позивача Ширков Віктор Віталійович з'явився в режимі відеоконференції. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи не подав.
Ухвалою суду від 18.02.2026 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.03.2026.
Ухвалою суду від 18.03.2026 розгляд справи по суті було відкладено на 22.04.2026.
У судове засідання 22.04.2026 сторони не з'явилися.
У судовому засіданні 22.04.2026 суд з'ясував обставини, на які учасники справи покликалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи позивача.
В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач повідомляє про те, що між ним та відповідачем було укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт №6-03/2023 від 06.03.2023.
Позивач повідомляє про те, що на виконання умов договору у період з 29.05.2023 по 16.06.2023 ним виконано роботи по дискуванні грунтів загальною площею 1246,0 га та у період з 22.06.2023 по 02.07.2023 виконано роботи посіву сільськогосподарських культур загальною площею 528,0 га.
Загальна сума виконаних робіт за твердженням позивача складає 1 798 300,00 грн.
Відповідач частково сплати виконані роботи на суму 720 000,00 грн.
Станом на 01.12.2025 року у відповідача наявний борг перед позивачем у
розмірі 1 078,300,00 грн.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 1 078 300,00 грн. основного боргу, 206 560,00 грн. пені, 155 275,20 грн. інфляційних нарахувань та 79 676,03 грн. 3% річних за порушення строків виконання грошового зобов'язання.
Аргументи відповідача.
Відповідач відзиву на позов та заперечень не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
06 березня 2023 року між ТзОВ «Ремагросервіс» (позивачем) і ТзОВ «Геокомп» (відповідачем) було укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт №6-03/2023 Так, у відповідності до умов п. 1.1., 2.1. зазначеного вище договору на виконання с/г робіт, позивач зобов'язався виконати для відповідача сільськогосподарські роботи, а саме: дискування грунтів на полях відповідача в кількості 1250 гектарів, по ціні 850,00 гривень за 1 гектар, на загальну суму 1 062 500,00 гривень та посів зернових та технічних культур на полях відповідача в кількості 550 гектарів, по ціні 1 400,00 гривень за 1 гектар, на загальну суму 770000,00 гривень, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах договору.
Відповідно до п.2.2. договору на виконання с/г робіт передбачено, що «Загальна сума
робіт, які надаються позивачем на умовах цього договору відповідачу становить 1 832 500,00 гривень без ПДВ. Вартість робіт вказана без урахування вартості дизельного пального.
Крім цього, відповідно до умов п. 2.3. договору «Фактична кількість і вартість виконаних робіт (про які ідеться в п. 2.1. цього договору) буде визначатись сторонами у актах приймання - передачі виконаних робіт, які являтимуться невід'ємною частиною цього договору».
Так, на виконання умов п.1.1., п. 2.1. договору позивач виконав на полях відповідача наступні сільськогосподарські роботи:
1. У період з 29.05.2023 року по 16.06.2023 року дискування грунтів загальною площею 1246,0 гектарів;
2. У період з 22.06.2023 року по 02.07.2023 року посів сільськогосподарських культур загальною площею 528,0 гектарів.
Після виконання позивачем всіх сільськогосподарських робіт позивач і відповідач 03 липня 2023 року підписали акт приймання - передачі фактично виконаних робіт до договору №6-03/2023 від 06 березня 2023 року у якому сторони засвідчили, що:
Позивач виконав на полях відповідача з 29.05.2023 року по 02.07.2023 року наступні сільськогосподарські роботи:
1.У період з 29.05.2023 року по 16.06.2023 року дискування грунтів загальною площею 1246,0 гектарів;
2.У період з 22.06.2023 року по 02.07.2023 року посів сільськогосподарських культур загальною площею 528,0 гектарів.
Таким чином загальна сума виконаних позивачем сільськогосподарських робіт по дискуванню грунтів на полях відповідача за період з 29.05.2023 року по 16.06.2023 року становить: 1 246 гектарів х 850,00 гривень = 1 059 100,00 гривень без ПДВ; Крім цього, відповідно до п. 2.1. договору на виконання с/г робіт від 06.03.2023 року, вартість робіт по посіву сільськогосподарських культур становить 1 400,00 гривень без ПДВ за 1 гектар. Таким чином, загальна сума виконаних сільськогосподарських робіт по посіву сільськогосподарських культур на полях відповідача за період з 22.06.2023 року по 02.07.2023 року ставить: 528,0 гектарів х 1400,00 гривень = 739 200,00 гривень.
Загальна сума виконаних сільськогосподарських робіт згідно умов договору №6-03/2023 від 06.03.2023 року становить: 1 059 100,00 + 739 200,00 = 1 798 300,00 гривень.
У п. 2 Акту приймання - передачі виконаних робіт від 03.07.2023 року до договору відповідач засвідчив, що позивачем було належним чином виконано сільськогосподарські роботи по дискуванню грунтів і посіву сільськогосподарських культур, які зазначені у цьому Акті і відповідач не має претензій до позивача щодо якості, кількості та вартості виконаних сільськогосподарських робіт. Таким чином позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем за договором на виконання с/г робіт №6- 03/2023 від 06.03.2023 року.
В свою чергу відповідно до умов п. 3.4., п. 4.1., п. 4.2. договору відповідач зобов'язався оплатити позивачу вартість виконаних робіт не пізніше 5-ти (п'яти) операційних банківських днів з моменту підписання кожного Акту виконаних робіт.
Тобто в даному випадку Акт приймання - передачі виконаних робіт без зауважень підписаний 03.07.2023 року, тому відповідно оплата в сумі 1 798 300,00 гривень повинна була здійснена відповідачем не пізніше 10 липня 2023 року.
Таким чином, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 078 300,00 грн. основного боргу, 206 560,00 грн. пені, 155 275,20 грн. інфляційних нарахувань та 79 676,03 грн. 3% річних за порушення строків виконання грошового зобов'язання.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, між позивачем та відповідачем виникли господарські зобов'язання на підставі укладеного договору на виконання сільськогосподарських робіт №6-03/2023 від 06.03.2023.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що станом на 01.12.2025 року у відповідача наявний борг перед позивачем у розмірі 1 059 100,00 грн. Відповідач щодо наявності боргу не заперечував, доказів погашення останнього суду не надав. Заборгованість підтверджена, як первинними бухгалтерськими документами, так і актом звірки взаєморозрахунків підписаним обома сторонами.
Що стосується стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає таке.
Щодо нарахування пені.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників законами та договором.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 7.3. договору на виконання сільськогосподарських робіт №6-03/2023 від 06.03.2023 року передбачено відповідальність за невиконання, чи неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, а саме: «У випадку невиконання, чи неналежного виконання умов п. 4.1. 4.2. цього договору, замовник зобов'язується сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла на момент прострочення від суми невиконаного зобов'язання».
За результатами перевірки розрахунку пені встановлено, що така нарахована правильно та підлягає до задоволення у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог у розмірі 206 560,00 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань.
Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За результатами перевірки розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань встановлено, що такі нараховано правильно та підлягають до задоволення у повному обсязі з у розмірі 155 275,20 грн. - інфляційні нарахування та 79 676,03 грн. - 3% річних.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 18 717,73 грн.
З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача підлягає до стягнення 18 717,73 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геокомп» (ідентифікаційний код 31290391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремагросервіс» (ідентифікаційний код 207778601) 1 078 300,00 грн. основний борг, 155 275,20 грн. інфляційних втрат, 79 676,03 грн. 3% річних, 206 560,00 грн. пені та 18 717,73 грн. судового збору.
3 Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 28.04.2026.
Суддя Гоменюк З.П.