ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.04.2026Справа № 910/241/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
заяви Державного підприємства «Гарантований покупець»
про відстрочення виконання рішення
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івашківські Сади»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 8 237 545,12 грн,
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Фартушна В.Л.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/241/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івашківські Сади» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 18 549 728,50 грн, з яких: основний борг в розмірі 14 790 622,53 грн, 3% річних у розмірі 919 196,55 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 839 909,42 грн.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було змінено предмет позову шляхом виключення з нього вимог про стягнення 3% річних у розмірі 919 196,55 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 839 909,42 грн, а також надалі зменшено вимоги про стягнення основного боргу до суми 8 237 545,12 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/241/25 позовні вимоги задоволено повністю. Ухвалено стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Івашківські Сади» (вул. Ломоносова, 30А, с. Івашківці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31345; ідентифікаційний код 42686160) 8 237 545,12 грн заборгованості та 98 850,54 грн судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Івашківські Сади» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/241/25 задоволено повністю. Ухвалено стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Івашківські Сади» (вул. Ломоносова, 30А, с. Івашківці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31345; ідентифікаційний код 42686160) 39 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 у справі № 910/241/25 залишено без змін.
27.01.2026 до суду від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/241/25 на термін один рік з моменту його ухвалення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 відкладено вирішення питання щодо поданої Державним підприємством «Гарантований покупець» заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/241/25, до повернення матеріалів даної справи з суду вищої інстанції.
Після повернення матеріалів справи № 910/241/25 з суду апеляційної інстанції, суд ухвалою від 06.04.2026 розгляд заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 призначив на 22.04.2026. Позивачу запропоновано подати заперечення щодо заяви відповідача у строк до 13.04.2026.
21.04.2026 до суду від позивача надійшло клопотання, у якому останній просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення, вказуючи про виконання відповідачем рішення суду шляхом сплати заборгованості у повному обсязі.
В судове засідання 22.04.2026 з'явився представник заявника (відповідача), представник позивача не з'явився. Водночас, у поданому 21.04.2026 до суду клопотанні представник позивача просив здійснювати розгляд заяви про відстрочення виконання рішення без його участі.
Так, в судовому засіданні 22.04.2026 представник відповідача підтримав вимоги заяви про відстрочення виконання рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/241/25, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
В обґрунтування поданої заяви Державне підприємство «Гарантований покупець» посилається на те, що його платежі залежать від оплати НЕК «Укренерго» послуги гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, розмір вартості якої затверджується НКРЕКП. Проте, у зв'язку з несплатою НЕК «Укренерго» вартості послуги та тривалого ухилення від підписання актів купівлі-продажу, Гарантований покупець не розрахувався в повному обсязі з виробниками за «зеленим» тарифом, що стало підставою для звернення ряду виробників з позовами до Гарантованого покупця. Крім того, заявник вказував, що примусове списання коштів без відстрочення виконання рішення суду призведе до порушення балансу розрахунків на ринку електричної енергії, що унеможливить виконання Гарантованим покупцем своїх зобов'язань та призведе до неможливості забезпечення безперебійного фінансування постачальників універсальних послуг, які в свою чергу не зможуть реалізовувати електричну енергію населенню за пільговим тарифом.
З урахуванням викладеного, з метою належного виконання рішення суду боржник просить суд відстрочити виконання рішення на 1 рік з моменту ухвалення рішення.
Оцінивши обґрунтування заявника, суд дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджують наявності будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи робить його виконання неможливим у розумінні ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, позивачем до матеріалів справи долучено докази того, що відповідачем 13.02.2026 сплачено суму основного боргу, судовий збір та витрати на правничу допомогу.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи у сукупності, суд дійшов висновку, що перелічені боржником обставини не є виключними, рішення суду відповідачем виконано повністю в лютому 2026, а тому суд відмовляє Державному підприємству «Гарантований покупець» у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/241/25.
Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/241/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повної ухвали до Північного апеляційного господарського суду.
Повна ухвала складена та підписана 27.04.2026.
Суддя Т.Ю. Трофименко