ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.12.2025Справа № 917/1386/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Великобудищанської сільської ради
до Міністерства юстиції України
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-Державний реєстратор виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради Лисоконь Вадима Анатолійовича
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-КРАЙ"
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії
Представники учасників справи:
Від позивача: Снісаренко Н.В.;
Від відповідача: Барановська А.М.;
Від третьої особи на стороні позивача: не з'явився;
Від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився.
Великобудищанська сільська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.06.2025 №1562/5 "Про задоволення скарги";
- зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який був скасований на підставі наказу Міністерства юстиції України від 03.06.2025 №1562/5, а саме, запису, внесеного на підставі рішень державного реєстратора Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконя Вадима Анатолійовича від 30.01.2025 за №№ 76895548, 76895034, 76894623, 76894808, 76895314 та від 26.02.2025 №№ 77483705, 77484412, 77482259, 77484829, 77482665.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.07.2025 справу № 917/1386/25 за позовом Великобудищанської сільської ради до Міністерства юстиції України передано до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.
Відповідно до автоматизованого розподілу матеріали судової справи передано судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2025 позовну заяву Великобудищанської сільської ради залишено без руху.
26.08.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 917/1386/25, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного реєстратора виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради Лисоконь Вадима Анатолійовича та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-КРАЙ", підготовче засідання призначено на 06.10.2025.
16.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
18.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та вказав на те, що до Міністерства юстиції України після призначення колегіального розгляду скарги надійшли пояснення по суті скарги від Великобудищанської сільської ради, в особі сільського голови Шаблія Миколи Івановича від 08.04.2025 № 02.1.1-27/611, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.04.2025 за № СК-1273-25 та 15.04.2025 за № СК-1372-25, від державного реєстратора Лисоконя В.А. від 28.03.2025 № 02.1.-27/622, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.04.2025 за № СК-1283- 25, лист від скаржника від 28.04.2025 № 447, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за № 76310-33-25, які долучено до матеріалів скарги та досліджено в ході колегіального розгляду.
При розгляді скарги відповідачем встановлено, що припинення права оренди скаржника на земельні ділянки відбулось достроково, в односторонньому порядку, зокрема, на підставі рішень про припинення права оренди Великобудищанської сільської ради та відомостей з ДЗК, в яких не було зазначено підстав або посилання на встановлення факту порушення скаржником договорів оренди. На запит Колегії від 10.04.2025 № 51744/33.1.1-33-25, скаржником надісланий лист від 28.04.2025 № 447, до якого додано копії платіжних документів та податкових декларацій з січня 2019 по лютий 2025, про оплату скаржником орендної плати земельних ділянок.
Відповідач зазначає, що посилання позивача на прострочення орендної плати у 2022 році не може бути підставою для розірвання договорів в односторонньому порядку в грудні 2024 року, оскільки: по-перше, борг був погашений орендарем того ж року (в листопаді); по-друге, орендодавець прийняв платежі без застережень; по-третє, після цього орендар сумлінно виконував умови договору. Тобто, якщо орендодавець не ініціював розірвання договорів в момент, коли були на це підстави (тобто під час фактичного прострочення), а прийняв оплату та надалі продовжив відносини - це розцінюється як фактична згода на подальше існування договорів.
Таким чином, як стверджує відповідач, оскільки орендодавець прийняв орендну плату за прострочені періоди та надалі не вчиняв дій, спрямованих на розірвання договорів, його поведінка розцінюється як підтвердження продовження договірних відносин та відмова від реалізації права на дострокове припинення. Відтак посилання на вже погашену заборгованість після тривалого часу (у даному випадку понад два роки) не може вважатися належною та добросовісною підставою для одностороннього розірвання договорів, оскільки порушення було усунуте, а правовідносини фактично відновлені.
Крім того, як вбачається з матеріалів скарги від Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради в особі сільського голови Шаблія Миколи Івановича від 08.04.2025 № 02.1.1-27/611, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.04.2025 за № СК-1273- 25 та 15.04.2025 за № СК-1372-25, отже, за доводами відповідача, сільському голові Шаблію М.І. як керівнику Великобудищанської сільської ради, було відомо про наявність даної скарги на розгляді у Міністерства юстиції України (з одного боку, голова сільської ради знає про існування скарги та усвідомлює, що під час її розгляду можуть бути порушені права Великобудищанської сільської ради, а з іншого боку - він обмежується тим, що є підписантом пояснень Виконавчого комітету цієї ради та не вважає за необхідне окремо подати пояснення від ради чи клопотання про залучення ради у якості заінтересованої особи).
Таким чином, Міністерство юстиції України, визначивши коло заінтересованих осіб, вжило у спосіб і порядку, визначених законодавством, всіх можливих заходів для їх належного повідомлення, що також підтверджується зворотною реакцією заінтересованих осіб (подання пояснень, клопотань, заяв тощо), а тому просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
19.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника третьої особи на стороні відповідача надійшли письмові пояснення, в яких третя особа вказала на те, що оскільки орендодавець прийняв орендну плату за вказані періоди та надалі не вчиняв дій, спрямованих на розірвання договорів, його поведінка розцінюється як підтвердження продовження договірних відносин та відмова від реалізації права на дострокове припинення, більше того якщо б і було порушення - це має бути встановлено та доведено належними та допустимими доказами, з огляду на відсутність системної несплати в даному випадку, а тому просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
23.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Представник третьої особи на стороні позивача у підготовче засідання 06.10.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник третьої особи на стороні відповідача у підготовче засідання 06.10.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Судом у підготовчому засіданні 06.10.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 20.10.2025.
14.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника третьої особи на стороні позивача надійшли письмові пояснення.
14.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника третьої особи на стороні позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
Представник третьої особи на стороні позивача у підготовче засідання 20.10.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник третьої особи на стороні відповідача у підготовче засідання 20.10.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи № 917/1386/25 по суті на 17.11.2025.
Представник третьої особи на стороні позивача у підготовче засідання 17.11.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 25.10.2025.
Представник третьої особи на стороні відповідача у підготовче засідання 17.11.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 25.10.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 17.11.2025 підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.11.2025 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.
Судом у судовому засіданні 17.11.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 08.12.2025.
Представник третьої особи на стороні позивача у судове засідання 08.12.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник третьої особи на стороні відповідача у судове засідання 08.12.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник позивача у судовому засіданні 08.12.2025 підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.12.2025 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 08.12.2025.
У судовому засіданні 08.12.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
20 грудня 2018 року між Гадяцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальність «Агро-Край» (орендар) було укладено договір оренди невитребуваної земельної ділянки №17/27/2018, відповідно п. 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування до 31 грудня 2025 року невитребувану земельну ділянку загальною площею 3,2207 га, кадастровий номер 5320485300:00:001:0028, яка розташована на території Великобудищанської (до об'єднання Плішивецької) сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області.
20 грудня 2018 року між Гадяцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальність «Агро-край» (орендар) було укладено договір оренди невитребуваної земельної ділянки №17/32/2018, відповідно до п. 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування до 31 грудня 2025 року невитребувану земельну ділянку загальною площею 3,2207 га, кадастровий номер 5320485300:00:001:0033 (змінено кадастровий номер на 5320485300:00:001:0575), яка розташована на території Великобудищанської (до об'єднання Плішивецької) сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області.
20 грудня 2018 року між Гадяцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальність «Агро-край» (орендар) було укладено договір оренди невитребуваної земельної ділянки №17/03/2018, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування до 31 грудня 2025 року невитребувану земельну ділянку загальною площею 3,2207 га, кадастровий номер 5320485300:00:001:0004 (змінено кадастровий номер на 5320485300:00:001:0576), яка розташована на території Великобудищанської (до об'єднання Плішивецької) сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області.
20 грудня 2018 року між Гадяцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальність «Агро-край» (орендар) було укладено договір оренди невитребуваної земельної ділянки № 17/36/2018, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування до 31 грудня 2025 року невитребувану земельну ділянку загальною площею 3, 2207 га, кадастровий номер 5320485300:00:001:0037 (змінено кадастровий номер на 5320485300:00:001:0574), яка розташована на території Великобудищанської (до об'єднання Плішивецької) сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області.
20 грудня 2018 року між Гадяцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальність «Агро-край» (орендар) було укладено договір оренди невитребуваної земельної ділянки №17/740/2018, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування до 31 грудня 2025 року невитребувану земельну ділянку загальною площею 3,2083 га, кадастровий номер 5320485300:00:001:0399 (змінено кадастровий номер на 5320485300:00:001:0578), яка розташована на території Великобудищанської (до об'єднання Плішивецької) сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області.
Так, відповідно до п.12 Договорів оренди орендна плата встановлюється у розмірі 12% в рік від нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з п.13 Договорів оренди Орендар сплачує орендну плату щомісячно, рівними частинами, до тридцятого числа місяця наступного за звітним, до бюджету Плішивецької сільської ради Гадяцького району.
Пунктом 35 Договорів оренди невитребуваної земельної частки (паю) №17/36/2018, №17/32/2018, №17/03/2018, №17/740/2018, №17/27/2018 від 20.12.2018 (далі - Договори оренди землі) передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: несвоєчасна або систематична несплата орендної плати; неналежне виконання Орендарем умов соціально-економічного партнерства, передбачені пунктами 19, 20 та 21 цього Договору, а також вимог пунктів 22 25 цього Договору; невиконання Орендарем умов цього Договору.
Відповідно до п.16 Договорів оренди землі - орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату, визначену в Договорі.
Як зазначає позивач, в порушення умов п.13 Договорів оренди землі та ст. 287.3 Податкового кодексу України орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» вносив орендну плату не помісячно, а однією сумою в кінці року.
Зокрема, за березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень 2022 року орендна плата по вказаних договорах оренди земельних ділянок до місцевого бюджету Великобудищанської сільської ради не надходила.
Через несистематичну сплату орендарем орендної плати Великобудищанська сільська рада 13.12.2024 року надіслала ТОВ «Агро-Край» письмові повідомлення про розірвання Договорів оренди землі в односторонньому порядку та повідомила орендаря про припинення договорів оренди в односторонньому порядку.
В подальшому, рішеннями сорок дев'ятої позачергової сесії восьмого скликання Великобудищанської сільської ради від 20.12.2024 припинено в односторонньому порядку Договори оренди невитребуваних земельних часток (паїв) №17/36/2018, №17/32/2018, №17/03/2018, №17/740/2018, №17/27/2018 від 20.12.2018 із орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Край».
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою № 13- 03-1 від 13 березня 2025 року, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13.03.2025 за № СК-856-25, на рішення від 30.01.2025 №№ 76895548, 76895034, 76894623, 76894808, 76895314 державного реєстратора Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконя Вадима Анатолійовича щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5320485300:00:001:0574, 5320485300:00:001:0575, 5320485300:00:001:0576, 5320485300:00:001:0578, 5320485300:00:001:0028.
Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» у своїй скарзі посилається на порушення державним реєстратором Лисоконем В.А. під час прийняття рішень щодо реєстрації припинення права оренди на земельні ділянки ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та ст. 651 Цивільного кодексу України. Зокрема, скаржник зазначив, що він є орендарем земельних ділянок на підставі договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 20.12.2018 №№ 17/36/2018, 17/32/2018, 17/03/2018, 17/740/2018, 17/27/2018, укладених між ТОВ «Агро-Край» та Гадяцькою районною державною адміністрацією строком до 31.12.2025 року.
Державним реєстратором Лисоконем В.А. припинено право оренди скаржника на земельні ділянки на підставі рішень сорок дев'ятої позачергової сесії восьмого скликання Великобудищанської сільської ради «Про припинення договорів оренди в односторонньому порядку» від 20.12.2024 та сформованих відомостей з Державного земельного кадастру від 27.01.2025 №№ 80612133, 80611782, 80611489, 80611635, 80611971.
Підставою для винесення наказу №1562/5 від 03.06.2025 став Висновок Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія та Висновок) від 20.05.2025 за результатами розгляду скарги ТОВ «Агро-Край» від 13.03.2025 № 13-03- 1.
Колегією встановлено, що припинення права оренди скаржника на земельні ділянки відбулось достроково, в односторонньому порядку, зокрема, на підставі рішень про припинення права оренди Великобудищанської сільської ради та відомостей з ДЗК, в яких не було зазначено підстав або посилання на встановлення факту порушення скаржником договорів оренди. Після чого державним реєстратором Лисоконем В.А. 26.02.2025 згідно рішень №№ 77483705, 77484412, 77482259, 77484829, 77482665 зареєстровано право оренди на земельні ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Плішивецьке» (код ЄДРПОУ 41084113).
Так, 03.06.2025 року Міністерством юстиції України було прийнято наказ №1562/5, яким: 1) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» (далі - ТОВ «АгроКрай») від 13.03.2025 № 13-03-1 задоволено; 2) визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконя Вадима Анатолійовича від 30.01.2025 за №№ 76895548, 76895034, 76894623, 76894808, 76895314 та від 26.02.2025 №№ 77483705, 77484412, 77482259, 77484829, 77482665. 3) тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконю Вадиму Анатолійовичу строком на 1 (один) місяць; 4) виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству; 5) виконання пункту 3 наказу покладено на державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що наказ Міністерства юстиції України прийнято протиправно, з порушенням вимог чинного законодавства, порушує права та законні інтереси Великобудищанської сільської ради, оскільки:
- Великобудищанську сільську раду як зацікавлену особу не залучено до розгляду скарги та не повідомлено про час і місце засідання комісії;
- Міністерством юстиції України при прийнятті наказу про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» не взято до уваги, що рішеннями сорок дев'ятої позачергової сесії восьмого скликання Великобудищанської сільської ради від 20.12.2024, якими припинено в односторонньому порядку Договори оренди землі №17/36/2018, №17/32/2018, №17/03/2018, №17/740/2018, №17/27/2018 від 20.12.2018, а отже дії державного реєстратора Лисоконя Вадима Анатолійовича з приводу припинення оренди з ТОВ «Агро-Край» є правомірними, оскільки вчинені на підставі рішень сесії ради;
- Наказ Міністерства юстиції України №1562/5 від 03.06.2025 порушує права та законні інтереси Великобудищанської сільської територіальної громади в особі Великобудищанської сільської ради, оскільки ануляція рішень державного реєстратора Лисоконя В.А. від 30.01.2025 №№ 76895548, 76895034, 76894623, 76894808, 76895314 (про припинення права оренди з ТОВ «Агро-Край») та від 26.02.2025 №№ 77483705, 77484412, 77482259, 77484829, 77482665 (про реєстрацію права оренди з ТОВ «Плішивецьке») позбавляє позивача того, на що він розраховував при розірванні Договорів оренди землі з ТОВ «Агро-Край» та при передачі цих земельних ділянок ТОВ «Плішивецьке», а саме, на систематичне отримання орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровим номерами: 5320485300:00:001:0574, 5320485300:00:001:0575, 5320485300:00:001:0576, 5320485300:00:001:0578, 5320485300:00:001:0028.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яким врегульовано процедуру розгляду відповідачем скарг (у тому числі) на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора.
Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про залишення скарги без розгляду по суті.
Частиною 9 статті 37 Закону визначено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою КМУ України від 25.12.2015 № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема, шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегія формує висновок про те, чи: встановлено наявність порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту; підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (у повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом (пункт 13 Порядку). За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом (пункт 14 Порядку).
Верховний Суд в складі Касаційного господарського суду в постанові від 22 серпня 2023 року по справі № 910/4088/22 зазначив, що: "Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації належить до виключних повноважень Міністерства та його територіальних органів, за результатами якого приймається відповідне мотивоване рішення. Крім того, зазначені норми законодавства стосуються позасудового способу захисту та передбачають об'єктом захисту є саме порушене право".
Отже, у порядку статті 37 Закону до Міністерства, його територіальних органів за захистом порушеного права може звернутися виключно особа, чиї права були порушені внаслідок вчинених суб'єктом державної реєстрації дій, бездіяльності або прийнятих рішень.
Відсутність обставин, які підтверджували би порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо її оформлення, неподання доказів порушення внаслідок прийняття реєстратором рішення її прав, виключає можливість розгляду скарги та є підставою для відмови у задоволенні поданої нею скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 16 березня 2023 року в справі № 910/574/22, від 14 червня 2023 року в справі № 910/5635/22 та від 7 грудня 2022 року в справі № 910/21303/21.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з п.1 Договорів оренди невитребуваної земельної частки (паю) № 17/27/2018, № 17/36/2018, № 17/32/2018, № 17/03/2018, № 17/740/2018 за результатами розгляду клопотання орендаря та відповідно до розпорядження Гадяцької районної державної адміністрації від 20.12.2018 № 765 «Про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Агро - Край» третій особі передано в оренду невитребувані земельні частки (паї) з кадастровими номерами 5320485300:00:001:0028, 5320485300:00:001:0033 (змінено кадастровий номер на 5320485300:00:001:0575), 5320485300:00:001:0004 (змінено кадастровий номер на 5320485300:00:001:0576), 5320485300:00:001:0037 (змінено кадастровий номер на 5320485300:00:001:0574), 5320485300:00:001:0399 (змінено кадастровий номер на 5320485300:00:001:0578), які розташовані на території Великобудищанської (до об'єднання Плішивецької) сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області з строком дії до 31.12.2025 року.
Рішеннями сорок дев'ятої позачергової сесії восьмого скликання Великобудищанської сільської ради від 20.12.2024 припинено в односторонньому порядку Договори оренди невитребуваних земельних часток (паїв) №17/36/2018, №17/32/2018, №17/03/2018, №17/740/2018, №17/27/2018 від 20.12.2018 із орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Край».
Державним реєстратором Лисоконем В.А. припинено право оренди скаржника на земельні ділянки на підставі рішень сорок дев'ятої позачергової сесії восьмого скликання Великобудищанської сільської ради «Про припинення договорів оренди в односторонньому порядку» від 20.12.2024, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав за №№ від 30.01.2025 №№ 76895548, 76895034, 76894523, 76894808, 76895314.
В подальшому, державним реєстратором Лисоконем В.А. 26.02.2025 згідно рішень №№ 77483705, 77484412, 77482259, 77484829, 77482665 зареєстровано право оренди на земельні ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Плішивецьке» (код ЄДРПОУ 41084113).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою № 13- 03-1 від 13 березня 2025 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.03.2025 за № СК-856-25, на рішення від 30.01.2025 №№ 76895548, 76895034, 76894623, 76894808, 76895314 державного реєстратора Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконя Вадима Анатолійовича щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5320485300:00:001:0574, 5320485300:00:001:0575, 5320485300:00:001:0576, 5320485300:00:001:0578, 5320485300:00:001:0028.
Висновком Центральної Колегії Міністерства Юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 20.05.2025 встановлено наступне:
«Після повідомлення про розгляд скарги до Мін'юсту надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами скарг від державного реєстратора Лисоконя В.А. від 28.03.2025 № 02.1.-27/555, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 31.03.2025 за № СК-1111-25, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 31.03.2025 № 45680/СК-1111-25/33.2.1.
Пунктом 12 Порядку № 1128 передбачено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов'язково приймаються Колегією до розгляду.
Так, до Міністерства юстиції України після призначення колегіального розгляду скарги надійшли пояснення по суті скарги від Великобудищанської сільської ради, в особі сільського голови Шаблія Миколи Івановича від 08.04.2025 № 02.1.1-27/611, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.04.2025 за № СК-1273-25 та 15.04.2025 за № СК-1372-25, від державного реєстратора Лисоконя В.А. від 28.03.2025 № 02.1.-27/622, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.04.2025 за № СК-1283-25, лист від скаржника від 28.04.2025 № 447, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за № 76310-33-25, які долучено до матеріалів скарги та досліджено в ході колегіального розгляду.
У своїх поясненнях Великобудищанська сільська рада зазначають, що земельні ділянки перейшли у власність сільради відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 01.01.2019 № 2498-VIII.
13.12.2024 Великобудищанською сільською радою було направлено скаржнику повідомлення про розірвання договорів оренди в односторонньому порядку, оскільки скаржником несвоєчасно та систематично не сплачується орендна плата. 13. 20.12.2024 Великобудищанської сільською радою були прийняті рішення про припинення договорів оренди в односторонньому порядку.
07.01.2025 скаржником направлено сільраді листи-відповіді на повідомлення сільради про припинення догорів оренди, в яких скаржник не погоджується з твердження сільради щодо несплати скаржником орендної плати та виступає проти дострокового припинення договорів оренди.
Пунктом 35 договорів оренди зазначено, що розірвання договорів оренди в односторонньому порядку допускається у разі, зокрема, несвоєчасної або систематичної несплати орендної плати.
Колегією встановлено, що припинення права оренди скаржника на земельні ділянки відбулось достроково, в односторонньому порядку, зокрема, на підставі рішень про припинення права оренди Великобудищанської сільської ради та відомостей з ДЗК, в яких не було зазначено підстав або посилання на встановлення факту порушення скаржником договорів оренди.
На запит Колегії від 10.04.2025 № 51744/33.1.1-33-25, скаржником надісланий лист від 28.04.2025 № 447, до якого додано копії платіжних документів та податкових декларацій з січня 2019 по лютий 2025, про оплату скаржником орендної плати земельних ділянок.
Колегією встановлено, що на підставі рішень рішення державним реєстратором Лисоконем В.А. зареєстровано право оренди на земельні ділянки за ТОВ «Плішивецьке».
Отже, подані державному реєстратору Лисоконю В.А. документи, зокрема, рішення про припинення права оренди та відомості з ДЗК не дають змоги встановити припинення права оренди скаржника на земельні ділянки.
Оскільки оскаржувані рішення державного реєстратора Лисоконя В.А. прийняті за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 24 Закону, а також оскаржувані рішення та рішення прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, а саме щодо гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а тому допущене при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливає на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, тому враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону, ці рішення підлягають анулюванню, а скарга - задоволенню.
Отже, Колегія дійшла висновку про можливість реалізації своїх повноважень у сфері державної реєстрації прав.
Зважаючи на встановлений факт порушення й оцінюючи його ступінь та характер, Міністерство юстиції виходить із того, що застосування до державного реєстратора заходів реагування у вигляді тимчасового блокування або анулювання доступу до Державного реєстру прав, має бути необхідним й достатнім для виправлення і попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. А тому з огляду на вказану мету й ґрунтуючись на принципах справедливості та співмірності заходи реагування повинні бути пропорційними характеру встановлених порушень.
Таким чином, встановлення факту прийняття державним реєстратором Лисоконем В.А. неправомірних рішень та характеру допущених ним порушень вимог законодавства є підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді тимчасового блокування йому доступу до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць. Отже, скарга підлягає задоволенню.»
Так, 03.06.2025 року Міністерством юстиції України було прийнято наказ №1562/5, яким: 1) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» (далі - ТОВ «АгроКрай») від 13.03.2025 № 13-03-1 задоволено; 2) визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконя Вадима Анатолійовича від 30.01.2025 за №№ 76895548, 76895034, 76894623, 76894808, 76895314 та від 26.02.2025 №№ 77483705, 77484412, 77482259, 77484829, 77482665. 3) тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконю Вадиму Анатолійовичу строком на 1 (один) місяць; 4) виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству; 5) виконання пункту 3 наказу покладено на державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Пунктами 1, 2 частини третьої статті 10 Закону передбачено, що під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. 16.
Пунктами 4, 5 частини першої статті 18 Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав, зокрема, перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень та прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації прав якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку; встановленому законом, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно з пунктом 4 частини сьомої статті 37 Закону одночасно із визнанням прийнятим з порушенням Закону та анулюванням рішення державного реєстратора, анулюванням рішення територіального органу Міністерства юстиції України, а також у разі відсутності підстав для їх анулювання Міністерство юстиції України може прийняти одне із рішень, передбачених пунктами 4-6 цієї частини, зокрема, про тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Повноваження Міністерства юстиції України з цього питання є дискреційними. Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженнями слід розуміти такі повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Водночас, відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на неї.
Згідно ж із статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норм ЦК України, право власності є непорушним. Враховуючи те, що державна реєстрація права оренди є гарантією непорушності цього права, то умисне або недбале здійснення державним реєстратором своїх повноважень, що має наслідком порушення прав громадян або прав інших суб'єктів цивільно-правових відносин, беззастережно потребує вжиття відповідних заходів реагування.
Щодо доводів позивача у позовній заяві про те, що Великобудищанську сільську раду як зацікавлену особу не залучено до розгляду скарги та не повідомлено про час і місце засідання комісії, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу першого пункту 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Як вбачається з матеріалів розгляду скарги, Міністерством юстиції України 24.03.2025 на офіційному веб-сайті Мін'юсту було оприлюднено повідомлення про засідання Колегії з розгляду скарг, яке призначено на 10.04.2025 такого змісту:
« 2. Розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Край" СК-856-25 від 13.03.2025. Тип об'єкта нерухомого майна: земельні ділянки з кадастровими номерами: 5320485300:00:001:0574, 5320485300:00:001:0575, 5320485300:00:001:0576, 5320485300:00:001:0578, 5320485300:00:001:0028. Суб'єкт оскарження: державний реєстратор Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконь Вадим Анатолійович. Заінтересовані особи: Гадяцька районна державна адміністрація (04057635)» (повідомлення на веб-сайті Мін'юсту за наступним посиланням: https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-prozasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-10-kvitnya-2025-roku).
Так, 10.04.2025 відбулося засідання Колегії, яке було відкладено з метою дослідження обставин скарги, зокрема, для отримання інформації та документів, що підтверджують сплату орендної плати за користування зазначеними земельними ділянками за 2019-2022 роки.
В подальшому, як вбачається з матеріалів розгляду скарги, Міністерством юстиції України, після вивчення змісту скарги та перевірки відомостей з ЄДР, 02.05.2025 на офіційному веб-сайті Мін'юсту було оприлюднено повідомлення про засідання Колегії з розгляду скарг, яке призначено на 20.05.2025 такого змісту:
« 3. Розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Край" СК-856-25 від 13.03.2025. Тип об'єкта нерухомого майна: земельні ділянки з кадастровими номерами: 5320485300:00:001:0574, 5320485300:00:001:0575, 5320485300:00:001:0576, 5320485300:00:001:0578, 5320485300:00:001:0028. Суб'єкт оскарження: державний реєстратор Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконь Вадим Анатолійович. Заінтересовані особи: Гадяцька районна державна адміністрація (04057635)» (повідомлення на офіційному веб-сайті Мін'юсту за наступним посиланням:https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-prozasidannya-tsentralnoi-kolegii -ministerstva-yustitsii-ukraini-20-travnya-2025-roku.
Отже, за доводами суду, відповідачем було розміщено зазначене повідомлення з дотриманням п'ятнадцятиденного строку.
Також, відповідачем до матеріалів справи додано скріншот з електронної пошти про оголошення засідання Колегії Міністерства Юстиції України, дата: 24.03.2025, кому: Великобудищанська сільська рада «Velbud.rada@ukr.net» та копію телефонограми від 24.03.2025 про те, що працівник сільської ради прийняв інформацію, що розгляд скарги відбудеться 10.04.2025.
Абзацом п'ятим пункту 10 Порядку № 1128 регламентовано, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Так, після повідомлення про розгляд скарги до Мін'юсту надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами скарги від державного реєстратора Лисоконя В.А. від 28.03.2025 № 02.1.-27/555, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 31.03.2025 за № СК-1111-25, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 31.03.2025 № 45680/СК-1111-25/33.2.1.
Пунктом 12 Порядку № 1128 передбачено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов'язково приймаються Колегією до розгляду.
Так, до Міністерства юстиції України після призначення колегіального розгляду скарги надійшли пояснення по суті скарги від Великобудищанської сільської ради, за підписом сільського голови Шаблія Миколи Івановича від 08.04.2025 № 02.1.1-27/611, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.04.2025 за № СК-1273-25 та 15.04.2025 за № СК-1372-25, від державного реєстратора Лисоконя В.А. від 28.03.2025 № 02.1.-27/622, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.04.2025 за № СК-1283- 25, лист від скаржника від 28.04.2025 № 447, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за № 76310-33-25, які долучено до матеріалів скарги та досліджено в ході колегіального розгляду.
У своїх поясненнях Великобудищанська сільська рада зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро - Край» порушило умови Договорів, а саме п.п.12, 13, внаслідок несвоєчасної та несистематичної несплати орендної плати за період 2019-2024 років, що стало підставою для розірвання договорів оренди в односторонньому порядку, а тому просив скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Край» на дії державного реєстратора Лисоконя В.А. визнати безпідставною.
Отже, сільському голові Шаблію М.І. як керівнику Великобудищанської сільської ради було відомо про наявність даної скарги на розгляді у Міністерства юстиції України.
За висновками суду, доводи позивача у позовній заяві про те, що відповідачем не було повідомлено Великобудищанську сільську раду про розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Край» не знайшли свого підтвердження, з огляду на обставини, встановлені вище.
Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем при прийнятті наказу не взято до уваги, що рішеннями сорок дев'ятої позачергової сесії восьмого скликання Великобудищанської сільської ради від 20.12.2024 припинено в односторонньому порядку Договори оренди землі №17/36/2018, №17/32/2018, №17/03/2018, №17/740/2018, №17/27/2018 від 20.12.2018, суд зазначає наступне.
Пунктами 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно з п. п. 4, 5 частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачений порядок проведення державної реєстрації прав, зокрема, перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень та прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації прав якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку; встановленому законом, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Пунктом 35 договорів оренди зазначено, що розірвання договорів оренди в односторонньому порядку допускається у разі, зокрема, несвоєчасної або систематичної несплати орендної плати.
Як встановлено судом під час розгляду справи, припинення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Край» на земельні ділянки відбулось достроково, в односторонньому порядку, зокрема, на підставі рішень про припинення права оренди Великобудищанської сільської ради та відомостей з ДЗК, в яких не було зазначено підстав або посилання на встановлення факту порушення скаржником договорів оренди.
З матеріалів справи вбачається, що на запит Колегії від 10.04.2025 № 51744/33.1.1-33-25 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро - Край» наданий лист від 28.04.2025 № 447 з копіями платіжних документів та податкових декларацій з січня 2019 по лютий 2025, про оплату скаржником орендної плати земельних ділянок за вказані періоди.
Окрім того, суд зазначає, що посилання позивача на прострочення орендної плати у 2022 році не може бути підставою для розірвання договорів в односторонньому порядку в грудні 2024 року, оскільки: по-перше, борг був погашений орендарем того ж року (в листопаді); по-друге, орендодавець прийняв платежі без жодних заперечень.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Колегія встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав та у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Колегією встановлено, що на підставі рішень державним реєстратором Лисоконем В.А. зареєстровано право оренди на земельні ділянки за ТОВ «Плішивецьке».
Отже, подані державному реєстратору Лисоконю В.А. документи, зокрема, рішення про припинення права оренди та відомості з ДЗК не дають змоги встановити припинення права оренди скаржника на земельні ділянки.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження а також внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги на рішення, у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).
Підпунктами «а», «б» пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що підставою для визнання прийнятим з порушенням Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є, зокрема, встановлення Міністерством юстиції України, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2/1, 4 частини першої статті 3 цього Закону, а також за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав.
У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав, за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав.
Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Отже, як вбачається з висновку Колегії та, з огляду на обставини встановлені під час розгляду справи, оскаржувані рішення державного реєстратора Лисоконя В.А. прийняті за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також те, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме щодо гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а тому допущене при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливає на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, тому Наказ Міністерства Юстиції України про задоволення скарги №1562/5 від 03.06.2025 яким: 1) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» (далі - ТОВ «АгроКрай») від 13.03.2025 № 13-03-1 задоволено; 2) визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконя Вадима Анатолійовича від 30.01.2025 за №№ 76895548, 76895034, 76894623, 76894808, 76895314 та від 26.02.2025 №№ 77483705, 77484412, 77482259, 77484829, 77482665. 3) тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконю Вадиму Анатолійовичу строком на 1 (один) місяць; 4) виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству; 5) виконання пункту 3 наказу покладено на державне підприємство «Національні інформаційні системи» суд вважає законним та обґрунтованим.
Щодо посилань відповідача на непідсудність даного спору господарським судам у частині вимог позивача про визнання недійсним наказу в частині тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконю Вадиму Анатолійовичу строком на 1 (один) місяць, суд зазначає, що складом суду в інших подібних справах висловлювалась аналогічна правова позиція (справи № 910/8114/23, № 910/13311/22, № 910/5996/24) та вирішено, що такі позовні вимоги слід розглядати за правилами господарського судочинства.
Cуд звертає увагу позивача також на те, що Велика Плата Верховного Суду в постанові від 3 вересня 2025 року в справі № 910/2546/22 зазначила про те, що оскарження рішень про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка заперечує відповідне право позивача. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Реєстрі. Участь Міністерства як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його приватноправового характеру. Натомість Міністерство не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивачів відсутній спір про речові права на земельні ділянки. У випадку звернення особи з позовом до державного реєстратора про притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов'язків, що не пов'язана з діями інших суб'єктів цивільних правовідносин, така особа може бути відповідачем у суді. Наведений висновок є застосовним, зокрема і до правовідносин, у яких позивач звертається до Міністерства з позовом про відшкодування збитків, заподіяних ним через неналежне виконання обов'язків під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав.
Позивачем у даній справі не заявлено вимог до інших відповідачів, окрім як до Міністерства юстиції України.
Враховуючи все вищевикладене, а також те, що Великобудищанською сільською радою не доведено у встановленому законом порядку порушення його прав оскаржуваним наказом Міністерства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у цій частині, у зв'язку з необґрунтованістю цих позовних вимог.
Суд також відмовляє у задоволенні вимог позивача в частині зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який був скасований на підставі наказу Міністерства юстиції України від 03.06.2025 №1562/5, а саме, запису, внесеного на підставі рішень державного реєстратора Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради Полтавської області Лисоконя Вадима Анатолійовича від 30.01.2025 за №№ 76895548, 76895034, 76894623, 76894808, 76895314 та від 26.02.2025 №№ 77483705, 77484412, 77482259, 77484829, 77482665, з огляду на те, що такі вимоги є похідними від основної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу №1562/5 від 03.06.2025.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232 - 233, 237 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог Великобудищанської сільської ради до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2026 року.
Суддя М.Є. Літвінова