Рішення від 20.04.2026 по справі 904/6951/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026м. ДніпроСправа № 904/6951/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова Національної академії наук України (49050, Дніпропетровська область, місто Дніпро, площа Академіка Стародубова, будинок 1; ідентифікаційний код 00190294)

до відповідача Приватного підприємства "Телесервіс" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Косіора, будинок 36-А; ідентифікаційний код 31217479)

про стягнення заборгованості за договором оренди майна №9/18 від 29.12.2017 у загальному розмірі 10 372,33 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 9/18 від 29.12.2017 в частині сплати орендної плати у загальному розмірі 10372,33 грн за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року включно.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.

З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення про судові засідання здійснюються шляхом вручення ухвали суду в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до відповіді про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС (а.с. 40) судом було з'ясовано, що відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) для забезпечення комунікації та зв'язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Відповідно до відповіді № 2113260 від 10.12.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 43-44) вбачається, що місцезнаходженням відповідача - Приватного підприємства "Телесервіс" є: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Косіора, будинок 36 А, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.

Так, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд судом даної справи, господарським судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 15.12.2025 відповідачу - Приватному підприємству "Телесервіс" (ідентифікаційний код 31217479) за адресою: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Косіора, будинок 36 А, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак вказана поштова кореспонденція, надіслана на юридичну адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду.

Відповідно до відстеження трекінгу поштового відправлення R 06706 139620 6 (а.с. 55), яким було направлено вищевказану ухвалу господарського суду, на сайті АТ "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) встановлено, що причина повернення - "закінчення встановленого терміну зберігання". Дата повернення 03.01.2026.

Також з метою належного повідомлення відповідача про обставини даної справи, господарським судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 15.12.2025 відповідачу - Приватному підприємству "Телесервіс" (ідентифікаційний код 31217479) за адресою орендованого нерухомого майна: 49107, Дніпропетровська область, місто Дніпро, площа Академіка Стародубова, 1, на 1 поверсі будівлі ЗЛК (Літ. А-5) кімната 117/2. Однак вказана поштова кореспонденція, надіслана на можливу фактичну адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду.

Відповідно до відстеження трекінгу поштового відправлення R 06706 139580 3 (а.с. 60), яким було направлено вищевказану ухвалу господарського суду, на сайті АТ "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) встановлено, що причина повернення - "закінчення встановленого терміну зберігання". Дата повернення 07.01.2026.

В подальшому господарським судом відповідно до супровідного листа від 09.01.2026 (а.с. 63) здійснено повторне направлення ухвали суду від 15.12.2025 на адресу відповідача - Приватному підприємству "Телесервіс" (ідентифікаційний код 31217479) за адресою: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Косіора, будинок 36 А.

Однак вказана поштова кореспонденція, надіслана на юридичну адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду з довідкою Акціонерного товариства "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній" (а.с.66).

Суд зазначає, що у разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин суд дійшов висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також, з метою повідомлення відповідача про обставини даної справи, господарським судом 12.01.2026 здійснено оголошення відповідача щодо розгляду даної справи по суті за допомогою сервісу, розміщеного на сайті Судової влади України (https://court.gov.ua/unknown), що підтверджується наявними в матеріалах справи оголошеннями про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме (а.с. 65).

Додатково, з метою вручення відповідачу ухвали суду від 15.12.2025, господарським судом надсилалась вказана ухвала суду на електронні адреси відповідача kosd@i.ua, яка зазначена у додатковій угоді № 1 до договору оренди № 9/18 від 29 грудня 2017 року майна, що належить до майнового комплексу НАН України (а.с. 11-15) та remont@teleservice.dp.ua, яка зазначена у розділі "Контакти" відповіді № 2113260 від 10.12.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 43-44), на підтвердження чого господарським судом було долучено до матеріалів справи роздруківку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 15.12.2025 була доставлена відповідачу на його електронні пошти kosd@i.ua та remont@teleservice.dp.ua 29.12.2025 (а.с. 49).

Крім того, у зв'язку із вказаним господарським судом було вжито додаткових заходів з метою належного повідомлення відповідача та інших учасників справи про обставини даної справи, а саме оприлюднення на офіційному сайті господарського суду оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1944596) яким, зокрема, повідомлено відповідача про можливість подання до суду відзиву на позовну заяву, протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 15.12.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132586431) надіслано судом 15.12.2025, зареєстровано в реєстрі 15.12.2025 та забезпечено надання загального доступу - 16.12.2025, тобто завчасно; отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, поданих у ній заяв по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 15.12.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.

При цьому відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Отже, станом на дату ухвалення рішення строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Як вказано вище, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

08.12.2025 до господарського суду надійшла позовна заява Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова Національної академії наук України (далі - позивач) до Приватного підприємства "Телесервіс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди майна №9/18 від 29.12.2017 у загальному розмірі 10 372,33 грн

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 справу №904/6951/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

15.12.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором оренди № 9/18 від 29.12.2017 щодо повної та своєчасної сплати орендної плати у загальному розмірі 10 372,33 грн за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року включно.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

(1) Факт укладення договору між сторонами, його умови та передання в тимчасове користування нежитлового приміщення;

(2) Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

1. Укладення та умови договору, передання в тимчасове користування нежитлового приміщення

29.12.2017 між Інститутом чорної металургії ім. З. І. Некрасова Національної академії наук України, як орендодавцем, та Приватним підприємством "Телесервіс", як орендарем, укладено договір оренди № 9/18 (далі - договір, а.с. 8-10) відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлове приміщення (далі - майно) загальною площею 17,0 кв.м, розміщене за адресою: 49107, місто Дніпро, площа академіка Стародубова, 1, на 1 поверсі будівлі ЗЛК (Літ. А-5) кімната 117/2, що перебуває на балансі Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України, вартість якого згідно з висновком про вартість майна від "02" жовтня 2017 року і становить за незалежною оцінкою станом на "02" жовтня 2017 року, 43 418,00 грн (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акту приймання-передачі майна.

Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі покладається на орендодавця (пункт 2.4 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 № 786 зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад - 554,13 грн.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, відшкодування орендарем витрат орендодавця на розміщення оголошення про намір передати приміщення в оренду у друкованих засобах масової інформації, відшкодування орендарем витрат орендодавця за послуги з проведення незалежної оцінки об'єктів оренди, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Індекси інфляції розраховуються Державною службою статистики України. У випадку, якщо на момент нарахування орендної плати індекс інфляції становить 0,99 (менше 1) сторони домовились застосувати індекс інфляції, що дорівнює одиниці.

Також відповідно до пункту 3.4 договору, орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно до кінця поточного місяця.

Договір діє з 01 січня 2018 року до 30 грудня 2020 року включно (пункт 10.1 договору).

Пунктом 10.4 договору передбачено, що продовження терміну дії договору оренди, строк дії якого закінчується, за умови належного виконання орендарем своїх зобов'язань за цим договором, відсутності заперечення орендодавця проти продовження та при обов'язковій наявності дозволу НАН України оформлюється додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Якщо орендар має бажання продовжити термін дії договору оренди, за умови належного виконання своїх зобов'язань за цим договором, він повинен повідомити орендодавця про свій намір не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору оренди. У разі відсутності такої заяви орендаря орендодавець повинен протягом останнього місяця оренди та/або першого місяця після закінчення терміну дії договору оренди поінформувати орендаря у письмовій формі про припинення договору оренди.

Додатком № 1 (а.с. 10, зворотній аркуш) до вказаного договору оформлено розрахунок плати за базовий місяць оренди державного майна, яке перебуває на балансі Інституту чорної металургії НАН України, відповідно до якого:

- назва та місце знаходження об'єкта оренди: нежитлове приміщення №1172 в будівлі ЗЛК (літ. А-5);

- площа об'єкта оренди, м2: 17,0;

- вартість об'єкта оренди за незалежною оцінкою на 02.10.2017:

- за 1м2 становить 2554,00 грн;

- всього, грн. становить 43 418,00 грн;

- застосовані величини:

- орендна ставка %: 15;

- оренда 1 м2 згідно незалежної оцінки: 31,93;

- індекс інфляції 1,021;

- орендна плата за базовий місяць оренди:

- назва місяць, рік: листопад 2017;

- орендна плата без ПДВ, грн: 554,13.

Також додатком № 2 (а.с. 10, зворотній аркуш) до вказаного договору оформлено акт від 01.01.2018 приймання-передачі нерухомого майна Інституту чорної металургії НАН України до договору оренди від 29 грудня 2017 року № 9/18 відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлове приміщення (далі - майно) загальною площею 17,0 кв.м, розміщене за адресою: 49107, Дніпропетровська область, місто Дніпро, площа академіка Стародубова, 1, на 1 поверсі будівлі ЗЛК (Літ. А-5) кімната 117/2. Вартість якого згідно з висновком про вартість майна від 02 жовтня 2017 року і становить за незалежною оцінкою станом на 02 жовтня 2017 року 43 418,00 грн (пункти 1, 2 вищевказаного акту).

30.12.2020 між Інститутом чорної металургії ім. З. І. Некрасова Національної академії наук України, як орендодавцем, та Приватним підприємством "Телесервіс", як орендарем, було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 9/18 від 29.12.2017 року майна, що належить до майнового комплексу НАН України (далі - додаткова угода № 1, а.с. 11-15) відповідно до умов якої договір оренди викладено в новій редакції на підставі дозволу НАН України постанови Бюро Президії НАН України № 215 від 30.10.2020.

Відповідно до пункту 12.1 додаткової угоди № 1, строк дії договору продовжено до 30.12.2022 включно.

В подальшому 20.12.2022 між Інститутом чорної металургії ім. З. І. Некрасова Національної академії наук України, як орендодавцем, та Приватним підприємством "Телесервіс", як орендарем, було укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди № 9/18 від 29.12.2017 року (далі - додаткова угода № 2, а.с. 16).

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 визначено, що відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" договір оренди № 9/18 від 29.12.2017 вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Судом встановлено, що у вказаному договорі та додаткових угодах до нього сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору, додаткових угод до нього чи визнання неукладеним договору та/або додаткових угод до нього в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору та додаткових угод до нього.

2. Неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

Відповідно до умов договору Інститутом чорної металургії ім. З. І. Некрасова Національної академії наук України, у період з липня 2024 року по жовтень 2025 року виставлені рахунки на сплату орендної плати на загальну суму 11 372,33 грн, а саме:

- рахунок № 416 від 16.07.2024 орендна плата за липень 2024 року та перерахунок оренди за червень 2024 року згідно індексу інфляції на суму 664,04 грн (а.с. 17);

- рахунок № 475 від 16.08.2024 орендна плата за серпень 2024 на суму 650,05 грн (а.с. 17, зворотній аркуш);

- рахунок № 535 від 16.09.2024 орендна плата за вересень 2024 року та перерахунок оренди за серпень 2024 року згідно індексу інфляції на суму 657,85 грн (а.с. 18);

- рахунок № 610 від 16.10.2024 орендна плата за жовтень 2024 року та перерахунок оренди за вересень 2024 року згідно індексу інфляції на суму 673,56 грн (а.с. 18, зворотній аркуш);

- рахунок № 677 від 18.11.2024 орендна плата за листопад 2024 року та перерахунок оренди за жовтень 2024 року згідно індексу інфляції на суму 687,66 грн (а.с. 19);

- рахунок № 739 від 11.12.2024 орендна плата за грудень 2024 року та перерахунок оренди за листопад 2024 року згідно індексу інфляції на суму 701,39 грн (а.с. 19, зворотній аркуш);

- рахунок № 42 від 16.01.2025 орендна плата за січень 2025 року та перерахунок оренди за грудень 2024 року згідно індексу інфляції на суму 707,82 грн (а.с. 20);

- рахунок № 112 від 17.02.2025 орендна плата за лютий 2025 року та перерахунок оренди за січень 2025 року згідно індексу інфляції на суму 714,94 грн (а.с. 20, зворотній аркуш);

- рахунок № 178 від 17.03.2025 орендна плата за березень 2025 року та перерахунок оренди за лютий 2025 року згідно індексу інфляції на суму 717,86 грн (а.с. 21);

- рахунок № 237 від 16.04.2025 орендна плата за квітень 2025 року та перерахунок оренди за березень 2025 року згідно індексу інфляції на суму 733,58 грн (а.с. 21, зворотній аркуш);

- рахунок № 316 від 16.05.2025 орендна плата за травень 2025 року та перерахунок оренди за квітень 2025 року згідно індексу інфляції на суму 733,02 грн (а.с. 22);

- рахунок № 382 від 16.06.2025 орендна плата за червень 2025 року та перерахунок оренди за травень 2025 року згідно індексу інфляції на суму 746,89 грн (а.с. 22, зворотній аркуш);

- рахунок № 447 від 16.07.2025 орендна плата за липень 2025 року та перерахунок оренди за червень 2025 року згідно індексу інфляції на суму 749,23 грн (а.с. 23);

- рахунок № 512 від 18.08.2025 орендна плата за серпень 2025 року на суму 743,33 грн (а.с. 23, зворотній аркуш);

- рахунок № 578 від 16.09.2025 орендна плата за вересень 2025 року на суму 743,33 грн (а.с. 24);

- рахунок № 644 від 16.10.2025 орендна плата за жовтень 2025 року та перерахунок оренди за вересень 2025 року згідно індексу інфляції на суму 747,78 грн (а.с. 24, зворотній аркуш).

Проте, відповідно до виписки з рахунку (а.с. 25) за 09.01.2025 стосовно позивача, господарським судом встановлено, що відповідачем лише частково сплачено грошові кошти з оренди нежитлового приміщення на суму 1 000,00 грн, призначення платежу: "оренда 2024 "Телесервіс"", у зв'язку із чим у відповідача утворилась заборгованість з оплати орендної плати перед позивачем у загальному розмірі 10 372,33 грн.

24.10.2025 Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова Національної академії наук України (цінним листом з описом вкладення (а.с. 27)) надіслав Приватному підприємству "Телесервіс" на адресу: 49024, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Косіора, будинок 36 А, вимогу про оплату боргу та повідомлення про дострокове припинення договору № 207 від 22.10.2025 (а.с. 26), відповідно до якої повідомлено відповідача, що сума заборгованості станом на час звернення з цією вимогою, становить: з оренди - 10 372,33 грн, з відшкодування - 9 374,99 грн, всього - 19 747,32 грн, за двома договорами, за період з липня 2024 року. Відповідно орендар цим листом наголошує, що в разі несплати боргу в терміни передбачені умовами договору, договір оренди та договір про відшкодування витрат балансоутримувача вважається достроково припиненими на п'ятий робочий день наданий для погашення заборгованості за договором.

Станом на дату подання позову у даній справі вимога залишилась не виконаною, заборгованість за договором не погашена.

ІV. МОТИВИ СУДУ

1. Норми права, які застосував суд.

Предметом доказування у справі є обставини укладення договору оренди, строк дії договору, обставини, пов'язані з наявністю правових підстав для сплати відповідачем орендної плати за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).

Вказаною нормою статті Цивільного кодексу України передбачено такий спеціальний спосіб захисту порушеного цивільного права та інтересу у спірних правовідносинах, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Водночас, частиною третьою статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (стаття 785 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

2. Оцінка судом доказів та позицій сторін

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд зазначає наступне.

29.12.2017 між Інститутом чорної металургії ім. З. І. Некрасова Національної академії наук України, як орендодавцем, та Приватним підприємством "Телесервіс", як орендарем, було укладено договір оренди № 9/18 (далі - договір, а.с. 8-10) відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлове приміщення (далі - майно) загальною площею 17,0 кв.м, розміщене за адресою: 49107, місто Дніпро, площа академіка Стародубова, 1, на 1 поверсі будівлі ЗЛК (Літ. А-5) кімната 117/2, що перебуває на балансі Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України, вартість якого згідно з висновком про вартість майна від "02" жовтня 2017 року і становить за незалежною оцінкою станом на "02" жовтня 2017 року, 43 418,00 грн (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акту приймання-передачі майна.

Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі покладається на орендодавця (пункт 2.4 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 № 786 зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад - 554,13 грн.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, відшкодування орендарем витрат орендодавця на розміщення оголошення про намір передати приміщення в оренду у друкованих засобах масової інформації, відшкодування орендарем витрат орендодавця за послуги з проведення незалежної оцінки об'єктів оренди, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Індекси інфляції розраховуються Державною службою статистики України. У випадку, якщо на момент нарахування орендної плати індекс інфляції становить 0,99 (менше 1) сторони домовились застосувати індекс інфляції, що дорівнює одиниці.

Також відповідно до пункту 3.4 договору, орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно до кінця поточного місяця.

Договір діє з 01 січня 2018 року до 30 грудня 2020 року включно (пункт 10.1 договору).

Пунктом 10.4 договору передбачено, що продовження терміну дії договору оренди, строк дії якого закінчується, за умови належного виконання орендарем своїх зобов'язань за цим договором, відсутності заперечення орендодавця проти продовження та при обов'язковій наявності дозволу НАН України оформлюється додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Якщо орендар має бажання продовжити термін дії договору оренди, за умови належного виконання своїх зобов'язань за цим договором, він повинен повідомити орендодавця про свій намір не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору оренди. У разі відсутності такої заяви орендаря орендодавець повинен протягом останнього місяця оренди та/або першого місяця після закінчення терміну дії договору оренди поінформувати орендаря у письмовій формі про припинення договору оренди.

30.12.2020 між Інститутом чорної металургії ім. З. І. Некрасова Національної академії наук України, як орендодавцем, та Приватним підприємством "Телесервіс", як орендарем, було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 9/18 від 29.12.2017 року майна, що належить до майнового комплексу НАН України (далі - додаткова угода № 1, а.с. 11-15) відповідно до умов якої договір оренди викладено в новій на підставі дозволу НАН України постанови Бюро Президії НАН України № 215 від 30.10.2020.

Відповідно до пункту 12.1 додаткової угоди № 1, строк дії договору продовжено до 30.12.2022 включно.

В подальшому 20.12.2022 між Інститутом чорної металургії ім. З. І. Некрасова Національної академії наук України, як орендодавцем, та Приватним підприємством "Телесервіс", як орендарем, було укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди № 9/18 від 29.12.2017 року (далі - додаткова угода № 2, а.с. 16).

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 визначено, що відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" договір оренди № 9/18 від 29.12.2017 вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідно до додатку № 2 (а.с. 10, зворотній аркуш) до договору оренди № 9/18 від 29.12.2017 року майна, що належить до майнового комплексу НАН України, оформлено акт від 01.01.2018 приймання-передачі нерухомого майна Інституту чорної металургії НАН України до договору оренди від 29 грудня 2017 року № 9/18 відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлове приміщення (далі - майно) загальною площею 17,0 кв.м, розміщене за адресою: 49107, Дніпропетровська область, місто Дніпро, площа академіка Стародубова, 1, на 1 поверсі будівлі ЗЛК (Літ. А-5) кімната 117/2. Вартість якого згідно з висновком про вартість майна від 02 жовтня 2017 року і становить за незалежною оцінкою станом на 02 жовтня 2017 року 43 418,00 грн (пункти 1, 2 вищевказаного акту).

У період користування об'єктом оренди відповідачу на оплату послуг за договором позивачем були виставлені наступні рахунки на загальну суму 11 372,33 грн за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року, а саме:

- рахунок № 416 від 16.07.2024 орендна плата за липень 2024 року та перерахунок оренди за червень 2024 року згідно індексу інфляції на суму 664,04 грн (а.с. 17);

- рахунок № 475 від 16.08.2024 оренда за серпень 2024 на суму 650,05 грн (а.с. 17, зворотній аркуш);

- рахунок № 535 від 16.09.2024 орендна плата за вересень 2024 року та перерахунок оренди за серпень 2024 року згідно індексу інфляції на суму 657,85 грн (а.с. 18);

- рахунок № 610 від 16.10.2024 орендна плата за жовтень 2024 року та перерахунок оренди за вересень 2024 року згідно індексу інфляції на суму 673,56 грн (а.с. 18, зворотній аркуш);

- рахунок № 677 від 18.11.2024 орендна плата за листопад 2024 року та перерахунок оренди за жовтень 2024 року згідно індексу інфляції на суму 687,66 грн (а.с. 19);

- рахунок № 739 від 11.12.2024 орендна плата за грудень 2024 року та перерахунок оренди за листопад 2024 року згідно індексу інфляції на суму 701,39 грн (а.с. 19, зворотній аркуш);

- рахунок № 42 від 16.01.2025 орендна плата за січень 2025 року та перерахунок оренди за грудень 2024 року згідно індексу інфляції на суму 707,82 грн (а.с. 20);

- рахунок № 112 від 17.02.2025 орендна плата за лютий 2025 року та перерахунок оренди за січень 2025 року згідно індексу інфляції на суму 714,94 грн (а.с. 20, зворотній аркуш);

- рахунок № 178 від 17.03.2025 орендна плата за березень 2025 року та перерахунок оренди за лютий 2025 року згідно індексу інфляції на суму 717,86 грн (а.с. 21);

- рахунок № 237 від 16.04.2025 орендна плата за квітень 2025 року та перерахунок оренди за березень 2025 року згідно індексу інфляції на суму 733,58 грн (а.с. 21, зворотній аркуш);

- рахунок № 316 від 16.05.2025 орендна плата за травень 2025 року та перерахунок оренди за квітень 2025 року згідно індексу інфляції на суму 733,02 грн (а.с. 22);

- рахунок № 382 від 16.06.2025 орендна плата за червень 2025 року та перерахунок оренди за травень 2025 року згідно індексу інфляції на суму 746,89 грн (а.с. 22, зворотній аркуш);

- рахунок № 447 від 16.07.2025 орендна плата за липень 2025 року та перерахунок оренди за червень 2025 року згідно індексу інфляції на суму 749,23 грн (а.с. 23);

- рахунок № 512 від 18.08.2025 орендна за серпень 2025 року на суму 743,33 грн (а.с. 23, зворотній аркуш);

- рахунок № 578 від 16.09.2025 орендна плата за вересень 2025 року на суму 743,33 грн (а.с. 24);

- рахунок № 644 від 16.10.2025 орендна плата за жовтень 2025 року та перерахунок оренди за вересень 2025 року згідно індексу інфляції на суму 747,78 грн (а.с. 24, зворотній аркуш).

Проте, відповідно до виписки з рахунку (а.с. 25) за 09.01.2025 стосовно позивача, господарським судом встановлено, що відповідачем сплачено грошові кошти з оренди нежитлового приміщення лише на суму 1 000,00 грн, призначення платежу: "оренда 2024 "Телесервіс"". За таких обставин у відповідача утворилась заборгованість з оплати орендної плати перед позивачем у загальному розмірі 10 372,33 грн.

24.10.2025 Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова Національної академії наук України (цінним листом з описом вкладення (а.с. 27)) надіслав Приватному підприємству "Телесервіс" на адресу: 49024, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Косіора, будинок 36 А, вимогу про оплату боргу та повідомлення про дострокове припинення договору № 207 від 22.10.2025 (а.с. 26), відповідно до якої повідомлено відповідача, що сума заборгованості станом на час звернення з цією вимогою, становить: з оренди - 10 372,33 грн, з відшкодування - 9 374,99 грн, всього - 19 747,32 грн, за двома договорами, за період з липня 2024 року. Відповідно орендодавець цим листом наголошує, що в разі несплати боргу в терміни передбачені умовами договору, договір оренди та договір про відшкодування витрат балансоутримувача вважається достроково припиненими на п'ятий робочий день наданий для погашення заборгованості за договором.

Станом на час пред'явлення позову вказана вимога залишилась не виконаною, заборгованість за договором не погашена.

Відповідачем не надано до матеріалів справи відповідних доказів щодо спростування вказаної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

Суди зобов'язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.

На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.

З огляду на вище встановлені судом обставини, оскільки невиконане зобов'язання за договором оренди в загальному розмірі 10 372,33 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно із частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.

Позовна заява Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова Національної академії наук України надійшла до господарського суду через систему "Електронний суд".

Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 10 372,33 грн складає: 3 028,00 грн (мінімальна ставка в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8 = 2 422,40 грн.

За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 3 028,00 грн платіжною інструкцією № 1046 від 05.11.2025. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.

Суд звертає увагу, що при поданні позовної заяви в електронній формі за допомогою системи "Електронний суд" заявником сплачено судовий збір без застосування передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто позивачем було внесено судовий збір у більшому розмірі (3 028,00 грн), ніж встановлено законом. Відтак має місце переплата на суму 605,60 грн (3028,00 - 2422,40), яку позивач має право повернути з Державного бюджету України на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі подання до суду відповідного клопотання.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Телесервіс" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Косіора, будинок 36-А; ідентифікаційний код 31217479) на користь Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова Національної академії наук України (49050, Дніпропетровська область, місто Дніпро, площа Академіка Стародубова, будинок 1; ідентифікаційний код 00190294) 10 372,33 грн (десять тисяч триста сімдесят дві гривні тридцять три копійки) - заборгованості з орендної плати за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.04.2026

Суддя Т.В. Іванова

Попередній документ
136043522
Наступний документ
136043524
Інформація про рішення:
№ рішення: 136043523
№ справи: 904/6951/25
Дата рішення: 20.04.2026
Дата публікації: 29.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.04.2026)
Дата надходження: 08.12.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості за договором оренди майна №9/18 від 29.12.2017 у загальному розмірі 10 372,32 грн