28.04.2026 м. Дніпро Справа № 908/1495/25 (908/715/26)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,
за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.
та представників:
від ТОВ "Українська Злагода" (скаржника): Кадурін І.В. (в залі суду);
від ТОВ "Опт-Системс": Шиман Є.О. (в режимі відеоконференції);
арбітражний керуючий: Шиман Є.О. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Злагода"
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 (постановлену суддею Юлдашевим О.О. у м. Запоріжжі, повна ухвала складена 23.03.2026) у справі № 908/1495/25 (908/715/26)
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" (м. Запоріжжя)
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Злагода" (м. Київ)
в межах справи № 908/1495/25
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" (м.Запоріжжя)
розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" - арбітражний керуючий Шиман Євген Олександрович (м. Дніпро),
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1495/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс".
У березні 2026 року від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" - арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича до Господарського суду Запорізької області надійшла заява про забезпечення позову до подання позову (в межах справи про банкрутство ТОВ "Опт-Системс"), в якій він просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Українська Злагода" в межах ціни позову в розмірі 132 045 951 грн 50 коп., а саме: р/р № НОМЕР_1 в АБ "Південний" (українська гривня); р/р № НОМЕР_2 в АБ "Південний" (українська гривня, євро, долар США); р/р № НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк" (українська гривня, євро, долар США); р/р № НОМЕР_4 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня); р/р № НОМЕР_5 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня); р/р № НОМЕР_6 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня), а також на інших рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах, що будуть виявлені виконавцем в процесі примусового виконання ухвали про забезпечення позову.
Заява обґрунтована наступними обставинами:
- ознайомившись з відомостями про рух грошових коштів по рахунку ТОВ "Опт- Системс", відкритого в АТ "Райффайзен Банк", розпорядником майна виявлено, що керівником боржника в період з 02.04.2025 по 30.04.2025 здійснено оплати на користь ТОВ "Українська Злагода" на загальну суму 132 045 951 грн 50 коп. з призначенням платежу "оплата згідно договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 без ПДВ";
- згідно з відкритими відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також ресурсу "YouControl", станом на день укладення зазначеного договору відступлення права вимоги (18.03.2025) керівником ТОВ "Опт-Системс" був ОСОБА_1 , а боржник мав назву ТОВ "Українська Торгова Дистрибуційна Компанія" (ТОВ "УТДК");
- вже через 3 (три) дні, - 21.03.2025, стосовно боржника було проведено ряд реєстраційних дій, а саме: змінено найменування на ТОВ "Опт-Системс"; змінено адресу реєстрації на 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, оф. 216; змінено керівника на громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 ; змінено кінцевого бенефіціарного власника на громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 ;
- 05.06.2025 ухвалою Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Опт-Системс". У зв'язку із невиконанням своїх обов'язків, розпорядник майна в межах справи № 908/1495/25 про банкрутство ТОВ "Опт-Системс" звернувся до суду з клопотанням про припинення повноважень керівника ОСОБА_3 та покладення його повноважень на розпорядника майна арбітражного керуючого Шимана Є.О. Згідно з ухвалою суду від 09.12.2025 клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника ТОВ "Опт-Системс" задоволено;
- попереднім директором - Ченушою Ігорем не було виконано вимоги ні розпорядника майна, ні суду щодо передачі бухгалтерської та іншої документації, печаток та штампів, матеріальних та інших цінностей боржника, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень не вбачається жодних дій з боку ТОВ "Опт-Системс", направлених на стягнення дебіторської заборгованості у межах суми понад 132 млн., право вимоги на яку було придбано згідно з договором від 18.03.2025, укладеного з ТОВ "Українська Злагода". Заявник вважає, що вищевказані реєстраційні дії з боку боржника в березні 2025 року, є підготовкою до виведення юридичної особи з роботи, у свою чергу здійснення платежів на значну суму одразу після призначення керівником та єдиним учасником ТОВ "Опт-Системс" громадянина Республіки Молдова за місяць до відкриття провадження у справі про банкрутство і в подальшому не вчинення дій по стягненню придбаної дебіторської заборгованості, може свідчити про свідоме виведення грошових коштів з рахунків боржника з метою унеможливлення погашення кредиторської заборгованості та, як наслідок, доведення ТОВ "Опт-Системс" до банкрутства;
- звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, розпорядник майна просить накласти арешт на грошові кошти, що належать або підлягають передачі, або сплаті відповідачеві ТОВ "Українська Злагода" і знаходяться у нього чи в інших осіб у межах ціни заявленого позову, а саме: 132 045 951 грн 50 коп. Тобто заявлені заходи забезпечення позову безпосередньо стосуються предмета спору в цій справі, а подальше виведення коштів призведе до неможливості виконати рішення суду в разі задоволення позову, захистити права позивача та забезпечити вимоги кредиторів в межах одного судового провадження без нових звернень позивача до суду;
- водночас накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову забезпечить виконання у майбутньому судового рішення в цій справі (в разі задоволення позову), однак не завдасть шкоди господарській діяльності відповідача, а лише тимчасово обмежить право передавати кошти третім особам, що підтверджується фінансовою звітністю ТОВ "Українська злагода" за 2025 рік;
- вжиття заходів забезпечення позову у цій справі (арешт на грошові кошти) не призводить до вирішення спору по суті.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 у справі №908/1495/25 (908/715/26):
- заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" арбітражного керуючого Шимана Є.О. про забезпечення позову задоволено;
- вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Українська Злагода", в межах ціни позову в розмірі 132 045 951 грн 50 коп., а саме: р/р № НОМЕР_1 в АБ "Південний" (українська гривня); р/р № НОМЕР_2 в АБ "Південний" (українська гривня, євро, долар США); р/р № НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк" (українська гривня, євро, долар США); р/р № НОМЕР_4 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня); р/р № НОМЕР_5 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня); р/р № НОМЕР_6 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня), а також на інших рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах, що будуть виявлені виконавцем в процесі примусового виконання ухвали про забезпечення позову.
Ухвала обґрунтована наступним:
- ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.06.2025 відкрито провадження у справі № 908/1495/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс"; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шимана Є.О. Ухвалою суду від 09.12.2025 клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника ТОВ "Опт-Системс" задоволено; припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" Ченуші Ігоря; покладено виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" на розпорядника майна - арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича;
- суд врахував висновки Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, згідно з якими вимоги надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін;
- накладення арешту на грошові кошти у межах ціни позову забезпечить виконання у майбутньому судового рішення в цій справі (в разі задоволення позову), однак не завдасть шкоди господарській діяльності ТОВ "Українська Злагода", а лише тимчасово обмежить право передавати кошти третім особам, що підтверджується фінансовою звітністю ТОВ "Українська Злагода" за 2025 рік, наданою заявником;
- з огляду на встановлену недобросовісність дотримання обов'язків, існує потенційна можливість ускладнення виконання судового рішення про спростування майнових дій, та обґрунтованість заявлених розпорядником майна ТОВ "Опт-Системс" арбітражним керуючим Шиманом Є.О. заходів забезпечення позову;
- вжиття саме таких заходів є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Злагода" за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх № суду 49448 від 30.03.2026), в якій просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 у справі №908/1495/25 (908/715/26) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Українська Злагода", наведених в ухвалі, у межах ціни позову у розмірі 132 045 951 грн 50 коп., а також на інших рахунках в усіх банківських або інших кредитно - фінансових установах, що будуть виявлені виконавцем у процесі примусового виконання ухвали про забезпечення позову;
- постановити нову ухвалу про відмову арбітражному керуючому - розпоряднику майна ТОВ "Опт-Системс" Шиману Євгену Олександровичу у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі, або сплаті відповідачеві ТОВ "Українська Злагода" і знаходяться у нього чи в інших осіб у межах ціни заявленого позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- процедура банкрутства боржника ТОВ "Опт-Системс", згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.06.2025 у справі № 908/1495/25, розпочата 09.06.2025, тобто до 05.06.2025 ТОВ "Опт-Системс" мало право розпоряджатися своїм майном та майновими правами на власний розсуд, у тому числі, відчужувати майно будь-якій юридичній чи фізичній особі у відповідності до вимог законодавства; відтак обставини, на які вказує арбітражний керуючий, не носять протиправного характеру як зі сторони ТОВ "Опт-Системс" так і зі сторони скаржника, тому не можуть слугувати підставою для забезпечення позову;
- арбітражним керуючим вказується, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень не вбачалось жодних дій з боку ТОВ "Опт-Системс", направлених на стягнення дебіторської заборгованості в межах суми понад 132 млн., право вимоги на яку було придбано на підставі договору від 18.03.2025, укладеного з ТОВ "Українська Злагода". Проте, відповідно до умов договору, укладеного ТОВ "Опт-Системс" (попередня назва - ТОВ "Українська торгова дистрибуційна компанія"), на який посилається арбітражний керуючий у своїй заяві про накладення арешту, ТОВ "Опт-Системс" передав заявнику право вимоги згідно з договорами поставки, укладеними з ТОВ "Опт-Системс" у розмірі 200 000 000 грн 00 коп., а заявник в свою чергу зобов'язався вчинити комплекс дій, спрямованих на отримання від боржників належного виконання всіх грошових зобов'язань за вказаними договорами поставки на зазначену суму вимоги власними силами та за свій рахунок (пункти 1.1 - 1.4 договору). Вчинення дій щодо стягнення дебіторської заборгованості з боржників ТОВ "Опт-Системс" підтверджується великою кількістю господарських справ, в яких позивачем є заявник, а відповідачами - юридичні та фізичні особи - підприємці, предмет спору стягнення боргу за договорами поставки. Отже, вказана арбітражним керуючим обставина, щодо відсутності з боку ТОВ "Опт-Системс" дій щодо стягнення дебіторської заборгованості, не може слугувати підставою для накладення арешту на грошові кошти заявника;
- арбітражний керуючий контактує із представниками заявника, йому відомо про відступлення права вимоги ТОВ "Опт-Системс" заявнику, однак арбітражний керуючий не висловлював з цього приводу ніяких заперечень та претензій, не звертався до суду для оскарження зазначених майнових дій. Отже, не висловлюючи жодних претензій до заявника, не витребовуючи жодних пояснень та самого договору відступлення права вимоги, арбітражний керуючий звертається до Господарського суду Запорізької області із клопотанням про накладення арешту на рахунки заявника, а в подальшому звертається до суду і з позовом про спростування майнових дій ТОВ "Опт-Ситемс", що передбачає визнання договору відступлення права вимоги недійсним;
- отже, арбітражним керуючим не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти заявника, а суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув;
- відповідно до пункту 2.1. договору про відступлення права вимоги сторони домовились, що заявник має право користуватися грошовими коштами (що стягнуті з боржників за договорами поставки, укладеними з ТОВ "Опт-Системс"), не перераховувати кошти ТОВ "Опт-Системс" за договором до 01.07.2027 для використання у своїй господарський діяльності. Таким чином, строк виконання зобов'язання за договором не настав і заявник має право користуватися зазначеними коштами до 01.07.2027, після чого заявник зобов'язаний повернути їх на рахунок ТОВ "Опт-Системс". Отже, спір між ТОВ "Опт-Системс" та заявником відсутній, оскільки строк виконання зобов'язання за договором не настав;
- відтак, на думку заявника, підстави для спростування майнових дій ТОВ "Опт-Системс" та накладення арешту на грошові кошти заявника у межах суми 132 045 951 грн 50 коп. - відсутні;
- заявник не змінював органи керівництва, вимушено змінив свою адресу у зв'язку із тим, що попередній офіс, в якому заявник здійснював свою господарську діяльність, був знищений внаслідок ракетно-дронової атаки 23.06.2025 на м. Київ. При цьому заявник активно веде свою господарську діяльність, що характеризується постійним рухом коштів на його банківських рахунках, виконує всі свої зобов'язання щодо сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів та не має заборгованостей перед державним та місцевим бюджетом;
- арбітражний керуючий не надав жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти. Зазначені арбітражним керуючим твердження є лише припущеннями не підтвердженими вірогідними засобами доказування;
- як убачається із ухвали, предметом майбутнього позову арбітражний керуючий зазначає майнові дії, вчинені керівником боржника в період з 02.04.2025 по 30.04.2025, щодо здійснення оплати на користь ТОВ "Українська Злагода" на загальну суму 132 045 951 грн 50 коп. з призначенням платежу (оплата згідно договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 без ПДВ). Однак за вказаних обставин, першочерговим предметом майбутнього позову має бути визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, а отже вимога немайнового характеру. Забезпечення вимоги немайнового характеру шляхом накладення арешту на грошові кошти заявника у розмірі 132 045 951 грн 50 коп. є неспівмірним і неадекватним предмету позову, внаслідок чого порушується збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та призводить до безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів заявника. До того ж заявник не є учасником справи про банкрутство, жодного відношення до ТОВ "Опт-Системс" не має та є добросовісним набувачем майна за договором відступлення права вимоги, а відтак накладення арешту на грошові кошти заявника не відповідає принципу верховенства права;
- заявник є важливим бюджетоутворюючим підприємством, що створює робочі місця, забезпечує стабільні податкові надходження та робить вагомий внесок у розвиток економіки, забезпечуючи якісні послуги та продукцію, а також дотримуючись високих стандартів ведення бізнесу;
- внаслідок блокування рахунків заявник обмежений у використанні грошових коштів у розмірі 132 045 951 грн 50 коп., що в умовах воєнного часу блокує діяльність підприємства та негативно впливає на його фінансово-економічну діяльність, так як заявник втрачає можливість здійснювати платежі, в тому числі перед працівниками, податковими органами і перед контрагентами, що призводить до неможливості розраховуватися за договірними зобов'язаннями, що в свою чергу призводить до нарахування неустойки, втрати ділових партнерів, втрати контрактів, що в умовах воєнного стану може призвести до катастрофічних наслідків та навіть банкрутства самого заявника. У зв'язку із накладеним арештом заявник не може розрахуватися із своїми партнерами, в тому числі і ТОВ "Виробничо-дистрибуційна група", яке є критичним підприємством, сплачує понад 200 млн. податків щомісячно, чим забезпечує економічну стабільність, обороноздатність нашої держави, а також перед іноземними компаніями Global Spirits USA LLC та GLOBAL SPIRITS BEVERAGES, яким у зв'язку із блокуванням рахунків заявнику спричиняються значні збитки, а також збитки бюджетам країн, де зареєстровані вказані компанії - Республіка Польща та Сполучені Штати Америки. На даний момент у заявника зупинено виконання 25 тисяч ексклюзивних контрактів. Таким чином заявник вже знаходиться на стадії неплатоспроможності та подальшого банкрутства, оскільки всі грошові кошти заблоковані;
- критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар"; таким чином, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність , і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується;
- накладення арешту на рахунки заявника негативно впливають і на контрагентів останнього, так як заявник позбавлений можливості проводити розрахунки за господарськими договорами. Так, до Господарського суду Запорізької області у зазначеній справі звернулися партнери заявника ТОВ "Виробничо-дистрибуційна група", Global Spirits USA LLC та GLOBAL SPIRITS BEVERAGES з проханнями скасувати арешт, накладений на рахунок заявника, у зв'язку із порушенням такою ухвалою їхніх прав та інтересів. Накладення арешту на грошові кошти заявника як ексклюзивного покупця ТОВ "Виробничо-дистрибуційної групи" та неможливість проведення розрахунків призвело до зупинення виконання контрактів між зазначеними товариствами. Відтак оскаржуваною ухвалою порушуються не тільки права та законні інтереси заявника, а й третіх осіб, у зв'язку із чим вжиті заходи забезпечення позову не відповідають принципу співмірності та адекватності.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 20.04.2026.
До Центрального апеляційного господарського суду відповідачем подавалися заяви про терміновий розгляд справи та заяви про прискорення розгляду справи, а саме: 27.03.2026, 30.03.2026, 07.04.2026. Аналогічна заява 31.03.2026 подана ТОВ "Виробничо-дистрибуційна група".
Від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" - арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх № суду 4658/26 від 13.04.2026), в якому він просить апеляційну скаргу ТОВ "Українська Злагода" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 у справі № 908/1425/25 (908/715/26) - без змін.
Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований арбітражним керуючим наступними обставинами:
- вимоги до заяви про забезпечення позову та процедура її подання регламентовані приписами, зокрема, статті 139 Господарського процесуального кодексу України, яка не зобов'язує заявника направляти її іншим учасникам;
- особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період, що передував відкриттю або після відкриття справи про банкрутства, дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування при цьому інтересів кредиторів - є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, якщо відчуження майна призводить до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам;
- оскільки період часу з моменту виникнення грошового зобов'язання у боржника, у тому числі при загрозі неплатоспроможності, або при надмірній заборгованості, до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними. Крім того, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми, а майнові дії спростовані із застосуванням наслідків передбачених цією нормою;
- реєстраційні дії з боку боржника в березні 2025 року виглядають як цілеспрямована підготовка до виведення юридичної особи з роботи. У свою чергу, здійснення платежів на значну суму одразу після призначення керівником та єдиним учасником ТОВ "Опт-Системс" громадянина Республіки Молдова за місяць до відкриття провадження у справі про банкрутство і в подальшому невчинення дій по стягненню придбаної дебіторської заборгованості, може свідчити про свідоме виведення грошових коштів з рахунків боржника з метою унеможливлення погашення кредиторської заборгованості та, як наслідок, доведення ТОВ "Опт-Системс" до банкрутства;
- проаналізувавши положення договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025, арбітражний керуючий виявив наявність ознак фраудаторності вказаного правочину. Умовами договору відступлення не передбачено обов'язок ТОВ "Українська Злагода" щодо оплати отриманого права вимоги. У свою чергу, у разі отримання самим ТОВ "Опт-Системс" коштів за договорами поставки після укладання договору відступлення, товариство зобов'язано перерахувати такі кошти на рахунок ТОВ "Українська Злагода" (пункт 2.5. договору). ТОВ "Українська Злагода" стверджує, що грошові кошти у розмірі 132 045 951 грн 50 коп. були перераховані йому ТОВ "Опт-Системс" саме на виконання пункту 2.5. договору відступлення. Між тим, згідно з пунктом 1.1. договору первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договорами поставки, які вказані в додатку № 1 до цього договору (далі - "основний договір"), укладені між боржниками, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основними договорами. Сам додаток № 1 з переліком боржників, право вимоги до яких було відступлено згідно з договором від 18.03.2025, ТОВ "Українська Злагода" надано не було. Отже, підтверджень, що грошові кошти в розмірі 132 045 951 грн 50 коп. були перераховані ТОВ "Опт-Системс" саме на виконання пункту 2.5. договору відступлення, відсутні. Таким чином, за умовами укладеного договору відступлення: ТОВ "Опт-Системс" відступив на користь ТОВ "Українська Злагода" права вимоги на загальну суму 200 000 000 грн 00 коп.; ціна відступлення договором не передбачена, і ТОВ "Українська Злагода" не зобов'язане здійснювати оплату отриманого права вимоги; ТОВ "Опт-Системс" додатково перерахувало на користь ТОВ "Українська Злагода" грошові кошти в розмірі 132 045 951 грн 50 коп.; враховуючи зазначене, договір про відступлення не має розумної економічної мети, є збитковим для ТОВ "Опт-Системс", спрямованим на зменшення ліквідаційної маси та порушує права кредиторів, оскільки фактично відбулося подвійне вибуття активів ТОВ "Опт-Системс" без отримання будь-якої компенсації та з додатковими витратами на оплату гонорару;
- 23.03.2026 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та вжито передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання, зокрема заходів, спрямованих на накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Українська Злагода". У ході здійснення виконавчого провадження ТОВ "Опт-Системс" стало відомо, що ТОВ "Українська Злагода", будучи обізнаним про існування судового рішення про арешт коштів, відкриття виконавчого провадження та вжиті приватним виконавцем заходи, вчиняє узгоджені, послідовні та триваючі дії, спрямовані на нівелювання заходів забезпечення позову та фактичне унеможливлення виконання судового рішення, а саме: ТОВ "Українська Злагода" відкриті нові рахунки у банківських установах після постановлення ухвали про забезпечення позову та відкриття виконавчого провадження, зокрема, згідно з інформацією, отриманою від Державної фіскальної служби: 24.03.2026 відкрито рахунок НОМЕР_7 в ПАТ "КБ "Акордбанк"; 26.03.2026 відкрито рахунок НОМЕР_8 в ПАТ "КБ "МТБ Банк"; 08.04.2026 відкрито рахунок НОМЕР_9 в АТ "Кредобанк"; вказані дії ТОВ "Українська Злагода" носять системний характер та спрямовані на уникнення арешту коштів, переведення фінансових потоків на нові рахунки та приховування активів від примусового виконання;
- ТОВ "Українська Злагода" здійснюються дії, внаслідок яких залишки грошових коштів на рахунках боржника системно та суттєво зменшуються. Згідно з інформацією, отриманою від приватного виконавця, залишок коштів на рахунку ТОВ "Українська Злагода" НОМЕР_5 в АТ "Таскомбанк" становив: станом на 26.03.2026 - 33 393 501 грн 31 коп.; станом на 30.03.2026 - 30 421 732 грн 97 коп.; станом на 03.04.2026 - 24 382 301 грн 02 коп. Відтак, вказані дії мають ознаки спрямованих на уникнення накладення арешту та фактичне унеможливлення виконання судового рішення про забезпечення позову;
- з огляду на свідоме виведення ТОВ "Опт-Системс" значної суми грошових коштів за місяць до відкриття справи про банкрутство, вжитий господарським судом захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах такої самої суми, є абсолютно співмірним і адекватним предмету позову, який містить, у тому числі, майнову вимогу про стягнення аналогічної суми;
- таким чином, з огляду на виведення з рахунку ТОВ "Опт-Системс" значної суми грошових коштів, а також враховуючи очевидно недобросовісні дії з боку ТОВ "Українська Злагода", спрямовані на уникнення накладення арешту та фактичне унеможливлення виконання судового рішення в майбутньому, відсутні підстави для скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26).
Від ТОВ "Українська Злагода" до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. № суду 5006/26 від 17.04.2026), в яких зазначено таке:
- арешт, що накладений ухвалою від 23.03.2026, є заходом забезпеченням позову розпорядника майна Шимана Є.О. до ТОВ "Українська Злагода" про спростування майнових дій, який подано Шиманом Є.О. до Господарського суду Запорізької області, яким відкрито провадження у справі та здійснюється судовий розгляд, однак, враховуючи положення статті 7 Кодексу України з питань банкрутства, лише Господарський суд м. Києва у справі 910/3652/26 уповноважений розглядати майнові спори до заявника разом із усіма процесуальними заявами, у тому числі і про забезпечення позову. В іншому випадку порушується механізм формування ліквідаційної маси та принцип рівності кредиторів заявника щодо задоволення грошових вимог. Відтак, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, арешт, накладений ухвалою Господарського суду Запорізької області у даній справі, є незаконним, оскільки ухвалений не в межах справи про банкрутство заявника;
- з огляду на викладене, ухвала про забезпечення позову від 23.04.2026 фактично блокує можливість відновлення платоспроможності боржника та є такою, що постановлена з порушенням правил виключної підсудності.
У судове засідання 20.04.2026 з'явилися представники скаржника (ТОВ "Українська Злагода"), ТОВ "Опт-Системс" та арбітражний керуючий.
Представник скаржника (ТОВ "Українська Злагода") у судовому засіданні 20.04.2026 просив апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26) про вжиття заходів забезпечення позову та постановити нову ухвалу про відмову арбітражному керуючому - розпоряднику майна ТОВ "Опт-Системс" Шиману Євгену Олександровичу у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі, або сплаті відповідачеві ТОВ "Українська Злагода" і знаходяться у нього чи в інших осіб у межах ціни заявленого позову.
У судовому засіданні 20.04.2026 представник ТОВ "Опт-Системс" та арбітражний керуючий просили апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 у справі №908/1495/25 (908/715/26) - без змін, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Перед стадією "Дослідження доказів" суд вважав за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні до 28.04.2026.
Враховуючи вказане, у судовому засідання протокольно було оголошено перерву до 28.04.2026.
Від ТОВ "Українська Злагода" до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх № суду 4701/26 від 22.04.2026), в яких зазначено, що арбітражним керуючим не доведено вчинення товариством дій щодо виведення грошових коштів на рахунки своїх партнерів задля ухилення від виконання рішення суду. Разом з тим, за період з 16.04.2026 по 20.04.2026 із арештованих рахунків було виплачено 13 004 264 грн 06 коп. заробітної плати працівникам за березень 2026 року, 2 930 201 грн 74 коп. ПДФО із заробітної плати, 844 432 грн 76 коп. військового збору, 477 171 грн 56 коп. ЄСВ, що підтверджується банківськими виписками;
- відкриття нового рахунку заявником не може свідчити про його ухилення від виконання майбутнього рішення суду у разі ухвалення на користь арбітражного керуючого, при цьому накладений арешт на рахунки заявника унеможливлює процес збереження його господарської діяльності;
- навіть у разі задоволення судом позовних вимог арбітражного керуючого, таке рішення суду не буде виконано у зв,язку з відкриттям процедури банкрутства заявника з 15.04.2026, і з цієї дати накладений оскаржуваною ухвалою арешт втратив свою правову мету - забезпечення виконання майбутнього рішення у справі про банкрутство ТОВ "Опт-Системс";
- безперешкодне функціонування банківського обслуговування є однією з умов досягнення мети щодо стабілізування фінансово-господарського становища боржника, в інтересах усіх кредиторів, а не лише ТОВ "Опт-Сервіс".
У судове засідання 28.04.2026 з'явилися представники скаржника (ТОВ "Українська Злагода"), ТОВ "Опт-Системс" та арбітражний керуючий.
Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.
У судовому засіданні 28.04.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Основні правила щодо вжиття заходів забезпечення позову містяться у статтях 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За приписами частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Апеляційним господарським судом враховано, що заява про забезпечення позову була подана до суду 23.03.2026; її розгляд судом відбувся 23.03.2026.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У частині 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/16868/19).
Згідно з частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного суду від 19.07.2024 у справі № 917/1862/21.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що з рештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. А тому господарський суд повинен враховувати ризики неможливості виконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Відтак, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Враховуючи викладене, апеляційним господарським судом відхиляються доводи скаржника в частині правомірності та наявності повноважень на укладення договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025, необхідності надання оцінки змісту цього договору, аналізу його виконання сторонами, економічної доцільності договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025 для боржника, а також настання строку виконання зобов'язань щодо повернення спірної грошової суми, оскільки перелічені обставини не входять в предмет доказування та не вирішуються судом під час розгляду питання про забезпечення позову, та є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Колегією суддів враховано, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
Достатньо обґрунтованим, для забезпечення позову, є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі №916/1845/19, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19).
У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом:
1) наявності спору між сторонами;
2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;
3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами;
4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що вжиті оскаржуваною ухвалою суду заходи забезпечення позову є неспівмірними та неадекватними предмету позову, оскільки скаржник вважає, що предметом майбутнього позову має бути визнання договору про відступлення права вимоги недійсним (вимога немайнового характеру), колегією суддів розцінюються критично, з огляду на те, що в заяві про вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначав про намір звернутися з позовом про спростування майнових дій за участю боржника, які полягали у перерахування грошових кошів в сумі 132 045 951 грн 50 коп.
Колегією суддів також враховано, що є важливим, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту і спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.
Необхідно врахувати, що сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
У даній справі заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти в межах ціни позову 132 045 951 грн 50 коп., які обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Українська Злагода", а саме:
- р/р № НОМЕР_1 в АБ "Південний" (українська гривня);
- р/р № НОМЕР_2 в АБ "Південний" (українська гривня, євро, долар США);
- р/р № НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк" (українська гривня, євро, долар США);
- р/р № НОМЕР_4 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня);
- р/р № НОМЕР_5 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня);
- р/р № НОМЕР_6 в АТ "Таскомбанк" (українська гривня), а також на інших рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах, що будуть виявлені виконавцем в процесі примусового виконання ухвали про забезпечення позову, та зазначає, що невжиття відповідних заходів призведе до неможливості виконати рішення суду у разі задоволення позову, захистити права позивача та забезпечити вимоги кредиторів в межах одного судового провадження без нових звернень позивача до суду. Так, виконання рішення у справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у боржника майна. Накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі, або сплаті відповідачеві, - ТОВ "Українська Злагода", і знаходяться у нього чи в інших осіб у межах ціни заявленого позову судом, мають на меті подальше стягнення таких грошових коштів у разі задоволення позову. Водночас накладення арешту на грошові кошти у межах ціни позову не завдасть шкоди господарській діяльності ТОВ "Українська Злагода", а лише тимчасово обмежить право передавати кошти третім особам.
На підтвердження доводів щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявник надав до суду: інформацію з виписки про рух грошових коштів щодо платежів з призначенням "оплата згідно договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025. Без ПДВ"; копію фінансової звітності ТОВ "Українська злагода" за 2025 рік.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Підставою для застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є саме обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред'явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
Апеляційним господарським судом також враховано, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 07.11.2024 у справі № 915/538/24, у разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.
Наведений підхід щодо розподілу тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову є логічним та раціональним, адже інформація щодо дійсного фінансового стану відповідача (у тому числі відомості стосовно наявності банківських рахунків, фінансово-економічний стан клієнта) у розумінні статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, а тому саме відповідач має можливість більш повно доводити наведені обставини. Зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати, яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; зазначити про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитиме про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду у справі в разі задоволення позову у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах та належного йому майна в межах спірної суми.
Тобто, відповідач не позбавлений права подати суду докази, які б дозволили оцінити дійсний майновий стан відповідача станом на момент розгляду заяви та в залежності від цього встановити, чи є ризики утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову або, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, є неспівмірними (наприклад надати докази оцінки майна, які б підтверджували можливість накладення арешту лише на конкретне майно, вартість якого покриває спірну суму).
Апеляційним господарським судом враховано, що відповідач наведених вище доказів не надав, наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти не спростував.
При цьому, у разі, коли відповідач не доводить, що наявних у нього грошових коштів та майна достатньо для виконання судового рішення у разі задоволення позову, накладення арешту на грошові кошти та майно в межах спірної суми є співмірним та виправданим. Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постанові від 07.01.2025 у справі №910/1/21.
Враховуючи вказане, колегією суддів відхиляються доводи скаржника щодо неадекватності, неспівмірності та непропорційності вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову.
Відповідно до статті 3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як було зазначено вище, відповідач наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти не спростував; відповідачем не надані докази, які б дозволили оцінити дійсний майновий стан відповідача на момент розгляду заяви та спростувати наявність ризиків утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
У даному випадку, суд першої інстанції дійшов висновку про потенційну можливість ускладнення виконання судового рішення про спростування майнових дій, заявлених розпорядником майна ТОВ "Опт-Системс", арбітражним керуючим Шиманом Є.О., а також про обґрунтованість заявлених ним заходів забезпечення позову, їх адекватність позовним вимогам та зазначив, що застосування таких заходів не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін.
Також, апеляційним господарським судом розцінюються критично доводи апеляційної скарги щодо того, що накладення арешту на грошові кошти у сумі 132 045 951 грн 50 коп. є необґрунтованим та неадекватним позовним вимогам, оскільки у даній справі арешт на грошові кошти накладений у межах ціни позову.
Докази того, що арешт на грошові кошти у межах ціни позову - 132 045 951 грн 50 коп., накладений оскаржуваною ухвалою суду, призведе до неможливості виплати заробітної плати, податків та інших платежів в процесі здійснення господарської діяльності товариства, на час її постановлення, у справі були відсутні.
Більше того, слід зазначити, що чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 зі справи № 905/361/19.
Виконуючи судове рішення, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.10.2021 у справі № 917/126/21.
Слід також відзначити, що застосований захід забезпечення позову стосується не всіх грошових коштів на перелічених в ухвалі суду рахунках, а тільки грошових коштів в межах ціни позову, - 132 045 951 грн 50 коп.
Апеляційний господарський суд також зауважує, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а також дискреційний характер визначення судом необхідності вжиття відповідних заходів, виключає формування єдиних (для вирішення питання щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову) критеріїв та алгоритму визначення підстав для вжиття того чи іншого засобу забезпечення позову.
У питаннях наявності або відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не може бути подібних правовідносин, оскільки в кожній конкретній справі судом надається оцінка конкретній та індивідуальній сукупності обставин, фактів та доказів в їх взаємозв'язку, які, очевидно, не можуть буди ідентичними з іншими справами.
Слід також відзначити, що в питаннях оцінки наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, оцінює вказані обставини у відповідності до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності та взаємозв'язку, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Українська Злагода" у межах ціни позову в розмірі 132 045 951 грн 50 коп.
Доводи скаржника щодо відсутності доказів вчинення ним недобросовісних дій розцінюються судом критично з огляду на те, що відсутність таких доказів не змінює встановлену вище можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, зазначена можливість є беззаперечною, а також не спростовує наявність правової підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки загроза неефективного виконання майбутнього рішення випливає не лише з наявності фактів відчуження, а також з наявності у відповідача реальної, не обмеженої законом можливості вільно розпоряджатися своїми активами до моменту набрання рішенням законної сили, а відтак і беззаперечної можливості відчуження ними такого майна.
Тотожна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2025 у справі №904/659/25.
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.
За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26) такою, що підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись статтями 3, 13, 74 - 80, 129, 136, 137, 269, 270, 275 - 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Злагода" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 у справі № 908/1495/25 (908/715/26) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 у справі №908/1495/25 (908/715/26) - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Злагода".
4. Матеріали справи (оскарження) № 908/1495/25 (908/715/26) повернути до Господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 28.04.2026.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Я.С. Золотарьова
Суддя С.В. Мартинюк