вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" квітня 2026 р. Справа№ 911/248/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від АТ «Державний експортно-імпортний банк України»: Головіна О.І. - за довіреністю ДП 24701/25-0297 від 06.05.25;
Сухаревський В.М. від ТОВ «Begemot Systems» (в залі суду) - за ордером серії АІ №2103239 від 20.12.26
від ТОВ «Київська правова група»: Ганчар І.Д. - за ордером серії АІ №2038562 від 29.10.25.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі № 911/248/21 (суддя Лутак Т.В., повний текст ухвали складено та підписано - 13.10.2025)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група»
до боржника Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі № 911/248/21 (суддя Лутак Т.В., повний текст ухвали складено та підписано - 13.10.2025) відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems» б/н від 03.07.2025 (вх. № 6469 від 03.07.2025) про заміну кредитора його правонаступником.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі №911/248/21 - скасувати; прийняти нове судове рішення, яким задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems» про заміну кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» його правонаступником у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» на кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems» та залучити до участі у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», як кредитора, Товариство з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems».
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 23.10.2025 апеляційну скаргу у справі № 911/248/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі № 911/248/21 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/248/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до боржника Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі № 911/248/21 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
19.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/248/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 911/248/21, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі № 911/248/21; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі № 911/248/21 призначено на 21.01.2026.
08.12.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі № 911/248/21 залишити без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі № 911/248/21 апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі № 911/248/21 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.
21.01.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» надійшло клопотання про відкладення, у відповідності до якого останнє просить суд, у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я адвоката ТОВ «Київська правова група» Ганчар І.Д. та ситуацію у Києві загалом, пов'язану із ракетним обстрілами комунальної інфраструктури, ТОВ «Київська правова група» не може забезпечити участь іншого адвоката в судовому засіданні, яке призначене до розгляду на 21.01.2026, відкласти розгляд справи № 911/248/21.
21.01.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» надійшло клопотання про відкладення, у відповідності до якого останнє просить суд, у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я адвоката ТОВ «Київська правова група» Ганчар І.Д. та ситуацію у Києві загалом, пов'язану із ракетним обстрілами комунальної інфраструктури, ТОВ «Київська правова група» не може забезпечити участь іншого адвоката в судовому засіданні, яке призначене до розгляду на 21.01.2026 о 11:50, відкласти розгляд справи № 911/248/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 у справі № 911/248/21 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.03.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 911/248/21 зобов'язано представника ТОВ «Begemot Systems» на наступне судове засідання надати оригінали простих векселів № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА №0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822 для огляду; оголошено перерву у справі № 911/248/21 до 22.04.2026.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1226/26 від 20.04.2026 у зв'язку із перебуванням судді Пантелієнка В.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/248/21.
Згідно з витягом до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 апеляційну скаргу у справі № 911/248/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у справі № 911/248/21 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі № 911/248/21 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2021 відкрито провадження у даній справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2021 визнано частково додаткові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у розмірі 121 246 809, 24 грн, з яких: 4 540, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 121 242 269, 24 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, вимоги у розмірі 24 209, 74 грн відхиллено.
Постановою Господарського суду Київської області від 23.01.2023 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська, будинок 4, ідентифікаційний код - 31936646) та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута - Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» призначено арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 310 від 12.03.2013, адреса: 43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Коперника, будинок 36).
До Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems» надійшло клопотання б/н від 03.07.2025 (вх. № 6469 від 03.07.2025) про заміну кредитора його правонаступником, у якому заявник просив суд замінити у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» на кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems», залучити до участі у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» як кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems».
Так, зі змісту ухвали Господарського суду Київської області від 19.07.2021, постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 та постанови Верховного Суду від 02.11.2022 вбачається, що ТОВ «Київська правова група» за договорами купівлі-продажу цінних паперів, а саме: договір купівлі-продажу цінних паперів № Б344-08 від 07.11.2008, договір купівлі-продажу цінних паперів №129/4-10Б від 15.07.2010, договір купівлі-продажу цінних паперів № 83-12/12БВ від 26.12.2012, договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ 20/3-3/14 від 03.04.2014, договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ 20/2-3/14 від 03.04.2014 (надалі разом - Договори купівлі-продажу векселів) набуло прості векселі, зокрема, №3229042978, №3229042969, АА №0440370, АА №0440380, АА №0840842, АА №0840845, АА №0840847, АА №0840848, АА №0840822 (надалі разом - Векселі).
03.07.2025 між ТОВ «Київська правова група» (первісний кредитор) та ТОВ «Begemot Systems» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (надалі - Договір про відступлення).
Згідно з п. 1.1. Договору про відступлення, за цим Договором Первісний кредитор частково відступає, а Новий кредитор частково приймає на себе право грошової вимоги за цінними паперами, що виникли із договорів купівлі-продажу цінних паперів №БВ 20/2-3/14 від 03. 04. 2014 року; №БВ 20/3-3/14 від 03. 04. 2014 року; №Б344-08 від 07.11.2008 року; №129/4-10Б від 15.07.2010 року; №83- 12/12 БВ та Договорів про заміну строків зобов'язання, що належить Первісному кредиторові і стає кредитором Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», (надалі- Боржник) код ЄДРПОУ 31936646 місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район,село Проліски, вул. Броварська, 4.
Відповідно до п. 1.2 Договору про відступлення, за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за цінними паперами, зазначеними у п. 1.3 даного договору, частково, у розмірі 80 461 520, 00 грн. Розмір заборгованості, що відступається згідно цього договору становить 80 461 520, 00 грн.
На виконання умов Договору про відступлення ТОВ «Begemot Systems» перераховано на рахунок ТОВ «Київська правова група» 3 000 000, 00 грн, що підтверджуєтеся наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями №60 від 04.07.2025 та №61 від 08.07.2025.
Пунктом 3.1 Договору про відступлення передбачено, що ціна відступлення права вимоги (ціна договору) становить 3 000 000, 00 грн, без ПДВ.
Згідно з п. 3.2 Договору про відступлення новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору ціну відступлення в розмірі, вказаному у п. 3.1 даного договору, в строк до 02 липня 2025 року, на банківський рахунок, вказаний у розділі 6 даного договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору про відступлення цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
На виконання умов Договору про відступлення ТОВ «Begemot Systems» повідомлено Боржника та ліквідатора Боржника про відступлення права вимоги, що підтверджуєтеся листом-повідомленням про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) № 14/07 від 14.07.2025 та описами вкладення у цінні листи від 14.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі № 911/248/21 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems» про заміну кредитора його правонаступником.
Оскаржувана ухвала мотивована тим, що клопотання про заміну кредитора не підлягає задоволенню, оскільки оригінали простих векселів № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822 Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» Товариству з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems» не передавалися, індосаментний напис на них чи на додатковому аркуші (алонжі) не вчинявся, то у даному випадку відсутні підстави вважати, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems» перейшли права на цінні папери - прості векселі №3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА №0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822 та право грошової вимоги за ними.
Тобто, суд в оскаржуваній ухвалі вважав, що від ТОВ «Київська правова група» до ТОВ «Begemot Systems» не перейшло право вимоги у зв'язку з ненастанням двох обставин:
(1) не передачі оригіналів векселів від ТОВ «Київська правова група» до ТОВ «Begemot Systems»
(2) відсутності індосаментного напису на векселях від ТОВ «Київська правова група» на ТОВ «Begemot Systems».
Щодо не передачі оригіналів векселів від ТОВ «Київська правова група» до ТОВ «Begemot Systems» колегія суддів зазначає таке.
16.10.2025 до Господарського суду Київської області від кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» надійшла заява б/н від 15.10.2025 (вх. № 14329/25 від 16.10.2025) про повернення оригіналів простих векселів № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822, які надавалися для розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2025 у справі № 911/248/21 (суддя Лутак Т.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» б/н від 15.10.2025 (вх. № 14329/25 від 16.10.2025) про повернення оригіналів доказів задоволено; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» долучені до матеріалів справи № 911/248/21 оригінали простих векселів № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822, а в справі № 911/248/21 залишено засвідчені суддею копії зазначених векселів.
Та відповідно до акту приймання передачі від 29.10.2025 оригінали простих векселів № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822 були отриманні директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 911/248/21 зобов'язано представника ТОВ «Begemot Systems» на наступне судове засідання надати оригінали простих векселів № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА №0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822 для огляду.
В судовому засіданні 22.04.2026 судом оглянуто оригінали простих векселів № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА №0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822.
Таким чином оригінали векселів знаходяться у нового кредитора ТОВ «Begemot Systems».
Щодо відсутності індосаментного напису на векселях від ТОВ «Київська правова група» на ТОВ «Begemot Systems».
При розгляді кредиторських вимог ТОВ «Київська правова група» судом першої та апеляційної інстанції (ухвала Господарського суду Київської області від 19.07.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 02.11.2022) встановлено, що ТОВ «Київська правова група», як кредитор набуло Векселі на підставі Договорів купівлі-продажу векселів. Вказаними судовими рішеннями також встановлено, що «В подальшому відповідні векселі були пред'явлені до платежу, про що сторонами складені долучені до матеріалів справи акти пред'явлення векселя до виконання, проте, боржник зобов'язання з оплати не виконав».
Згідно з вимогами ст. 28 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у паперовій формі.
Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються Законом України «Про обіг векселів в Україні».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні», законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, щодо індосаменту.
У постанові Верховного Суду від 27.10.2020 у справі № 917/814/16 є висновок:
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що скаржник помилково ототожнює визначений у векселі строк платежу (який є строком виконання зобов'язання за векселем у розумінні статті 530 Цивільного кодексу України, а його порушення є простроченням у розумінні частини першої статті 612 ЦК України) з моментом виникнення за векселем безумовного грошового зобов'язання векселедавця або, за його наказом, у третьої особи сплатити визначену у векселі суму власнику векселя (векселедержателю), який настає з моменту оформлення та видачі векселя, оскільки вексель посвідчує вже існуюче (те, що виникло, у тому числі до оформлення векселю) грошове зобов'язання.
Отже, вексель згідно із визначенням чинного законодавства має подвійну природу: боргове зобов'язання і цінний папір.
При цьому, з моменту пред'явлення векселя до виконання вимога, що виникла, перетворюється на грошову вимогу до векселедавця (боржника), що має своїм правовим наслідком те, що відчуженим може бути не вексель, як цінний папір (об'єкт цивільного обігу), а грошова вимога. Вексель, як матеріальний документ, виконує функцію носія права вимоги до боржника.
Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставою для заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21 є висновок:
Право вимоги у зобов'язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18).
Отже, право грошової вимоги може бути предметом цесії (відступлення права вимоги), оскільки воно є майновим правом, яке має економічну цінність і може бути відчужене.
Законодавець передбачив можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов'язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).
Враховуючи те, що судами встановлено, що набуті за Договорами купівлі-продажу ТОВ «Київська правова група» Векселі пред'явлені до виконання, то відповідно, ТОВ «Київська правова група» могла відчужити саме право грошової вимоги, яке виникло у неї на підставі Договорів купівлі-продажу векселів, що й було здійснено ТОВ «Київська правова група» та ТОВ «Begemot Systems» шляхом укладення Договору про відступлення.
У постанові Пленум Верховного Суду України 08.06.2007 № 5 Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів в п. 11 визначено, що відступлення права вимоги за векселем має бути оформлене письмово окремим документом (документами), складеним (складеними) цесіонарієм та цедентом відповідно до вимог ст. 207 ЦК ( 435-15). У цьому документі слід індивідуалізувати вексель, відступлення права за яким є предметом угоди про відступлення права вимоги. У разі відсутності такої індивідуалізації правочин про відступлення права вимоги не вважається таким, оскільки не містить умов стосовно того, яка вимога і на підставі якого векселя передається.
Особа, яка обґрунтовує належність їй права вимоги правочином про відступлення цього права, укладеним нею і (або) будь-ким із її попередників, повинна надати письмові докази укладання такого правочину, якщо його не оформлено на векселі чи на додатковому аркуші (алонжі). Вчинення напису про відступлення від права вимоги на векселі або на додатковому аркуші (алонжі) не є підставою для відмови в позові.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 920/722/17 та від 11.04.2018 у справі № 904/10246/14, на яку cуд також посилається в оскаржуваній ухвалі.
Так, в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/10246/14 є висновок:
Як встановлено господарськими судами, спірні векселі були передані позивачу на виконання цивільно-правової угоди про відступлення права вимоги без вчинення відповідного напису на векселях.
Чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселями, але у цьому зв'язку послідовну передачу векселя слід вважати перерваною.
Оскільки передача векселів була здійснена за договором відступлення права вимоги без вчинення індосаментного напису, тобто послідовна передача векселів, передбачена вимогами закону, була перервана, векселі набули статусу боргового документа і відносини щодо них регулюються нормами цивільного законодавства.
У зв'язку з викладеним, Верховний Суд вважає помилковими доводи суду апеляційної інстанції про те, що у цьому випадку відносини сторін регулюються вексельним законодавством.
Однак, посилання суду апеляційної інстанції на те, що спірні відносини регулюються вексельним законодавством, а не цивільним, не призвело до прийняття необґрунтованого рішення у справі, з огляду на таке.
Відступлення права вимоги за векселем має бути оформлене письмово окремим документом (документами), складеним (складеними) цесіонарієм та цедентом відповідно до вимог ст. 207 ЦК України. У цьому документі слід індивідуалізувати вексель, відступлення права за яким є предметом угоди про відступлення права вимоги. У разі відсутності такої індивідуалізації правочин про відступлення права вимоги не вважається таким, оскільки не містить умов стосовно того, яка вимога і на підставі якого векселя передається.
Особа, яка обґрунтовує належність їй права вимоги правочином про відступлення цього права, укладеним нею і (або) будь-ким із її попередників, повинна надати письмові докази укладання такого правочину, якщо його не оформлено на векселі чи на додатковому аркуші (алонжі).
Отже, правозастосовна практика Верховного Суду щодо вексельного законодавства визначає можливість відступлення права вимоги за векселем не лише шляхом вчинення індосаменту, як виснував cуд в оскаржуваній ухвалі, а й шляхом укладення окремого правочину (договору відступлення права вимоги), а тому висновки суду в оскаржуваному рішенні про те, що Договір про відступлення не свідчить про перехід прав від ТОВ «Київська правова група» до ТОВ «Begemot Systems» є помилковими і не відповідають дійсним обставинам справи.
Більше того, в ст. 20 Уніфікованого закону визначено, що індосамент, вчинений після настання строку платежу, має ті самі наслідки, що й індосамент, вчинений до настання строку платежу. Однак індосамент, вчинений після протесту в неплатежі або після закінчення строку, встановленого для вчинення протесту, має лише наслідки звичайної цесії.
Тобто, навіть в разі вчинення ТОВ «Київська правова група» індосаменту на Векcелях на користь ТОВ «Begemot Systems», останній мав би виключно наслідки цесії.
Щодо відповідності умов Договору про відступлення вимогам законодавства.
Згідно зі ст. 207 ЦК України, Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Договори купівлі-продажу векселів були вчинені у простій письмовій формі, а тому сторонами Договору про відступлення дотримано вимог щодо форми правочину про заміну кредитора у зобов'язанні.
Окрім того, в п. 1.3. Договору про відступлення індивідуалізовано векселі, на необхідність чого звертає увагу Верховний Суд у зазначених вище постановах, як обов'язкову умову договорів відступлення за вексельними зобов'язаннями.
Інші умови Договору про відступлення щодо обсягу прав, доказів нового кредитора, оплати ціни договору відступлення, повідомлення боржника про відступлення тощо відповідають вимогам ст.ст. 512-519 ЦК України, які законодавець визначає для правочинів такої правової природи, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Щодо процесуальних підстав правонаступництва.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 ГПК України про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14, в якій, зокрема, уточнено правову позицію, викладену в Постанові ВП ВС від 26.06.2019 по справі № 905/1956/15.
Суд будь-якої інстанції незалежно від стадії судового процесу зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.
Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, якою конкретизовані висновки, висловлені у Постанові ВП ВС від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц, Постанові ВС від 15.10.2019 у справі № 910/22289/15, Постанові ВС від 27.11.2019 у справі № 5023/1704/12, Постанові ВС від 11.09.2019 у справі № 903/908/17, Постанові ВС від 25.07.2019 у справі № 903/916/17, Постанові ВС від 16.10.2018 у справі № 910/15792/14.
Відповідно до ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Згідно зі ст. 6 КУзПБ ліквідація є однією із судових процедур, які застосовуються щодо боржника.
Отже, КУзПБ передбачає заміну кредитора у справі про банкрутство у процедурі ліквідації боржника під час провадження у справі про банкрутство.
За таких обставин ухвала Господарського суду Київської області, постановлена за результатами розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems» про заміну кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» його правонаступником, є такою, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про заміну у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» на кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За змістом статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги щодо помилкового застосування судом першої інстанції положень Кодексу України з процедур банкрутства знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні клопотання ліквідатора
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі № 911/248/21 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі № 911/248/21 скасувати та ухвалити нове рішення.
3. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems» про заміну кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» його правонаступником у справі № 911/248/21 задовольнити.
Замінити у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» на кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems» (ЄДРПОУ 23495335, 01021, м. Київ, вул. Індустріальна, 1).
Залучити до участі у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод, як кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Begemot Systems» (ЄДРПОУ 23495335, 01021, м. Київ, вул. Індустріальна, 1).
4. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
5. Справу № 911/248/21 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано - 28.04.2026.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков