Іменем України
22 квітня 2026 року
м. Харків
справа № 638/10383/25
провадження № 22-ц/818/1639/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Яцини В.Б., Мальованого Ю.М.
за участю секретаря - Каплоух Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення коштів у вигляді недоотриманої пенсії, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2025 року, постановлене суддею Смирновим В.А.,-
У червні 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Трегуба О.О. звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом та зобов'язання виплатити недоотриману пенсію, яка належала спадкодавцю.
ОСОБА_1 просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на її користь недоотриману пенсію, яка включена до свідоцтва про право на спадщину за законом за період з 24.01.2019 по 09.08.2019, проте не була нарахована до сплати ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом; визнати на користь ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману пенсію за період з 01.08.2014 по 23.01.2019, яка не була одержана ним за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом; зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і не була одержана ним за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом за період з 01.08.2014 по 23.01.2019.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом та зобов'язання виплатити недоотриману пенсію, яка належала спадкодавцю задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка включена до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі №2-559 за період з 24.01.2019 по 09.08.2019. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману пенсію за період з 01.08.2014 по 23.01.2019р., яка не була одержана ним за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і не була одержана ним за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом за період з 01.08.2014 по 23.01.2019. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 633 грн. 60 коп.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу. Зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про те, що ОСОБА_1 має право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 на суму недоотриманої пенсії. Стверджує, що за життя ОСОБА_2 за поновленням пенсії як внутрішньо переміщена особа не звертався і нарахування та виплата пенсії по місяць смерті включно не провадилася. Вважає, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Скаржник зазначає, що підстави для задоволення позову відсутні, вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Ленінським бюро РАЦС Донецьку 27 лютого 1970 року народилася ОСОБА_1 . Батьками вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 30 листопада 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №25133. (а.с. 27)
За даними свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 2-559, посвідченого 11 серпня 2022 року державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Афанасьєвою С.Є. (спадкова справа № 1021/2021), спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії, що знаходиться у Відділі опрацювання пенсійної документації №1 управління з питань виплати пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у розмірі 140 940,42 грн., належність якої спадкодавцю підтверджується листом Відділу опрацювання пенсійної документації №1 управління з питань виплати пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, виданим 31 січня 2022 року за № 2000-0501-8/16580.
Спадкоємцем зазначеного майна гр. ОСОБА_2 , 1942 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно довідки розмір недоотриманої пенсії (а.с. 65), у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 (особовий рахунок № НОМЕР_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 01.08.2014 по 30.09.2021 становить 115104,17 грн.: 08.2014 - 0.00; 09.2014 - 0.00; 10.2014 - 0.00; 10.2017 - 0.00; 11.2017 - 0.00; 12.2017 - 0.00; 01.2018 - 0.00; НОМЕР_5 - 0.00; НОМЕР_6 - 0.00; НОМЕР_7 - 0.00; НОМЕР_8 - 0.00; НОМЕР_9 - 0.00; НОМЕР_10 - 0.00; НОМЕР_11 - 0.00; НОМЕР_12 - 0.00; 10.2018 - 0.00; 11.2018 - 0.00; 12.2018 - 0.00; 01.2019 - 0.00; 02.2019 - 0.00; 03.2019 - 0.00; 04.2019 - 0.00; 05.2019 - 0.00; 06.2019 - 0.00; НОМЕР_13 - 0.00; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; 10.2019 - 4058.60; 11.2019 - 4058.60; 12.2019 - 4071.18; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ; 11.2020 - 4493.66; 12.2020 - 4503.35; НОМЕР_22 .
З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, наданою на запит ОСОБА_1 вбачається, що за життя ОСОБА_2 за поновленням пенсії як внутрішньо переміщена особа з 01.08.2014 не звертався і нарахування пенсії по місяць смерті включно не провадилось. (а.с. 34)
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є спадкоємцем померлого батька та у встановленому законом порядку прийняла спадщину, тому позивач як спадкоємець набув право на отримання невиплаченої пенсії. При цьому, спадкоємець має право на отримання всієї нарахованої та невиплаченої за життя пенсії спадкодавця, без обмеження будь-яким часом. Законодавством не передбачена така підстава для припинення нарахування пенсії як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, не підтвердження місця фактичного проживання. За наведених обставин, наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на недоотриману пенсію останнього за період з 01.08.2014 по 23.01.2019, а також стягнення недоотриманої пенсії, яка включена до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі №2-559 за період з 24.01.2019 по 09.08.2019, яку відповідач не визнає.
Такі висновки суду першої інстанції апеляційний суд вважає правомірними, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Отже, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому сума недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання, що належала батьку позивачки за життя і залишилась недоотриманою у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини, тому, позивач, прийнявши спадщину після батька, має право на отримання всієї суми недоотриманого ним щомісячного довічного грошового утримання.
Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 вказав, що тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Положеннями статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Стосовно посилань апелянта на приписи частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Обмеження у три роки на виплату нарахованої пенсії за минулий час, що передбачені частиною першою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовують тільки за наявності вини пенсіонера у несвоєчасному отриманні пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на тимчасово окупованій території України- у м.Донецьк Донецької області.
Проживання пенсіонера на непідконтрольній Україні території не можна вважати підставою для встановлення його вини у несвоєчасному отриманні пенсії.
Відповідач не надав належних і допустимих доказів на спростування таких обставин, тому не має правових підстав для застосування обмежень передбачених частиною першою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 квітня 2022 року у справі №220/30/21.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
Таким чином, зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зміст вказаних вище норм узгоджується з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дії, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Правовий аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц).
При цьому, Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання платежів.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.09.2020 у справі №428/6685/19, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що нарахована, але не отримана за життя спадкодавця пенсія у розмірі 140940,42 грн. входять до складу спадщини, позивач у порядку спадкування за законом набув право власності на вказані грошові кошти.
У свідоцтві про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 2-559, посвідченого 11 серпня 2022 року державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Афанасьєвою С.Є. (спадкова справа № 1021/2021), зазначено, що спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії, що знаходиться у Відділі опрацювання пенсійної документації №1 управління з питань виплати пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у розмірі 140 940,42 грн., належність якої спадкодавцю підтверджується листом Відділу опрацювання пенсійної документації №1 управління з питань виплати пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, виданим 31 січня 2022 року за № 2000-0501-8/16580.
Зібраними у справі доказами встановлено, що на час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину за законом недійсним не визнано, неоспорене та є чинним, доказів визнання його недійсним чи внесення до нього змін відповідачем не надано.
За таких обставин сума недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, відповідає сумі, зазначеній нотаріусом у свідоцтві про право на спадщину, яка становить 140 940,42. (загальний розмір недоотриманої пенсії за життя спадкодавця).
Сама по собі видача спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину за законом, в якому зазначено менший розмір недоотриманої спадкодавцем пенсії, ніж передбачений законом, не є підставою для відмови спадкоємцю в задоволенні позову з підстав неоскарження спадкоємцем цього свідоцтва, адже, прийнявши спадщину в установленому законом порядку, спадкоємець набув право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, в тому числі і на нараховану, але не отриману ним пенсію, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України він має право на її отримання.
Стосовно посилань апелянта на те, що за життя ОСОБА_2 за поновленням пенсії як внутрішньо переміщена особа не звертався і нарахування та виплата пенсії по місяць смерті включно не провадилася.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц, постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 243/5697/16-ц та у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 227/2802/16-ц зазначено що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Суд звертає увагу, що законодавством не передбачена така підстава для припинення нарахування пенсії як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, не підтвердження місця фактичного проживання.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і не була одержана ним за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом за період з 01.08.2014 по 23.01.2019 на підставі того, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Тому сума пенсії, що належала спадкодавцю і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату цієї суми в повному обсязі.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.
Верховний Суд у постанові від 06.07.2020 у справі № 750/8819/19, зауважив, що дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.
Отже до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому сума недоотриманої пенсії увійшла до складу спадщини, тому позивач, прийнявши спадщину після батька, має право на отримання всієї суми яка відповідачем своєчасно не була виплачена померлому.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19 (провадження №61-11268сво20) надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та неоскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
За таких обставин, позивач має право на отримання усієї суми невиплаченої пенсії за життя ОСОБА_2 .
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому оскаржуване рішення у відповідності до норм статей 374, 375 ЦПК України слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 374,375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області- залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: В.Б. Яцина
Ю.М. Мальований